Ухвала

від 06.12.2012 по справі 2а-334/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/54874/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

при секретарі судового засідання Кошелєва С.В.

з участю представника позивача -Майбороз Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Подолівська»на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012р. у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Подолівська»

до відповідача Управління Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області

з участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору : Харківська регіональна філія Державного підприємства «Центр ДЗК", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52

з участю третьої особи, яка заявляє самостійні позовні вимоги на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Барвінок"

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В :

12.01.2012р. до суду з позовом про зобов'язання управління Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області (далі Управління Держкомзему) здійснити дії по реєстрації договорів оренди та змін до договорів оренди звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Подолівська»(далі Агрофірма «Подолівська»). Свої вимоги позивач мотивував тим, що у грудні 2010р. -січні 2011р. між Агрофірмою «Подолівська»та фізичними особами - власниками земельних ділянок було підписано додаткові угоди про продовження терміну дії договорів оренди землі. Крім того, у 2011р. позивач уклав з іншими фізичними особами договори оренди земельних ділянок. Вказані додаткові угоди до договорів оренди та нові договори оренди було передано відповідачу для проведення державної реєстрації, проте Управління Держкомзему відмовилось здійснювати їх реєстрацію, пославшись на те, що фізичні особи звернулись із заявами про відмову укладати договори. Вважаючи дії відповідача такими, що не відповідають закону, позивач просив задовольнити позовні вимоги та зобов'язати Управління Держкомзему здійснити державну реєстрацію угод.

Під час розгляду справи третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Барвінок" (далі Агрофірма «Барвінок») звернулось з позовом про зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, укладених з фізичними особами, мотивуючи свої вимоги тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Барвінок" також уклала із зазначеними особами договори оренди.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012р. позов Агрофірма «Подолівська»задоволено, в задоволенні позову Агрофірми «Барвінок»відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012р. постанову суду першої інстанції частково скасовано та відмовлено в задоволенні позовних вимог Агрофірми «Подолівська».

Не погодившись з постановою апеляційного суду, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та залишити без змін постанову місцевого суду. При цьому, скаржник зазначив, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог Агрофірми «Подолівська».

У своїх запереченнях Агрофірма «Барвінок»зазначила, що постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та фізичними особами у 2011р. було укладено договори оренди земельних ділянок. Крім того, Агрофірма «Подолівська»у грудні 2010р. -січні 2011р. підписала з іншими громадянами додаткові угоди до раніше укладених договорів оренди про продовження строку їх дії.

На час виникнення спірних правовідносин державну реєстрацію договорів оренди землі та змін до них здійснювали територіальні органи Держкомзему (в подальшому перейменовані у Держземагентство).

У грудні 2011р. позивач звернувся до Управління Держкомзему з заявою про державну реєстрацію договорів оренди та додаткових угод до договорів оренди землі.

Листом від 19.12.2011р. відповідач проінформував Агрофірму «Подолівська»про неможливість провести державну реєстрацію більшої частини договорів оренди та додаткових угод в зв'язку з надходженням заяв громадян не здійснювати їх реєстрацію. На цій підставі відповідачем було зареєстровано лише 27 правочинів, в проведенні державної реєстрації решти договорів та додаткових угод відмовлено.

В силу ст. 210 ЦК України та ст. 20 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі підлягає державній реєстрації. З огляду на приписи ст.654 ЦК України, зміни до умов договору, в тому числі і щодо продовження строку його дії, також підлягають державній реєстрації.

В п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»роз'яснено, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

З огляду на це, як договори оренди землі, підписані між Агрофірмою «Подолівська»та фізичними особами, так і додаткові угоди до договорів, строк дії яких закінчився до червня 2011р., на час звернення позивача до Управління Держкомзему не були вчиненими правочинами, отже їх учасники мали право відмовитися від завершення процедури їх укладення шляхом відмови від їх державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що до відповідача звернулись громадяни із заявами не здійснювати державну реєстрацію договорів оренди та додаткових угод до договорів оренди.

Частиною другою ст. 15 Закону України «Про оренду землі»обумовлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди.

Відповідно частин шостої та сьомої Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви правонабувача, сторін (сторони) правочину, за якими виникло право, або уповноважених ними (нею) осіб. При цьому, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень може бути відкликана до прийняття рішення державним реєстратором.

Статтею 24 цього ж Закону передбачено перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно з п.16 3 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 9.09.2009р. №1021), територіальний орган Держземагентства відмовляє у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди земельної ділянки (її частини), якщо:

1) документи подані не в повному обсязі;

2) подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Порядком.

З огляду на наявність заяв громадян про відмову від здійснення державної реєстрації правочинів, підписаних ними та Агрофірмою «Подолівська», Управління Держкомзему обґрунтовано дійшло висновку про неможливість здійснення державної реєстрації угод щодо земельних ділянок.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що унеможливлює задоволення позову про визнання дій Управління Держкомзему неправомірними та про зобов'язання відповідача вчинити дії, зміст яких суперечить вищенаведеним приписам закону.

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Подолівська» залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз