Рішення

від 17.12.2012 по справі 19/5014/2539/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.12 Справа № 19/5014/2539/2012

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Рамірент Україна", м.Київ

до Приватного підприємства -фірми „БОСКО", м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 10926 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -Бережний О.В., представник за довіреністю № б/н від 04.12.2012;

від відповідача -представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10926,00 грн. за договором оренди обладнання № ОС03/09/10-11БЕ1 від 03.09.2010.

17.12.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, повідомивши суду про сплату відповідачем 27.09.2012 заборгованості у розмірі 1000,00 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить протокол судового засідання від 05.12.2012. Причини неявки відповідач суду не повідомив.

Як зазначено в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (п.4 ч.2 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Як вбачається з п.3.9.2 цієї ж постанови, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3.13 зазначеної вище постанови неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

У наведених в даному пункті випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Пункт 3.14 постанови передбачає, що нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Тобто до повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Рамірент Україна" (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством -фірмою „БОСКО" (орендар, відповідач) 03.09.2010 був підписаний договір оренди обладнання № ОС03/09/10-11БЕ1, за умовами якого орендодавець передає, орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, яке є отримане за договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень договору (п.1.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін. Даний договір діє з дати його укладення та до 31.12.2011. Умови договору зберігають силу протягом усього строку дії договору, а в частині грошових зобов"язань орендаря щодо сплати орендної плати та всіх інших зобов"язань по даному договору -до повного виконання зобов"язань (п.15.1 договору).

В п.1.2 договору сторони дійшли згоди, що найменування обладнання, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності), відновна вартість, ціна та строк оренди по кожній одиниці обладнання зазначаються в протоколі погодження істотних умов оренди (далі -протокол), який є невід"ємною частиною договору, та який сторони зобов"язуються підписувати в кожному випадку передання в оренду обладнання за договором.

Відповідно п.3.3 договору в день отримання орендодавцем протоколу згідно п.3.2.1 договору, орендодавець виставляє орендарю рахунок -фактуру (електронною поштою або факсимільним повідомленням або особисто) на здійснення попередньої оплати орендної плати.

Факт передачі кожної одиниці обладнання засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі згідно встановленої у додатку № 2 до договору форми, який засвідчує дату передачі конкретної одиниці обладнання орендарю та інші умови, які сторони вважають необхідними при підписанні акту прийому-передачі. Передача обладнання в орендне користування орендаря за актом прийому-передачі здійснюється протягом строку, зазначеного в протоколі, за умови перерахування на рахунок орендодавця попередньої оплати орендної плати згідно умов договору, якщо інше не встановлено договором та/або відповідним протоколом до нього. На вимогу орендодавця до підписання акту прийому-передачі сторони підписують акт огляду технічного стану обладнання, форма якого встановлена у додатку № 6 до договору. Відмова орендаря від підписання акту технічного стану обладнання є підставою для односторонньої відмови орендодавцем від договору (п.3.4 договору).

В п.6.1 договору сторони передбачили, що орендар набуває право на отримання в оренду (фактичну передачу в його тимчасове володіння та користування) кожної одиниці обладнання за актом прийому-передачі за умови здійснення попередньої оплати за оренду обладнання в день отримання рахунку-фактури від орендодавця згідно п.3.3 договору або в інший строк, зазначений у відповідному протоколі до договору.

Орендна плата нараховується в розмірі, встановленому орендодавцем за добу, тиждень або календарний місяць оренди одиниці обладнання, узгодженому та наведеному у відповідному протоколі до договору, з можливістю отримання орендарем за рішенням орендодавця відповідних знижок (п.6.2 договору).

В п.6.4 договору сторони домовились, що якщо обладнання за договором було передано в оренду на невизначений строк згідно п.4.3 договору, оплата орендної плати здійснюється не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітнім. В будь-якому разі орендар зобов"язаний сплатити суму орендної плати за час фактичного користування обладнанням протягом 3 банківських днів з моменту отримання орендарем відповідної вимоги, або рахунку-фактури від орендодавця, яку останній має право надіслати в будь-який час протягом всього строку оренди обладнання.

Відповідно до п.7.2.1 договору орендодавець за договором має право вимагати від орендаря своєчасно сплачувати орендну плату за договором та інші платежі згідно умов договору, а в разі прострочки - сплати штрафних санкцій згідно умов договору.

Орендар, на підставі п.8.1.5 договору зобов"язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендні платежі.

На виконання умов договору, згідно до актів приймання-передачі № РУ-00001846 від 07.09.2010; № РУ-00001905 від 13.09.2010; № РУ-00002092 від 30.09.2010 орендодавець передав орендарю у строкове платне користування (оренду) обладнання.

На підставі відповідних актів орендарем було повернуто майно орендодавцю.

Враховуючи умови протоколу погодження істотних умов та умов вказаних в акті приймання-передачі обладнання, відповідачу нарахована орендна плата за користування обладнанням за період з 03.09.2010 по 30.11.2010 в загальному розмірі 44716,00 грн.

Відповідач взяті на себе зобов"язання виконав частково, здійснив часткову оплату в розмірі 33790,00 грн., у зв"язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 10926,00 грн., що останнім не оспорено.

Порушення умов договору відповідачем і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами по справі договір №ОС03/09/10-11БЕ1 від 03.09.2010 за своєю правовою природою є договором найму, до якого слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено позивачем, відповідач 27.09.2012 сплатив на користь позивача заборгованість у розмірі 1000,00 грн. Враховуючи те, що сплата була здійснена до моменту звернення позивача до суду з даним позовом (згідно поштового штемпелю 28.09.2012) та те, що від позивача не надходило заяв про зменшення позовних вимог, в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Тобто сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача складає 9926,00 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 13.11.2012.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам та підлягають до задоволення частково.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 17.12.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Рамірент Україна", м.Київ, до Приватного підприємства -фірми „БОСКО", м.Сєвєродонецьк Луганської області, задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства -фірми „БОСКО", Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Федоренка, б.18б, код 25365145, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рамірент Україна", м.Київ, вул.Бережанська, б.9, код 32664239 заборгованість в сумі 9926 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1462 грн. 19 коп., видати наказ позивачу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 20.12.2012.

Суддя Т.В. Косенко