Ухвала

від 23.10.2012 по справі 2а-11094/11/0170/16

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11094/11/0170/16

23.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Єланської О.Е. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Меджидова Т.М.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс"- Репіна Ірина Сергіївна, довіреність № 115 від 23.10.12,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби- не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю.) від 03.11.11 по справі № 2а-11094/11/0170/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" (в'їзд Червоноармійський, буд.8 кв.13, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.11.2011 у справі № 2а-11094/11/0170 (суддя Александров О.Ю.) позов задоволений повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим від 25.08.2011р. №0003482301, яким Товариству з обмеженою відповідальністю „Мегаполіс" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 78 339,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 1 гривня.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегаполіс" з Державного бюджету України в рахунок відшкодування судових витрат 3 (три) гривні 40 копійок.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у м. Ялті АР Крим Державна податкова служба звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.11.2011 у справі № 2а-11094/11/0170 та прийняти нову постанову суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального права.

У судове засідання 23.10.2012року представник відповідача не з'явився, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги у повному обсязі.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мегаполіс" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до ДПІ в м. Ялта та просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0003482301 від 25.08.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставними та протиправними висновками відповідача щодо порушення ТОВ „Мегаполіс" приписів п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що 10.08.2011р. ДПІ в м.Ялта АР Крим провела перевірку позивача, за результатами якої був складений акт за №2057/23-1/20758851/158 „Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ „Мегаполіс", ЄДРПОУ 20758851, з питань формування податкового кредиту по ПП „Виробничо-комерційна фірма „Сельпроммаш" по декларації за квітень 2011р.", в ході якої було встановлено відсутність реального наміру та можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємству -ТОВ „Мегаполіс" від контрагента ПП „ВКФ „Сельпроммаш", тому в порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України позивач в податковій декларації за квітень 2011р. зависив суму податкового кредиту по контрагенту-постачальнику ПП „ВКФ „Сельпроммаш" в розмірі 78339 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем 25.08.2011р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003482301, згідно з яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 78 339,00 грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.200.4. ст.200 ПК України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.200.7. ст.200 ПК України).

Відповідно до п. 200.11 ст.200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

У п.200.14 ст.200 ПК України вказано, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Податковий орган зробив висновок про завищення платником податків суми бюджетного відшкодування у квітні 2011р. на 78 339грн. внаслідок того, що відповідні податкові зобов'язання не були відображені контрагентом позивача, у зв'язку з чим, на думку відповідача матеріалами бухгалтерської звітності платника податків не підтверджено ані отримання товару (послуг) від зазначених вище контрагентів позивача, ані оплати їх вартості ( в тому числі сплату ПДВ).

Позивачем були надані копії документів бухгалтерської звітності, яки були ним використані під час визначення сум бюджетного відшкодування по ПДВ.

Так, до матеріалів справи залучені копії рахунків про аванс за виконання робіт по ремонту кліматпавільона з пристроєм тіньових навісів, оплат за виконання робіт по ремонту кліматпавільона з пристроєм тіньових навісів, податкові накладні за договором підряду від 01.04.2011р. №104-11, відповідні платіжні доручення, листи договірних цін, локальні кошториси, відомості ресурсів, акти приймання-передачі виконаних робіт, договір підряду №1/04-11 від 01.04.2011р., укладений між ТОВ „Мегаполіс" (Замовник) та ПП" ВКФ „Сельпроммаш" (Підрядник) на виконання робіт з ремонту клімат павільйону з облаштуванням тіньових навісів в майновому комплексі „Соснова роща", загальною вартістю робіт -1 300 000 грн., в тому числі й ПДВ 216 666,67 грн. та інші документи, яки свідчать про виконання робіт , їх прийняття та проведення розрахунків їх вартості на суму 8700 грн. ( в тому числі ПДВ 1450 грн.).

До матеріалів справи залучені докази того, що контрагент позивача зареєстрований платником ПДВ.

Відповідачем не надано доказів не отримання позивачем товарів (послуг) від контрагентів, не проведення платежів з право чином за надані послуги, (в тому числі оплату ПДВ), не використання товарів (послуг) в господарській діяльності платника податків.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про порушення платником податків вимог ПК України не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно відомостей акту перевірки в ході проведення перевірки не надано жодного доказу або жодної підстави щодо неприйняття до уваги при проведенні аналізу первинних бухгалтерських документів та господарсько-правового договору, що були надані позивачем до перевірки, податкових накладних, з якими діюче законодавства пов'язує факт виникнення податкових зобов'язань у платника податків, виникнення права на податковий кредит, тощо.

Таким чином невиконання зобов'язань перед бюджетом постачальниками у ланцюгу постачання є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких постачальників, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Позивач при проведені господарських операцій з контрагентом оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Чинне податкове законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

В адміністративних справах суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідач, доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного законодавства, укладаючи спірні правочини, завідомо діяв з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, не надав (ч.4 ст.71 КАС України).

Частиною 2 статті 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується, крім інших, на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Позивачем були надані достатні документальні докази щодо факту реальності угоди, за якою позивачеві був зменшений податковий кредит. Так, відповідно до договору від 01.04.2011р. №1/04-11, ТОВ „Мегаполіс" (замовник) та ПП" ВКФ „Сельпроммаш" (виконавець), останній виконав роботи щодо ремонту климатпавільйону з установкою тіньових навісів на об'єкті -майновий комплекс „Соснова роща". В свою чергу, відповідно до договору від 28.03.2011р. №28/03-11, укладений між позивачем та ТОВ „ПРОДЖЕК ПАРК", позивач як генпідрядник передав роботи щодо ремонту климатпавільйону з установкою тіньових навісів на об'єкті -майновий комплекс „Соснова роща". Позивачем у свою чергу надані до матеріалів справи документи, що підтверджують виконання таких робіт, проведення розрахунків за них, тощо.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки відповідача в акті перевірки щодо відсутності у контрагента позивача реального наміру та можливості поставок товарів (робіт, послуг) позивачеві, не відповідають дійсним обставинам, та спростовуються матеріалами справи.

За такими обставинами, в контексті положень ст. ст. 71, 72 КАС України відповідач не довів правомірність прийняття ним оспорюваних по справі податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.11.2011 у справі № 2а-11094/11/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.11.2011 у справі № 2а-11094/11/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.11.2011 у справі № 2а-11094/11/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова