Постанова

від 20.11.2012 по справі 2а-7970/12/0170/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2012 р. 15:51 Справа №2а-7970/12/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, посвідчення адвоката НОМЕР_6, довіреність б/н від 02.08.2012 р.;

від відповідача - Володькін Сергій Анатолійович, посвідчення УКР № 077900

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Авто-Експрес»

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС.

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001041502 від 16.05.2012 року,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Крим-Авто-Експрес» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративною позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001041502 від 16.05.2012 року, яким ТОВ «Крим-Авто-Експрес» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 62 773,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.08.2012 року відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 20.11.2012 року позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.11.2012 року позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах. Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крим-Авто-Експрес» зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 14.02.2007 р., ідентифікаційний номер 34836741, місцезнаходження: 98612, АР Крим, м. Ялта, вул. Московська, б. 8, кім. 3, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ АБ № 438608 (а.с.44).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крим-Авто-Експрес» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16.02.2007 р. за № 9197, на час розгляду справи перебуває на обліку у ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС.

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції в м. Ялті АР Крим ДПС була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ «Крим-Авто-Експрес», ЄДРПОУ 34836741 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ПП «Олєгор» ЄДОПОУ 36825747 за листопад 2011 року.

Висновком вищенаведеної перевірки було складено акт № 571/15-02/34836741 від 28.04.2012 року встановлено, що згідно даних картки особового рахунку за кодом платежу 14010100 станом на 24.04.2012 р. рахується загальна сума переплати з ПДВ у розмірі 58,16 грн. Згідно п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI ТОВ «Крим-Авто-Експрес» занижено суму податку на додану вартість по декларації з ПДВ за листопад 2011 р. у розмірі 50 218 грн. (а.с.15-28).

На підставі зазначеного акту було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001041502 від 16.05.2012 року на суму 62 773,00 грн. у тому числі 50 218 грн. за основним платежем, 12 555 грн. за штрафними санкціями (а.с.29).

Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням № 0001041502 від 16.05.2012 р. позивач оскаржив його до суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14. ПК України (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень - рішень ) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

П.п. 54.3.2 п. 54.3. ст. 54 ПК України визначає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України) .

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У п.п. 58.1. ст58 ПК України зазначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Розділ V ПК України визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться на підприємстві. Фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій (п.1 ст.9 Закону № 996). Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону № 996). Обов'язкові реквізити первинного документа встановлені п.2 ст.9 Закону № 996. Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення (п.1. ст.9 Закону № 996).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Для оподаткування мають значення бухгалтерські документи, що відображають господарські операції та фіксують отриманий прибуток і інші економічні показники господарської діяльності.

Бухгалтерські документі - це сукупність письмових актів, фіксуючих здійснені господарські операції відповідно до вимог законодавства.

Бухгалтерські документи в роботі суб'єкта господарювання служать, як відомо, засобом ведення обліку матеріальних цінностей і грошових коштів. На підставі бухгалтерських документів (документації) контролюється правильність здійсненних операцій, ведеться поточний аналіз виконаної роботи, встановлюються причини господарських порушень, тобто документація виконує контрольно -аналітичні функції.

Правове значення бухгалтерських документів проявляється в тому, що з їх допомогою підтверджується правильність зареєстрованих в обліку фактів. Факт наявності первинного документу не може бути проігнорований контролюючим органом, оскільки тільки аналіз первинних документів може давати об'єктивну картину господарської діяльності і, віддзеркалення її результатів у податковій звітності. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 Закону №334).

Згідно п.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.2 ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону (ст.44 Господарського кодексу України ).

Суд зазначає, що сума донарахування податку на додану вартість у розмірі 50 218 грн. визначена Державною податковою інспекцією в м. Ялті АР Крим ДПС внаслідок порушення ТОВ «Крим-Авто-Експрес» п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 50 218 грн. за листопад 2011 року, що був нарахований за відсутності належних первинних документів по операціях з ПП «Олєгор» що не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до "виготонабувача".

Згідно довідки № 83/15-02/36825747 від 30.01.2012 р. Джанкойської ОДПІ (Красногвардійське відділення) про результати перевірки задекларованих господарських відносин із платниками податків ПП «Олєгор», код за ЄДРПОУ 36825747 за період листопад 2011 р. було встановлено, що за даними Декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за ІІІ квартал 2011 року склала 4 264 809 грн. основні засоби у ПП «Олєгор» відсутні, згідно додатку АМ до декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 р. значення рядка А3 група 4 - 14 000 грн. Інформація щодо орендованих основних виробничих фондів відсутні. Відповідно до довідки по формі 1 ДФ кількість працюючих на підприємстві у ІІІ кварталі 2011 року складала 2 особи (3028617995 - нараховано доходу 720,0 грн.; 2168509738 - нараховано доходу 384,0 грн.), які, враховуючи загальний обсяг задекларованого доходу від реалізації товарів (робіт, послуг), фізично не могли здійснювати такий обсяг роботи. По ознаці діяльності 157 (Доход виплачений само зайнятим особам) нарахований доход склав: інн. 2955107310 - 240,0 грн., інн. 2465917885 - 540,0 грн. За юридичною адресою ПП «Олєгор» (97020, АР Крим, Красногвардійський район, с. Восход, вул. Миру, 8/26) знаходиться багатоквартирний житловий будинок. За зазначеною адресою прописані: ОСОБА_3 (керівник та головний бухгалтер), ОСОБА_4 (співвласник ПП «Олєгор»).

З наведеними вище висновками відповідача, викладеними у акті перевірки, суд не погоджується на підставі наведеного нижче.

Судом встановлено, що 15 березня 2011 року між Приватним підприємством «Олєгор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крим-Авто-Експрес» було укладено Договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 4. Згідно п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати в узгоджені строки, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти (далі Товар), найменування, кількість, ціна яких зазначаються в накладних документах на товар, які формуються на кожну окрему партію товару, яка поставляється в рамках даного Договору, а також є невід'ємною частиною даного договору. (а.с. 32-35).

ПП «Олєгор» на ім'я ТОВ «Крим-Авто-Експрес» було виписано рахунки на оплату: № 79 від 03.11.2011 р. на суму 75 552,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 12 592,00 грн.), № 81 від 09.11.2011 р. на суму 75 552,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 12 592,00 грн.), № 87 від 16.11.2011 р. . на суму 75 552,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 12 592,00 грн.), № 89 від 21.11.2011 р. . на суму 74 653,99 грн. (у тому числі ПДВ на суму 12 442,00 грн.); № 105 від 30.11.2011 р. на суму 72 797,50 грн. (у тому числі ПДВ на суму 12 132,92 грн.) та видаткові накладні: № 81 від 01.11.2011 р., № 82 від 09.11.2011 р., № 83 від 16.11.2011 р., № 84 від 21.11.2011 р., № 88 від 01.12.2011 р. на зазначені суми за договором поставки нафтопродуктів (а.с. 46-48, 79-81).

Позивачем сплачено на банківських рахунок ПП «Олєгор»: за платіжним дорученням № 1024 від 21.11.2011 р. 30 000,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 79 від 03.11.2011 р., у тому числі ПДВ на суму 5 000 грн.; за платіжним дорученням № 1027 від 23.11.2011 р. 13 052,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 79 від 03.11.2011 р., у тому числі ПДВ 2 175,33 грн.; за платіжним дорученням № 1028 від 23.11.2011 р. 15 000 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 79 від 03.11.2011 р., у тому числі ПДВ 2 500,00 грн.; за платіжним дорученням № 1029 від 24.11.2011 р. 10 000.00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 79 від 03.11.2011 р., у тому числі ПДВ 1 666,67 грн.; за платіжним дорученням № 1030 від 25.11.2011 р. 5 000 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 79 від 03.11.2011 р., у тому числі ПДВ 833,33 грн.; за платіжним дорученням № 1031 від 25.11.2011 р. 2 500,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 79 від 03.11.2011 р., у т.ч. ПДВ 416,67 грн.; за платіжним дорученням № 1032 від 25.11.2011 р. 5 152,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 81 від 03.11.2011 р., у тому числі ПДВ 858,67 грн.; за платіжним дорученням № 1040 від 30.11.2011 р. 15 000,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 81 від 09.11.2011 р., у тому числі ПДВ 2 500,00 грн.; за платіжним дорученням № 1042 від 02.12.2011 р. 5 000,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 81 від 09.11.2011 р., у тому числі ПДВ 833,33 грн.; за платіжним дорученням № 1044 від 02.12.2011 р. 10 000,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 81 від 09.11.2011 р., у тому числі ПДВ 1 666,67 грн.; за платіжним дорученням № 1048 від 05.12.2011 р. 5 000,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 81 від 09.11.2011 р., у тому числі ПДВ 833,33 грн.; за платіжним дорученням № 1049 від 07.12.2011 р. 5 000,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 81 від 09.11.2011 р., у тому числі ПДВ 833,33 грн.; за платіжним дорученням № 1055 від 08.12.2011 р. 7 000,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 81 від 09.11.2011 р., у тому числі ПДВ 1 166,67 грн.; за платіжним дорученням № 1057 від 09.12.2011 р. 5 200,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 81 від 09.11.2011 р., у тому числі ПДВ 866,67 грн.; за платіжним дорученням № 1059 від 12.12.2011 р. 12 000,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 81 від 09.11.2011 р., у тому числі ПДВ 2 000,00 грн.; за платіжним дорученням № 1061 від 19.12.2011 р. 6 200,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 81 від 09.11.2011 р., у тому числі ПДВ 1 033,00 грн.; за платіжним дорученням № 1062 від 19.12.2011 р. 13 752,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 87 від 16.11.2011 р., у тому числі ПДВ 2 292,00 грн.; за платіжним дорученням № 1063 від 20.12.2011 р. 8 500,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 87 від 16.11.2011 р., у тому числі ПДВ 1 416,67 грн.; за платіжним дорученням № 1081 від 29.12.2011 р. 53 300,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 87 від 16.11.2011 р., у тому числі ПДВ 8 883,33 грн.; за платіжним дорученням № 1080 від 04.01.2012 р. 25 000,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 87 від 16.11.2011 р., у тому числі ПДВ 4 166,67 грн.; за платіжним дорученням № 1084 від 05.01.2012 р. 15 000,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 89 від 21.11.2011 р., у тому числі ПДВ 2 500,00 грн.; за платіжним дорученням № 1086 від 06.01.2012 р. 7 000,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 89 від 21.11.2011 р., у тому числі ПДВ 1 166,67 грн.; за платіжним дорученням № 1091 від 10.01.2012 р. 27 653,99 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 89 від 21.11.2011 р., у тому числі ПДВ 4 609,00 грн.; за платіжним дорученням № 1092 від 10.01.2012 р. 5 097,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 105 від 30.11.2011 р., у тому числі ПДВ 849,58 грн.; за платіжним дорученням № 1096 від 12.01.2012 р. 12 700,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 105 від 30.11.2011 р., у тому числі ПДВ 2 116,67 грн.; за платіжним дорученням № 1100 від 16.01.2012 р. 17 000,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 105 від 30.11.2011 р., у тому числі ПДВ 2 833,33 грн.; за платіжним дорученням № 1105 від 25.01.2012 р. 5 000,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 105 від 30.11.2011 р., у тому числі ПДВ 833,33 грн.; за платіжним дорученням № 1132 від 07.03.2012 р. 6 500,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 105 від 30.11.2011 р., у тому числі ПДВ 1 083,33 грн.; за платіжним дорученням № 1133 від 12.03.2012 р. 15 000,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 105 від 30.11.2011 р., у тому числі ПДВ 2 500 грн.; за платіжним дорученням № 1134 від 13.03.2012 р. 65 000,00 грн. за дизельне паливо згідно рахунку № 105 від 30.11.2011 р. та. № 109 від 12.12.2011 р., у тому числі ПДВ 10 833,33 грн. (а.с. 49-78).

Передача товару від Продавця Покупцю підтверджується податковими накладними: № 155 від 03.11.2011 року на суму 75 552,00 грн. (у тому числі ПДВ 12 592 грн.), № 156 від 09.11.2011 року на суму 75 552,00 грн. (у тому числі ПДВ 12 592,00 грн.), № 157 від 16.11.2011 року на суму 75 552 грн. (у тому числі ПДВ 12 592,00 грн.), № 158 від 21.11.2011 року на суму 74 653,99 (у тому числі ПДВ 12 442,33 грн.), № 162 від 01.12.2011 року на суму 72 797,50 грн. (у тому числі ПДВ 12 132,92 грн.) (а.с. 82-86).

Також, матеріалами справи підтверджено, що дизельне паливо було отримане позивачем та на підставі договору зберігання від 01.01.2011 р., укладеного між ТОВ «Ялтинська транспортна компанія» та ТОВ «Крим-Авто-Експрес» передане на зберігання: за актом прийому-передачі майна від 03.11.2011 року у кількості 7 870 л; за актом прийому-передачі майна від 09.11.2011 р. у кількості 7 870 л; за актом прийому-передачі майна від 16.11.2011 р. у кількості 7 870 грн.; за актом прийому-передачі майна від 21.11.2011 р. (а.с. 89-92).

Крім того, використання позивачем дизельного палива підтверджується звітами з витрат палива, зведеною таблицею витрат дизельного палива ТОВ «Крим-Авто-Експрес» за листопад 2011 р.

Таким чином, на думку суду, первинними документами бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Авто-Експрес» (податкові накладні, платіжні доручення, видаткові накладні) у повному обсязі в сумі 301 309,99 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 50 218,33 грн.) підтверджується наявність фактичного виконання зобов'язань та їх оплата за господарськими операціями у листопаді 2011 року між ТОВ «Крим-Авто-Експрес» та ПП «Олєгор».

Суд не бере до уваги доводи відповідача, викладені в акті перевірки щодо нікчемності правочину, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крим-Авто-Експрес» та Приватним підприємством «Олєгор». у зв'язку з тим, що у ПП «Олєгор» відсутні трудові ресурси, виробничо-складські приміщення, технічний персонал, складські приміщення, засоби для транспортування та інше майна, яке економічно необхідне для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах. Податковим кодексом України не передбачено обов'язок покупця перевіряти, за рахунок яких ресурсів (виробничих, трудових, фінансових) продавець надає товари (роботи, послуги) для покупця. Покупець не зобов'язаний перевіряти: чи використовує продавець власні виробничі потужності або орендовані; чи залучає продавець з метою здійснення господарської діяльності власних співробітників або фізичних осіб за трудовими угодами. Згідно з судовою практикою Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України платник податку на додану вартість - покупець товару на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних матеріальних наслідків за можливу неправомірну діяльність порушника (правова позиція викладена в Ухвалах ВАСУ за справами №9820946, №7276773 та в Постановах ВСУ №№221007, 3060678, 4970766).

Таким чином, суд вважає, що покупець ТОВ «Крим-Авто-Експрес» не може нести відповідальність за діяльність або бездіяльність продавця ПП «Олєгор» та не повинен зазнавати негативні наслідки з цього.

Беручи до уваги наведене вище, суд вважає, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Авто-Експрес» податкові накладні, платіжні доручення, видаткові накладні), у повному обсязі не підтверджуються висновки акту перевірки № 571/15-02/34836741 від 18.04.2012 р. щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Крим-Авто-Експрес» п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України про заниження суми податку на додану вартість по декларації з ПДВ за листопад 2011 року у розмірі 50 218 грн.

Суд вважає, що факт здійснення господарської операції, пов'язаної з формуванням податкового кредиту, при виконанні позивачем обов'язків по договору з його контрагентом, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку і податкової звітності.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення вищевказаних господарських операцій між позивачем та його контрагентом, останній був зареєстрований у якості юридичної особи, обліковувався як платник ПДВ у ДПІ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua) та мав свідоцтво платника ПДВ. Здійснення цих господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Проведені розрахунки позивачем з контрагентом.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було надано податкові накладні у підтвердження суми податкового кредиту, які були предметом судового дослідження.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх заперечень.

Згідно з ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 20.11.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, згідно зі ст. 160 КАСУ постанова складена у повному обсязі 23.11.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в м. Ялті АР Крим ДПС № 0001041502 від 16.05.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Авто-Експрес» (ЄДРПОУ 34836741) витрати зі сплати судового збору у сумі 659,92 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.