Постанова

від 18.12.2012 по справі 28/5005/16407/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Справа № 28/5005/16407/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сведбанк", м. Київ на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 року та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2012 року у справі№ 28/5005/16407/2011 господарського суду Дніпропетровської ї області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Дніпро", м. Дніпропетровськ до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Метал України", м. Дніпропетровськ, 2) публічного акціонерного товариства "Сведбанк", м. Київ в особі Центрального Дніпропетровського відділення, м. Дніпропетровськ простягнення 6 861 344,90 грн.,

за участю представників:

позивача: Степанова Г.В. (дов.№45 від 03.10.2012 року);

відповідача-1: не з'явився;

відповідача-2: Пожидаєв А.М. (дов.№26 від 23.01.2012 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31 липня 2012 року у справі №28/5005/16407/2011 (суддя Манько Г.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Дніпро задоволено; стягнуто з публічного акціонерного товариства "Сведбанк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Дніпро" грошові кошти в сумі 6 804 894,90 грн., судовий збір 56 400 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 року у справі №28/5005/16407/2011 (судді: Євстигнеєва О.С., Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М.), рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31 липня 2012 року у справі №28/5005/16407/2011 змінено, викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції: "Позовні вимоги задовольнити. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Сведбанк"(04080, м. Київ вул. Новокостянтинівська, 18В, ідентифікаційний код 9356840) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос -Дніпро"(49089, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 60 кв. 188, ідентифікаційний код 33475447) грошові кошти в сумі 6804894 гривень 90 коп. і витрати по сплаті судового збору в сумі 56460 грн. У позовних вимогах до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Метал-України"(м. Дніпропетровськ) відмовити"."

Прийняті судові акти мотивовані обґрунтованістю позовних вимог та наявністю підстав для їх задоволення; апеляційний господарський суд змінюючи рішення суду першої інстанції зазначив, що судом першої інстанції не вирішено позов у відношенні відповідача-1, до якого слід було в позові відмовити.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, публічне акціонерне товариство "Сведбанк", звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2012 року, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 року по справі №28/5005/16407/2011 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В касаційній скарзі скаржник посилався на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні, представник відповідача-2, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити, прийняті у справі судові акти скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судами попередніх інстанцій всіх обставин справи.

Представник позивача, у судовому засіданні, проти задоволення касаційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а прийняті у справі судові акти без змін, посилаючись на їх відповідність вимогам закону.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.06.2008 року між закритим акціонерним товариством "Сведбанк Інвест"(банк) і товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Метал України"(позичальник) був укладений кредитний договір №4/14-ЮР, предметом якого є зобов'язання банку відкриття позичальнику мультивалютної кредитної лінії, що відновлюється, відповідно до якої надає позичальнику кредит у доларах США та гривні на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток №1 до договору), сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання, передбачені Договором. (п.1.1. договору).

Загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією складає 8 600 000 доларів США (п.1.2. договору).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ЗАТ "Сведбанк Інвест" було зареєстроване як юридична особа 07.06.1996 року з назвою АКБ "Сосьєте Женераль Україна", яке 12.10.2001 року було перейменоване на закрите акціонерне товариство "Тас-Інвестбанк", а 31.10.2007 року перейменоване на закрите акціонерне товариство "Сведбанк Інвест". Відповідно до п. 5 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 року найменування "Закрите акціонерне товариство "Сведбанк Інвест" було змінено на "Приватне акціонерне товариство "Сведбанк Інвест". 23 жовтня 2009 року ПрАТ "Сведбанк Інвест" було припинено шляхом приєднання до публічного акціонерного товариства "Сведбанк".

23 жовтня 2009 року відповідно до вимог ч.2 ст. 107 Цивільного кодексу України було складено передавальний акт, затверджений рішенням (у формі Наказу) Єдиного акціонера, що одноосібно здійснює повноваження позачергових Загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства "Сведбанк Інвест"від 23 жовтня 2009 року № 5 та Рішенням Позачергових Загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства "Сведбанк"від 23 жовтня 2009 року (протокол № 41), який мав містити інформацію про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її боржників та кредиторів, включаючи зобов'язання, що оскаржуються сторонами.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що у передавальному акті, у розділі: "Кредити та заборгованість юридичних осіб", надані кредити та нараховані і погашені відсотки" відображені загальною сумою без відповідної розшифровки, як це передбачено нормами цивільного законодавства, тому встановити, чи передавалася заборгованість відповідача-1 позивачу із зазначеного акту неможливо. Позивач не надав доказів наявності свого правонаступництва за кредитним договором №4/14-ЮР та іншими договорами, які були укладені на виконання цього договору. Укладений між банком і відповідачем-2 кредитний договір №4/14-ЮР від 27.06.2008 року переукладений не був, що також свідчить про те, що право вимоги за кредитним договором №4/14-ЮР від 27.06.2008 року від ЗАТ "Сведбанк Інвест"до ПАТ "Сведбанк"не було передане (останній не має право на отримання коштів (майна) за цим договором).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 15 вересня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Метал України" (Цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лотос-Дніпро" (Цесіонарій) було укладено договір уступки права вимоги (цесії), відповідно до якого цедент передає цесіонерові, а цесіонер набуває право вимоги, належне Цедентові, що виникло внаслідок безпідставно одержання грошових коштів Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (Боржник) в сумі 499 110 доларів США, 2 817 006 грн. від ТОВ "Інвестиційна компанія "Метал України", за що цесіонер сплачує цедентові грошову суму у розмірі 300 000 доларів США. Розрахунок між сторонами здійснюється в момент підписання даного договору та не потребує складання актів або рахунків. (п.1 договору).

За цим договором цесіонарій на підставі ст.1212-1214 ЦК України набуває право вимагати від Боржника повернення безпідставного отриманих від Цедента коштів, що були помилково сплачені без наявності правових підстав чи будь-яких правовідносин між Цедентом та Боржником. (п.2 договору).

Судами попередніх інстанцій зазначено, що перерахування грошових коштів у зазначеному розмірі підтверджується матеріалами справи, а саме: висновком судово-економічної експертизи №4966/4967-11, в якому визначено, перерахування з розрахункового рахунку відповідача-1 на рахунки відповідача-2 із посиланням на кредитний договір №4/14-юр від 27.06.2008 грошових коштів в сумі 499 110,38 доларів США та 2 817 006,91 грн., що за курсом на момент подання позовної заяви складає 6 804 894,90 грн. і не оспорюються банком. Останній отримав грошові кошти за договором, за яким не мав право на їх отримання.

Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач-2 отримав грошові кошти без достатньої правової підстави (договору), тому позовні вимоги про стягнення грошових коштів з публічного акціонерного товариства "Сведбанк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Дніпро" в сумі 6 804 894,90грн. є обґрунтованим і підлягають задоволенню.

Проте колегія суддів Вищого господарського суду України вважає даний висновок судів попередніх інстанцій передчасним, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій не дали оцінку пункту 1 договору уступки права вимоги від 15.09.2011 року, оскільки пункт 1 договору уступки права вимоги від 15.09.2011 року не передбачає за якими платіжними дорученнями або договором передано право вимоги.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено право суду самим змінювати п.1 договору уступки права вимоги (цесії) від 15.09.2011 року та зазначати за яким саме договором або платіжним дорученням сторона набуває право вимоги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення та постанова у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийняті без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Вищенаведене переконливо свідчить про неповне з'ясування судами обставин справи, що є підставою для скасування прийнятих судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу Українипереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду; правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сведбанк", м. Київ задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2012 року у справі №28/5005/16407/2011 скасувати.

3. Справу №28/5005/16407/2011 передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя М.Д. Запорощенко

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко