Постанова

від 08.11.2012 по справі 2а-8055/12/0170/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2012 р. 14:42 Справа №2а-8055/12/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Черкасов А.М., паспорт НОМЕР_1, довіреність № 209-11 від 17.09.2012 року;

від відповідача - Богданова С.Є., посвідчення НОМЕР_2, довіреність № 4778/10/10-0 від 14.05.2012 року;

від відповідача - Бабаян А.Ю., посвідчення НОМЕР_3, довіреність № від 134/10/10-00 від 02.03.2012 року.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювас-Газсервіс" до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим,про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000032201 від 01.03.2012 року,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювас-Газсервіс" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000032201 від 01.03.2012 року. Ухвалами Окружного адміністративного суду АРК від 05.09.2012 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засідання 08.11.2012 року, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення по суті справи.

Представники відповідача у судовому засіданні 08.11.2012 року проти позовних вимог заперечували в повному обсязі, з підстав, викладених у запереченнях на адміністративну позовну заяву від 24.04.2012 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювас-Газсервіс» зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Керченської міської ради Автономної Республіки Крим 16.11.2009 року, за реєстраційним номером 1 141 102 0000 001725, ідентифікаційний код юридичної особи 36846128, місцезнаходження юридичної особи: 98300, Автономна Республіка Крим, м. Керч, Таврійська площа, б. 1., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 642661 (а.с.9).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювас-Газсервіс» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.11.2009 року за № 14630, на час розгляду справи перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Керчі АР Крим, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків № 262 від 17.11.2009 року (а.с.11).

На час розгляду справи, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію податку на додану вартість від 30.11.2010 року за № 100312028, виданого ДПІ у м. Керчі АР Крим позивач є платником податку на додану вартість (а.с.12).

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим на підставі Наказу ДПІ у м. Керчі АР Крим від 06.02.2012 року № 100 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювас-Газсервіс» (ЄДРПОУ 36846128) щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкер - С Компані» (ЄДРПОУ 36846128) за період з 01.10.2010 року по 31.05.2011 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим № 94/23-1/36846128 від 15.02.2012 року, у якому встановлено порушення у тому числі п.п. 7.2.1, п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено суму податкового кредиту у грудні 2010 року, що привело до завищення від'ємного значення ПДВ за грудень 2010 року на суму 29 166,67 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивач оскаржив його в адміністративному порядку (заперечення на акт № 94/23-1/36846128 від 15.02.2012 року вих. № 209-11 від 20.02.2012 року (а.с.28).

28.02.2012 року за вих. № 2/10/23-1 відповідачем було надано відповідь на заперечення ТОВ «Ювас-Газсервіс» до Акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.02.2012 року № 94/23-1/36846128, відповідно до якої висновки які відображені в акті позапланової невиїзної перевірки від 15.02.2012 року № 94/23-1/36846128 у частині завищення податкового кредиту у грудні 2012 року, що призвело до завищення від'ємного значення ПДВ за грудень 2010 року на суму 29 166,67 грн. є обґрунтованим та залишається без змін (а.с.31-32).

На підставі висновків акту перевірки від 15.02.2012 року № 94/23-1/36846128, 01 березня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби буле прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032201 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 29 166,67 грн. (а.с.35).

Не погодившись з винесенням податкового повідомлення-рішення № 0000032201 від 01.03.2012 року позивач оскаржив його до ДПА в АР Крим (вих. № 209-11 від 06.03.2011 року) (а.с.38-41).

Рішенням Державної податкової служби в Автономної Республіці Крим від 02.04.2012 року за вих. № 970/10/10-0223 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення № 0000032201 від 01.03.2012 року залишено без змін (а.с.43-50).

Не погодившись з Рішенням ДПС в АРК від 02.04.2012 року вих. № 970/10/10-0223, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювас-Газсервіс» звернулось до Державної податкової адміністрації України зі скаргою на податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим ДПС № 0000032201 від 01.03.2012 року (а.с.52-54).

Рішенням Державної податкової служби України від 13.06.2012 року за вих. № 9915/6/10-2115 про результати розгляду справи, податкове повідомлення-рішення № 0000032201 від 01.03.2012 року залишено без змін, та рішення прийняте за розглядом скарги та скарга - залишена без задоволення 58-62).

Не погодившись з висновками акту перевірки № 94/23-1/36846128 від 15.02.2012 року та податковим повідомленням - рішенням № 0000032201 від 01.03.2012 року, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державною податковою інспекцією в м. Керчі було отримано від Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області акт перевірки ТОВ «Мейкер-С Компані» від 22.12.2011 року № 887/23-5/37256932 «Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента Товариство з обмеженою відповідальністю «Мейкер-С Компані» (код ЄДРПОУ 37256932) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.10.2010 року по 31.05.2011 року ».

В ході перевірки встановлено, що за місцем реєстрації ТОВ «Мейкер-С Компані» не знаходиться, про що складено акт про відсутність суб'єкта господарювання за юридичним/фактичним місцезнаходженням фахівцями ДПІ у Вишгородському районі Київської обл. за № 1125 від 18.02.2011 року. Свідоцтво ПДВ анульовано 18.03.2011 року.

Крім того службовою запискою від 21.12.2011 року № 4928/7/26-31 ДПІ у Вишгородському районі повідомлено, що підприємство за податковою адресою не знаходиться, має стан -14 - визнано банкрутом. Додатково було повідомлено, що господарські операції ТОВ «Мейкер-С Компані» за весь період діяльності мають ознаки нікчемності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.

Таким чином, ДПІ прийшла до висновку, що виписані ТОВ «Мейкер-С Компані» на адресу ТОВ «Ювас-Газсервіс» первинні документи не можуть бути підставою для підтвердження господарських операцій і не можуть мати юридичної сили та доказовості.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків податкового органу, суд встановив наступне.

Згідно з п.1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно з п.п.7.2.6 п.п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на час проведення перевірки позивача, господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на час проведення перевірки позивача) під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до положень п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), а також суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів.

З зазначеного вище вбачається, що підставою для віднесення витрат до складу валових є по-перше, пряма вказівка Закону на таку можливість, а по-друге, підтвердження таких витрат відповідними документами, передбаченими правилами ведення податкового обліку.

Разом з тим правилами ведення податкового обліку жоден перелік документів, які повинні підтверджувати валові витрати, не передбачений.

Але, згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996-XIV від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за N168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, у даному конкретному випадку необхідними умовами для віднесення витрат на придбання будівельних матеріалів до складу валових витрат є:

- видаткова накладна

- податкова накладна,

- рахунок -фактура

- платіжне доручення.

Тобто, для підтвердження валових витрат достатньо мати первинний документ, що містить вищенаведені обов'язкові реквізити.

Отже, судом встановлено, що наявність відповідних документів бухгалтерського обліку, які засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва є підставою для виникнення права платника податку на включення відповідних сум по даним угодам до складу валових витрат.

Судом встановлено, що відповідно до приходної накладної № 144 від 30 грудня 2010 року ТОВ «Майкер-С - Компані» було передано ТМЦ у кількості 150 шт., а саме:сигналізатори, оповещателі світлозвукові, гучномовець, ізвещателі пожежні димові, прибор управління, блоки іскрозахитсу, концентратори та інші (а.с.67-68).

Згідно матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювас-Газсервіс" отримало від ТОВ «Майкер-С - Компані» вказаний товар на загальну суму 175 000,00 грн., у тому числі ПДВ 29 166,67 грн., що підтверджено видатковою накладною № РН-123003 від 30.122010 року, податковою накладною № 123003 від 30.12.2010 року (а.с.66).

Оплата товару здійснена на підставі рахунка-фактури № СФ-122901 від 29.12.2010 року, відповідно до платіжного доручення № 338 від 30.12.2010 року на загальну суму 175 000,00 грн. (а.с.64-65).

Таким чином, позивачем надані документи, які свідчать про те,що він в повному обсязі сплатив на користь постачальник товарів їх вартість , в тому числі ПДВ.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України , не надав доказів того, що позивач не виконав зобов'язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми ПДВ.

Суд зазначає, що вищевказані документи бухгалтерського обліку мають усі передбачені законодавством реквізити, оформлені з дотриманням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Перевіряючи факт використання позивачем у господарській діяльності товару, отриманого від ТОВ «Майкер-С - Компані», судом встановлено, що отриманий товар установлений згідно Договору № 5-11 від 04.11.2010 року та акту прийому-передачі устаткування до монтажу від 30.01.2011 року, ТОВ «Ювас-Гахсервіс» передав ТОВ «РБК-Спецсервіс» для виконання монтажних та пусконаладжуваних робіт автоматизованої пожежної системи, придбаної у ТОВ «Мейкер-С Компані».

Таким чином, матеріалами справи повністю підтверджується покупка, оплата та передача товару у грудні 2010 року ТОВ «Ювас-Гахсервіс» та підтверджується подальше використання придбаного у ТОВ «Мейкер-С Компані».

Також суд зазначає, що як вбачається, акт перевірки не містить будь-якого документального підтвердження стосовно фінансово-господарських взаємовідносин позивача по взаєморозрахункам з ТОВ «Мейкер-С Компані» за грудень 2010 р., які мали бути дослідженими перевіряючими під час проведення перевірки. Це свідчить про те, що висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавств, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12. 2010 №984 (далі Наказ № 984), згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту включена сума у розмірі 29 166,67 грн. на підставі податкової накладної, отриманої від ТОВ «Мейкер-С Компані» № 123003 від 30.12.2010 року.

Таким чином, позивачем дотримані вимоги пп. 7.4.1 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" щодо обґрунтованості формування податкового кредиту та, як наслідок, про відсутність порушень щодо його заниження у розмірі 29 166,67 грн.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000032201 про нарахування грошових зобов'язань у сумі 29 166,67 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 08.11.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.ст.160, 163 КАСУ постанову складено в повному обсязі 09.11.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим ДПС № 0000032201 від 01.03.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювас-Газсервіс" (ЄДРПОУ 36846128) витрати зі сплати судового збору у сумі 291,66 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.