Рішення

від 20.03.2012 по справі 3/5005/672/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.03.12р. Справа № 3/5005/672/2012

За позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м.Київ

в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція", м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промвантажавто", м.Дніпропетровськ

про стягнення штрафних санкцій за договором на постачання продукції у розмірі 103 654,36грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - Третяк Л.В., юрисконсульт, дов. від 06.12.11р.

відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 103 654,36 грн. штрафних санкцій за договором №ПУ- 27/133-ДЗ від 29.12.10р. на постачання продукції. Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем умов Договору, в частині своєчасної поставки обумовленого Договором товару.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом, докази своєчасної поставки товару чи докази погашення зазначеної заборгованості господарському суду на час розгляду справи не надав.

Згідно з довідкою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 16.02.12р., місцезнаходження Відповідача: м.Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, буд. 3 А, офіс 2, тому суд вважає що Відповідач повідомлений належним чином про час і місце засідання суду.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.10р. сторонами укладено договір №ПУ- 27/133-ДЗ на постачання продукції (акумуляторів до електроінструменту та акумуляторів свинцевих автомобільних) на суму 278 452,40 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору постачання здійснюється у листопаді-грудні 2010 року, на протязі 5-днів з дати отримання Постачальником окремого письмового повідомлення Покупця про необхідність розпочати постачання продукції.

Відповідно до п.12.2 Договору його укладено на строк до 31.03.2011р.

19.01.11р. за вих. №51/704, відповідно до п. 3.1 Договору, Позивач звернувся до Відповідача з листом-повідомленням про постачання продукції, у якому просив поставити продукцію згідно із специфікацією №1 та умовами договору. Лист-повідомлення Позивача отримано Відповідачем 27.01.11р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

В обумовлений Договором термін Відповідач поставку продукції не здійснив.

29.03.11р. на адресу Відповідача Позивачем направлена претензія №32/4330 про невиконання зобов'язання щодо постачання продукції та сплату штрафних санкцій, але зазначена претензія залишена Відповідачем без відповіді й задоволення.

Станом на 31.03.11р., Відповідач поставку продукції не виконав у повному обсязі, за даними Позивача строк прострочення поставки склав з 02.02.11р. по 31.03.11р. = 58 днів, у зв'язку з чим, Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача штрафних санкцій за Договором у розмірі 103 654,36 грн., що і є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Позивач, посилаючись на п. 4.1 Договору, за порушення термінів постачання Відповідачем нарахував пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленої продукції у зазначений термін за кожен день прострочення :

Один день прострочення (278 452,40 * 0,1% = 278,45 грн.),

58 днів прострочення (58 * 278,45 = 16150,10 грн.).

Посилаючись на п. 4.1 Договору, за порушення термінів постачання, а саме за прострочення понад 30 календарних днів, Відповідачеві нараховано штраф у розмірі 7% від вартості непоставленої продукції (278 452,40 * 7% = 19 491,16 грн.)

Посилаючись на п.4.4 Договору, відповідно до Закону України №2289-VI від 01.06.10р. "Про здійснення державних закупівель", Відповідачеві нарахована неустойка у розмірі 5% від загальної вартості продукції за Договором (278 452,40 * 5% = 13 922,62 грн.).

Посилаючись на п.4.5 Договору, у зв'язку з односторонньою відмовою Відповідача від виконання своїх зобов'язань за Договору, Відповідачеві нараховано штраф в розмірі 20% суми договору (278 452,40 * 20% = 54090,48 грн.).

Беручи до уваги ч.2 ст.231 ГК України, якою передбачено: у разі якщо порушення господарського зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, стягнення пені у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання зобов'язання, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, суд вважає правомірною вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені у розмірі 16 150,10 грн. - 0,1% від вартості непоставленої продукції у зазначений термін за кожен день прострочення та штрафу у розмірі 19 491,16 грн. - 7% від вартості непоставленої продукції (п. 4.1 Договору).

Також, суд визнає правомірною вимогу Позивача про стягнення з Відповідача неустойки у розмірі 13 922,62 грн. - 5% від загальної вартості продукції за договором (п. 4.4 Договору), оскільки вона відповідає умовам Договору і Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Аналізуючи умови відповідальності, передбачені п. 4.4 і 4.5 Договору, у яких зазначено:

п.4.4 Відповідно до Закону України №2289-VI від 01.06.10р. "Про здійснення державних закупівель", Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі 5% від загальної вартості продукції за договором в термін 10 банківських днів у разі будь-якого порушення взятих на себе зобов'язань за цим договором;

п.4.5 у разі односторонньої відмови Постачальника від виконання своїх зобов'язань за договором, Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі 20%суми договору;

суд не приймає позицію Позивача про стягнення з Відповідача штрафу 54 090,48 грн. - 20% від суми договору, оскільки п. 4.5 передбачає відповідальність за порушення, які охоплюються умовами п.4.4 Договору, а відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів своєчасної поставки продукції, доказів наявності форсмажорних обставин, які б перешкодили поставці продукції чи сплати штрафних санкцій.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 16 150,10 грн. - пені, 19 491,16 грн. -штрафу, 13 922,62 грн. -неустойки, решта вимог задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промвантажавто", 49027, м.Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 3А (код ЄДРПОУ 366 414 56) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м.Київ в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція ", 55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, промзона (код ЄДРПОУ 209 155 46) 16 150,10 грн. - пені, 19 491,16 грн. -штрафу, 13 922,62 грн. -неустойки, 991,29 грн. -господарських витрат.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане