Рішення

від 18.12.2012 по справі 5023/4877/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р.Справа № 5023/4877/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєвою К.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгперспектива", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Лозівський ковальсько-механічний завод", м. Лозова про виконання договірних зобов'язань за участю представників:

позивача - Єрьоміна О.Ю., довіреність № 14 від 01.09.2012 року;

відповідача - Савві Л.Є., довіреність № 5 від 18.06.2012 року.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про виконання договірних зобов'язань. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором № 15-04-10-Л від 15 квітня 2010 року, з урахуванням чого просить суд зобов'язати відповідача виконати умови вищезазначеного договору № 15-04-10-Л від 15.04.2010р., а саме, прийняти недоотриманий товар та сплатити його вартість в сумі 1077408,25 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 жовтня 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/4877/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 20 листопада 2012 року об 11:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 листопада 2012 року прийнято заяву позивача про зміну предмету позовних вимог та розгляд справи відкладено на 27 листопада 2012 року о 14:50.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 27 листопада 2012 року розгляд справи відкладено на 04 грудня 2012 року о 14:50; від 04 грудня 2012 року розгляд справи відкладено на 18 грудня 2012 року о 09:45.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, просить суд спонукати відповідача виконати умови спірного договору № 15-04-10-Л від 15.04.2010 року в натурі, а саме прийняти недоотриманий товар по специфікаціям № 21 від 01.10.2011 року та № 23 від 01.12.2011 року та стягнути вартість товару в розмірі 1077408,25 грн.

В судовому засіданні відповідач проти позову заперечив повністю з підстав, викладених в наданому раніше відзиві на позовну заяву.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

15 квітня 2010 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір № 15-04-10-Л (далі-Договір) відповідно до умов якого, позивач зобов'язався передати відповідачу литі заготівки, а відповідач (покупець) прийняти литі заготівки та сплатити їх вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору, виготовлення товару здійснюється із власного матеріалу позивача (продавця).

Згідно з п. 3.1 вищенаведеного Договору, кількість, номенклатура та умови поставки товару покупцю (відповідачу) вказується у специфікаціях до цього договору, яка з моменту підписання є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору, поставка товару здійснюється в строки, передбачені в специфікаціях, на умовах самовивозу товару покупцем зі складу продавця.

Згідно з п. 3.3 Договору, погрузку товару на складі здійснює продавець з обов'язковою присутністю представника покупця.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили вартість та ціну договору № 15-04-10-Л від 15.04.2010р., а саме, ціна на товар, який постачається за цим договором, обумовлюється в специфікаціях і може бути змінена за домовленістю сторін, шляхом внесення змін в цей договір.

Відповідно до п. 4.2 Договору, вартістю є сума по всіма підписаними специфікаціями, які з моменту підписання є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 5. 1 спірного Договору, сторони погодили умови оплати, а саме, відповідач (покупець) здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача (продавця) на протязі 30 календарних днів, наступних за датою відгрузки кожної партії товару.

Моментом оплати кожної партії товару є надходження грошових коштів від покупця (відповідача) на рахунок продавця (позивача), який зазначено в цьому договорі.

Як свідчать наявні в матеріалах справи специфікації: № 21 від 01.10.2011 року та № 23 від 01.12.2011 року за спірним договором № 15-04-10-Л від 15.04.2010 року, позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, виготовив для позивача товар - литі заготівки вчасно та в повному обсязі на загальну суму 4224903,59 грн. Вищезазначені специфікації складені між сторонами, підписані уповноваженими особами підприємств та скріплені печатками (арк. справи 15-16).

Даний товар, згідно листів відповідача за вих. № 827/424 від 23.08.2011 року та за вих. № 1207/424 від 18.11.2011 року, відповідач зобов'язався отримати протягом вересня-грудня 2011 року (арк. справи 18-19).

Відповідно до специфікацій №21 від 01.10.2011 року та № 23 від 01.12.2011 року відповідач товар отримав частково, на загальну суму 3147495,34 грн., проте в порушення умов спірного договору № 15-04-10-Л від 15.04.2010 р. відповідач не прийняв та недоотримав товар за жовтень 2011 року на суму 153753,60 грн. та за грудень 2011 року на суму 923654,65 грн., всього на загальну суму 1077 408,25 грн. за переліком литих заготівок, що змусило позивача звернутись з даним позовом до господарського суду.

Позивач направив на адресу відповідача претензію щодо недоотримання товару з проханням прийняти, отримати та сплатити за вищенайменований товар за договором № 15-04-10-Л від 15.04.2010 року.

02.08.2012 року підприємство позивача, в особі директора Шаповалова Ю.І., направило генеральному директору підприємства відповідача лист-нагадування № 02/08-12 про недоотримання товару відповідачем. Проте відповіді від відповідача позивач не отримав.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначав про невиконання позивачем поставки товару в обумовлені Договором строки, що змусило відповідача укласти відповідні договори з іншими постачальниками.

Відповідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 689 ЦК України передбачено що покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчиниш дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 11 ЦК України, ст. 174 ГК України.

Згідно ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи та поясненнями представників сторін підтверджується, що договір №15-04-10-Л від 15 квітня 2010 року (із додатками до нього) укладений при вільному волевиявленні сторін, його не було розірвано або визнано недійсним в установленому законом порядку, відповідач не заперечує факту дійсності даного договору.

Таким чином, враховуючи, що спірні специфікації до договору зі сторони відповідача підписано уповноваженою особою та скріплено печаткою, та з огляду на вищенаведений принцип свободи договору, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив умови спірного договору, не прийняв товар виготовлений за його замовленням у жовтні 2011 року на суму 153753,60 грн. та у грудні 2011 року на суму 923654,65 грн., всього на загальну суму 1077 408,25 грн.

Відповідно до ч.2 ст.20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі.

За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на стороні, що подала позов лежить зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню.

Наведені обставини є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 124,129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Лозівський ковальсько-механічний завод", (64606, Харківська область, м. Лозова, вул. Свободи, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 32565419) прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгперспектива" (03039, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 25, код ЄДРПОУ 33881039) недоотриманий товар по специфікаціям № 21 від 01.10.2011 року та № 23 від 01.12.2011 року за договором № 15-04-10-Л від 15.04.2010 року.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Лозівський ковальсько-механічний завод", (64606, Харківська область, м. Лозова, вул. Свободи, буд. 2-Б, р/р 26002001310089, в АТ "ОТП-Банк" м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 32565419) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгперспектива" (03039, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 25, р/р 26003000127937 в відділенні АТ "Укрексімбанк" м. Куп'янськ, МФО 351618, код ЄДРПОУ 33881039) - 1077408,25 грн. грн. вартості товару по специфікаціям № 21 від 01.10.2011 року та № 23 від 01.12.2011 року за договором № 15-04-10-Л від 15.04.2010 року, 22621,16 грн. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.12.2012 р.

Суддя Жиляєв Є.М.