Постанова

від 20.12.2012 по справі 51/219-18/281-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. Справа№ 51/219-18/281-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Смірнової Л.Г.

Тищенко О.В.

при секретарі судового засідання Марченко Ю.І.

за участю представників:

від позивача: Лежук Т.І. - за довіреністю

від відповідача-1: Горленко А.С. - за довіреністю

від відповідача-2: не з'явились

від третьої особи-1: не з'явились

від третьої особи-2: не з'явились

від третьої особи-3: Моліков С.В. - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Політех»

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2012 року

у справі № 51/219-18/281-2012 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех";

до відповідача-1: "ЛЕК Фармацевтична компанія Д.Д.";

до відповідача-2: Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Київської міської державної адміністрації (третя особа-1);

2. Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (третя особа-2);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Науково-виробничого колективного підприємства "МІТІС"(третя особа-3);

про зобов'язання демонтувати споруду

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до "ЛЕК Фармацевтична компанія Д.Д.", Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовними вимогами, з врахуванням заяв про зміну позовних вимог, про визнання відсутнім права власності "ЛЕК Фармацевтична компанія Д. Д." на двоповерхову скляну споруду, яка примикає до нежитлового приміщення №190-офіс, що знаходиться у другій секції будинку №145 по вул. Борщагівській у м. Києві, а також зобов'язання "ЛЕК Фармацевтична компанія Д. Д" за власний рахунок відновити становище, яке існувало до порушення шляхом демонтажу двоповерхової скляної споруди, яка примикає до нежитлового приміщення №190-офіс, що знаходиться у другій секції будинку №145 по вул. Борщагівській у м. Києві.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2011 року у справі № 51/219 у задоволенні позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех"до "ЛЕК Фармацевтична компанія Д. Д." відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2011 року рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2011 року у справі №51/219 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2012 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2011 року та рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2011 року скасовано, справу №51/219 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи, позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої позовними вимогами є:

- визнання недійсним свідоцтва про право власності від 02.06.2004 року, видане компанії "ЛЕК Фармасьютікелз Д. Д" Головним управлінням комунальної власності м. Києва на підставі наказу №640-В від 01.06.2004 року на нежиле приміщення №190-офіс, що знаходиться в м. Києві по вул. Борщагівська, 145 (літера А);

- зобов'язання компанії "ЛЕК Фармасьютікелз Д. Д" усунути перешкоди в користуванні прибудинковою територією будинку №145, що знаходиться в м. Києві по вул. Борщагівській та за власний рахунок відновити становище, яке існувало до порушення шляхом демонтажу двоповерхової скляної споруди, яка примикає до офісного приміщення №190-офіс, що знаходиться у другій секції будинку №145 по вул. Борщагівській у м. Києві.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.11.2012 року у справі № 51/219-18/281-2012 (суддя Мандриченко О.В.) у задоволенні позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Політех» відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Політех» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Смірнова Л.Г., Тищенко О.В., апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Політех» прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.12.2012 року.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Так, апелянт стверджує, що суд першої інстанції не з'ясував, чи передбачена спірна споруда проектною документацією на Будинок; на взяв до уваги, що відповідно до пояснювальної записки генерального плану Будинку побудування скляної споруди на прибудинковій території не передбачалось; неправомірно не взяв до уваги та не оцінив надані позивачем докази.

До суду від Київської міської державної адміністрації надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника. При цьому, третьою особою повідомлено, що справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

В судовому засіданні представники відповідача-1 та третьої особи на стороні відповідача-1 заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

До судового засідання, що відбулось 20.12.2012 року, представники відповідача-2 та третіх осіб на стороні позивача не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників відповідача-2 та третіх осіб на стороні позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності зазначених предстаників є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 04.12.1998 р. між відповідачем-1 та НВКП "МІТІС" було укладено інвестиційний договір № 1/04-12-08, відповідно до умов якого останній зобов'язався побудувати, здати в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок з вбудованими офісними приміщеннями та забезпечити передачу у власність відповідача одне житлове та одне нежитлове приміщення разом з допоміжними приміщеннями, враховуючи коридори, балкони та лоджії.

В подальшому між відповідачем-1 та третьою особою-3 укладалися додаткові угоди до інвестиційного договору № 1/04-12-98. В свою чергу, додатком № 4 від 15.04.2002 р. до вказаного договору сторони визначили облаштування сходової клітини.

24.02.2004 року між відповідачем-1 та третьою особою-3 підписано підсумковий акт № 1 щодо виконання зобов'язань за інвестиційним договором № 1/04-12-98 від 04.12.1998 р. та додаткових угод до нього № 1-5, відповідно до якого НВКП "МІТІС" передало відповідачу-1 по акту приймання-передачі від 24.02.2004 р. № б/н нежитлове приміщення площею 486,90 кв. м, яке розташоване в м. Києві за адресою: вул. Борщагівська, 145, а також передало по акту приймання-передачі від 24.02.2004 р. № б/н квартиру № 1 загальною площею 129,10 кв. м, жилою площею 81 кв.м, яка розташована в м. Києві за адресою: вул. Борщагівська, 145.

Розпорядженням Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації № 339 від 20.04.2003 р. затверджений акт про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - житлового будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 145 (Дашавська, 24) у Солом'янському районі м. Києва (далі - будинок), який 24.03.2003 р. зареєстрований Управлінням Держархбудконтролю м. Києва та затверджений під № 84.

30.03.2005 р. власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку за вказаною адресою було зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політех".

15.08.2005 р. між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Політех" та Науково-виробничим колективним підприємством "МІТІС" підписано акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, згідно з яким житловий комплекс № 145 по вулиці Борщагівській в м. Києві передається з балансу НВКП "МІТІС" на баланс ОСББ "Політех", згідно з п. 6 якого разом з житловим комплексом позивачу передана вся технічна документація на будинок, зокрема, технічний паспорт на будинок, плани поверхів, схеми інженерного обладнання тощо.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою, створеною власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до частини 1, 5 статті 13 цього Закону, відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі типового договору, форму якого затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики. Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.

15.08.2005 року позивач уклав з відповідачем-1 договір, згідно з п. 3.1.3. якого позивач має право входити, за згодою відповідача-1, до займаного ним житлового чи нежитлового приміщення для огляду елементів житлового будинку та його обладнання.

Відповідач-1 зобов'язався не допускати самовільного перепланування житлових та нежитлових приміщень, руйнування конструкції будинку, зміни та перестановки технічного обладнання в них (п. 4.2.3. договору).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що "ЛЕК Фармацевтична компанія Д.Д" є власником нежилого приміщення № 190 - офісу, площею 486,90 кв. м, яке розташоване в м. Києві за адресою: вул. Борщагівська, 145, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 02.06.2004 р., що видане на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 01.06.2004 р. № 640-В, та зареєстроване в КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" 29.06.2004 р. в реєстровій книзі № 77-п-27 за № 5817-н.

Також "ЛЕК Фармацевтична компанія Д.Д." є власником п'ятикімнатної квартири № 1 жилою площею 81,00 кв. м, загальною площею 129,10 кв. м, яка розташована в м. Києві за адресою: вул. Борщагівська, 145, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 27.12.2004 р., яке видане на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 23.12.2004 р. № 2427-С, та зареєстроване в КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" 30.12.2004 р. в реєстровій книзі № 340-115 за № 43155.

Позивачем у даній справі заявлені, зокрема, позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 02.06.2004 року, видане компанії "ЛЕК Фармасьютікелз Д.Д." Головним управлінням комунальної власності м. Києва на підставі наказу №640-В від 01.06.2004 року на нежиле приміщення №190-офіс, що знаходиться в м. Києві по вул. Борщагівська, 145 (літера А).

Відповідно до частини 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

У постанові від 11.06.2012 року Вищий господарський суд України наголосив, що місцевий та апеляційний господарські суди, не з'ясувавши, чи передбачено затвердженим у встановленому порядку проектом забудови, що знаходиться за адресою: вул. Борщагівська, 145 (літ. А) у м. Києві, зведення спірної прибудови -двоповерхової скляної прибудови №190-офіс площею 486,90 кв. м., чи є відхиленням від проекту (у тому числі щодо зовнішніх габаритів будинку), відмовили у задоволенні позову.

Суд касаційної інстанції також зазначив, що судами не досліджено, що стало підставою для видачі Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказаного вище свідоцтва про право власності від 02.06.2004 року.

Відповідно до роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів" із змінами, внесеними рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 22.10.2007 року, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Підпунктом 28 пункту 7 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 10.07.2003 року №584/744 до компетенції Головного управління відноситься здійснення у встановленому порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення), з видачею свідоцтва про право власності.

Порядок оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна, що перебуває у власності юридичних та фізичних осіб та розташований на території м. Києва, визначається нормами Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.10.2009 року №1227 та на підставі передбачених цим Положенням документів.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що оформлення права власності на нежиле приміщення №190 - офіс, площею 486,9 кв.м., розташоване на вул. Борщагівській, 145 з видачею спірного свідоцтва про право власності, здійснювалося Головним управлінням комунальної власності м. Києва відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 року №1820 та зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001 року №62/364 (надалі - Положення), яке діяло на момент оформлення права власності, та на підставі передбачених положенням документів.

Згідно з п. 9 Положення, для оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна (групу об'єктів) до відповідного органу подається заява по кожній адресі за зразком згідно з додатком 4 до цього Положення, а також матеріали поточної технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, оформлені БТІ.

Згідно з п. 10.2. Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, до заяви та матеріалів технічної інвентаризації додаються юридичними особами: свідоцтво про державну реєстрацію; довідка податкового органу про взяття юридичної особи на облік, як платника податків; довідка відповідного управління статистики про включення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств, організацій, установ України; статут чи положення про юридичну особу; установчий договір про створення (та діяльність) юридичної особи (із змінами та доповненнями) у передбачених законодавством випадках; документ, що підтверджує повноваження керівника або довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника юридичної особи; довідка за підписом керівника та головного бухгалтера про те, що об'єкт нерухомого майна, на який оформляється право власності, перебуває на балансі цієї юридичної особи, не проданий, не переданий, не подарований, не обтяжений.

Відповідно до п. 11.1. і 11.2. Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані нежитлові будинки та приміщення, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, їх частин, на вбудовані в житлові будинки та прибудовані до житлових будинків нежитлові приміщення, як частин цих будинків, в тому числі на об'єкти спільної власності, внаслідок перебудови чи реконструкції, в яких змінилися належні власникам частки: правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна на момент початку перебудови, реконструкції, зареєстрований в БТІ; передбачені законодавством документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт, оформлені (видані, укладені) в установленому порядку (за виключенням оформлення права власності на приміщення); дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий управлінням держархбудконтролю Київської міської державної адміністрації; акт приймальної комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію в установленому порядку; перелік інвесторів, які приймали участь в будівництві, перебудові чи реконструкції; документи про передачу функцій замовника (якщо таке мало місце); довідка Головного управління економіки та розвитку міста Київської міської державної адміністрації про виконання умов щодо передачі коштів у порядку пойової участі на розвиток галузей соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури міста, передбачених актами місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; довідка Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації про розрахунок по передачі житла; документи, що підтверджують фінансування будівництва, перебудови або реконструкції об'єкта (платіжні доручення або інші документи).

На будинки або їх частини (приміщення), що побудовані в результаті інвестиційної діяльності, в тому числі на умовах пайової участі інвесторів -документи, зазначені в підпункті 11.1. цього пункту, а також: договір про інвестування будівництва, перебудови чи реконструкції об'єкта, в тому числі в порядку пайової участі (інвестиційний договір тощо); документи, які підтверджують фінансування будівництва (перебудови, реконструкції) об'єкта, в т. ч. в порядку пайової участі; акт прийому-передачі об'єкта у власність інвестора.

Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), згідно наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву, було зазначено, що оформлення права власності на спірне приміщення здійснювалося на підставі звернення відповідача до Головного управління комунальної власності м. Києва та надання документів, передбачених пунктами 9, 10.2., 11.1. та 11.2. Положення.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що для оформлення права власності відповідач-1 надав відповідачеві-2, зокрема і наступні документи, які знаходяться в матеріалах справи: заяву, інвестиційний договір № 1/04-12-98 від 04.12.1998 року з додатками до нього, документи, які підтверджують фінансування будівництва приміщення, акт прийому-передачі нежилого приміщення від 24.02.2004 року, довідку Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв № 196/1 від 11.02.2004 року, довідку Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА) № 049-08/1894 від 12.03.2004 року, довідку про те, що офісні приміщення, які знаходяться на балансі відповідача-1, не продані, не передані, не подаровані, в судовому спорі не являються від 10.03.2004 року, рішення КМРНД № 1257 від 28.12.1988 року про відвід земельних ділянок підприємствам, установам і організаціям для будівництва об'єктів, дозвіл на виконання будівельних робіт № 168 від 08.08.1996 року, акт про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, список інвесторів, інвентаризаційну справу.

З огляду на викладені обставини, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що спірне свідоцтво відповідає вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, що свідчить про відсутність підставі для визнання його недійсним у судовому порядку.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності від 02.06.2004 року, виданого компанії "ЛЕК Фармасьютікелз Д. Д." Головним управлінням комунальної власності м. Києва на підставі наказу №640-В від 01.06.2004 року на нежиле приміщення №190-офіс, що знаходиться в м. Києві по вул. Борщагівська, 145 (літера А).

Позивачем також було заявлено вимогу про зобов'язання компанії "ЛЕК Фармасьютікелз Д.Д." усунути перешкоди в користуванні прибудинковою територією будинку №145, що знаходиться в м. Києві по вул. Борщагівській та за власний рахунок відновити становище, яке існувало до порушення шляхом демонтажу двоповерхової скляної споруди, яка примикає до офісного приміщення №190-офіс, що знаходиться у другій секції будинку №145 по вул. Борщагівській у м. Києві.

В обґрунтування заявлених у даній справі позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач-1 здійснив спорудження спірної двоповерхової скляної споруди з порушенням вимог земельного законодавства та законодавства у сфері містобудування та архітектури.

А саме, позивач стверджує, що спірна споруда, по-перше, знаходиться на земельній ділянці, яка не була відведена для її будівництва і яка відповідно до будівельних норм і правил призначена для обслуговування будинку і здійснення його поточного ремонту, та по-друге, не приймалась в експлуатацію та відсутня дозвільна і проектна документація на її будівництво. З огляду на таке позивач стверджує, що спірна споруда є самочинним будівництвом, що свідчить про те, що відповідач не набув на неї права власності.

При цьому, позивач посилається на статтю 376 Цивільного кодексу України, відповідно до якої житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно частини 2 цієї статті особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Тобто, обставина того, що спірна споруда є самочинним будівництвом, та відповідач-1 не набув право на неї, повинно бути доведена шляхом надання доказів в підтвердження того, що вона збудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Щодо тверджень позивача про те, що спірна двоповерхова скляна споруда не відповідає проекту будівництва, та на її будівництво відсутня дозвільна і проектна документація, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 24 Закону України "Про основи містобудування", державний контроль у сфері містобудування здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими спеціально уповноваженими на це державними органами. Порядок здійснення державного контролю у сфері містобудування визначається законодавством.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про планування і забудову територій", державний контроль за плануванням, забудовою, іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури і відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, їх інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади. Порядок здійснення такого контролю визначається законодавством.

Згідно частини 2 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року № 439/2011, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно пункту 4 вказаного Положення, Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти, видає відповідні сертифікати;

- здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням: юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду, будівель громадського призначення, елементів упорядження територій для задоволення потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

- проводить перевірки: відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням.

Відповідно до п. 6 вказаного Положення, Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

З огляду на викладене суд робить висновок про те, що єдиним повноважним органом, що здійснює державний контроль за дотриманням державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, є Держархбудінспекція України та її територіальні органи.

З огляду на викладене, та згідно до приписів ст.. 34 Господарського процесуального кодексу України, єдиним доказом порушення вимог містобудівного законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт, зокрема, невідповідності будівництва проекту забудови, має бути акт перевірки, складений державними інспекторами Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальним органом, що містить відповідні висновки повноважного органу.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2009 року Головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, відповідно до наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 06.04.2009 р. № 129-юр, було проведено перевірку з будівництва прибудови скляної споруди до будинку на вул. Борщагівській, 145, секції № 2.

За результатами вказаної перевірки головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві складено акт перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 13.04.2009 р., відповідно до якого порушень відповідачем-1 містобудівного законодавства не виявлено.

Тобто, матеріалами справи, а саме актом перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 13.04.2009, складеним єдиним уповноваженим на те законодавством органом, спростовується порушення відповідачем-1 при будівництві спірної споруди вимог містобудівного законодавства.

До матеріалів справи не додано іншого акту уповноваженого на то органу, яким би спростовувались висновки, здійснені Головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві в акті від 13.04.2009 року, та які б свідчили про те, що спірна споруда зведена без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Тобто, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що здійснення відповідачем-1 спірної споруди було здійснено з відступлення від проекту забудови.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, за участю представників БТІ було проведено обстеження офісного приміщення в м. Києві по вул. Борщагівській, 145 (літера А), за результатами якого було складено акт від 27.02.2009 року, відповідно до якого представником БТІ було оглянуто приміщення на предмет відповідності технічному паспорту, при цьому зауважень щодо невідповідності приміщення технічному паспорту не виявлено.

Також, актом про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - житлового будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 145, затвердженим 24.03.2003 р. Управлінням Держархбудконтролю м. Києва та зареєстрованим під № 84, встановлена відповідність побудованого об'єкту -житлового будинку державним будівельним нормам і правилам.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на момент оформлення акту про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта -житлового будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 145, відповідно до його змісту всі будівельно-монтажні роботи були виконані в натурі, а обсяг і якість виконаних будівельно-монтажних робіт на момент оформлення зазначеного акта відповідали вимогам затвердженої проектно-кошторисної документації, державним будівельним нормам і правилам та умовам договорів підряду, укладених для будівництва об'єкту.

В зазначеному акті не викладено будь-яких зауважень, посилань на наявність недоліків. Вказаний акт приймання в експлуатацію будинку, завірений підписами представників замовників будівництва, відповідача, спеціальних органів державного нагляду і контролю в будівництві та органів місцевої влади. Акт складено приймальною комісією, яка прийняла рішення про введення в експлуатацію завершеного будівництвом і підготовленого до експлуатації житлового будинку.

Щодо тверджень позивача про те, що спорудження спірної двоповерхової скляної споруди здійснена відповідачем-1 з порушенням вимог земельного законодавства, судова колегія зазначає наступне.

Позивач стверджує, що спірна споруда знаходиться на земельній ділянці, яка не була відведена для її будівництва і яка відповідно до будівельних норм і правил призначена для обслуговування будинку і здійснення його поточного ремонту.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно ст. 6 цього ж Закону до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, складати акти перевірок у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України та наведених приписів законодавства, що регулюють відносини контролю у сфері земельного законодавства, єдиним доказом порушення вимог земельного законодавства України, має бути акт перевірки, складений державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель.

До матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів, якими повинні бути відповідні акти перевірки у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, які б свідчили про порушення відповідачем-1 вимог земельного законодавства при будівництві спірної споруди.

Як зазначалось, відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України якої житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З огляду на викладене вище, судова колегія зауважує, що обставини того, що спірна споруда є самочинним будівництвом, не знайшли свого підтвердження, доводи позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у справі документами, позивачем належними та допустимими засобами доказування не доведено суду обставини, на які він посилається в обґрунтування позову.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, а тому рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2012 року у справі № 51/219-18/281-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Політех», викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Політех» на рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2012 року у справі № 51/219-18/281-2012 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Політех» на рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2012 року у справі № 51/219-18/281-2012 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2012 року у справі № 51/219-18/281-2012 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 51/219-18/281-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Гончаров С.А.

Судді Смірнова Л.Г.

Тищенко О.В.