Рішення

від 13.03.2012 по справі 5011-47/1019-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/1019-2012 13.03.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агніс-Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Київ"

про стягнення 20833,11 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Ковальчук Р.К. -представник за довіреністю

Від відповідача Кузуб С.П. -представник за довіреністю

В судовому засіданні 13.03.2012 судом у відповідності до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення пені в сумі 20833,11 грн., а також відшкодування судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/1019-2012, розгляд справи було призначено на 14.02.2012, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2012 розгляд справи відкладено до 06.03.2012.

В судовому засіданні від 06.03.2012 було оголошено перерву у розгляді справи № 5011-47/1019-2012 до 13.03.2012, про що були повідомлені сторони під розписку, яка знаходиться в матеріалах справи.

Представник позивача в судовому засіданні 13.03.2011 позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані позивачем тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 в справі № 57/394було частково задоволено вимоги ТОВ «Агніс-Плюс»до ТОВ«Грінко-Київ», стягнуто з ТОВ «Грінко-Київ»на користь ТОВ «Агніс-Плюс»заборгованість за договорами поставки № 07/04/2011 від 07.04.2011у сумі 379299 грн.30коп. основного боргу.Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по пені в сум 20833,11 грн., за період прострочення з 04.08.2011 по 15.01.2012.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.03.2011надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позивач під час розрахунку пені за договором №07/04/2011від 07.04.2011, брав за основу видаткові накладні, частина яких виставляється на підставі рахунків-фактур, призначення оплати за якими не входить в рамки договору №07/04/2011від 07.04.2011,таким чином, у зв'язку з тим, що позивач в позовній заяві чітко посилається на умови договору № 07/04/2011 від 07.04.2011 р., як на підставу стягнення пені та не зазначає будь-яку іншу норму закону, на якій мав право нараховувати пеню, відповідач вважає, що у позивача відсутнє таке право її нараховувати та стягувати в рамках даного судового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін,всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 в справі № 57/394було встановлено, що 07.04.2012між ТОВ «Агніс-Плюс»до ТОВ«Грінко-Київ»було укладено договір поставки № 07/04/2011 , відповідно доякого позивач зобов'язався поставляти і передавати у власність відповідача товар, у кількості та комплектації, згідно рахунків-фактур, а відповідач зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору(п.1.1).

Згідно з п. п. 4.1., 4.2. Договору поставка здійснюється після проведення авансового платежу на р/р позивача. Днем поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару та фактичної передачі товару відповідачу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 по справі № 57/394позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агніс-Плюс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ»задоволено частково: стягнуто з ТОВ «Грінко-Київ»на користь ТОВ «Агніс-Плюс»заборгованість за договорами поставки № 07/04/2011 від 07.04.2011у сумі 379299 грн.93коп. основного боргу.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 379299,93грн. відповідно до Договором поставки № 07/04/2011 від 07.04.2011 , укладених між ТОВ "Агніс-Плюс" та ТОВ " Грінко-Київ ", щодо поставки товару відповідно до пунктів та п.п.4.1,4.2. Договору, а тому суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості обґрунтованою та доведеною.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 в справі № 57/394 постановою Київського апеляційного Господарського суду міста Києва від 14.02.2012 залишено без змін. На виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі № 57/394від 13.12.2011, яке набрало законної сили 14.02.2012, було видано наказ 05.03.2012.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У рішенні від 25.07.2002 по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки обов'язковою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору, а в справі № 57/394 брали участь ті самі сторони, що й у даній справі, суд приходить до висновку, що факти, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 у справі № 57/394не підлягають доказуванню, зокрема: факт наявності у ТОВ "Грінко-Київ " заборгованості за вкладами згідно Договору поставки № 07/04/2011 від 07.04.2011 у сумі 379299 грн.93коп. основного боргу належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем визнаний.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п.9.2. Договору № 07/04/2011від 07.04.2011, Покупець за даним договором: за несвоєчасну оплату згідно графіку оплати виплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожній день прострочення.

В обґрунтуванні своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено строк оплати товару передбачений п. 3.3 Договору, тому у позивача виникло право на пеню, розмір якої встановлено п. 9.2.Договорупоставки № 07/04/2011 від 07.04.2011 в сумі 20833,11грн.,за період прострочення з 04.08.11 по 15.01.2012.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивач під час розрахунку пені за договором №07/04/2011від 07.04.2011, брав за основу видаткові накладні, частина яких виставляється на підставі рахунків-фактур, призначення оплати за якими не входили в рамки договору, а саме: №07/04/2011від 07.04.2011, № АП-0000105 від 08.07.2011 р.; № АП 0000103 від 07.07.2011 р.; № АП 0000101 від 07.07.2011 р.; № АП 0000102 від 07.07.2011 р.; № АП 0000099 від 06.07.2011 р.; № АП 0000096 від 06.07.2011 р.; № АП 0000107 від 13.07.2011 р.;№ АП 0000091 від 07.07.2011 р.;№ АП 0000115 від 18.07.2011 р.;№ АП 0000117 від 20.07.2011 р.;№ АП 0000114 від 18.07.2011 р. ;№ АП 0000122 від 22.07.2011 р.;№ АП 0000111 від 13.07.2011 р.;№ АП 0000100 від 07.07.2011 р.;№ АП 0000139 від 17.08.2011 р.;№ АП 0000146 від 25.08.2011 р.

Згідно матеріалів справи,Договір поставки №07/04/2011 від 07.04.2011 єпідставою оплати рахунків-фактур на які посилається відповідач в у відзиві на позовну заяву :№АП-0000135від24.06.2011,№АП-0000151від 07.07.2011,№АП-0000134 від 24.06.2011,№АП-0000133 від 24.06.2011,№АП-0000086 від 25.05.2011,№АП-0000215 від 23.08.2011, №АП0000147- від 06.07.2011, №АП-0000216 від 23.08.2011, №АП-0000200 від 15.07.2011,№АП-0000169 від 20.07.2011,№АП-0000148 від 06.07.2011,№АП-0000149 від 06.07.2011,№АП-0000120 від 16.06.2011, №АП-0000140 від 30.06.2011,№АП-0000129 від 21.06.2011,№АП-0000125 від 20.06.2011.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсоткахвідсуминесвоєчасновиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 230 Господарського кодексу України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що відповідачем порушено строк оплати товару передбачений п. 3.3 Договору, тому у позивача виникло право на пеню, розмір якої встановлено п. 9.2.Договорупоставки № 07/04/2011 від 07.04.2011 в сумі 20833,11грн.,за період прострочення з 04.08.11 по 15.01.2012.

Посилання відповідача, на те що позивач під час розрахунку пені за договором №07/04/2011від 07.04.2011, брав за основу видаткові накладні, частина яких виставляється на підставі рахунків-фактур, призначення оплати за якими не входили в рамки договору, а саме: №07/04/2011від 07.04.2011, № АП-0000105 від 08.07.2011 р.; № АП 0000103 від 07.07.2011 р.; № АП 0000101 від 07.07.2011 р.; № АП 0000102 від 07.07.2011 р.; № АП 0000099 від 06.07.2011 р.; № АП 0000096 від 06.07.2011 р.; № АП 0000107 від 13.07.2011 р.;№ АП 0000091 від 07.07.2011 р.;№ АП 0000115 від 18.07.2011 р.; № АП 0000117 від 20.07.2011 р.;№ АП 0000114 від 18.07.2011 р. ;№ АП 0000122 від 22.07.2011 р.;№ АП 0000111 від 13.07.2011 р.;№ АП 0000100 від 07.07.2011 р.;№ АП 0000139 від 17.08.2011 р.;№ АП 0000146 від 25.08.2011 р. судом відхиляється, як не обґрунтоване, та таке, що спростовується наявними матеріалами справи, рахунками фактурами:№АП-0000135 від24.06.2011, №АП-0000151 від 07.07.2011, №АП-0000134 від 24.06.2011,№АП-0000133 від 24.06.2011,№АП-0000086 від 25.05.2011,№АП-0000215 від 23.08.2011, №АП0000147- від 06.07.2011, №АП-0000216 від 23.08.2011, №АП-0000200 від 15.07.2011,№АП-0000169 від 20.07.2011,№АП-0000148 від 06.07.2011,№АП-0000149 від 06.07.2011,№АП-0000120 від 16.06.2011, №АП-0000140 від 30.06.2011,№АП-0000129 від 21.06.2011,№АП-0000125 від 20.06.2011 підставою оплати в яких зазначений Договір поставки №07/04/2011 від 07.04.2011.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 в справі № 57/394, яке постановою Апеляційного Господарського суду м. Києва залишено без змін ,підтверджується наявність у відповідача перед позивачем непогашеної заборгованості згідно Договору поставки № 07/04/2011від 07.04.2011 у сумі 379299 грн.93коп ., а позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованості по пені в сумі 20833,11грн. за період прострочення з 04.08.11 по 15.01.2012, розрахунок якої перевірено і з якими суд погоджується щодо строків, сум та періодів нарахування, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 20833,11грн., за період прострочення з 04.08.11 по 15.01.2012 підлягає задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Київ " (юридична адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 7б., кв. 47; код ЄДРПОУ 32982190) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агніс-Плюс" (юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, н/п 43; код ЄДРПОУ 37143502) 20833 (двадцять тисяч вісімсот тридцять три ) грн. 11 коп. -пені, а також судовий збір - 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять ) грн. 50 коп.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення -19.03.2012