Постанова

від 21.12.2012 по справі 2а/0570/16182/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/16182/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-25 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Волгіної Н.П.,

при секретарі Клейн С.Ю.,

за участю:

представника позивача - Лози Р.С., Пузікова С.С.,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька

до Державного комунального підприємства зеленого будівництва

про стягнення заборгованості зі сплати заборгованості страхових внесків та капіталізованих платежів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у розмірі 47,25 грн та по капіталізації платежів відділення виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька до Державного комунального підприємства зеленого будівництва у розмірі 486 936,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька 23.11.2012 року отримало інформацію про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення Державного комунального підприємства зеленого будівництва від 12.09.2011 року.

Підприємство зареєстровано у Відділенні Фонду, як платник страхових внесків з 01.04.2001 року за № 0522001780.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105 від 23.09.1999 року роботодавець зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Однак, боржником страхові внески сплачувались не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у розмірі 47,25 грн, що підтверджується останньою розрахунковою відомістю.

Відповідно до п. 2 ст. 31, ст.ст. 22, 23, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у разі ліквідації підприємство здійснює капіталізацію майбутніх платежів у зв'язку з заподіянням каліцтва чи іншого ушкодження здоров'ю або зі смертю громадянина.

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2000 року № 765, у відділенні Фонду в Ворошиловському районі м. Донецька значиться п'ять осіб (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10 з ушкодженням здоров'я на підприємстві та повинно бути проведена капіталізація майбутніх платежів, що виникла із зобов'язань ДКП станом на 28.02.2010 року, сума капіталізованих майбутніх платежів ДКП зеленого будівництва перед відділенням ВД ФССНВ в Ворошиловському районі м. Донецька складає 486 936,77 грн.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання Державне комунальне підприємство зеленого будівництва повідомлялось належним чином. Причини неявки представника суду не повідомлені.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Державне комунальне підприємство зеленого будівництва (код ЄДРПОУ 25325944) згідно довідки Управління статистики у Донецькій області є юридичною особою, зареєстроване Донецькою міською радою народних депутатів 14.08.1997 року (а.с. 56). Підприємство зареєстровано у Відділенні Фонду, як платник страхових внесків з 01.04.2001 року за № 0522001780 (а.с. 57). Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.12.2012 року перебуває в стані припинення підприємницької діяльності (а.с. 14-16).

Відповідно до постанов відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Донецька, в Ворошиловському районі м. Донецька, в Київському районі м. Донецька, в Кіровському районі м. Донецька (а.с. 19, 21, 23, 25, 26, 29), потерпілим особам, які працювали на Державному комунальному підприємстві зеленого будівництва були призначені щомісячні страхові виплати у зв'язку із отриманим трудовим каліцтвом, а саме:

- ОСОБА_3 у розмірі 314,37 грн з 01.03.2009 року безстроково;

- ОСОБА_6 у розмірі 311,47 грн з 01.03.2009 року безстроково;

- ОСОБА_8 у розмірі 211,35 з 01.03.2009 року безстроково (з 01.09.2012 року - у розмірі 432,93 грн безстроково);

- ОСОБА_7 у розмірі 217,89 грн з 01.03.2009 безстроково;

- ОСОБА_4 у розмірі 681,11 грн з 01.03.2012 року безстроково.

Як зазначено у наведених постановах, виплати призначені у зв'язку із настанням страхових випадків (трудового каліцтва) на підставі висновків МСЕК: від 05.06.1990 року (а.с. 20), від 28.10.1991 року (а.с. 22), від 09.11.1994 року (а.с. 24), від 21.03.2007 року (а.с. 27), від 12.03.2007 року (а.с. 30).

Як вбачається з матеріалів справи постановою Господарського суду Донецької області від 11.02.2010 року Державне комунальне підприємство зеленого будівництва визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого ОСОБА_9 (а.с. 50-54).

Відповідно до матеріалів справи арбітражним керуючим ОСОБА_9 вимоги щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у розмірі 47,25 грн та по капіталізації платежів у розмірі 273 860,88 грн визнані в повному обсязі та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів з подальшим погашенням в порядку ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (лист № 12-5/86Б від 12.04.2010 року, а.с. 55).

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» фінансування Фонду здійснюється, зокрема за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначеною нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 06.05.2000 року «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю».

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що суб'єкт банкрутства - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

У відповідності до ст. 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Статтею 1205 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 5.9 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду № 36 від 12.07.2007 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 року № 867/14134, для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються згідно з Порядком капіталізації платежів.

Капіталізація платежів для задоволення вимог по зобов'язаннях, що виникли у результаті заподіяння шкоди життя і здоров'ю громадян, провадяться відповідно до «Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли з зобов'язання підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 06.05.2000 року, і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.

З врахуванням норм ст. 46 Закону № 1105-ХІV, ч. 7 ст. 9 КАС України та п. 5.9 Інструкції від 12.07.2007 року, до спірних правовідносин слід застосовувати положення Постанови КМУ № 765 від 06.05.2000 року.

Відповідно до п. 3 вищевказаного Порядку, капіталізація платежів нараховується за період, що визначається, з різниці між середньої тривалості життя для чоловіків і жінок і їхнім віком на момент проведення капіталізації.

Відділення для визначення періоду для капіталізації використовувало дані середньої тривалості життя особи, надані Держкомстатом України (а.с. 46-49).

Сума платежів, яка підлягає капіталізації підтверджується розрахунками потреби в капіталізації коштів (а.с. 5), розрахунками перерахованої щомісячної страхової виплати (друга сторінка а.с. 19, друга сторінка а.с. 21, друга сторінка а.с. 23, друга сторінка а.с. 25, друга сторінка а.с. 26, друга сторінка а.с. 29).

Крім цього, в матеріалах справи знаходиться акт звірки від 11.04.2011 року, відповідно до якого відповідач визнав наявну заборгованість зі сплати капіталізованих платежів в розмірі 273 860,88 грн станом на 28.02.2010 року (а.с. 53).

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача сум капіталізованих платежів у розмірі 486 936,77 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками постанови Верховного Суду України від 26.06.2012 року у справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціальної страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми до товариства з обмеженої відповідальністю «Фрунзе-авто» про стягнення капіталізованих платежів. Вказане рішення Верховного Суду України відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковим для суду.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в розмірі 47,25 грн, суд зазначає наступне.

Як було зазначено судом, відповідач зареєстрований у Відділенні Фонду, як платник страхових внесків з 01.04.2001 року.

Як вбачається зі звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 4 квартал 2008 року (а.с. 6) у відповідача існував залишок заборгованості зі сплати страхових внесків на кінець звітного кварталу в розмірі 47,25 грн.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до ч. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01. 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнято постанову від 30.11.2010 року № 31 «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», п. 2 якої установлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01.01.2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 року № 36.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача як страхувальника заборгованості зі сплати страхових внесків, яка утворилася за період до 01.01. 2011 року.

Згідно з пп. 8.1 п. 8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 року № 36, яка була чинною та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість (яка була чинною та підлягала застосуванню до 01.01.2011 року), робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка була чинною та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість (яка була чинною та підлягала застосуванню до 01.01.2011 року), роботодавець як страхувальник зобов'язаний був своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно зі ст. 47 вказаного Закону, яка була чинною та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість - до 01.01.2011 року, страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 року № 1423 затверджено Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, пунктом 1 якого визначено, що з метою визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій (далі - підприємства) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - страхування від нещасного випадку) галузі економіки та види робіт (далі - галузі економіки) диференціюються за класами професійного ризику виробництва згідно з додатком.

Відповідно до п. п. 4.10 п. 4 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 року № 36, яка була чинною та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість, розміри страхових внесків страхувальників обчислюються, зокрема, для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Підпунктом 4.12 п. 4 Інструкції було визначено, що страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат.

Відповідно до пп. 5.1 п. 5 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважалися недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством.

Підпунктом 5.8. п. 5 Інструкції було визначено, що при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Оскільки відповідачем не повністю сплачені страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, тому відповідно до вимог законодавства, вони підлягають стягненню в судовому порядку.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 47,25 грн підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька до Державного комунального підприємства зеленого будівництва про стягнення заборгованості зі сплати заборгованості страхових внесків та капіталізованих платежів в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 112, 1205 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 45,46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 06.05.2000 року, ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122 -154, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька до Державного комунального підприємства зеленого будівництва про стягнення заборгованості зі сплати заборгованості страхових внесків та капіталізованих платежів - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного комунального підприємства зеленого будівництва (код ЄДРПОУ 25325944) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у розмірі 47 (сорок сім) гривень 25 копійок та заборгованість по сплаті майбутніх капіталізованих платежів у розмірі 486 936 (чотириста вісімдесят шість тисяч дев'ятсот тридцять шість) гривень 77 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені в судовому засіданні 21 грудня 2012 року в присутності представника позивача.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. В порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 24 грудня 2012 року.

Суддя Волгіна Н.П.