Постанова

від 13.08.2012 по справі 5006/19/32а/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.08.2012 р. справа №5006/19/32а/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Дерчук Н.В. по дов., Трубчанінов Д.В. по дов.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 02.07.2012р. (повний текст від 05.07.2012р.) у справі №5006/19/32а/2012 (суддя Демідова П.В.)

за позовом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, м. Донецьк

до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк

про скасування рішення відповідача від 28.02.2012р. по справі №01-26-90/2011 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк, про скасування рішення останнього від 28.02.2012р. по справі №01-26-90/2011 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Рішенням від 02.07.2012р. у справі №5006/19/32а/2012 господарський суд Донецької області відмовив позивачу у задоволенні позову з посиланням на те, що ним пропущений присічний двомісячний строк, встановлений ст. 60 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», для звернення до суду з відповідним позовом.

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області з винесеним рішенням не погодилось та звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що в матеріалах справи наявні докази отримання позивачем відповідного рішення теруправління 30.03.2012р., а отже ним не пропущений строк для звернення до суду. Крім того, за твердженням скаржника, суд першої інстанції при винесенні рішення не врахував, що Положенням про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області не передбачено здійснення господарської діяльності як комерційної та некомерційної, позивач надавав необхідну інформацію на вимоги територіального відділення Антимонопольного комітету України та не порушував законодавства України.

Не з'ясування вищевикладеного, на думку скаржника. є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

10.08.2012р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання в порядку ст. 22 ГПК України, в якому позивач просив відкласти розгляд апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю свого представника бути присутнім у судовому засіданні. Судовою колегією у задоволенні вказаного клопотання відмовлено, оскільки ухвалою про порушення апеляційного провадження явка представників сторін не визнавалась обов'язковою.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду матеріалів справи №01-26-90/2011 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, адміністративною колегією Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення №9 від 28.02.2012р., яким визнано дії Державного управління з надання на вимогу голови Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.10.2011р. №01-38/3132 інформації в неповному обсязі у встановлений головою відділення строк (до 07.11.2011) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк, а також накладено на Державне управління штраф у розмірі 7 900,00грн. відповідно до абз.4 ч.2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Супровідним листом №01-38/790 від 02.03.2012р. копія зазначеного рішення була направлена на адресу позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списку рекомендованої кореспонденції №4471 від 03.03.2012р. та квитанції «Укрпошта»№0954 від 03.03.2012р., та була отримана останнім 06.03.2012р., про що свідчить відповідна відмітка у повідомленні про вручення поштового відправлення №19261956 (а.с. 87).

Не погодившись з вказаним рішенням, 18.05.2012р. позивач звернувся до господарського суду Донецької області (штамп вхідної кореспонденції господарського суду Донецької області №06-06/2990 від 18.05.2012р.).

Проте, як вже зазначалось вище, суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції»передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення. Зазначена стаття містить перелік рішень, які мають право приймати органи АМК України.

Згідно ч. 2 ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Статтею 60 вказаного Закону передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №15 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», у застосуванні згаданого припису ч.1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»господарським судам слід враховувати таке.

За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено, тобто зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується.

Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення територіального відділення Антимонопольного комітету України було отримано позивачем 06.03.2012р., проте з позовом про його оскарження він звернувся до господарського суду лише 18.05.2012р., тобто з пропуском законодавчо встановлених строків.

Судова колегія не приймає до уваги доводів позивача в апеляційній скарзі стосовно наявності в матеріалах справи доказів отримання спірного рішення позивачем 30.03.2012р. з огляду на наступне.

По-перше, ксерокопія журналу вхідної кореспонденції Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області за 29.03-30.03.2012р., згідно з яким 30.03.2012р. на адресу позивача надійшло рішення Антимонопольного комітету №01-26-90/2011, зареєстроване за вхідним номером 1550, не є в розумінні ст.ст. 32, 34 ГПК України належним і допустимим доказом у справі, оскільки на вимогу суду першої інстанції позивачем не було надано оригіналу вказаного журналу для огляду. Крім того, колонка 5 зазначеного витягу з журналу містить виправлення щодо змісту отриманого від Антимонопольного комітету документа (з відх. на рішення) -а.с. 92.

Додану до апеляційної скарги копію рішення адміністративної колегії №9 від 28.02.2012р. у справі №01-26-90/2011, в нижньому правому куті якої міститься штамп вхідної кореспонденції з відміткою про отримання позивачем 30.03.2012р. за №1550В, судова колегія також до уваги не приймає, оскільки до позовної заяви позивачем вже додавалась ксерокопія спірного рішення Антимонопольного комітету, проте не містила жодних позначок стосовно дати його отримання та вхідного номеру. Враховуючи, що ні до матеріалів справи, ні до апеляційної скарги позивачем не було надано оригіналу зазначеного документу з відбитком штампу про отримання, за умови наявності в матеріалах справи доказів направлення відповідачем вказаного рішення 03.03.2012р. та отримання його позивачем 06.03.2012р., судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не спростував факту отримання рішення АМК 06.03.2012р., та вважає, що позивачем був пропущений встановлений ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»строк для звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, оскільки закінчення вказаного присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів, судова колегія не вбачає підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

У зв'язку з викладеним колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 02.07.2012р. у справі №5006/19/32а/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді матеріалів та обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України покладаються на заявника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 02.07.2012р. (повний текст від 05.07.2012р.) у справі №5006/19/32а/2012 -залишити без змін.

Апеляційну скаргу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, м. Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 02.07.2012р. (повний текст від 05.07.2012р.) у справі №5006/19/32а/2012 -залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

А. М. М'ясищев

Надруковано примірників-5

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС