Рішення

від 14.12.2011 по справі 17/412-62/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/412-62/180 14.12.11

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м.Київ, ЄДРПОУ 00131305

до відповідача: Комунального підприємства «Оболоньжитлоексплуатація», м.Київ,

ЄДРПОУ 32454080

про стягнення 85032,58 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Фінагіна В.Б. -юрисконс.

від відповідача: Височанська Т.М. -по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Київенерго», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Комунального підприємства «Оболоньжитлоексплуатація», м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 85032,58 грн., у тому числі, основного боргу за спожиту теплову енергію -70598,67 грн., трьох відсотків річних -3557,19 грн., інфляційних нарахувань -10876,72 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №8423007 від 01.10.2003р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, внаслідок чого у Комунального підприємства «Оболоньжитлоексплуатація»утворилась заборгованість в сумі 70598,67 грн., що стало підставою для нарахування трьох відсотків річних та інфляційних витрат.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, визначених у відзиві б/н від 24.11.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

За змістом ст.151 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. (приймаючи до уваги, що правовідносини сторін виникли під час дії цього Кодексу) в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України (враховуючи, що правовідносини за договором №8423007 від 01.10.2003р. існують на теперішній час) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, 01.10.2003р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго») в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Комунальним підприємством «Оболоньжитлоексплуатація»(споживач) було підписано договір №8423007 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно із п.1.1 вказаного договору позивач прийняв на себе зобов'язання виробляти та постачати відповідачу теплову енергію для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов'язався отримати її та оплатити.

Виходячи зі змісту додатків №6, №7 до спірного договору, сторони погодили постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: вул.Червонофлотська, 10.

Відповідно до п.4.1 договору №8423007 від 01.10.2003р. останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003р. При цьому, п.4.3 угоди передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії спірного правочину, суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за вказаною угодою автоматично продовжувалися кожний наступний рік та є чинними на теперішній час.

За умовами договору №8423007 від 01.10.2003р. позивачем за період з 01.11.2009р. по 01.09.2011р. було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 336331,45 грн. Факт постачання позивачем теплової енергії підтверджується обліковими картками (табуляграмами) споживання теплової енергії, копії яких надані до матеріалів справи.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті поставленої теплової енергії у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством «Київенерго»заявлено вимоги, зокрема, про стягнення заборгованості в сумі 70598,67 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п.2.3.5 договору №8423007 від 01.10.2003р. споживач зобов'язався забезпечувати, зокрема, своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію; своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Одночасно, за змістом додатку 2 до вказаної угоди споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-7 за адресою: вул.Горького, 29 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює та повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Крім того, відповідач зобов'язався щомісячно забезпечувати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця сплачувати вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Як вказує позивач, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором №8423007 від 01.10.2003р. зобов'язання у повному обсязі не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем за отриману теплову енергію на загальну суму 70598,67 грн.

Одночасно, виходячи зі змісту довідки про надходження коштів без номеру та дати, яку було надано позивачем 14.12.2011р., протягом вересня-жовтня 2011р. Комунальне підприємство «Оболоньжитлоексплуатація»перерахувало на користь позивача 14904,74 грн., а саме:

- 30.09.2011р. -9686,69 грн.,

- 31.10.2011р. -5218,05 грн.

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у разі відсутності предмету спору.

Дослідивши документи, які надані до матеріалів справи, зокрема, довідку про надходження коштів без номеру та дати Публічного акціонерного товариства «Київенерго», суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем на суму 5218,05 грн. погашена в процесі розгляду справи, внаслідок чого провадження по справі №17/412-62/180 стосовно вимог про стягнення основного боргу на вказану суму підлягає припиненню.

Крім того, в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 9686,69 грн. позов підлягає залишенню без задоволення, приймаючи до уваги проведення Комунальним підприємством «Оболоньжитлоексплуатація»часткової оплати теплової енергії, до моменту звернення позивача до суду з розглядуваним позовом.

При цьому, враховуючи, що відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України доказів сплати позивачу заборгованості за спірними договорами у розмірі 55693,93 грн. до матеріалів справи не надано, суд дійшов висновку, що Комунальним підприємством «Оболоньжитлоексплуатація»свої зобов'язання, в порушення вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, умов договору №8423007 від 01.10.2003р. в цій частині не виконані.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №8423007 від 01.10.2003р. виконав належним чином, зауважень щодо кількості спожитої теплової енергії від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірним договором зобов'язання в частині строку їх виконання та у повному обсязі, а також, враховуючи, що Комунальним підприємством «Оболоньжитлоексплуатація»було проведено часткову оплату теплової енергії до та після порушення провадження по справі, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з Комунального підприємства «Оболоньжитлоексплуатація»на користь позивача суми основного боргу у розмірі 70598,67 грн., підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 55693,93 грн.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись приписами вказаних норм позивач нарахував та пред'явив до стягнення три відсотки річних в сумі 3557,19 грн., інфляційні збитки в сумі 10876,72 грн.

За висновками суду, розрахунок суми трьох відсотків річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі. Одночасно, позивачем неправомірно проведено нарахування інфляційних збитків з урахуванням сум інфляції за попередній період, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 10294,05 грн.

При цьому, судом враховано, що відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 04.11.2010р. по справі №4/719, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів від інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за вимогами, які за висновками суду підлягають задоволенню, а також за якими провадження було припинено, підлягають віднесенню на відповідача, враховуючи, що часткову оплату боргу було проведено після звернення Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до суду, в іншій частині судові витрати відносяться на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м.Київ до Комунального підприємства «Оболоньжитлоексплуатація», м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 85032,58 грн., у тому числі, основного боргу за спожиту теплову енергію -70598,67 грн., трьох відсотків річних -3557,19 грн., інфляційних нарахувань -10876,72 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Оболоньжитлоексплуатація» (04075, м.Київ, Оболонський район, вул.Червонофлотська, 16, ЄДРПОУ 32454080) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(04050, м.Київ, Печерський район, пл.Івана Франка, 5, ЄДРПОУ 00131305, р/р №260070130718 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) основний борг в сумі 55693,93 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Оболоньжитлоексплуатація» (04075, м.Київ, Оболонський район, вул.Червонофлотська, 16, ЄДРПОУ 32454080) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(04050, м.Київ, Печерський район, пл.Івана Франка, 5, ЄДРПОУ 00131305, р/р №26008013002300 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) три відсотки річних в сумі 3557,19 грн., інфляційні нарахування в сумі 10294,05 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 747,61 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 207,49 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Провадження по справі в частині стягнення з Комунального підприємства «Оболоньжитлоексплуатація», м.Київ на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м.Київ суми основного боргу у розмірі 5218,05 грн. припинити.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

У судовому засіданні 14.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 19.12.2011р.