Постанова

від 24.12.2012 по справі 5024/785/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2012 р. Справа № 5024/785/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Попікової О.В. розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Херсонської області від 02.08.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 р. у справі № 5024/785/2012 за позовомДжанкойського міжрайонного прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища доСільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" простягнення збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства у сумі 1 143 040,00 грн. за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: Коваленко Г.О., Шатохіна О.І.

прокурора: Лук'яненко В.В.

в с т а н о в и в :

Джанкойський міжрайонний прокурор Автономної Республіки Крим звернувся в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (надалі -"Республіканський комітет") до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу (надалі -"СВК") "Ізумрудний" про стягнення 1 143 040,00 грн. збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства, а саме: забрудненням земельних ресурсів.

Позовні вимоги мотивовані нормами ст.ст. 96, 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 37, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 17, 33, 42, 43, 68 Закону України "Про відходи" та положеннями "Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" (наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. № 171 із змінами, внесеними Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 р. № 149; надалі -"Методика № 171").

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.05.2012 р. матеріали позовної заяви Джанкойського міжрайонного прокурора Автономної Республіки Крим за територіальною підсудністю передані до господарського суду Херсонської області для розгляду по суті.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.08.2012 р. (суддя Пригуза П.Д.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з недоведеності порушення відповідачем норм Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Закону України "Про відходи", що унеможливлює застосування до нього цивільної відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 р. (судді Бойко Л.І., Величко Т.А., Таран С.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 02.08.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 р. як такі, що прийняті із неправильним застосуванням норм матеріального права, і передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Учасники процесу згідно з приписами ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника Генеральної прокуратури України та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111 7 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища АР Крим Республіканського комітету на підставі листа Джанкойської районної державної адміністрації від 21.12.2011 р. проведено перевірку села Калинівка (Ізумруднівська сільська рада Джанкойського району АР Крим) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства. За результатами перевірки складено Акт б/н від 11.01.2012 р. (надалі -"Акт від 11.01.2012 р.").

З наведеного вище акту вбачається, що об'єктом перевірки була територія земельної ділянки, розташованої за адресою: с. Калинівка, вул. 40 Років Перемоги. Актом від 11.01.2012 р. зафіксовано, що на земельній ділянці демонтовано будівлю дитячого садка, після демонтажу рекультивація земель не проведена, земельна ділянка забруднена змішаними будівельними відходами, на земельній ділянці жителями села допускається складування побутових відходів.

На підставі Акту від 11.01.2012 р. Республіканським комітетом із застосуванням Методики № 171 складено розрахунок розміру шкоди від засмічення земель с. Калинівка Ізумрудненської сільської ради в сумі 1 143 040,00 грн. З акту перевірки та розрахунку вбачається, що площа засміченої земельної ділянки складає 800 кв.м., а об'єм відходів -480 кв.м.

Актом від 11.01.2012 р. зафіксовано, що зі слів депутатів Ізумруднівської сільської ради будівля бувшого дитячого садка належить гр. Бєлякову В.С. Звертаючись із позовом до господарського суду Джанкойський міжрайонний прокурор АР Крим зазначив про те, що згідно з довідкою Ізумруднівської сільської ради № 46/02-22/02-25 від 26.01.2012 р. балансоутримувачем будівлі дитячого садка, розташованого за адресою Джанкойський район с. Калинівка є СВК "Ізумрудний", користувачем земельної ділянки під будинком зазначеного дитячого садку також є СВК "Ізумрудний". Відповідно до довідки Управління Держкомзему у м. Джанкой і Джанкойському районі несанкціоноване складування змішаних відходів будівництва, зносу будівель і споруд, зазначених в Акті від 11.01.2012 р., знаходиться в межах населеного пункту с. Калинівка по вул. 40 років Перемоги Ізумруднівської сільської ради, категорія земель - землі жилої і громадської забудови, вид угіддя - землі громадського призначення. Дані обставини стали підставою для звернення з позовними вимогами про стягнення збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства, саме з СВК "Ізумрудний".

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Заборону ведення будь-якої господарської діяльності, пов'язаної з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів, закріплено нормами ст. 32 Закону України "Про відходи".

Несанкціоноване розміщення відходів заборонено (ст. 33 Закону України "Про відходи"). Недопущення зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах віднесено п. з) ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" до обов'язків суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами.

При цьому, ст. 43 Закону України "Про відходи" закріплює, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Поряд з цим, згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особи, відшкодовується нею в повному обсязі.

З огляду на дані норми та встановлені господарськими судами обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком про відсутність підстав для задоволення позову за рахунок СВК "Ізумрудний". Так, з Акту від 11.01.2012 р., яким обґрунтовано порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, вбачається, що здійснена Республіканським комітетом перевірка проведена не відносно відповідача. Доказів завдання відповідачем збитків порушенням природоохоронного законодавства (забрудненням земельних ресурсів) матеріали справи на містять. Крім того, господарськими судами звернуто увагу на положення Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства (наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464) та встановлено, що Акт від 11.01.2012 р. даному нормативно-правовому акту не відповідає.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст.ст. 43, 99, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 02.08.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 р. у справі № 5024/785/2012 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець О. Попікова