Постанова

від 19.12.2012 по справі 2а/1270/9277/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9277/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

представника позивача - Мінаєва Р.В. (довіреність від 21.11.2012 № 10128/07-20),

представника відповідача - Калетинського А.Д. (наказ від 27.03.2009 № 1),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська дорожна пересувна механізована колона № 34» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 12853,12 грн.,

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська дорожна пересувна механізована колона № 34», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, в сумі 12853,12 грн. В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступне. Станом на 01.09.2012 відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 25.06.2010 по 31.01.2012 в сумі 12853,12 грн. У встановлений законом строк заборгованість не була сплачена.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі, просив розстрочити заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 12853,12 грн. терміном на два роки, починаючи з січня 2013 року по грудень 2014 року включно.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

У відповідності до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до пункту 6.1. вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Судом установлено, що ТОВ «Луганська дорожна пересувна механізована колона № 34» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 27.03.2009 за № 1 382 145 0000 016132 (арк. справи 20).

У встановленому законом порядку відповідач зареєстрований у позивача як платник страхових внесків (арк. справи 26).

Позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками (арк. справи 22-25).

У відповідача виникла заборгованість перед УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період 25.06.2010 по 31.01.2012 в сумі 12853,12 грн., що підтверджується розрахунками та не заперечується відповідачем.

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

У добровільному порядку відповідач зазначену суму заборгованості не сплатив.

Обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про розстрочення сплати суми заборгованості суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Суд також звертає увагу, що боржником повинно також бути зазначено економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення зазначеного боргу внаслідок застосування режиму відстрочення та розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління чи збутом боржника. У даному випадку таких подій у боржника судом не встановлено, жодних доказів обставин, вказаних у заяві про розстрочення сплати суми боргу, відповідачем не надано.

Посилання на складне фінансове становище, як на підставу для розстрочення виконання судового рішення, судом до уваги не беруться, оскільки, на думку суду, складне фінансове становище не є винятковою обставиною у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідачем суду не надано.

За таких обставин заява відповідача про розстрочення сплати суми боргу є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська дорожна пересувна механізована колона № 34» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 12853,12 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська дорожна пересувна механізована колона № 34» (код 01351782) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська (код 21792318) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, в розмірі 12853 грн. 12 коп. (дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят три грн. 12 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 24 грудня 2012 року.

СуддяІ.О. Свергун