Рішення

від 27.09.2011 по справі 62/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/29 27.09.11

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м.Київ в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», м.Київ, ЄДРПОУ 00131305

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу «Печерський-7», м.Київ, ЄДРПОУ 22906528

про стягнення 50518,58 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Фінагіна В.Б. -юрисконс.

від відповідача: Багданюк Л.М. -гол. правл.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України

в засіданні суду оголошувались перерви

з 07.09.2011р. до 14.09.2011р., з 14.09.2011р. до 27.09.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Київенерго», м.Київ в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Житлово-будівельного кооперативу «Печерський-7», м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 50518,58 грн., у тому числі, основного боргу за спожиту теплову енергію -32693,07 грн., трьох відсотків річних -3329,99 грн., інфляційних нарахувань -12413,64 грн., пені -2081,88 грн.

Заявою без номеру від 12.09.2011р. позивач на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив позовні вимоги та заявив про стягнення з відповідача 17825,51 грн., а саме: трьох відсотків річних -3329,99 грн., інфляційних нарахувань -12413,64 грн., пені -2081,88 грн.

Судом розглядаються остаточні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м.Київ в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»з урахуванням змісту заяви без номеру від 12.09.2011р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків перерахування оплати за поставлену згідно із договором №510245 від 22.11.1999р. теплову енергію у гарячій воді. Зокрема, як вказує позивач, заборгованість у розмірі 32693,07 грн. за поставлену теплову енергію, яка утворилася за період з 01.11.2009р. по 01.07.2011р. була погашена відповідачем лише в серпні 2011р., що стало підставою для нарахування трьох відсотків річних, інфляційних збитків, пені.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, визначених у відзиві №1 від 26.09.2011р. Клопотанням №2 від 27.09.2011р. Житлово-будівельний кооператив «Печерський-7»просив суд зменшити нараховану позивачем пеню до 100,00 грн. та розстрочити виконання рішення суду на 3-6 місяців рівномірними платежами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

За змістом ст.151 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. (приймаючи до уваги, що правовідносини сторін виникли під час дії цього Кодексу) в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, 22.11.1999р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго») в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «Печерський-7»(абонент) було підписано договір №510245 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно із п.п.2.2.1, 2.3.1 вказаного договору позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію для потреб опалення та вентиляції, гарячого водопостачання, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Виходячи зі змісту додатків №6, №9 до спірного договору, сторони погодили постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: вул.Ентузіастів, 29/1.

Відповідно до п.8.1 договору №510245 від 22.11.1999р. останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999р. При цьому, п.8.4 угоди передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії спірного правочину, а також враховуючи пояснення позивача без номеру від 17.08.2011р., суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за вказаною угодою автоматично продовжувалися кожен наступний рік та є чинними на теперішній час.

За умовами договору №510245 від 22.11.1999р. позивачем за період з 01.11.2009р. по 01.07.2011р. було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 406158,94 грн.

Згідно із п.2.3.2 договору №510245 від 22.11.1999р. споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

За змістом вказаного додатку абонент щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділенні теплозбуту №2 за адресою: вул.Червоноармійська, 38, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплату за вказаними документами абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті поставленої теплової енергії у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, зокрема, станом на 01.07.2011р. у Житлово-будівельного кооперативу «Печерський-7»утворилась заборгованість за отриману теплову енергію у розмірі 32693,07 грн., яку за поясненнями сторін відповідач погасив під час розгляду цієї справи.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 вказаного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 3.5 додатку 4 договору №510245 від 22.11.1999р. сторони визначили, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством.

При цьому, з огляду на приписи ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», за змістом якої розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, позивач нарахував пеню в сумі 2081,88 грн. за період з січня 2011р. по червень 2011р. із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України.

За висновками суду, розрахунок суми пені є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та правомірними.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись приписами вказаних норм позивач нарахував та пред'явив до стягнення три відсотки річних в сумі 3329,99 грн., інфляційні нарахування в сумі 12413,64 грн.

За висновками суду, розрахунки сум трьох відсотків річних та інфляційних витрат є також арифметично вірними, такими, що відповідають законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

При цьому, судом враховано, що відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 04.11.2010р. по справі №4/719, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів від інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника.

Як було зазначено вище, клопотанням №2 від 27.09.2011р. Житлово-будівельний кооператив «Печерський-7»просив суд зменшити нараховану позивачем пеню до 100,00 грн. та розстрочити виконання рішення суду на 3-6 місяців рівномірними платежами.

Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як було встановлено судом вище, заборгованість у розмірі 32693,07 грн. за спожиту відповідачем протягом листопада 2009р. -червня 2011р. теплову енергію була погашена під час розгляду справи у повному обсязі. Крім того, обсяг вказаної заборгованості порівняно з повною вартістю поставленої у спірний період теплової енергії -406158,94 грн., є незначним.

Виходячи з вищенаведеного та умов укладеного між сторонами по справі договору, на думку суду, підстави для нарахування пені фактично існують, але приймаючи до уваги ступінь виконання своїх зобов'язань за договором Житлово-будівельним кооперативом «Печерський-7»та відсутність доказів порушення інтересів інших сторін, що заслуговують на увагу, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору в частині стягнення штрафної санкції за прострочення виконання зобов'язання застосувати норми ст.233 Господарського кодексу України, зменшити розмір пені та стягнути з відповідача на користь позивача неустойку у розмірі 100,00 грн.

Одночасно, відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити його виконання.

Підставою для вчинення вказаних дій є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Пунктом 2 роз'яснення №02-5/333 від 12.09.1996р. президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»встановлено, що вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Одночасно, судом також повинні прийматися до уваги можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом.

Наразі, правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно із ст.4 вказаного нормативно-правового акту об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання.

З огляду на приписи вказаних норм, Житлово-будівельний кооператив «Печерський-7»є фактично посередником у відносинах між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», як постачальника теплової енергії, та мешканцями будинку по вул.Ентузіастів, 29/1, як безпосередніми споживачам товару.

Тобто, проведення розрахунків відповідачем за спожиту теплову енергію напряму залежать від надходження коштів від безпосередніх платників комунальних послуг.

За таких обставини, виконання судового рішення по справі дійсно може бути ускладнене, внаслідок чого суд вважає можливим надання розстрочки виконання рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2011р. по справі №62/29 на 5 місяців, внаслідок чого клопотання №2 від 27.09.2011р. Житлово-будівельного кооперативу «Печерський-7»в цій частині також підлягає задоволенню.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м.Київ в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», м.Київ до Житлово-будівельного кооперативу «Печерський-7», м.Київ про стягнення 17825,51 грн., а саме: трьох відсотків річних -3329,99 грн., інфляційних нарахувань -12413,64 грн., пені -2081,88 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Печерський-7» (02147, м.Київ, Дніпровський район, вул.Ентузіастів, 29/1, ЄДРПОУ 22906528) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м.Київ, Печерський район, пл.Івана Франка, 5, ЄДРПОУ 00131305, р/р №26000306201 у ГУ по м.Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669) 15843,53 грн., а саме: три відсотки річних -3329,99 грн., інфляційні нарахування -12413,64 грн., пеню -100,00 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 505,19 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Розстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2011р. по справі №62/29 у наступному порядку: протягом листопада 2011р. -лютого 2012р. -по 3316,94 грн. щомісяця, у березні 2012р. -3316,96 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 27.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 03.10.2011р.