Постанова

від 18.12.2012 по справі 43/5005/7470/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2012 року Справа № 43/5005/7470/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К. - доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Лазаренко П.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Залєтова І.Г. представник, довіреність б/н від 06.08.12;

від позивача: Рябко Є.О. представник, довіреність б/н від 06.08.12;

від відповідача-3: Сириця О.С. представник, довіреність №12567 від 21.09.12;

прокурор та представники відповідача-1,2 у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційні скарги комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ та заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2012 року у справі № 43/5005/7470/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промисловий Альянс", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 : фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ;

відповідача-2: виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ;

відповідача-3: комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ

про визнання припиненим зобов'язання за договором від 03.09.2010 року №403/3 щодо сплати внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська; визнання права власності на будівлю комерційного призначення та ін.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2012 року (суддя Мартинюк С.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промисловий Альянс" задоволено у повному обсязі. Зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промисловий Альянс" за договором від 03.09.2010 року № 403/3 щодо сплати внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська при здійсненні забудови земельної ділянки в м. Дніпропетровську по вул. Комсомольській, 37 у зв'язку з виконанням визнано припиненим. За товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промисловий Альянс" визнано право власності на будівлю комерційного призначення (банк) літ. Ю-6, Ю 1 -1, загальною площею 4926,8 кв.м, ґанок з пандусом літ. Ю, ґанки літ. ю 1 , ю 2 , рампа літ. ю 3 , вхід у підвал літ. ю 4 , приямки літ. ю 5 , ю 6 , сходи літ.ю 7 , що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 37. Зобов'язано комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промисловий Альянс" право власності на будівлю комерційного призначення (банк) літ. Ю-6, Ю 1 -1, загальною площею 4926,8 кв.м, ґанок з пандусом літ. Ю, ґанки літ. ю 1 , ю 2 , рампа літ. ю 3 , вхід у підвал літ. ю 4 , приямки літ. ю 5 , ю 6 , сходи літ.ю 7 , що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 37, згідно рішення суду. Стягнуто з фінансово - економічного департаменту Дніпропетровської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - промисловий Альянс" 32 190 грн. судового збору. Стягнуто з виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - промисловий Альянс" 32 190 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині зобов'язання останнього зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промисловий Альянс" право власності на будівлю комерційного призначення (банк) літ. Ю-6, Ю 1 -1, ґанок з пандусом літ. Ю, ґанки літ. ю 1 , ю 2 , рампа літ. ю 3 , вхід у підвал літ. ю 4 , приямки літ. ю 5 , ю 6 , сходи літ.ю 7 , що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 37 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заступник прокурора Дніпропетровської області також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на апеляційні скарги товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промисловий Альянс" просить рішення від 24.10.2012 року залишити без змін, а скарги комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ та заступника прокурора Дніпропетровської області без задоволення.

Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідачів-1,3, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промисловий Альянс" звернулось до господарського суду з позовом до управління економіки Дніпропетровської міської ради, виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", в якому просило визнати припиненим зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промисловий Альянс" за договором від 03.09.2010 року №403/3 щодо сплати внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська; визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промисловий Альянс" право власності на будівлю комерційного призначення (банк) літ. Ю-6, Ю 1 -1, загальною площею 4 926,8 кв.м. ґанок з пандусом літ. Ю, ґанки літ. ю 1 , ю 2 , рампа літ. ю 3 , вхід у підвал літ. ю 4 , приямки літ. ю 5 , ю 6 , сходи літ.ю 7 , що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 37; зобов'язати комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промисловий Альянс" право власності на будівлю комерційного призначення (банк) літ. Ю-6, Ю 1 -1, загальною площею 4 926,8 кв.м. ґанок з пандусом літ. Ю, ґанки літ. ю 1 , ю 2 , рампа літ. ю 3 , вхід у підвал літ. ю 4 , приямки літ. ю 5 , ю 6 , сходи літ.ю 7 , що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 37.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після завершення будівництва об'єкту та прийняття його в експлуатацію позивач позбавлений можливості зареєструвати право власності на об'єкт.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Дніпропетровської міської ради від 23.12.2005 року №66/32 позивачу було погоджено місце розташування будівлі комерційного призначення (банк) по вул. Комсомольській, 37 (т.1, а.с.35).

Для проектування будівництва будівлі комерційного призначення позивачу на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.06.2007 року № 195/16 (т.1, а.с. 36-40) та договорів оренди від 10.08.2007 року, укладених з Дніпропетровською міською радою, були передані в оренду земельні ділянки площею 0,1097 га та 0,0047 га строком на три роки (т.1, а.с.41-50).

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 року №200/8 було продовжено строк оренди земельних ділянок на 3 роки для завершення будівництва будівлі комерційного призначення (банк) по вул. Комсомольській, 37 (т.1, а.с.59-61) та укладено відповідні договори оренди.

Для реалізації проекту будівництва будівлі комерційного призначення по вул. Комсомольській, 37 позивач у встановленому чинним законодавством порядку отримав дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 01.12.2009 року № 20/2009 на виконання будівельних робіт (т.1, а.с. 97).

Статтею 27? Закону України "Про планування і забудову територій" (чинного на момент виникнення правовідносин щодо будівництва об'єкту) передбачено, що замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами. Граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд.

03.09.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промисловий Альянс" (забудовник) та управлінням економіки Дніпропетровської міської ради укладено договір №403/3 про внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська (т.1, а.с. 51-54).

Відповідно пункту 1.3 договору розмір внеску, згідно розрахунку, становить 1 394 610 грн. 97 коп. (без ПДВ).

У пункті 2.1 договору вказано, що станом на 25.06.07 забудовником перераховано до цільового фонду міської ради кошти у сумі 418 383 грн. 29 коп. (т.1, а.с. 55). Залишок коштів, що підлягають перерахуванню, складає 976 227 грн. 68 коп.

У п. 3.6. рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 року №200/8 також передбачений обов'язок позивача перерахувати кошти на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська.

Забудовник сплачує залишок коштів внеску, зазначений у п. 2.1 договору, у строки згідно з графіком (додаток № 2 до договору) на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету за вказаними реквізитами (п. 3.1 договору).

Додатком № 2 до договору передбачено, що залишок коштів внеску підлягає сплаті під час введення об'єкта в експлуатацію, але не пізніше одного місяця після прийняття об'єкта в експлуатацію.

Сертифікатом серія ДП № 16511075185, виданим 14.11.2011 року, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області засвідчила відповідність нового будівництва - будівлі комерційного призначення (банк) літ. Ю-6, Ю1-1, загальною площею 4 926,8 кв.м. ґанок з пандусом літ. Ю, ґанки літ. ю1, ю2, рампа літ. ю3, вхід у підвал літ. ю4, приямки літ. ю5, ю6, сходи літ.ю7, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 37 (далі - об'єкт), проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації (т.1, а.с. 58). Таким чином, 14.11.2011 року об'єкт було введено в експлуатацію.

На виконання умов договору позивач перерахував залишок коштів внеску у сумі 976 227 грн. 68 коп. на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету, що підтверджується випискою обслуговуючого банку по особовому рахунку позивача за 12.12.2011 року (т.1, а.с. 56).

Таким чином, позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання по сплаті внеску відповідно до вимог Закону та договору.

Після завершення будівництва об'єкту, прийняття його в експлуатацію та виконання зобов'язання по сплаті внеску позивач звернувся до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач 2) з листом від 15.11.2011 року № 52, в якому просив оформити право власності на збудований та введений в експлуатацію об'єкт з видачею свідоцтва про право власності (т.1, а.с. 62-63).

На момент звернення з даним позовом до суду відповідач-2 не здійснив належного розгляду заяви позивача та не оформив йому право власності на збудований та прийнятий в експлуатацію об'єкт.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що після надходження повної суми внеску управлінням економіки на протязі 3-х робочих днів з моменту отримання звернення забудовника видається довідка про виконання ним вимог по внеску.

Проте, після звернення позивача з листом від 14.05.2012 року (т.1, а.с. 64-65) відповідач-1, всупереч умовам п.3.2 договору, не надав позивачу довідку про повне виконання ним зобов'язань зі сплати внеску.

У відповідності з п. 8.1 порядку реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

При цьому подання будь-яких інших додаткових документів для оформлення права власності на новозбудовані об'єкти нерухомого майна зазначеним Порядком не передбачено.

За змістом ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»свідоцтво про право власності на нерухоме майно є документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Таким чином, оформлення права власності на новостворене нерухоме майно органами місцевого самоврядування з видачею відповідного свідоцтва - це офіційне визнання державою в особі уповноваженого органу права власності за зацікавленою особою (власником) та забезпечення права на захист такого права.

В апеляційній скарзі прокурор посилається на те, що після укладання договору втратив чинність Закон України «Про планування і забудову територій»у зв'язку з прийняттям 17.02.2011 року Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». На виконання ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 року № 5/14 затверджено нову редакцію Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська (т.1, а.с. 103-105), яким збільшено нормативи розміру участі замовників (забудовників) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська для одиниці створеної потужності (1 кв.м. загальної площі). У зв'язку з цим розмір внеску, що повинен був сплачений позивачем на підставі договору, підлягав збільшенню.

З такими твердженнями неможна погодитись приймаючи до уваги наступне.

У відповідності з ч. 5 ст. 27? Закону України «Про планування і забудову територій»в редакції, чинній на дату укладання договору, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі , укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури). Аналогічне положення міститься в ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таким чином, підставою для сплати внеску у певному розмірі є виключно договір, укладений забудовником та органом місцевого самоврядування.

На виконання вказаної норми Закону та Положення про порядок залучення коштів замовників (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007 року № 6/11 (т.2, а.с 98-108), позивачем та Управлінням економіки Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого є фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач-1), укладено договір від 03.09.2010 року № 403/3, п. 1.3 якого встановлено, що розмір внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська (далі - внесок) становить 1394 610 грн. 97 коп. (без ПДВ). Розрахунок зазначеного розміру внеску здійснювався з огляду на загальну площу об'єкту 4740,25 кв.м.

Згідно п. 3.5 договору при введенні об'єкта в експлуатацію розмір внеску, зазначений в п. 1.3 договору, корегується виходячи з фактичної вартості та площі збудованого об'єкту.

Відповідно Сертифікату від 14.11.2011 року серія ДП №156511075185 Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області підтвердила готовність до експлуатації будівлі комерційного призначення (банку) загальної площею 4926,8 кв.м.

Отже, різниця проектної площі об'єкту та фактичної площі введеного в експлуатацію об'єкту становить 186,45 кв.м, а тому розмір внеску підлягав збільшенню на 54 853 грн. 59 коп. (186,45 кв.м.х235 грн. 36 коп. * 1,25). Відповідно загальний розмір внеску, згідно договору, становить 1 449 464 грн. 57 коп. (1 394 610 грн. 97 коп.+54 853 грн. 59 коп.), який був повністю сплачений позивачем (т.1, а.с. 125).

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України).

Як встановлено апеляційним господарським судом, зміни до договору щодо збільшення розміру внеску у зв'язку із затвердженням рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 року № 5/14 нової редакції Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська не вносилися і доказів звернення з такою пропозицією жодною із сторін за договором не надано.

З урахуванням викладеного, підстави для сплати позивачем внеску у розмірі більшому, ніж визначено у договорі, слід визнати відсутніми.

Пунктом 1 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності після підписання договору, дійсно визначено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Водночас, п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»передбачено, що якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.

Укладений договір № 403/3 не передбачає сплату пайової участі (внеску) позивачем в обсягах інших, ніж визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». До того ж, п. 7 Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачає необхідність внесення змін до договорів про пайову участь виключно у тому випадку, коли у договорі передбачена сплата пайової участі замовником будівництва в обсягах інших, ніж визначено Законом, а не рішеннями органів місцевого самоврядування .

Відповідно ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 року №7-рп «У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)»вбачається, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих відносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Правовідносини позивача та відповідача-1 щодо сплати внеску на розвиток інфраструктури міста Дніпропетровська виникли на підставі Закону України «Про планування і забудову територій», рішення Дніпропетровської міської ради «Про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська» від 21.03.2007 року №6/11 (т.2, а.с. 98-108) та укладеного на виконання зазначеного рішення договору про внесок від 03.09.2010 року № 403/3.

Під час існування правовідносин між позивачем та відповідачем-1 щодо сплати внеску Дніпропетровською міською радою прийнято рішення від 29.07.2011 року №5/14 «Про внесення змін до рішення міської ради від 21.03.2007 року №6/11 «Про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська», яким збільшено нормативи розміру участі замовників (забудовників) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська для одиниці створеної потужності (1 кв.м. загальної площі) з 235 грн. 36 коп. до 675 грн. 09 коп. за 1 кв.м.

Отже, Дніпропетровською міською радою були внесені зміни до рішення, на підставі якого раніше виникли правовідносини зі сплати внеску. При цьому позивач заперечує проти таких змін, що вбачається із позовної заяви та пояснень, що містяться у матеріалах справи.

З огляду на висновки, що містяться у рішенні Конституційного суду України від 16.04.2009 року №7-рп, до правовідносин позивача та відповідача-1 щодо сплати внеску не може бути застосоване рішення Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 року № 5/14 «Про внесення змін до рішення міської ради від 21.03.2007 року №6/11 «Про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська».

Посилання прокурора на ту обставину, що позивач не надав доказів отримання відповідачем-1 листа від 14.05.2012 року є безпідставними та необгрунтованими. Лист від 14.05.2012 року позивач направив відповідачу-1 цінним листом з описом вкладення на адресу його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, докази чого були додані до позовної заяви (т.1, а.с. 64-65).

Щодо доводів прокурора про те, що матеріали справи не містять письмових доказів відмови в оформленні права власності на об'єкт, слід зазначити наступне.

Як вказувалося вище позивач звернувся до відповідача-2 з листом від 15.11.2011 року № 52, в якому просив оформити право власності на об'єкт. Зазначений лист був отриманий відповідачем-2 16.11.2011 року (т.1, а.с. 62-63).

Незважаючи на значний проміжок часу позивач не отримав від відповідача-2 жодного повідомлення про результати його розгляду, в тому числі про причини, що унеможливлюють прийняття відповідачем-2 рішення про оформлення права власності на об'єкт. При цьому позивач надав відповідачу-2 всі необхідні документи для оформлення права власності на об'єкт у відповідності до вимог Тимчасового порядку реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5.

Таким чином, невмотивоване та безпідставне нездійснення обов'язку щодо оформлення права власності з видачею свідоцтва про права власності за наявності всіх необхідних документів свідчить про невизнання відповідачем-2 права власності позивача на збудований та введений в експлуатацію об'єкт.

Згідно з приписами ст. 19 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

В силу ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право, зокрема, не визнається іншою особою.

Прокурор і комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" вказують на те, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції з огляду на суб'єктний склад та характер правовідносин. Але з такими твердженнями погодитися неможна з огляду на наступне.

Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Спір у даній справі по суті стосується права власності на об'єкт нерухомості та не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.05.2008 року у справі №1/23, у постановах Вищого господарського суду України від 11.02.2010 року у справі № 02-03/587 та від 25.05.2012 р. у справі № 5002-12/1439.1-2011.

Оскільки спір у конкретній справі стосується права власності на об'єкт нерухомості та не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, безпідставним є посилання комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" і прокурора на незаконність вимог позивача до комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" щодо реєстрації права власності на об'єкт.

Відповідно п. 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування.

Підготовку документів для видачі свідоцтва про право власності за дорученням органів місцевого самоврядування та інших органів відповідно до законодавства можуть проводити БТІ (п. 8.3 Тимчасового положення).

Згідно рішення Дніпропетровської міської ради від 17.06.1999 року №1116 «Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна»та рішення від 21.10.2004 року № 3060 «Про продовження дії порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна у місті»відповідачу-3 доручено здійснювати підготовку матеріалів та проектів рішень виконкому міської ради про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна. Також, із зазначених рішень вбачаться, що відповідач-3 здійснює підготовку та оформлення свідоцтв на право власності (т.2, а.с. 120-122).

З наведеного вище вбачається, що оформлення права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності на підставі відповідної заяви здійснюють спільно два органи: виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради (далі -відповідач-2) та комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації".

15.11.2011 року позивач звернувся до відповідача-2 із заявою про оформлення права власності (вхідний номер 11/3258 від 16.11.2011 року).

Оскільки вимога позивача оформити право власності на об'єкт при наявності всіх необхідних документів не була задоволена, товариством також була пред'явлена вимога до відповідача-3 про реєстрацію права власності.

Питання щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промисловий Альянс" в доход бюджету недосплаченої суми судового збору при поданні позовної заяви вирішено господарським судом шляхом винесення додаткового рішення від 06.11.2012 року (т.2, а.с. 2-3). Тому доводи комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" в цій частині є безпідставними.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правомірного обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2012 року у справі № 43/5005/7470/2012 залишити без змін, а апеляційні скарги комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" і заступника прокурора Дніпропетровської області без задоволення.

Головуючий суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 24.12.12р.