Рішення

від 19.12.2012 по справі 19/5014/3134/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.12 Справа № 19/5014/3134/2012

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали за позовом

Прокурора Ленінського району м.Луганська в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, м.Луганськ

до Автогаражного кооперативу „Заря", м.Луганськ

про стягнення 68345 грн. 98 коп.

в присутності представників сторін:

від заявника -Буняченко Ю.А., прокурор, посвідчення № 007827 від 06.10.2012;

від позивача -Анухін А.В., провідний юрисконсульт, довіреність № 2 від 06.09.2012;

від відповідача -Кузьменко М.П., представник за довіреністю № б/н від 18.12.2012; Гребенніков М.М., голова правління, наказ №1 від 27.01.2007.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявником заявлено вимогу про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 68345 грн. 98 коп.

Представники заявника та позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, проти позовних вимог не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників заявника та сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Луганською міською радою 24.04.2000 автогаражному кооперативу „Заря" надано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 3,3065 га під розміщення гаражів. Зазначений акт зареєстровано в книзі записів державних акті на право постійного користування землею за № 808.

Проведеним Луганським комунальним землевпорядним підприємством обстеженням земельної ділянки, яка використовується автогаражним кооперативом „Заря" та знаходиться за адресою: м.Луганськ, кв.Пролетаріату Донбаса, встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,8461 га.

За актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства державної інспекції сільського господарства в Луганській області від 17.09.2012 встановлено самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,8461 га за адресою: м.Луганськ, кв.Пролетаріату Донбасу. Правовстановлюючі документи на самовільно зайняту земельну ділянку відсутні, що є порушенням вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України. Відносно цього порушення державною інспекцією сільського господарства 17.09.2012 складено протокол про адміністративне правопорушення та припис з встановленим терміном для усунення порушень вимог земельного законодавства, який відповідачем не виконаний.

Також відповідачу був нарахований розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки автогаражним кооперативом в розмірі 68345 грн. 98 коп.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Луганській області з даним позовом до суду.

Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади безпосередньо або через органи самоврядування, в межах їх повноважень, визначених законом, шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України „Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Частиною 1 ст.206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26, ч.2 ст.77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються відповідно до закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Згідно ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 Земельного кодексу України).

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ст.126 Земельного кодексу України).

Відповідно до п.2.1, 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 підстави набуття прав на землю визначені розділом ІV Земельного кодексу України.

Після прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність або в користування, затвердження результатів аукціону, укладення відповідної цивільно-правової угоди, набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 Земельного кодексу України).

За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Також в абз.1 п.3.1 цієї ж постанови зазначено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач в порушення ст.125 Земельного кодексу України використовує земельну ділянку без одержання документів, що посвідчують право на неї, та державної реєстрації.

Відповідно до п.„б" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

В статті 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" дається визначення самовільного зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст.211 Земельного кодексу України юридичні особи несуть відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Розмір шкоди, спричиненої відповідачем, визначений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963 „Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" та склав 68345 грн. 98 коп..

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прокурором доведений факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,8461 га за адресою: м.Луганськ, кв.Пролетаріату Донбасу, б.6 та розмір шкоди, заподіяної внаслідок цього.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 19.12.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Прокурора Ленінського району м.Луганська в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Луганській області до Автогаражного кооперативу „Заря" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Автогаражного кооперативу „Заря", кв.Пролетаріату Донбасу, б.6, код 25355810 на р/р 33115331700006, МФО 804013, код ЄДРПОУ 37991503, код платежу 24062100 шкоду у сумі 68345 грн. 98 коп., видати наказ.

3. Стягнути з Автогаражного кооперативу „Заря", м.Луганськ, кв.Пролетаріату Донбасу, б.6, код 25355810 в Доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач -УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва „Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір в сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ Ленінській міжрайонній Державній податковій інспекції у м.Луганську Державної податкової служби.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 24.12.2012.

Суддя Т.В.Косенко