Постанова

від 08.11.2012 по справі 2а-9864/12/0170/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2012 р. 17:03 Справа №2а-9864/12/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.,

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_6,

від позивача - ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_7;

від відповідача - Тарасенко О.В., посвідчення НОМЕР_8, довіреність № 6/10-0 від 01.03.2012 року;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0017061702 від 28.08.2012 року та № 0017051702 від 28.08.2012 року,

Суть спору: Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 (далі-позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0017061702 від 28.08.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 24 755,71 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 19 804,57 грн., за штрафними санкціями у сумі 4 951,14 грн., та № 00151702 від 28.08.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33 007,50 грн., у тому числі за основним платежем 26 406,00 грн., за штрафними санкціями 6 601,50 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АРК від 26.09.2012 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засідання 08.11.2012 року, позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судовому засідання 08.11.2012 року проти позовних вимог заперечував, з підстав, викладених у запереченнях на адміністративну позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши позивача, представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Фізичну особу підприємця ОСОБА_2 зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 22.06.2001 року, ідентифікаційний код фізичної особи НОМЕР_5, місце проживання фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_9 (а.с.27).

Фізичну особу підприємця ОСОБА_2 взято на податковий облік в органах державної податкової служби 02.07.2001 року за № 3662, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків № 4070 від 02.07.2001 року (а.с.28).

На момент розгляду справи, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію податку на додану вартість від 27.01.2006 року за № 51951965, виданого Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим позивач є платником податку на додану вартість (а.с.29).

Судом встановлено, що працівниками Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби було проведено позапланову документальну перевірку СПД-ФО ОСОБА_2 (РНОК НОМЕР_5) з питань взаємовідносин з МПП «Маркет» (код ЄДРПОУ 22260055) за період з 01.02.2011 рік по 30.06.2012 року (а.с.17-22).

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт про результати позапланової документальної перевірки № 4427/17-2/НОМЕР_5 від 13.08.2012 року, у якому встановлено порушення:

- п. 198.6 ст. 198 розділу 4, п. 201.1 ст.201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756 (зі змінами та доповненнями) суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою завищено податковий кредит на загальну суму 26 406,00 грн., а саме, до податкового кредиту включені суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, а саме: у тому числі по періодах: лютий 2011 року - 9 118,00 грн., березень 2011 року - 4 038,00 грн., квітень 2011 року - 10 826,00 грн., травень 2011 року - 2 245,00 грн., червень 2011 року - 179,00 грн., в результаті чого донараховано податку на додану вартість у сумі 26 406,00 грн.

- п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756 (зі змінами та доповненнями), у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірився, на суму 19 804,57 грн., у тому числі по періодах: 2011 р. на суму 19 804,57 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 13.08.2012 року № 4427/17-2/НОМЕР_5, 28 серпня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0017061702 від 28.08.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 24 755,71 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 19 804,57 грн., за штрафними санкціями у сумі 4 951,14 грн., та № 0017051702 від 28.08.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33 007,50 грн., у тому числі за основним платежем 26 406,00 грн., за штрафними санкціями 6 601,50 грн. (а.с.23-24).

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Згідно з п.п. 14.1.39. ПК України (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень - рішень ) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

П.п. 54.3.2 п. 54.3. ст. 54 ПК України визначає,що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає,що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У п.п. 58.1. ст58 ПК України зазначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Розділ V ПК України визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.200.4. ст.200 ПК України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.200.7. ст.200 ПК України).

Відповідно до п. 200.11 ст.200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

У п.200.14 ст.200 ПК України вказано, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться на підприємстві. Фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій (п.1 ст.9 Закону № 996). Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону № 996). Обов'язкові реквізити первинного документа встановлені п.2 ст.9 Закону № 996. Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення (п.1. ст.9 Закону № 996).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Для оподаткування мають значення бухгалтерські документи, що відображають господарські операції та фіксують отриманий прибуток і інші економічні показники господарської діяльності.

Бухгалтерські документі - це сукупність письмових актів, фіксуючих здійснені господарські операції відповідно до вимог законодавства.

Бухгалтерські документи в роботі суб'єкта господарювання служать, як відомо, засобом ведення обліку матеріальних цінностей і грошових коштів. На підставі бухгалтерських документів (документації) контролюється правильність здійсненних операцій, ведеться поточний аналіз виконаної роботи, встановлюються причини господарських порушень, тобто документація виконує контрольно -аналітичні функції.

Правове значення бухгалтерських документів проявляється в тому, що з їх допомогою підтверджується правильність зареєстрованих в обліку фактів. Факт наявності первинного документу не може бути проігнорований контролюючим органом, оскільки тільки аналіз первинних документів може давати об'єктивну картину господарської діяльності і, віддзеркалення її результатів у податковій звітності. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 Закону №334).

Згідно п.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.2 ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону (ст.44 Господарського кодексу України ).

Суд зазначає, що сума донарахування податку на додану вартість у розмірі 26 406 грн. визначена Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим внаслідок порушення Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 п. 198.6 ст. 198 розділу 4, п. 201.1 ст.201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 26 406,00 грн., а саме, до податкового кредиту включені суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, а саме: у тому числі по періодах: лютий 2011 року - 9 118,00 грн., березень 2011 року - 4 038,00 грн., квітень 2011 року - 10 826,00 грн., травень 2011 року - 2 245,00 грн., червень 2011 року - 179,00 грн. та п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756 (зі змінами та доповненнями), у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірився, на суму 19 804,57 грн., у тому числі по періодах: 2011 р. на суму 19 804,57 грн..

З наведеними вище висновками відповідача, викладеними у акті перевірки, суд не погоджується на підставі наведеного нижче.

Судом встановлено, що 08 лютого 2012 року між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (далі-Покупець), та Малим приватним підприємством «Маркет» (далі - Постачальник) було укладено Договір постачання № 08/02. Згідно п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язаний передати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов'язаний прийняти та сплатити вказаний товар, у строки та на умовах, передбачених у цьому Договорі (а.с.38-39).

Малим приватним підприємством «Маркет» на ім'я Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 було виписано видаткові накладні: № 119 від 08.08.2011 року за загальну суму 43 461,72 грн., у тому числі ПДВ 7 243,62 грн., № 127 від 21.02.2011 року за загальну суму 11 246,51 грн., у тому числі ПДВ 1 874,42 грн., № 141 від 24.03.2011 року за загальну суму 8 755,43 грн., у тому числі ПДВ 1 459,24 грн., № 132 від 14.03.2011 року на загальну суму 11 347,03 грн., у тому числі ПДВ 1 891,17 грн., № 135 від 15.03.2011 року на загальну суму 1 953,41 грн., у тому числі ПДВ 325,57 грн., № 139 від 18.03.2011 року на загальну суму 2 171,34 грн., у тому числі ПДВ 361,89 грн., № 005 від 05.04.2011 року на загальну суму 954,71 грн., у тому числі ПДВ 159,12 грн., № 003 від 05.04.2011 року на загальну суму 17 510,86 грн., у тому числі ПДВ 2 918,48 грн., № 004 від 05.04.2011 року на загальну суму 10 506,52 грн., у тому числі ПДВ 1 751,09 грн., № 009 від 13.04.2011 року на загальну суму 2 977,14 грн., у тому числі ПДВ 496,19 грн., № 010 від 13.04.2011 року на загальну суму 6 934,30 грн., у тому числі 1 155,72 грн., № 014 від 21.04.2011 року на загальну суму 2 559,35 грн., у тому числі ПДВ 426,56 грн., № 159 від 13.04.2012 року на загальну суму 7 564,69 грн., у ому числі ПДВ 1 260,78 грн., № 167 від 28.04.2011 року на загальну суму 630,40 грн., у тому числі ПДВ 105,07 грн., № 163 від 26.04.2011 року на загальну суму 9525,90 грн., у тому числі ПДВ 1587,65 грн., № 162 від 26.04.2011 року на загальну суму 5792,35 грн., у тому числі ПДВ 965,39 грн., № 185 від 18.05.2011 року на загальну суму 1506,59 грн., у тому числі ПДВ 251,10 грн., № 184 від 18.05.2011 року на загальну суму 4433,05 грн., у тому числі ПДВ 738,84 грн., № 183 від 18.05.2011 року на загальну суму 842,93 грн., у тому числі ПДВ 140,49 грн., № 208 від 31.05.2011 року на загальну суму 420,26 грн., у тому числі ПДВ 70,04 грн. № 193 від 31.05.2011 року на загальну суму 2941,82 грн., у тому числі ПДВ 490,30 грн., № 199 від 31.05.2011 року на загальну суму 3327,36 грн., у тому числі ПДВ 554,56 грн., № 228 від 29.06.2011 року на загальну суму 1072,84 грн., у тому числі ПДВ 178,81 грн.

Малим приватним підприємством «Маркет» на ім'я позивача було виставлено рахунки: № 119 від 08.08.2011 року за загальну суму 43 461,72 грн., у тому числі ПДВ 7 243,62 грн., № 127 від 21.02.2011 року за загальну суму 11 246,51 грн., у тому числі ПДВ 1 874,42 грн. № 141 від 24.03.2011 року за загальну суму 8 755,43 грн., у тому числі ПДВ 1 459,24 грн., № 132 від 14.03.2011 року на загальну суму 11 347,03 грн., у тому числі ПДВ 1 891,17 грн., № 135 від 15.03.2011 року на загальну суму 1 953,41 грн., у тому числі ПДВ 325,57 грн., № 139 від 18.03.2011 року на загальну суму 2 171,34 грн., у тому числі ПДВ 361,89 грн., № 005 від 05.04.2011 року на загальну суму 954,71 грн., у тому числі ПДВ 159,12 грн., № 003 від 05.04.2011 року на загальну суму 17 510,86 грн., у тому числі ПДВ 2 918,48 грн., № 004 від 05.04.2011 року на загальну суму 10 506,52 грн., у тому числі ПДВ 1 751,09 грн., № 009 від 13.04.2011 року на загальну суму 2 977,14 грн., у тому числі ПДВ 496,19 грн., № 010 від 13.04.2011 року на загальну суму 6 934,30 грн., у тому числі 1 155,72 грн., № 164 від 21.04.2011 року на загальну суму 2 559,35 грн., у тому числі ПДВ 426,56 грн., № 159 від 13.04.2012 року на загальну суму 7 564,69 грн., у ому числі ПДВ 1 260,78 грн., № 167 від 28.04.2011 року на загальну суму 630040 грн., у тому числі ПДВ 105,07 грн., № 163 від 26.04.2011 року на загальну суму 9525,90 грн., у тому числі ПДВ 1587,65 грн., № 162 від 26.04.2011 року на загальну суму 5792,35 грн., у тому числі ПДВ 965,39 грн., № 185 від 18.05.2011 року на загальну суму 1506,59 грн., у тому числі ПДВ 251,10 грн., № 184 від 18.05.2011 року на загальну суму 4433,05 грн., у тому числі ПДВ 738,84 грн., № 183 від 18.05.2011 року на загальну суму 842,93 грн., у тому числі ПДВ 140,49 грн., № 208 від 31.05.2011 року на загальну суму 420,26 грн., у тому числі ПДВ 70,04 грн., № 193 від 31.05.2011 року на загальну суму 2941,82 грн., у тому числі ПДВ 490,30 грн., № 199 від 31.05.2011 року на загальну суму 3327,36 грн., у тому числі ПДВ 554,56 грн., № 228 від 29.06.2011 року на загальну суму 1072,84 грн., у тому числі ПДВ 178,81 грн.

Платіжними дорученнями від 10.02.2011 року на суму 43 461,72 грн., від 25.02.2011 року на суму 11 246,51 грн., від 28.03.2011 року на суму 8 755,43 грн., від14.03.2011 року на суму 11 347,03 грн., від 15.03.2012 року на суму 1 953,41 грн., від 22.03.2011 року на суму 2 171,34 грн., від 05.04.2011 року на суму 954,71 грн., 10 506,52 грн. та 17 510,86 грн., від 13.04.2011 року на суму 2 977,14 грн., 6 934,30 грн., від 21.04.2012 року на суму 2 559,85 грн., від 22.04.2011 року на суму 3 362,09 грн., 7 564,69 грн., від 28.04.2011 року на суму 630,40 грн., від 22.04.2011 року на суму 2 430,26 грн., 9 525,90 грн., від 17.05.2011 року на суму 842,93, 1506,59 грн., 4 433,05 грн., від 30.05.2011 року на суму 420,26 грн., 2 941,82 грн., 3 327,38 грн., 3 327,36 грн., від 29.06.2011 року на суму 1 072,84 грн. позивачем було сплачено на банківський рахунок МПП «Маркет».

Передача товару від Постачальника Покупцю підтверджується податковими накладними: № 119 від 08.02.2011 року за загальну суму 43 461,72 грн., у тому числі ПДВ 7 243,62 грн., № 127 від 21.02.2011 року за загальну суму 11 246,51 грн., у тому числі ПДВ 1 874,42 грн., № 141 від 24.03.2011 року за загальну суму 8 755,43 грн., у тому числі ПДВ 1 459,24 грн., № 132 від 14.03.2011 року на загальну суму 11 347,03 грн., у тому числі ПДВ 1 891,17 грн., № 135 від 15.03.2011 року на загальну суму 1 953,41 грн., у тому числі ПДВ 325,57 грн., № 139 від 18.03.2011 року на загальну суму 2 171,34 грн., у тому числі ПДВ 361,89 грн., № 005 від 05.04.2011 року на загальну суму 954,71 грн., у тому числі ПДВ 159,12 грн., № 003 від 05.04.2011 року на загальну суму 17 510,86 грн., у тому числі ПДВ 2 918,48 грн., № 164 від 05.04.2011 року на загальну суму 10 506,52 грн., у тому числі ПДВ 1 751,09 грн., № 009 від 13.04.2011 року на загальну суму 2 977,14 грн., у тому числі ПДВ 496,19 грн., № 010 від 13.04.2011 року на загальну суму 6 934,30 грн., у тому числі 1 155,72 грн., № 014 від 21.04.2011 року на загальну суму 2 559,35 грн., у тому числі ПДВ 426,56 грн., № 015 від 13.04.2012 року на загальну суму 7 564,69 грн., у ому числі ПДВ 1 260,78 грн., № 020 від 28.04.2011 року на загальну суму 630040 грн., у тому числі ПДВ 105,07 грн., № 017 від 26.04.2011 року на загальну суму 9525,90 грн., у тому числі ПДВ 1587,65 грн., № 016 від 26.04.2011 року на загальну суму 5792,35 грн., у тому числі ПДВ 965,39 грн., № 012 від 18.05.2011 року на загальну суму 1506,59 грн., у тому числі ПДВ 251,10 грн., № 014 від 18.05.2011 року на загальну суму 4433,05 грн., у тому числі ПДВ 738,84 грн., № 015 від 18.05.2011 року на загальну суму 842,93 грн., у тому числі ПДВ 140,49 грн., № 023 від 31.05.2011 року на загальну суму 420,26 грн., у тому числі ПДВ 70,04 грн., № 021 від 31.05.2011 року на загальну суму 2941,82 грн., у тому числі ПДВ 490,30 грн., № 022 від 31.05.2011 року на загальну суму 3327,36 грн., у тому числі ПДВ 554,56 грн., № 34 від 29.06.2011 року на загальну суму 1072,84 грн., у тому числі ПДВ 178,81 грн.

На момент здійснення вказаних операцій з постачання товару Мале приватне підприємство «Маркет» було платником податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

Також, матеріалами справи підтверджено, що зазначений товар був реалізований позивачем на виконання договору укладеного між позивачем та КП РВБУ «Кримспоживспілки» № 10/01/09 від 10.01.2009 року, що підтверджується у повному обсязі матеріалами справи (а.с.122-123).

Таким чином, на думку суду, первинними документами бухгалтерського обліку Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (накладні, податкові накладні, платіжні доручення, видаткові накладні) у повному обсязі в сумі 158 436,51 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 26406 грн.) підтверджується наявність фактичного виконання зобов'язань та їх оплата за господарськими операціями між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та Малим приватним підприємством «Маркет».

Також, судом встановлено, що позивачем обґрунтовано включено у валові витрати сума витрат у розмірі 19 804,57 грн. по операціям з придбання товарів з МПП «Маркет» за 2011 рік, про що свідчать відповідні бухгалтерські документи, які наявні у матеріалах справи.

Враховуючи, що суд визнав необґрунтованим збільшення податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 28 серпня 2012 року № 0017051702 позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в розмірі 26 406 гривень та збільшення податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 28 серпня 2012 року № 0017061702 позивачеві податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в розмірі 19804,57 грн., суд приходить до висновку, що нарахування позивачу штрафних санкцій в розмірі 6 601,5 гривень та, відповідно у розмірі 4951,14 грн. зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями також є безпідставним.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення: № 0017061702 від 28.08.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 24 755,71 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 19 804,57 грн., за штрафними санкціями у сумі 4 951,14 грн., та № 0017051702 від 28.08.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33 007,50 грн., у тому числі за основним платежем 26 406,00 грн., за штрафними санкціями 6 601,50 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 08.11.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, згідно зі ст. 160 КАСУ постанова складена у повному обсязі 09.11.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим ДПС від 28.08.2012 року № 0017051702.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим ДПС від 28.08.2012 року № 0017061702.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_5) витрати зі сплати судового збору у сумі 577,63 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.