Ухвала

від 28.08.2020 по справі 19/5014/2539/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28 серпня 2020 року Справа № 19/5014/2539/2012

Розглянувши заяву б/н від 11.08.2020 Фізичної особи - підприємця Колбасова Юрія Олександровича ( АДРЕСА_1 ) про заміну сторони виконавчого провадження у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна» (змінено найменування - ТОВ ФОРТРЕНТ ) (вул. Богатирська, 2-А, с. Білогородка, Києво - Святошинський район, Київська область, 08140)

до Приватного підприємства - фірма «БОСКО» (вул. Федоренка, б. 18 Б, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

про стягнення 10926 грн 00 коп.

Орган виконання судового рішення - Сєвєродонецький міський відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) (проспект Хіміків, 68, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від заявника - представник не прибув;

від стягувача - представник не прибув;

від боржника - представник не прибув;

від ВДВС - представник не прибув

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 17.12.2012 у справі №19/5014/2539/2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна» до Приватного підприємства - фірми «БОСКО» задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства - фірми «БОСКО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна» заборгованість в сумі 9926 грн 00 коп., судовий збір у розмірі 1462 грн 19 коп.

03.01.2013 вказане рішення Господарського суду Луганської області набрало законної сили та на його виконання видано відповідний наказ.

18.08.2020 від Фізичної особи - підприємця Колбасова Юрія Олександровича через канцелярію суду надійшла заява б/н від 11.08.2020, в якій заявник просить суд замінити сторону у виконавчому провадженні №36650385 щодо виконання рішення Господарського суду Луганської області від 17.12.2012 у справі №19/5014/2539/2012, а саме стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРТРЕНТ» (код ЄДРПОУ 32664239) на його правонаступника - Фізичну особу - підприємця Колбасова Юрія Олександровича (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Обґрунтовуючи свою заяву, заявник посилається на те, що 30.09.2019 між ТОВ ФОРТРЕНТ (первісний кредитор) та суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Колбасовим Юрієм Олександровичем (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (цесія) №30-09/19-2, за яким право грошової вимоги за договором оренди обладнання №ОС03/09/10-11БЕ1 від 03.09.2010 перейшло до Колбасова Ю.О. Отже на думку заявника, Колбасов Ю.О. набув право кредитора до Приватного підприємства - фірми «БОСКО» .

В підтвердження своїх вимог заявник надав до матеріалів справи копію договору про відступлення права вимоги №30-09/19-2 від 30.09.2019, укладений між ТОВ ФОРТРЕНТ та суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 19.08.2020 відновлено втрачену справу №19/5014/2539/2012 у частині: рішення Господарського суду Луганської області від 17.12.2012; супровідний лист №19/5014/2539/2012 від 08.01.2013.

Ухвалою суду від 19.08.2020 відкрито провадження за заявою та заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.08.2020.

Представники учасників справи в судове засідання 28.08.2020 не прибули, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви.

Розглянувши заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з наступних підстав.

Згідно з ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження виконавче провадження" як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно з ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачені підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст.513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст.517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

30.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРТРЕНТ (далі - первісний кредитор) та суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (далі - новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги (цесія) №30-09/19-2, за умовами п.1.1 якого, первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договором оренди обладнання №ОС03/09/10-11БЕ1 від 03.09.2010 (далі - основний договір), укладеним між первісним кредитором та Приватним підприємством - фірмою БОСКО код ЄДРПОУ 25365145 (далі - боржник). Також новий кредитор отримує право вимоги судового збору, який було сплачено первісним кредитором при зверненні до суду з вимогою до боржника про стягнення боргу, а також права вимоги пені та штрафів. Право вимоги боргу передається новому кредитору в рахунок погашення заборгованості по рахунку на оплату №85 від 20.08.2019.

Відповідно до п. 1.2. договору, новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за основним договором у сумі 8016 грн 95 коп., яка залишилась несплачена та яка підтверджена рішенням Господарського суду Луганської області у справі №19/5014/2539/2012 і перебуває на виконанні Сєвєродонецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ВП №36650385 на підставі наказу №19/5014/2539/2012 від 03.01.2013.

Право вимоги первісного кредитора до боржника на суму 8016 грн 95 коп., які передаються первісним договором новому кредитору в момент підписання сторонами цього договору підтверджується: договором оренди №ОС03/09/10-11БЕ1 від 03.09.2010; рішенням Господарського суду Луганської області у справі №19/5014/2539/2012; копією наказу №19/5014/2539/2012 від 03.01.2013 про примусове виконання рішення; матеріалами виконавчого провадження; листом від 12.03.2018 про часткове погашення боргу (п.1.3 договору).

Підписанням цього договору сторони підтверджують передачу первісним кредитором новому кредитору всіх оригіналів документів на підтвердження права вимоги за основним договором (п. 2.1. договору).

Розмір відступленого права вимоги становить 8016 грн 95 коп. (п.4.1 договору).

Розрахунки за цим договором між сторонами не передбачені. Відступлення здійснене на безоплатній основі виходячи із положень статті 717 ЦК України (п. 4.2 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.5.1 договору).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказами, у відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст.86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з поданої заяви, заявник просить суд замінити стягувача у справі №19/5014/2539/2012 в частині залишку несплаченої заборгованості за основним договором (№ОС03/09/10-11БЕ1 від 03.09.2010) у розмірі 8016 грн 95 коп. Проте рішенням Господарського суду Луганської області від 17.12.2012 у справі №19/5014/2539/2012 було стягнуто заборгованість у розмірі 9926 грн 00 коп. та судовий збір у сумі 1462 грн 19 коп.

Судом враховується, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредитору та відбувається на підставі укладеного ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні, як і саме зобов`язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов`язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Проте, відступлення прав стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена, оскільки сплата суми судового збору, визначеного рішенням суду, не є зобов`язанням у розумінні положень статті 509 ЦК України, і сплата судового збору не може бути предметом відступлення за договором.

Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №906/110/16, від 05.04.2018 у справі №923/607/16, від 01.06.2018 у справі №913/1078/16, від 27.03.2019 у справі №910/386/17 та від 13.05.2019 у справі №916/106/15-г, від 29.10.2019 у справі №913/945/16.

Суд враховує, що заявником до заяви не надано листа від 12.03.2018 про часткове погашення боргу (п.1.3 договору).

З наданих до заяви документів не можливо встановити суму заборгованості відповідача за договором оренди №ОС03/09/10-11БЕ1 від 03.09.2010 та її складові на теперішній час. А саме, чи входить судовий збір до складу цієї суми.

Крім того, відповідно до п.1.1 якого, первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договором оренди обладнання №ОС03/09/10-11БЕ1 від 03.09.2010 (далі - основний договір), укладеним між первісним кредитором та Приватним підприємством - фірмою БОСКО код ЄДРПОУ 25365145 (далі - боржник). Також новий кредитор отримує право вимоги судового збору, який було сплачено первісним кредитором при зверненні до суду з вимогою до боржника про стягнення боргу, а також права вимоги пені та штрафів. Право вимоги боргу передається новому кредитору в рахунок погашення заборгованості по рахунку на оплату №85 від 20.08.2019.

Разом з тим пунктом 4.2 договору, розрахунки за цим договором між сторонами не передбачені. Відступлення здійснене на безоплатній основі виходячи із положень статті 717 ЦК України.

Тобто пункти 1.1 та 4.2 договору суперечать одне одному.

До заяви не було надано рахунку на оплату №85 від 20.08.2019, у зв`язку з цим, суд не може надати оцінку зазначеному рахунку.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявник всупереч приписів ст.74 Господарського процесуального кодексу України не довів суду безспірний факт переходу права вимоги від ТОВ ФОРТРЕНТ до ФОП Колбасова Юрія Олександровича за договором про відступлення прав вимоги (цесія) №30-09/19-2 від 30.09.2019, а відтак не довів наявність підстав для заміни сторони її правонаступником.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви б/н від 11.08.2020 Фізичної особи - підприємця Колбасова Юрія Олександровича про заміну сторони виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст.234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви б/н від 11.08.2020 Фізичної особи - підприємця Колбасова Юрія Олександровича про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.

Ухвала набрала законної сили 02.09.2020 відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному п.п.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.

Суддя Т.В. Косенко