Постанова

від 10.12.2012 по справі 2а-8490/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2012 р. № 2а-8490/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

представника позивача Ларіонова Р.О.,

представника відповідача Палій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»(надалі-ДП «ЛДАРЗ») звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби (надалі-Спеціалізованої ДПІ по роботі з ВПП), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0000690804/1048, №0000720804/1049 від 17.09.2012 року.

В обґрунтування поданого позову посилається на те, що в ході перевірки не встановлено факту відсутності чи оформлення з порушенням вимог податкового законодавства у ДП «ЛДАРЗ»податкових накладних, які підтверджують суми податку, включені позивачем до складу податкового кредиту. Частиною 2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що відповідальність платника податку у вигляді застосування до нього фінансових санкцій наступає лише у випадку включення у податковий кредит сум ПДВ, не підтверджених податковою накладною. Вказує, що відповідальність платника за включення у податковий кредит сум ПДВ, підтверджених податковими накладними, але через недобросовісність дій третіх осіб, Податковий кодекс України не встановлює.

Стверджує, зокрема, що Державне підприємство «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»має право на формування податкового кредиту у жовтні 2011 року в розмірі 30 728,04 грн. та наступне його відшкодування у березні 2012 року (у сумі 7 280,00 грн.), а також подальшому відображенні цієї суми у складі податкового кредиту квітня 2012 року (у сумі 23 448,04 грн.). Вважає, що ДП «ЛДАРЗ»має право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та його наступне бюджетне відшкодування у вказаних податкових періодах незалежно від факту сплати цього податку до бюджету своїм контрагентом за договором - ТзОВ «Авіанормаль»та його контрагентами по ланцюгах. Зазначає, що останні мають самостійні розрахунки з бюджетом із цього виду податку, самостійні зобов'язання по його сплаті та самостійне право на відшкодування з бюджету у порядку, передбаченому законом. Відтак, сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього та сплачується за підсумками відповідного періоду. Враховуючи наведене вище, просить визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Згідно ухвали судді 02.10.2012 року, провадження у даній адміністративній справі відкрито.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та усних поясненнях у справі, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав і надав суду письмове заперечення проти позову, в якому вказав, що виходячи із суті податку на додану вартість, право на формування податкового кредиту та його подальше відшкодування, виникає лише після оплати податкових накладних, на підставі яких його було сформовано та після фактичного надходження сум податку на додану вартість до Державного бюджету України від зазначених контрагентів позивача і їх постачальників по ланцюгах. У зв'язку з цим вважає, що позивач протиправно відніс до складу податкового кредиту жовтня 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 30 728,04 грн. по взаєморозрахунках із ТзОВ «Авіанормаль», що призвело до завищення відшкодування ПДВ за березень 2012 року на суму 7 280,00 грн., та заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2012 року на 23 448,04 грн. Просила у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із акта перевірки, Державне підприємство «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»зареєстровано як юридичну особу 17.03.1992 року, в органах державної влади та перереєстровано 23.04.1998 року Реєстраційною палатою департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 07684556. Свідоцтво про державну реєстрацію від 12.02.1999 року №447-3, перереєстровано 25.03.2005 року у Виконавчому комітеті Львівської міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію від 25.03.2005 року серія АОО №377029).

Державне підприємство «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»взято на облік в органах державної податкової служби з 14.09.1999 року за №02-25 року та станом на день проведення перевірки такий платник перебуває на податковому обліку у СДПІ ВПП у м.Львові ДПС.

У періоді, за який проводилася перевірка, суб'єкт господарювання був платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22.02.2001 року №17701598, індивідуальний порядковий номер 076845513021.

З матеріалів справи судом встановлено, що посадовими особами СДПІ ВПП у м.Львові ДПС у період з 30.07.2012 року по 17.08.2012 року проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»(ЄДРПОУ 07684556) з питань правильності відображення у податковому обліку податку на додану вартість під час здійснення господарських операцій з ТзОВ «Авіанормаль»(код ЄДРПОУ 34108381) за жовтень 2011 року на суму ПДВ 30 728,04 грн.

За результатами перевірки складено акт від 23.08.2012 року №694/08-30/07684556 (надалі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Зі змісту акту перевірки №694/08-30/07684556 від 23.08.2012 року та із наданих суду представником позивача документів вбачається, що між ДП «ЛДАРЗ»(покупцем) та ТзОВ «Авіанормаль»(продавцем) було укладено договір поставки авіаційних запасних частин за №11-1/10 від 11.01.2010 року. На підставі вказаного договору, ТзОВ «Авіанормаль»у жовтні 2011 року, відвантажило обумовлений договором товар, що підтверджується видатковими накладними: №65 від 11.10.2011 року на суму 44 264,64 грн., в т.ч. ПДВ 7 377,44 грн.; №66 від 11.10.2011 року на суму 78 960,00 грн., в т.ч. ПДВ 13 160,00 грн.; №67 від 11.10.2011 року на суму 43 680,00 грн., в т.ч. ПДВ 7 280,00 грн.; №69 від 11.10.2011 року на суму 17 463,60 грн., в т.ч. 2 910,60 грн. та податковими накладними, а саме: №5 від 11.10.2011 року на суму 44 264,64 грн., в т.ч. 7 377,44 грн.; №6 від 11.10.2011 року на суму 78 960,00 грн., в т.ч. 13 160,00 грн.; №7 від 11.10.2011 року на суму 43 680,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 7 280,00 грн.; №9 від 11.10.2011 року на суму 17 463,60 грн., в т.ч. ПДВ 2 910,60 грн., а усього на загальну суму 184368,24 грн., у т.ч. ПДВ 30728,04 грн. Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включено ТзОВ «Авіанормаль»до податкових зобов'язань відповідного періоду та відображено у реєстрі виданих податкових накладних (а.с. 8 акту перевірки). Складське зберігання товарів підтверджуються картками складського обліку (а.с. 60-73, 76-77, 80-90, 94-100). На підставі отриманих податкових накладних, ДП «ЛДАРЗ» сформувало податковий кредит у жовтні 2011 року на загальну суму 30 728,04 грн. Під час перевірки податковим органом також було використано акт ДПІ у Приморському районі м.Одеси «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Авіанормаль»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків, по яких сформовано податкові зобов'язання по ланцюгу постачання від ТОВ «Агенція досконалих рішень»(ЄДРПОУ 37100851) та від ПП «Стратегія 2010»(ЄДРПОУ 37549496) за жовтень 2011 року». Відповідно до інформації, зазначеної у вказаному акті, ТзОВ «Авіанормаль»за юридичною адресою не знаходиться. Також, у зв'язку з відсутністю за юридичною адресою, неможливо провести зустрічні звірки контрагентів ТзОВ «Авіанормаль»по ланцюгах -ТОВ «Агенція досконалих рішень»ПП «Стратегія 2010». Вказане, на думку податкового органу, свідчить про відсутність фактів реального здійснення господарської діяльності цими контрагентами у жовтні 2011 року. Тому ДП «ЛДАРЗ» в порушення п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.200.1 - 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, безпідставно віднесено до складу податкового кредиту жовтня 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 30728,04 грн. по взаєморозрахунках із ТзОВ «Авіанормаль», що призвело до завищення відшкодування ПДВ за березень 2012 року на суму 7200 грн., та заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2012 року на 23448,04 грн.

Відповідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки, Державним підприємством «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»оскаржено вказаний вище акт в адміністративному порядку шляхом направлення відповідачу заперечень №22/1216 від 30.08.2012 року.

На підставі акта перевірки СДПІ ВПП у м.Львові ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000690804/1048 від 17.09.2012 року, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7 280,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій -3 640,00 грн.;

- №0000720804/1049 від 17.09.2012 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 35 172,06 грн. (за основним платежем -23 448,04 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -11 724,02 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав скаргу у Державну податкову службу України за №22/1303 від 20.09.2012 року та оскаржив їх до суду.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 кодексу.

Згідно із п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

У відповідності до п.193.1 ст.193, п.10 Підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, ставки податку встановлюються від бази оподаткування. За податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно, ставка податку становить 20 відсотків.

Статтею 194 Податкового кодексу України передбачено, що операції, зазначені у статті 185 Податкового кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу, яка є основною. Податок додається до ціни товарів/послуг.

Згідно із п.п.201.1, 201.4, 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. При цьому, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 Податкового кодексу.

З актів перевірок вбачається, а також не заперечувалось і представником відповідача у судових засіданнях, що усі перелічені продавці товару на час здійснення господарських операцій із ДП «ЛДАРЗ»були зареєстровані платниками податку на додану вартість і мали право надавати покупцю (ДП «ЛДАРЗ») відповідні податкові накладні. Надані продавцями податкові накладні містять усі реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Належних доказів протилежного суду не надано.

Згідно із пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до п.п.200.1-200.4 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б)залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З наведеного вбачається, що для виникнення права на бюджетне відшкодування платнику податку необхідне від'ємне значення суми податку та фактична сплата податку в ціні товару (послуг) їх постачальникам у попередніх податкових періодах в розмірі, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

При цьому, не заслуговує на увагу твердження відповідача, про те, що позивач не має права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у березні 2012 року суми 7 280,00 грн. та подальше включення до складу податкового кредиту у квітні 2012 року суми 23 448,04 грн., оскільки сплачена до державного бюджету продавцем товару ТзОВ «Авіанормаль»та його контрагентами по ланцюгах (ТОВ «Агенція досконалих рішень»ПП «Стратегія 2010»), сума податку була меншою, ніж сума податку отримана ними в ціні товару від позивача.

Так, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, який визначає дату виникнення права платника податку на податковий кредит, не встановлює зв'язку між моментом виникнення права на податковий кредит та моментом оплати в бюджет податку на додану вартість. Отже, для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Податковий кодекс України, не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету від постачальника, чи його контрагентів по ланцюгах. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. За таких обставин позивач не може нести відповідальність за надходження від продавців товару чи їх контрагентів до державного бюджету суми податку на додану вартість у меншому від сплаченого ним розміру. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього. Остаточна ж сума податкових зобов'язань, в тому числі наявність таких на кінець звітного податкового періоду, визначається продавцем за правилами ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів/послуг, при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, банківські виписки, податкові накладні, реєстри отриманих і виданих податкових накладних є документами, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару, та дають йому право на включення відповідних сум до податкового кредиту, а також на отримання бюджетного відшкодування у порядку, передбаченому ст.200 Податкового кодексу України.

Абзац другий пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлює відповідальність платника податку тільки у випадку включення в податковий кредит сум податку на додану вартість, не підтверджених податковими накладними, митними деклараціями чи іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 Податкового кодексу. Отже, позивач, одержавши у встановленому порядку податкові накладні та відповідно до ст.198 Податкового кодексу України, правомірно включив вищезазначені суми податку на додану вартість до податкового кредиту у відповідних звітних періодах.

Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, податковий орган, у даному випадку, не вправі відмовляти у здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, внаслідок стверджуваного надходження від продавців товару чи їх контрагентів по ланцюгах до державного бюджету суми податку на додану вартість у розмірі, меншому від сплаченого позивачем в ціні товару, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для таких дій.

Не відповідає фактичним обставинам та не підтверджується матеріалами справи припущення представника відповідача про те, що відсутність у позивача товарно-транспортних накладних вказує на відсутність реальності здійснених операцій між ДП «ЛДАРЗ»та ТзОВ «Авіанормаль». Зазначене твердження спростовується умовами укладеного між вказаними сторонами договору поставки авіаційних запасних частин за №11-1/10 від 11.01.2010 року, згідно із п.2.2 якого обов'язок поставити товар покладено на продавця товару. Посилання відповідача на обов'язок позивача оформляти товарно-транспорті накладні за формою та порядком, передбаченому Наказом Міністерства транспорту та Міністерства статистики України №488/346 від 29.12.1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»є безпідставним, оскільки вказаний Наказ не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а тому його вимоги не є обов'язковими для підприємств, що не знаходяться у сфері управління міністерств.

Крім того, відповідно до преамбули «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, якими визначено права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників, вантажоодержувачів - замовників. Норми цих правил не поширюються на відносини, пов'язані з переходом права власності на майно, набуте за угодами купівлі-продажу, та їх подальше відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В актах перевірки зазначається, та не заперечується у судовому засіданні представником відповідача, що в ході проведення перевірок ревізору було представлено накладні на отриманий товар та реальність оформлених такими накладними господарських операцій. Жодних зауважень щодо правильності оформлення накладних на отриманий товар, у т.ч. щодо наявності усіх необхідних реквізитів передбачених чинним законодавством, у податкового органу немає, і зі змісту накладних така обставина не вбачається. У зв'язку з наведеним, вказані накладні відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ ВПП у м.Львові ДПС №0000690804/1048 від 17.09.2012 року та №0000720804/1049 від 17.09.2012 року обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.7-14, 18, 19, 69-72, 86, 94, 143, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби №0000690804/1048 від 17.09.2012 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби №0000720804/1049 від 17.09.2012 року

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»судові витрати у сумі 310 (триста десять) грн. 00 коп., що пов'язані із сплатою судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 грудня 2012 року.