Ухвала

від 02.10.2012 по справі 2а-16829/10/16/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-16829/10/16/0170

02.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Меджидова Т.М.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного сільськогосподарського підприємства "Днепр"- не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим- Одабаш Алі Ахметович, довіреність № 10/9/10-0 від 10.07.12,

представник третьої особи, Управління Державного казначейства в Білогірському районі Головного управління Державного казначейства України в АР Крим - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю.) від 14.07.11 по справі № 2а-16829/10/16/0170

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Днепр" (вул. Київська, 81, Русаківка, Білогірський район, Автономна Республіка Крим,97626)

до Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим (вул. Луначарського 58, Білогірськ, Автономна Республіка Крим,97600)

треті особи:

Управління Державної казначейської служби України у Білогірському районі АР Крим (97600, м.Білогірськ, вул. Луначарського, 16)

про визнання протиправними податкових вимог

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.07.2011 у справі № 2а-16829/10/16/0170 (суддя Александрова О.Ю.) адміністративний позов задоволений повністю.

Визнано протиправним та скасовано Першу податкову вимогу Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим від 26.08.2010 року вих. № 1770/10/240 від 01.09.2010р. та Другу податкову вимогу Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим від 13.10.2010 року вих. № 2092/10/240, про погашення податкового боргу по неповернутої позички у сумі 4004,00 грн. згідно Постанови КМУ № 86 від 09.02.1994р., що направлені Приватному сільськогосподарському підприємству "Днепр".

Стягнуто на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Днепр"(ідентифікаційний код 30879226) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Не погодившись з постановою суду, Сімферопольська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим Державна податкова служба звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.07.2011 у справі № 2а-16829/10/16/0170 та прийняти нову постанову суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального права.

У судове засідання 02.10.2012року представник позивача та третьої особи не з'явилися, явку своїх представників не забезпечили, про місце, день та час його проведення повідомлени належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з адміністративним позовом Приватне сільськогосподарське підприємство "Днепр"до Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим про визнання протиправними податкових вимог відповідача від 26.08.2010 року вих. № 1770/10/240 від 01.09.2010р.(першу) і від 13.10.2010 року вих. № 2092/10/240 (другу), про погашення податкового боргу по неповернутої позички у сумі 4004,00 грн. згідно Постанови КМУ № 86 від 09.02.1994р. та виникненні права податкової застави на активи ПСП "Днепр".

Позовні вимоги мотивовані тім, що оскаржувані податкові вимоги суперечать діючому законодавству, оскільки в порушення приписів абз. 2 п. 6.2.1 ст.6, ст. 2 Закону України № 2181-Ш від 21.12.2000р., направлені на підставі подання органу державного казначейства, яке не віднесено до контролюючих органів, з порушенням строків позовної давності для стягнення податкового боргу, визначених Законом України № 2181-Ш. Також позивач зазначив про відсутність доказів наявності заборгованості з бюджетної позички та відсутність відображення такої заборгованості в бухгалтерському обліку позивача, звернувши увагу, що підприємство зареєстровано значно пізніше періоду надання позичок.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на адресу ПСП "Днепр"були направлені перша податкова вимога від 26.08.2010 року вих. № 1770/10/240 від 01.09.2010р. та друга податкова вимога від 13.10.2010 року вих. № 2092/10/240, про погашення податкового боргу по неповернутої позички у сумі 4004,00 грн. згідно Постанови КМУ № 86 від 09.02.1994р. та виникнення права податкової застави на активи ПСП "Днепр".

Підставою для направлення вимог було подання Управління Державного казначейства в Білогірському районі ГУ ДКУ в АР Крим від 03.08.2010р. № 7, відповідно до якого позивач має заборгованість з погашення бюджетної позички на закупівлю сільгоспродукції за державним замовленням у сумі 4004,00 грн. згідно Постанови КМУ № 86 від 09.02.1994р.

Не погодившись з підставами та змістом направлених вимог, відповідач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ст. 374 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. в редакції, що діяла на час виникнення підстав для отримання бюджетної позики, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей. Статтею 375 ЦК УРСР передбачено, що договір позики на суму понад п'ятдесят карбованців повинен бути укладений у письмовій формі.

Як зазначалося вище умовою надання бюджетної позички відповідно Порядку було наявність контракту (договору) на закупівлю продукції до державних ресурсів та окремої угоди, що укладається між сільськогосподарським товаровиробником, заготівельником і постачальником щодо номенклатури, обсягів і термінів поставки матеріальних ресурсів визначаються.

Таким чином, умовою для оформлення позички передбачено укладення договорів та відображення заборгованості у бухгалтерському обліку підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи позивач категорично заперечує наявність у його бухгалтерському та податковому обліку відображення заборгованості з бюджетної позички, отриманої на підставі Постановою Кабінету Міністрів від 09.02.94 N 86 , пояснивши у судовому засіданні, що будь яких угод з цього приводу підприємством не укладалося. Це також підтверджується бухгалтерською довідкою позивача від 14.07.2011р. № 34.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Будь-які первинні бухгалтерські та банківські документи, які б підтверджували укладення контракту (договору), угоди, надання позички, перерахування і отримання суми бюджетної позички, її повернення ПСП "Днепр", що неодноразово витребувалися судом, ні органом податкової інспекції, ні органом державного казначейства не надано.

При цьому ані будь-які облікові данні, ані службові документи внутрішнього користування податкового органу та органу державного казначейства не можуть вважатися достатьним доказом існування заборгованості з бюджетної позички.

Як вбачається з матеріалів справи протягом 1994 -2010 (до серпня) років податковою інспекцією не нараховувалось податкове зобов'язання на суму заборгованості і не направлялись відповідачу податкові вимоги про сплату суми бюджетної позички. Не надано суду й актів перевірок податковими органами протягом вищезазначеного періоду якими би були зафіксовані факти порушень ПСП "Днепр"бюджетного законодавства та не встановлено наявність бюджетної заборгованості останнього перед Державним бюджетом.

Таким чином, існування заборгованості з бюджетної позички не підтверджуються матеріалами справи, будь - яких доказів з надання такої позички у порядку Постанови Кабінету Міністрів України від 09.02.1994р. № 86 під час розгляду справи не надано.

Зазначені документи також не надані позивачем суду апеляційної інстанції.

Постановою Кабінету Міністрів від 09.02.1994р. N 86 "Про порядок поставки сільськогосподарським товаровиробникам бензину, дизельного палива, мінеральних добрив і засобів захисту рослин"визначено надання позички у 1994 році, та встановлений строк повернення позички у міру реалізації продукції, але не пізніше 1 серпня 1995 року. При цьому відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію позивача А00 № 569700, довідки статистики № 42-11-65/247, уставу підприємства первинну реєстрацію Приватного сільськогосподарського підприємства "Днепр"проведено 14.03.2000 р. (тобто, через шість років), що свідчить про об'єктивну неможливість укладення контрактів (договорів) та угод у 1994 році, та отримання позивачем бюджетної позички відповідно до Постанови КМУ від 09.02.1994р. N 86.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недотримання відповідачем процедури формування та направлення оскаржуваних податкових вимог виходячи з наступного.

Порядок прийняття та направлення податкових вимог встановлений пунктом 6.2 статті 6 Закону України № 2181. Згідно підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 передумовою прийняття податкової вимоги є нездійснення платником податків своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки. У разі, якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

Таким чином, податкова вимога формується органом державної податкової служби після закінчення нім процедури узгодження податкового зобов'язання, або внаслідок отримання подання від контролюючого органу, який не є податковим органом, сформованого після закінчення процедури узгодження суми зобов'язання. Здійснення узгодження зобов'язання контролюючим або податковим органом та його несвоєчасна сплата є визначальною умовою прийняття податкової вимоги.

Будь яких доказів узгодження зобов'язання з повернення позички, на підставі якого відповідачем сформовані та направлені позивачу перша податкова вимога від 26.08.2010 року вих. № 1770/10/240 від 01.09.2010р. та друга податкова вимога від 13.10.2010 року вих. № 2092/10/240, про погашення податкового боргу по неповернутої позички у сумі 4004,00 грн. згідно Постанови КМУ № 86 від 09.02.1994р., ані відповідачем, ані третьою особою надано не було.

Судова колегія зазначає, що відповідачем не доведено факт надання позички саме Приватному сільськогосподарському підприємству "Днепр", що виключає її стягнення з позивача.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.07.2011 у справі № 2а-16829/10/16/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.07.2011 у справі № 2а-16829/10/16/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.07.2011 у справі № 2а-16829/10/16/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова