Рішення

від 06.03.2012 по справі 29/264

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.03.12 р. Справа № 29/264

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Лавісс», м.Рівне

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Керам-Збут», смт.Очеретине, Донецька область

про: стягнення 61 488,00грн.

за участю:

представника Позивача - Рудь В.О. (за довіреністю);

представника Відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Лавісс», м.Рівне (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керам-Збут», смт.Очеретине, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення 61 488,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань щодо поставки товару.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: рахунку, платіжного доручення №1084 від 20.11.2009р., видаткових накладних, листа-вимоги.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. ст. 193, 216-218, 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54 Господарського процесуального кодексу України.

29.11.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Лавісс» та довідку за підписом директора та головного бухгалтера від 24.11.2011р. №176, яка свідчить про те, що інші правовідносини, крім тих, що є предметом позову, між ТОВ Фірмою «Лавісс» та ТОВ «Альтком-Керам» з постачання товарів, опосередкованих іншими договорами, відсутні також надані письмові пояснення стосовно строку настання поставки товару у яких зазначено, що 08.06.2011р. ТОВ «Лавісс» звернувся до ТОВ «Альтком-Керам» з вимогою повернути кошти, на які не було поставлено цегли, або, за неможливості повернення грошових коштів, відвантажити цеглу інших виробників, або ж інший товар. Отже за твердженням Позивача, строк поставки товару складає 7 (сім) календарних днів, починаючи з 08.06.2011р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.11.2011р. замінено назву Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком - Керам» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Керам-Збут».

Розпорядженням заступника голови господарського суду донецької області від 11.01.2012р. справу передано на розгляд судді Соболєвій С.М.

11.01.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано правоустановчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Керам-Збут».

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 23.01.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

13.02.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву №01/24-01 від 24.01.2012р. у якому проти позовних вимог заперечує зазначає, що Позивачем не надано жодного письмового доказу, в підтвердження наявності повноважень між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Лавісс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтком-Керам», а також недодержання Відповідачем норм діючого законодавства.

06.03.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення по справі, у яких зазначає, що між Позивачем та Відповідачем фактично було укладено договір в усній формі, що не суперечить законодавству на підставі ч.1 ст. 639 Цивільного кодексу України.

03.03.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про зупинення провадження по справі, до отримання грошових коштів у розмірі 61 488,00грн. до отримання відповіді на запит щодо печатки ТОВ «Альтком-Керам» від начальника ОРСЛ та ГОН УПП УМВС Донецької області, підполковника міліції Куліта О.О.

Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Однак, всупереч наведеним вимогам закону, Відповідачем не надано таких доказів в обґрунтування своєї вимоги.

Представник Позивача у судове засідання 06.03.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 86020, смт.Очеретиине, вул.Первомайська, буд. 63

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Лавіс» (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтком-Керам» (Відповідач) було досягнуто усну домовленість щодо поставки товару.

Відповідачем для оплати було виставлено рахунок №617 від 18.11.2009р. на суму 100 800,00грн.

Позивачем була здійснена передплата у розмірі 100 800,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1084 від 20.11.2009р.

Відповідачем була здійснена лише часткова поставка на суму 39 312,00грн., що підтверджується видатковими накладними №19.04.5 від 19.04.2010р. на суму 13 440,00грн., №02.09.1 від 02.09.2010р. на суму 12 096,00грн., №19.08.3 від 13.08.2010р. на суму 13 776,00грн.

Доказу, що спростовують наведене, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлено.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано Відповідачем, останнім була здійснена часткова поставка.

08.06.2011р. Позивач звернувся до Відповідача з листом №4-Б у якому просить повернути кошти, та зазначає, що у разі неможливості повернення грошових коштів просять повідомити інші варіанти погашення заборгованості: відвантаження в адресу Позивача цегли.

18.10.2011р. Позивачем звернувся до Відповідача з претензією повернути попередню оплату у розмірі 61 488,00грн., докази направлення підтверджені поштовою квитанцією від 18.10.2011р.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода" розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов'язань і тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою Відповідач взяв на себе зобов'язання Постачальника, а саме: поставляти Позивачу товар, а останній здійснити оплату за товар.

Відповідачем від Позивача отримано передплату за товар, що підтверджується платіжним дорученням на суму 100 800,00гн.

Відповідачем незважаючи на настання строку поставки, була здійснена лише часткова поставка у розмірі 39 312,00грн., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 39 312,00грн.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність у Позивача права на повернення попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таки чином, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст. 530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобов'язання щодо повернення попередньої оплати у Відповідача з моменту пред'явлення Позивачем грошової вимоги.

Позивачем було направлено претензію №10-Б від 18.10.2010р. про повернення суми попередньої оплати у розмірі 61 488,00грн.

Відповідач порушив зобов'язання, у встановлений строк повернення суми попередньої оплати не здійснив.

Як вже зазначалося, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На день винесення рішення сума боргу складає 61 488,00грн. і підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Лавісс», м.Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керам-Збут», смт.Очеретине, Донецька область про стягнення 61 488,00грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керам-Збут» (86020, Донецька область, смт.Очеретине, вул.Первомайська, б.63, ЄДРПОУ 35214969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Лавісс» (33024, м.Рівне, вул.Промислова, буд. 1, р/р 260083014501 в РОУП «Ощадбанк», м.Рівне, МФО 333368, ЄДРПОУ 13990381) кошти у сумі 61 488,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керам-Збут» (86020, Донецька область, смт.Очеретине, вул.Первомайська, б.63, ЄДРПОУ 35214969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Лавісс» (33024, м.Рівне, вул.Промислова, буд. 1, р/р 260083014501 в РОУП «Ощадбанк», м.Рівне, МФО 333368, ЄДРПОУ 13990381) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 614,88грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 06.03.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 12.03.11р.