Рішення

від 13.03.2012 по справі 5011-10/23-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/23-2012 13.03.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТVТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрна лізингова компанія»

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО»

2. Товариство з обмеженою відповідальністю

«Сільськогосподарське підприємство «Колос»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: Риженко О.С. (довіреність від 24.05.2011р.);

від відповідача та третьої особи: не з'явились.

В судовому засіданні 13 березня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУТ»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрна лізингова компанія»(відповідач) заборгованості в розмірі - 75 286,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором купівлі-продажу № 18042010/УАЛ від 18.04.2010р. на підставі угоди про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України) № 03-10-11 від 03 жовтня 2011 року належним чином не виконав, зокрема, не перерахував боргових грошових коштів на рахунок позивача, у зв'язку з чим останній звертається до суду з вимогами стягнути з відповідача заборгованість в судовому порядку.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Колос», розгляд справи призначено на 06.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників сторін було відкладено до 01.03.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року судом, за клопотанням позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача та третіх осіб було відкладено до 13.03.2012 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2010 року між третьою особою-1 (Продавець або Постачальник) та відповідачем (Покупець або Отримувач) було укладено договір купівлі-продажу № 18042010/УАЛ (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір купівлі-продажу), згідно п. 1.2. якого предметом Договору є товар, який належить Продавцю на момент укладення Договору або буде набутий Продавцем у майбутньому.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору купівлі-продажу третя особа-1 поставила на користь відповідача товар на загальну суму 139 500,00 грн., однак, як стверджує позивач, відповідач за товар з третьою особою-1 не розрахувався, при цьому, згідно угоди про заміну кредитора у зобов'язанні № 06-07-11 від 06.07.2011р. вартість відступленого відповідачем зобов'язання на користь третьої особи-1 склала 64 213,29 грн., внаслідок чого у відповідача, з урахуванням повідомлення третьою особою-1 про здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог № 30-1/09 від 30.09.2011р., утворився борг перед третьою особою-1 по Договору купівлі-продажу на суму 75 286,71 грн., тобто 139 500,00 грн. -64 213,29 грн.

Позивач вказує, що 03 жовтня 2011 року між ТОВ «ТVТ»(надалі -Новий кредитор) та третьою особою-1 (далі по тексту - Первісний кредитор) було укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України) № 03-10-11 (належним чином засвідчена копія угоди міститься в матеріалах справи, надалі -Угода або Договір відступлення), у відповідності до п. 1 якої Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Аграрна Лізингова Компанія»(03151, м. Київ, вул. Донецька, 18/2; код ЄДРПОУ 31245438), що іменується надалі «Боржник», зобов'язань, набутих Первісним кредитором на підставі Договору купівлі-продажу № 18042010/УАЛ від 18 квітня 2010 року, а Новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної Угоди.

Вартість зобов'язання, що відступається за Угодою, становить 75 286 (сімдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень 71 копійка (п. 2.1. Договору відступлення).

Позивач стверджує, що відповідачу було надіслано повідомлення про відступлення права вимоги за Договором, у зв'язку з чим ТОВ «ТVТ»має достатні підстави для стягнення з ТОВ «Українська аграрна лізингова компанія»існуючого боргу в розмірі 75 286,71 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 18 квітня 2010 року між третьою особою-1 та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 18042010/УАЛ відповідно до п. 1.2. якого предметом Договору є товар, який належить Продавцю на момент укладення Договору або буде набутий Продавцем у майбутньому.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору купівлі-продажу в травні 2010 року третя особа-1 передала товар на загальну суму 139 500,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000072 від 28.05.2010р. (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на відповідних видаткових накладних.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що оплата товару проводиться наступним чином: Покупець оплачує 100% від вартості в термін до відвантаження товару згідно додатків або специфікацій.

Як стверджує позивач, а відповідачем не спростовано, вартість поставленого Продавцем за Договором товару Покупець не оплатив.

З матеріалів слідує, що згідно угоди про заміну кредитора у зобов'язанні № 06-07-11 від 06.07.2011р. відповідач відступив на користь третьої особи-1 право вимоги зобов'язання за Договором № 14-04-10УАЛ від 14.04.2010р. в розмірі 64 213,29 грн. (копія угоди міститься в справі).

Згідно заяви-повідомлення про здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог № 30-1/09 від 30.09.2011р. третя особа-1 повідомила відповідача про зарахування однорідних вимог на суму 64 213,29 грн., у зв'язку з чим, по суті, у відповідача утворився борг перед третьою особою-1 по Договору купівлі-продажу на суму 75 286,71 грн., з розрахунку 139 500,00 грн. -64 213,29 грн. (копія заяви в справі).

Частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи випливає, що 03 жовтня 2011 року між ТОВ «ТVТ»та третьою особою-1 було укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України) № 03-10-11 відповідно до п. 1 якої Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Аграрна Лізингова Компанія»(03151, м. Київ, вул. Донецька, 18/2; код ЄДРПОУ 31245438), що іменується надалі «Боржник», зобов'язань, набутих Первісним кредитором на підставі Договору купівлі-продажу № 18042010/УАЛ від 18 квітня 2010 року, а Новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної Угоди.

За таких обставин, укладаючи Договір відступлення з боку позивача, як нового кредитора, та третьої особи-1, як первісного кредитора, було дотримано встановлених ч. 1 ст. 513 та ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України вимог відносно вчинення правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, а також матеріальних вимог відносно заміна кредитора у зобов'язанні без згоди боржника, тобто відповідача по справі.

З статті 514 Цивільного кодексу України випливає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту частини 1 статті 517 Цивільного кодексу України слідує, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Пунктом 2.1. Договору відступлення передбачено, що вартість зобов'язання, що відступається за Угодою, становить 75 286 (сімдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень 71 копійка.

З огляду на викладене, третя особа-1, в силу ст.ст. 512-520 Цивільного кодексу України, передала, а позивач отримав право вимоги 75 286 (сімдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень 71 копійка.

За ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 03.10.2011р. третя особа-1 повідомила відповідача про перехід прав у зобов'язанні за Договором. Факт такого повідомлення підтверджується описом вкладення в цінний лист з відміткою поштового штемпеля про оплату відправки кореспонденції та фіскальним чеком № 2344 від 05.10.2011р. (копії документів містяться в справі). У повідомленні про заміну кредитора у зобов'язанні третя особа-1 звернула увагу відповідача на необхідність виплати грошової суми у розмірі 75 286,71 грн. саме Новому кредитору, тобто позивачу по справі.

Позивач вказує, а відповідачем не спростовано, що боргових грошових коштів відповідач не перерахував.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 04.01.2012р., 06.02.2012р. та 01.03.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень; контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимог ухвал від 04.01.2012р., 06.02.2012р. та 01.03.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Зважаючи на викладене, враховуючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів перерахування боргових коштів за Договором купівлі-продажу та/або за Договором відступлення, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача, як Нового кредитора, про стягнення з відповідача, як боржника, заборгованості за Договором відступлення в розмірі 75 286,71 грн. (розмір відступленої вимоги).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 505,73 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрна лізингова компанія»(ідентифікаційний код: 31245438, адреса: 03151, м. Київ, вул. Донецька, буд. 18/2, п/р № 260016673 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТVТ»(ідентифікаційний код: 37250862, адреса: 03187, м. Київ, вул. Глушкова, буд. 12, кв. 5, п/р № 2600127719 в ПАТ «Український професійний банк», м. Київ, МФО 300205), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 75 286,71 грн. (сімдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 71 копійку) та судові витрати в сумі -1 505,73 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ять гривень 73 копійки). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 19.03.2012р.