Рішення

від 06.03.2012 по справі 29/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.03.12 р. Справа № 29/257

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК-ВИД», м.Донецьк

до Відповідача: Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 13 439,99грн., інфляційних витрат у сумі 3 014,39грн., 3% річних у розмірі 1 033,69грн.

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Герасимова Н.О. (за довіреністю);

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.01.2012р. по 18.01.2012р., з 18.01.2012р. по 20.01.2012р. та з 15.02.2012р. по 06.03.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК-ВИД», м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк (далі - Відповіч) про стягнення заборгованості у розмірі 13 439,99грн., інфляційних витрат у сумі 3 014,39грн., 3% річних у розмірі 1 033,69грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №1121/1428 від 29.05.2008р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №1121/1428 від 29.05.2008р., специфікації, платіжного доручення №14650 від 14.08.2008р., видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 224, 225, 264, 231, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 54, 55, 57, 61 Господарського процесуального кодексу України.

11.01.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує з наступних підстав. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК-ВИД» в порушення п.4.2 договору та п. 2 специфікації до договору здійснило поставку продукції без належних підстав, тобто без попередньої оплати та отримання заявки на поставку, тим самим порушив закон та умови договору. Поставка була здійснена за видатковою накладною від 22.04.2009р. №58 на суму 13 440,00грн. ТОВ «ТПК-ВИД» не пред'явило вимогу на оплату, яке ДП «ДВЕК» повинно було виконати у семиденний строк, тому нарахування Позивачем інфляційних витрат та 3% річних за прострочення платежу вважають незаконним.

18.01.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано клопотання про долучення до метеріалів справи вимоги про оплату заборгованості відповідачем у розмірі 13 439,99грн. та докази її направлення.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 18.01.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 11.01.2012р. справу передано на розгляд судді Соболєвій С.М.

14.02.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення по справі №253 від 14.02.2012р. у яких зазначає, що посилання Відповідача на той факт, що Позивачем нібито не була пред'явлена вимога в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, не відповідає наявним в матеріалах справи документам та спростовується наступними. Позивач, направив Відповідачу рахунок на предоплату за договором, в якому було вказано конкретний строк оплати товару. Вказаний рахунок був отриманий Відповідачем та частково сплачений ним. Вважає, що рахунок на передплату є належною вимогою в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України.

Представник Позивача у судове засідання 06.03.2012р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судове засідання 06.03.2012р. з'явився, проти позовних вимог частково заперечив.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК-ВИД» (Постачальник) та Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» (Покупець) було укладено договір поставки №1121/1428, відповідно розділу 1 якого Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця продукцію виробничо - технічного призначення (далі продукція), у Покупець зобов'язується прийняти поставлену у його власність Продукцію та своєчасно її оплатити, у відповідності з умовами даного Договору. Постачальник гарантує то, що Продукція не перебуває під арештом, не знаходиться у розшуку, не є предметом позовної заяви третіх осіб, предметом застави відповідає за якістю вимог Покупця. Кількість, строки ціна та якісні характеристики Продукції, узгоджуються Сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною до даного Договору.

У розділі 4 договору сторони дійшли згоди щодо ціни товару, загальної суми договору та порядку розрахунків:

- ціна на продукцію, що поставляється Постачальником встановлюється Сторонами у відповідній Специфікації до даного Договору. Ціни на продукцію, що поставляється за даним договором встановлені виходячи з загальних цін, встановлені на аналогічні товари на момент Підписання Договору (п.4.1 Договору);

- розрахунки за продукцію що поставляється Постачальником за даним Договором здійснюються Покупцем шляхом перерахування 100% передплати грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, відповідно виставленого рахунку. Можливі інші умови та форми розрахунків за узгодженням Сторін (п.4.2 Договору);

За умовами пункту 7.1 договору даний Договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та діє до 31.12.2007 року або до повного його виконання.

Між сторонами було підписано специфікацію, в якій встановили найменування продукції, кількість, ціну та встановили, що строк поставки - за замовленням Покупця.

Позивачем для передплати було виставлено рахунок №27 від 10 серпня 2008 року на суму 41 479,82грн.

Відповідачем, було здійснено часткове перерахування грошових коштів у вигляді попередньої оплати у розмірі 12 359,93грн., що підтверджується платіжним дорученням №14650 від 14.08.2008 року.

Позивачем на виконання умов договору була здійснена поставка Відповідачу на суму 25 799,92грн., що підтверджується видатковими накладними №41 від 14.08.2008р. на суму 7 879,94грн., №42 від 14.08.2008р. на суму 4 479,98грн., №58 від 22.04.2009р. на суму 13 440,00грн., підписаними з боку обох сторін без заперечень та зауважень та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, виданими Відповідачем. Тому, Позивачем його договірне зобов'язання в частині передачі Постачальником товару Покупцеві було виконане належним чином.

Дослідивши надані Позивачем первинні документи, суд вважає їх належними та допустимими доказами по справі, відповідно до вимог ст.ст.33,34,36 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем, не була здійснена оплата у розмірі 13 439,99грн., тобто ним неналежним чином було виконане його договірне зобов'язання.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, керуючись внутрішнім розсудом, згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено, що, відповідно до умов договору поставки №1121/1428 від 29.05.2008р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 25 799,92грн., Відповідачем була здійснена передплата за поставлений товар лише у розмірі 12 359,93грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що рахунок №27 від 10.08.2008р. є належною у розумінні норм ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України вимогою оплатити заборгованість.

Крім того, в справі міститься претензія №195 від 03.08.2011р. з повторною вимогою оплатити заборгованість у розмірі 13 439,99грн.

Таким чином, за Відповідачем рахується зобов'язання перед Позивачем у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, в розмірі 13 439,99грн.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

На момент прийняття рішення по справі Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 13 439,99грн. до матеріалів справи не надав.

Оскільки, Відповідач під час розгляду справи не заявив клопотання про застосування судом строку позовної давності, то дане питання судом не розглядалось.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 3 014,39грн., 3% річних від суми загального боргу складає 1 033,96грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 3 014,39грн. (за період, визначений Позивачем: з квітня 2009р. по червень 2009р., з вересня 2009р по березень 2010р., з серпня 2010р. по червень 2011р. та за вересень 2011р.).

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі - 1 005,24грн. (за період, визначений Позивачем, з 23.04.2009р. по 19.10.2011р.)

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК-ВИД», м.Донецьк до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 13 439,99грн., інфляційних витрат у сумі 3 014,39грн., 3% річних у розмірі 1 033,69грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 63, ЄДРПОУ 33161769, р/р 26003000527001 у Філії Донецької АТ «Індекс Банк», МФО 335850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК-ВИД» (83023, м.Донецьк, вул.Сеченова, 31, ЄДРПОУ 34777828, р/р 26007301802664 у філії «Головного управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області», м.Донецька, МФО 334635) заборгованість у розмірі 13 439,99грн., інфляційні витрати у сумі 3 014,39грн., 3% річних у сумі 1 005,24грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 63, ЄДРПОУ 33161769, р/р 26003000527001 у Філії Донецької АТ «Індекс Банк», МФО 335850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК-ВИД» (83023, м.Донецьк, вул.Сеченова, 31, ЄДРПОУ 34777828, р/р 26007301802664 у філії «Головного управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області», м.Донецька, МФО 334635) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 174,59грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,61грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК-ВИД», м.Донецьк до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк про стягнення 3% річних у сумі 28,45грн.

У судовому засіданні 06.03.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 12.03.12р.