Постанова

від 24.12.2012 по справі 1570/4874/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

1570/4874/2012      Справа № 1570/4874/2012 ПОСТАНОВА   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ            20 грудня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Федусик А.Г., при секретарі - Пальоной І.М., розглянувши  в  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Одесі  справу  за  адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Десса»до Державної податкової служби у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.04.2012 року №0007642301, -                                                      В С Т А Н О В И В : Позивач (далі ТОВ) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що в період з 21.02.2012 року по 27.02.2012 року ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ) була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ з питань щодо повноти нарахування та сплати ПДВ за березень –квітень 2011 року та вересень-жовтень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Агенція досконалих рішень»та ТОВ «Алміс ЛТД». За результатами перевірки відповідачем був складений акт №35/23-213/21052179/91 від 05.03.2012 року, яким було встановлено порушення п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.І98.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України від 16.01.03р. №436-ІV, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-XIV, п.1.2; п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, п.3.1, п.4.1, п.8 розділу III, п.3.1 розділу V Наказу ДПА України від 25.01.2011р. №41, що виразилося в не встановленні документального підтвердження відображених в податковому обліку господарських відносин з вказаними контрагентами, що призвело до безпідставного завищення податкового кредиту в сумі 67138,24 грн., в тому числі за березень 2011 року в сумі 1 1785,2 грн., за квітень 2011 року в сумі 15622,7 грн., за вересень 2011 року в сумі 35560,14 грн., за жовтень 2011 року в сумі 4170,20 грн., який не має документального підтвердження зв'язку із фінансово-господарською діяльністю. На підставі цього акту ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2012 року №0007642301, яким ТОВ збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 77072,83 грн., в тому числі за основним платежем 67138,24 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9934,59 грн.. Позивач вважає вказане рішення неправомірним, оскільки воно не ґрунтується на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення в повному обсязі. В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові (т.1 а.с. 3-12). Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову (т.1 а.с.99-107). Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані  докази, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд встановив наступне. ТОВ зареєстроване 29.12.1997 року виконавчим комітетом Одеської міської ради                  (т.1 а.с.29) та перебуває на обліку в ДПІ як платник податку на додану вартість. В період з 21.02.2012 року по 27.02.2012 року ДПІ була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ з питань щодо повноти нарахування та сплати ПДВ за березень –квітень 2011 року та вересень-жовтень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Агенція досконалих рішень»та ТОВ «Алміс ЛТД». За результатами перевірки відповідачем був складений акт №35/23-213/21052179/91 від 05.03.2012 року, в якому зазначено про порушення позивачем вимог п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.І98.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України від 16.01.03р. №436-ІV, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-XIV, п.1.2; п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, п.3.1, п.4.1, п.8 розділу III, п.3.1 розділу V Наказу ДПА України від 25.01.2011р. №41, що призвело до безпідставного завищення податкового кредиту в сумі 67138,24 грн., в тому числі за березень 2011 року в сумі 1 1785,2 грн., за квітень 2011 року в сумі 15622,7 грн., за вересень 2011 року в сумі 35560,14 грн., за жовтень 2011 року в сумі 4170,20 грн., який не має документального підтвердження зв'язку із фінансово-господарською діяльністю. Такі висновки обґрунтовано тим, що позивачем у перевіряємому періоді безпідставно було віднесено до складу податкового кредиту ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Агенція досконалих рішень»та ТОВ «Алміс ЛТД», на загальну суму 67138,24 грн.. Разом з тим, в ході проведення перевірок вказаних підприємств було встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів та технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а тому взаємовідносини між ТОВ та ТОВ «Агенція досконалих рішень»і ТОВ «Алміс ЛТД»мають безтоварний характер, що свідчить про укладання між позивачем та вказаними контрагентами угод без наміру настання юридичних наслідків, у зв'язку з чим, згідно з ст.203, ст.207, ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України угоди з ТОВ «Агенція досконалих рішень»та ТОВ «Алміс ЛТД»є нікчемними, а тому ТОВ не мало право відносити ПДВ по вказаним операціям до свого податкового кредиту у перевіряємому періоді. На підставі цього акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2012 року №0007642301, яким ТОВ збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 77072,83 грн., в тому числі за основним платежем 67138,24 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9934,59 грн. (т.1 а.с. 28).   Суд вважає необґрунтованими викладені в акті перевірки висновки, а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав. 01.09.2012 року між ТОВ та ТОВ «Агенція досконалих рішень»укладений договір №87/11-09  купівлі –продажу товару (т.1 а.с.110-112). 18.03.2011 року між ТОВ та ТОВ «Алміс ЛТД» укладений договір №21/11 купівлі –продажу  товару (т.1 а.с.151-152). В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Агенція досконалих рішень»та ТОВ «Алміс ЛТД»у перевіряємому періоді поставило ТОВ товар, видало податкові накладні, а позивач здійснив оплату цього товару (т.1 а.с.120, 123, 126, 129, 132, 135, 138, 141, 144, 147, 150, 157, 158, 161, 164, 167). Згідно ст.183.1 ПКУ будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. ТОВ та його контрагенти ТОВ «Агенція досконалих рішень»та ТОВ «Алміс ЛТД»на момент здійснення вказаних господарських операцій були платниками ПДВ, що підтверджується актом спірної перевірки та не заперечувалося представниками сторін. Відповідно до ст.198.1 Податквого кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Згідно п.4 ст.198.2 цього Кодексу, датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Згідно ст.198.6 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Таким чином, відповідно до зазначених норм, з моменту отримання послуг, оплати коштів за них та отримання ТОВ податкових накладних від ТОВ «Агенція досконалих рішень»та ТОВ «Алміс ЛТД»у позивача виникло право на віднесення ПДВ по цим операціям до складу свого податкового кредиту. З акту перевірки вбачається, що висновки ДПІ про протиправне включення вказаного ПДВ до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді ґрунтуються також на тому, що укладені між позивачем та ТОВ «Агенція досконалих рішень»та ТОВ «Алміс ЛТД»угоди були вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами, і відповідно до ст.ст.215, ст.203 ЦК України ці угоди були визнані ДПІ нікчемними. Разом з тим, відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, а податкові органи такими повноваженнями діючим законодавством не наділені. В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо визнання угод між ТОВ та ТОВ «Агенція досконалих рішень»та ТОВ «Алміс ЛТД»у встановленому законом порядку недійсними. Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації. З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства. З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 11.04.2012 року №0007642301, яким ТОВ збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 77072,83 грн., в тому числі за основним платежем 67138,24 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9934,59 грн., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ про скасування спірного рішення підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на акти перевірок ТОВ «Агенція досконалих рішень» і ТОВ «Алміс ЛТД», оскільки вказані документи не є безумовними доказами безтоварності операцій позивача з вказаними контрагентами та не спростовують висновку суду щодо правомірності вказаних правочинів. Більш того, в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду будь-яких пояснень стосовно того, яким чином в ході проведення спірної перевірки, яка проводилась у період з 21.02.2012 року по 27.02.2012 року і за наслідками якої було складено акт від 05.03.2012 року, було враховано акт звірки ТОВ «Агенція досконалих рішень», який було складено ДПІ у Печерському районі м.Києва 07.03.2012 року, тобто вже після проведення спірної перевірки     (т.1 а.с. 13, 15, 44-53). Інших, заслуговуючих на увагу суду доказів правомірності прийнятого вказаного податкового повідомлення-рішення в ході розгляду справи відповідачем надано не було. Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані,  на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх  представників, показань свідків, письмових  і речових доказів,  висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову. На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Податковим Кодексом України, ЦК України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 159-163 КАС України, суд –    П О С Т А Н О В И В : Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Десса»задовольнити. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової служби у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 11.04.2012 року №0007642301, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Десса»збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 77072,83 грн., в тому числі за основним платежем 67138,24 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9934,59 грн.. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.  Суддя                                                                                            А.Г.Федусик    24 грудня 2012 року Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової служби у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 11.04.2012 року №0007642301, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Десса» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 77072,83 грн., в тому числі за основним платежем 67138,24 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9934,59 грн..                                                                                                       .