Постанова

від 24.12.2012 по справі 5027/412/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.12 Справа № 5027/412/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Марка Р.І.

суддів Бойко С.М.

Желіка М.Б.

при секретарі судового засідання Мудрак Р.І.

за участю представників

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Басок А.Б.,

розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Безпека", вих. №08/11 від 08.11.2012р. (вх. №349 від 19.11.2012р.)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2012р.

у справі № 5027/412/2012, суддя Паскарь А.Д.

за позовом Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Абсолют Безпека", м. Чернівці

про внесення змін до договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2012р. у справі № 5027/412/2012 позов Чернівецької міської ради задоволено. Внесено зміни до договору оренди землі № 3896 від 18 липня 2007 року, укладеного між Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют Безпека» та зареєстрованого у Чернівецькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок № 4АА 007058 вчинено запис за номером 040780900126 від 19 липня 2007 року, який стосується земельної ділянки, розташованій в м. Чернівці, по вул. Фастівській, 30-А, загальною площею 0,14321 га, шляхом викладення пункту 4 договору в такій редакції: «Річна орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 47635,35 грн. (сорок сім тисяч шістсот тридцять п'ять грн. 35 коп.)». Пункт 6 договору викладено в такій редакції «Орендна плата вноситься Орендарем на рахунок Чернівецької міської ради (23246436) № 33210812700002 в управлінні Державного казначейства Чернівецької області, МФО 856135, код 13050200 у строк до 30-го числа місяця, наступного за звітним». Позивачу відшкодовано понесені судові витрати.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ "Абсолют Безпека" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2012 року у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скаржник зазначає, що місцевим господарським судом залишено поза увагою ту обставину, що ні законодавством, ні договором не передбачено перегляд розміру орендної плати в залежності від зміни нормативної грошової оцінки землі в період дії договору.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2012р. апеляційну скаргу ТОВ "Абсолют Безпека" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 03.12.2012р.

На виконання вимог ухвали суду від 20.11.2012р. позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому Чернівецька міська рада просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням голови суду від 03.12.2012р. в склад судової колегії внесено зміни, замість суддів Костів Т.С. та Скрипчук О.С., введено суддів Бойко С.М. та Желіка М.Б.

Ухвалою суду від 03.12.2012р. на клопотання обох сторін розгляд справи було відкладено на 24.12.2012р.

В даному судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання повторно не забезпечив, подав на розгляд суду клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Чернівецької міської ради.

З врахуванням заявленого позивачем клопотання, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника Чернівецької міської ради.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, оскаржуване рішення суду першої інстанції -скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 18 липня 2007 року між сторонами у справі було укладено Договір оренди землі № 3896, відповідно до умов якого Чернівецька міська рада передала ТОВ «Абсолют Безпека» в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в м. Чернівці, на вулиці Фастівській, 30-А, загальною площею 0,1432 га.

Пунктом 4 Договору орендна плата встановлена в розмірі 1718,00 грн., який відповідно до пункту 8 договору переглядається у разі: зміни передбачених договором умов господарювання; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з того, зокрема, що відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ). Частиною 1 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. А згідно з частиною 1 статті 289 ПК України , для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. З врахуванням вказаних правових норм, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною; сторонами передбачена можливість зміни її розміру (п. 8 Договору); законодавча зміна граничного розміру орендної плати є підставою для перегляду розміру орендної плати в сторону збільшення, то Чернівецька міська рада вправі вимагати від орендаря приведення договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін.

Однак, судова колегія не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 ЗКУ).

До 1 січня 2011 року справляння плати за землю здійснювалося відповідно до Закону України від 3 липня 1992 року N 2535-XII "Про плату за землю" (із змінами та доповненнями, далі - Закон N 2535), яким було визначено коло платників земельного податку, ставки податку, порядок його обчислення і сплати, а також пільгового оподаткування.

З 1 січня 2011 року питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України (далі - ПКУ) і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення.

Положення ПКУ регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому вказано, що далі у розділі XIII слова "орендна плати за земельні ділянки державної і комунальної власності" визначаються як "орендна плата".

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XIII ПКУ.

Пунктом 288.1 статті 288 ПКУ визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 ПКУ).

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 ПКУ розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

•для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу;

•для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Разом з тим, статтею 271 ПКУ визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПКУ, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПКУ нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII ПКУ - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України від 11.12.2003 р. N 1378-IV "Про оцінку земель" (із змінами та доповненнями, далі - Закон N 1378-IV).

Відповідно до абзацу 5 статті 5 Закону N 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ст. 125, 126 Земельного кодексу).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону N 161).

Відповідно до статті 14 Закону N 161 договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Істотні умови договору оренди землі визначені статтею 15 Закону N 161, однією з яких є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Порядок зміни орендної плати встановлено статтею 23 Закону N 161, відповідно до якої за згодою сторін орендна плата переглядається за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб.

Типовий договір оренди землі затверджено постановою КМУ від 03.03.2004 р. N 220 (із змінами та доповненнями).

Форми розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена , і за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, затверджені постановою КМУ від 13.12.2006 р. N 1724.

Пунктом 9 Типового договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі та зазначається у відсотках нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Розмір орендної плати за землю переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 Типового договору оренди).

Згідно з п. 288.4 ст. 288 Податкового Кодексу розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем .

Водночас відповідно до п. 288.5 ст. 288 Кодексу розмір орендної плати встановлюються у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу (пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288).

Таким чином, річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної та комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Кодексу .

Згідно з частиною 1 статті 289 ПК України , для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Пунктом 8 Договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках передбачених законом.

У випадку настання підстав, визначених у пункті 8 Договору , розмір орендної плати може бути змінений за взаємною згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Чернівецькою міською радою та внесенням змін до Договору.

В той час, пунктом 2 Договору зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 92 865 грн.

Тобто, при укладенні спірного договору сторонами було проведено грошову оцінку земельної ділянки, яка орендується відповідачем.

Цим же пунктом сторони дійшли згоди про те, що грошова оцінка та орендна плата підлягають перерахунку при 1). зміні функціонального використання земельної ділянки (частини) або 2). після здачі об'єкта в експлуатацію.

Докази зміни відповідачем цільового використання земельної ділянки (для обслуговування будівлі) чи докази введення об'єкта в експлуатацію в матеріалах справи відсутні.

З врахуванням вищевикладеного, судова колегія не погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для внесення змін в спірний договір в частині перегляду розміру орендної плати у зв'язку з прийняттям позивачем 12.02.2008р. рішення «Про затвердження технічної документації з грошової оцінки земель міста Чернівці…», оскільки грошова оцінка землі передує укладенню цивільно-правових угод, в тому числі договорів оренди землі.

Рішення ж Чернівецької міської ради «Про затвердження технічної документації з грошової оцінки земель міста Чернівці…»від 12.02.2008р. породжує правові наслідки щодо договорів оренди землі, укладених після 12.02.2008р., та не є обов'язковою підставою для внесення до договору оренди землі від 18.07.2007р. змін в частині визначення нової нормативної грошової оцінки землі та перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене в сукупності, апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2012р. у справі № 5027/412/2012 слід скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2012р. у справі № 5027/412/2012 скасувати та прийняти нове судове рішення.

3. У задоволенні позовних вимог - відмовити.

4. Судові витрати у справі покласти на позивача, в тому числі за перегляд рішення в апеляційному порядку, стягнувши з Чернівецької міської ради (Центральна площа, 1 , м. Чернівці, код 36068147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Безпека" (пл. Театральна, 6/25, м. Чернівці, код 33917452) 536 грн. 50 коп. сплаченого судового збору.

5. На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 25 грудня 2012р.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Желік М.Б.