Постанова

від 19.12.2012 по справі 5011-23/7544-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2012 р. Справа№ 5011-23/7544-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Скрипки І.М.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:Глухенька Я.В., довіреність № 4 від 02.11.2012;

Дульський О.О., довіреність № 1 від 03.01.2012;

відповідача:Москаленко Т.А., довіреність № б/н від 24.05.2012;

третя особа:Коцюба О.В., довіреність № 19-11/149 від 24.11.2011;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський завод будівельної кераміки»

на рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2012

у справі № 5011-23/7544-2012 (суддя: Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський завод будівельної кераміки»

до Приватного акціонерного товариства «К'Ю БІ І Україна»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»

про стягнення 5 403 973,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський завод будівельної кераміки» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «К'Ю БІ І Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», про стягнення 5 403 973,71 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.08.2012 у справі № 5011-23/7544-2012 в позові відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський завод будівельної кераміки» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2012 у справі № 5011-23/7544-2012 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 № 5011-23/7544-2012 у справі № 5011-23/7544-2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Скрипка І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 прийнято до розгляду справу № 5011-23/7544-2012. Розгляд апеляційної скарги призначений на 15.10.2012 о 10:30.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 прийнято до розгляду справу № 5011-23/7544-2012. Розгляд апеляційної скарги призначений на 31.10.2012 об 11:45.

31.10.2012 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 05.11.2012 на 12:15.

05.11.2012 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.11.2012 на 12:15.

14.11.2012 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 28.11.2012 на 12:50.

28.11.2012 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.12.2012 на 12:30.

04.12.2012 представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

12.12.2012 представниками сторін в судовому засіданні відповідно до ст. 69 ГПК України було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 продовжено строк вирішення спору по справі № 5011-23/7544-2012. Розгляд апеляційної скарги у справі № 5011-23/7544-2012 відкладено на 19.12.2012 о 10:00.

18.12.2012 представником Приватного акціонерного товариства «К'Ю БІ І Україна» через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії документів, що входять до страхової справи відповідача.

19.12.2012 представник скаржника в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

19.12.2012 представники позивача в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили суд рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2012 у справі № 5011-23/7544-2012 залишити без змін.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів встановила наступне.

27.07.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський завод будівельної кераміки» та ПрАТ «Страхова компанія «К'ю Бі І Україна» було укладено Договір добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ № РЯР0008955 (надалі-договір).

Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до умов договору, застрахованим майном виступало нерухоме майна, а саме: будівля (включаючи ремонтно-оздоблювальні роботи) за місцезнаходженням: м. Кіровоград, вул. Ливарна, 1Е (п. 5, 6.1. договору).

В п. 6.1. договору сторони погодили, що вартість застрахованого майна (будівлі, включаючи ремонтно-оздоблювальні роботи), була оцінена сторонами в розмірі 20823479,00 грн.

Оцінка вартості застрахованого майна проводилась на підставі Звіту про незалежну оцінку комплексу будівель, що розташований за адресою: Кіровоградська обл., м. Кіровоград, вул. Ливарна, буд. 1Е від 2009 р., проведеної ТОВ «МЮК «Соломон-Груп».

Відповідно до п. 2. договору строк дії Договору страхування - починаючи з 03.08.2010 року по 02.08.2011 року (включно).

Вигодонабувачем за договором виступав Державний ощадний банк України в іпотеці якого на підставі Договору іпотеки № 228/31/6-5 від 08.07.2009 року перебувало застраховане майно. Зазначений договір іпотеки був укладений в забезпечення зобов'язань Позивача перед Банком за Договором кредитної лінії № 228/31/6 від 24.02.2009 року.

Згідно з п. 4 базових умов Договору страхування, покриття за договором страхування надається тільки щодо наступних страхових випадків, а саме: блискавка; бунти та страйки; зловмисні дії третіх осіб; вибух; пожежа; землетрус; падіння літального апарату; протікання води з труб, переповнення водних апаратів; стихійні лиха; зіткнення.

При цьому, у відповідності до п. 2.3. спеціальних умов Договору страхування, під зловмисними діями третіх осіб сторони погодились розуміти збиток чи пошкодження, заподіяні правопорушниками із зловмисними намірами, але за винятком: (і) збитку чи пошкодження, що спричинені орендарями; (іі) збитку чи пошкодження, що підпадає під страхове покриття за страховим випадком «Бунти та страйки»; (ііі) події, яка кваліфікується, як страховий випадок «Крадіжка», за умови, що Страхувальник негайно (не пізніше однієї доби з моменту, коли йому стало відомо про цю пригоду) звернувся до відповідних правоохоронних органів з повідомлення про злочин (про заподіяну шкоду). Зловмисна шкода в розумінні цього Договору - це шкода, заподіяна неправомірними діями третіх осіб за умови доведення наявності в діях таких осіб злого умислу.

З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2011 року було встановлено, що невстановленими особами, внаслідок їх зловмисних дій, було повністю зруйновано будівлю складу № 2, що знаходиться за адресою м. Кіровоград, вул. Ливарна, буд. 1Е, та яка була застрахована відповідно до умов Договору страхування.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» передбачено обов'язок страховика здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку.

На виконання вимог п. 8.1.3. договору, страхувальник в день, коли йому стало відомо про настання страхового випадку, а саме: 22.02.201 1 року, направив на ім'я страховика повідомлення про настання страхового випадку, вміщене в Заяву про відшкодування збитку, з метою отримання страхового відшкодування за страховим випадком, визначеним п. 4 базових умов Договору страхування (зловмисні дії третіх осіб).

До того ж, 22.02.2011 року Генеральним директором ТОВ «КЗБК» Трушем В.Л. на ім'я в.о. начальника Кіровського РВ УМВС України у Кіровоградській області було подано Заяву за вих. № 3юр від 22.02.2011р., згідно з якою останнього було повідомлено про навмисне зруйнування зазначеної будівлі.

Про подання такої заяви до Кіровського РВ УМВС України у Кіровоградській області було також зазначено в заяві про відшкодування збитків, яка подавалась відповідачу 22.02.2011 року.

01.03.2011 на підставі запиту № 0539 відповідач просив позивача надати наступні документи: копії технічного паспорту БТІ на об'єкти; копії технічного паспорту БТ1 на інші об'єкти, які розташовані поруч зі зруйнованою будівлею; фотографії на інші такі об'єкти; листи та документи про зміну власника двох будівель; документи від органів ГУ МВС України у Кіровоградській області щодо підтвердження випадку.

12.04.2011 року постановою прокурора м. Кіровограда порушено кримінальну справу по факту умисного знищення будівлі складу № 2, що розташований по вул. Ливарній, буд. 1 Е в м. Кіровограді за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України.

10.06.2011 позивач надіслав на адресу відповідача лист за вих. № 37, згідно з яким вкотре нагадав відповідачу про його обов'язок здійснити страхове відшкодування відповідно до вимог Закону України «Про страхування», та повторно надіслано копії раніше наданих документів, а саме: копію договору страхування майна № РКР0008955 від 27.07.2010 року, копію заяви про відшкодування збитку від 22.02.2011 року, копію технічного паспорту БТІ на об'єкти № 31903 від 27.03.2008 р., копію постанови про порушення кримінальної справи від 12.05.2011 року, копію листа прокуратури м. Кіровограда № 3-172-11 від 29.04.2011 року про проведення перевірки та ін.

25.06.2011 листом за № 0678 відповідач повідомив позивача про те, що рішення про виплату страхового відшкодування має прийматися на підставі всіх наявних необхідних документів, проте станом на 25.06.2011 року такого переліку необхідних документів на адресу страховика надано не було.

Також, зазначеним листом відповідач повідомив позивача, що наразі не встановлено події страхового випадку, визначеного договором страхування, як юридичного факту, а постанова прокурора м. Кіровограда про порушення кримінальної справи є процедурним документом, який не встановлює юридичних фактів, що зумовлюють настання, зміну чи припинення певних правовідносин, пов'язаних з договором страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у справі виник в зв'язку з тим, що відповідач порушив умови договору шляхом ухилення від виплати позивачу вартості застрахованого за договором майна внаслідок умисного знищення останнього невстановленими особами.

В зв'язку з зазначеним, позивач просив суд стягнути з відповідача 5 403 973,71 грн., у тому числі 4 880 974,00 грн. страхового відшкодування, 141 615,11 грн. трьох процентів річних та 381 384,60 грн. пені.

Згідно зі ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Зазначене положення міститься і в ст. 3 Закону України "Про страхування".

За змістом наведених законів України випливає, що договір страхування надає право третій особі (вигодонабувачу) вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, хоча і не покладає на нього обов'язків останнього (Судові прецеденти, Рішення, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 23.11.2011, № 6-16577св11, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ).

Із матеріалів справи вбачається, що вигодонабувач - Державний ощадний банк України, залучений до участі у справі як третя особа.

Отже, на підставі поданих сторонами документів, колегія суддів прийшла до висновку про те, що позивач є страхувальником за договором, а тому, як власник застрахованого майна, має право на отримання страхового відшкодування, завданої внаслідок настання страхового випадку.

З оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції прийшов до висновку, про відмову в задоволені позову в зв'язку з тим, що позивачем не підтверджено належними доказами факт настання страхового випадку у період дії укладеного сторонами у справі договору, а також не доведено і розмір страхового відшкодування.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що позивачем на підтвердження факту знищення застрахованого за договором майна була надана копія постанови прокурора м. Кіровограду від 12.05.2011 року про порушення кримінальної справи, в якій безпосередньо зазначено, що невідома особа знищила будівлю складу № 2, що розташована по вул. Ливарній 1Е в м. Кіровограді (застраховане майно).

Таким чином, прокуратурою м. Кіровограду було встановлено юридичний факт знищення застрахованого майна невідомими особами.

Зазначений факт був закріплений у процесуальному документі, а саме постанові про порушення кримінальної справи.

Проте, в оскаржуваному рішенні господарський суд міста Києва, зазначає, що факсова копія постанови прокурора про порушення кримінальної справи за результатами проведеної перевірки за заявою керівника позивача допускає зникнення майна в період з 2006 року, у той час як договір страхування сторонами у справі укладено лише 27.07.2010 року.

Крім того, господарський суд міста Києва прийшов до висновку, що порушення кримінальної справи лише започатковує здійснення певних процесуальних дій правоохоронних органів щодо розслідування обставин діянь, що мають ознаки злочину, а не встановлює наявність самого злочину.

Але, такі висновки господарського суду міста Києва є помилковими та необґрунтованими з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, оцінка вартості застрахованого майна проводилась на підставі Звіту про незалежну оцінку комплексу будівель, від 2009 р., проведеної ТОВ «МЮК «Соломон-Груп», що підтверджує існування застрахованого майна станом на 2009 рік..

До того ж, в матеріалах справи наявні акти перевірки наданого в заставу майна (застрахованого майна) від 11.08.2010 та 21.12.2010, що підписані як зі сторони банка так і зі сторони скаржника і скріплені їх печатками, з яких вбачається цілісність застрахованого майна вже після укладення договору.

З огляду на зазначене вище, висновок господарського суду міста Києва, що на момент укладення договору застраховане майно було знищене, є помилковим та безпідставним

З матеріалів справи вбачається та підтверджується наявними у справі копіями документів, що про факт знищення застрахованого майна (будівлі складу № 2) позивачу стало відомо 22.02.2011 року, про що, у відповідності до умов договору, генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський завод будівельної кераміки» було зроблено відповідну заяву на ім'я в.о. начальника Кіровського РВ УМВС України у Кіровоградській обл., а також повідомлено самого відповідача шляхом надсилання заяви про здійснення страхового відшкодування.

Отже, позивачем на виконання п. 8.1.3 договору для отримання страхового відшкодування надано відповідачу копію постанови про порушення кримінальної і справи, що підпадає під термін «документи компетентних органів (МВС, пожежної охорони, метеослужби та ін.), які підтверджують (факт, причини і обставини настання збитку чи пошкодження», як зазначено в договорі.

До того ж, колегія суддів відмічає, що ні договором ні Законом України «Про страхування», ні положеннями Цивільного кодексу України, не передбачено обов'язку страхувальника надавати страховику та суду доказів наявності самого злочину з метою отримання страхового відшкодування.

Однак, зазначене вище господарським судом міста Києва не було взято до уваги.

З аналізу наявних у справі документів, колегія суддів прийшла до висновку, що дана подія (знищення будівлі складу № 2, що розташована по вул. Ливарній 1Е в м. Кіровограді (застраховане майно) є страховим випадком в розумінні ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" та п. 4. договору.

Згідно з ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Аналогічні положення містить і ст. 20 Закону України «Про страхування».

Страхове відшкодування при майновому страхуванні або страхуванні відповідальності здійснюється тільки в межах страхової суми (ст. 9 Закону "Про страхування").

З матеріалів справи вбачається, що позивач просив стягнути суму в межах страхової суми визначної п. 6.1. договору.

Стосовно твердження господарського суду міста Києва, щодо не доведення позивачем розміру страхового відшкодування, то колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви позивачем було додано належним чином засвідчені ним особисто копії оборотно-сальдових відомостей № 131 та № 103, які підтверджують залишкову вартість знищеного майна, щодо якого існує даний спір.

До того ж, до початку розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.08.2012 року, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 11.06.2012 року, представником позивача було надано для огляду в судовому засіданні оригінали вищезазначених письмових доказів.

Відповідно до п. 8.1.5. спеціальних положень договору страховик приймає рішення про здійснення страхової виплати і складає Акт про сплату страхового відшкодування, який підписується сторонами за їх погодженням, не пізніше 10 (десяти) робочих днів після отримання всіх необхідних документів, пов'язаних з конкретним страховим випадком.

Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила, що відповідач (страховик) в порушення вимог ст. 13, п. 3 ч. 1 ст. 988 та ч. 3 ст. 991 Цивільного кодексу України, починаючи з 10.06.2011 і аж до винесення оскаржуваного рішення не розглянув заяву страхувальника про настання страхового випадку та не прийняв рішення про відмову здійснити страхову виплату, всіляко ухиляючись і на даний час від виконання своїх договірних обов'язків по виплаті страхового відшкодування.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що дії відповідача свідчать про зловживання страховиком своїми правами та має на меті навмисне затягування строків виконання зобов'язань перед страхувальником.

Оскільки, сторони погодили строк виконання зобов'язання, щодо оплати страхового відшкодування, а відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, зазначені кошти не сплатив, то у нього виникла заборгованість.

За змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені та 3% річних.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так-як зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання (Застосування судами норм ст. 625 ЦК щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання у спорах, що виникають з договорів страхування (Лист, Верховний Суд, від 19.07.2011, "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування").

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 6.2. спеціальних умов Договору страхування за несвоєчасну виплату страхового відшкодування Страховик має сплатити, на вимогу Страхувальника (чи Вигодонабувача), пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 636 ЦК України виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Відповідно до п. 10.5 базових умов Договору страхування страхове відшкодування, що має бути сплачене за договором, сплачується вигодонабувачу в рахунок погашення існуючої заборгованості страхувальника за договором кредитної лінії № 228/31/6 від 25 лютого 2009 року в забезпечення якого було укладено відповідно договір іпотеки № 228/31/6-5 від 8 липня 2009 року, якщо інше не було погоджено між сторонами та Вигодонабувачем. Виплати по цьому договору не залежать від виплат по кредитному договору.

У зв'язку з тим, що вищезазначені умови Договору страхування імперативно приписують необхідність стягнення сум страхового відшкодування на користь третьої особи, а також враховуючи те, що статті 635 та 985 ЦК України дають страхувальнику право вимагати виконання умов договору на користь бенефіціара (Банку), то колегія суддів вважає за необхідне стягнути суму страхового відшкодування в розмірі 4 880 974 грн. 00 коп. на користь третьої особи.

В свою чергу, оскільки умови договору передбачають стягнення на користь банка лише суми страхового відшкодування, то сума трьох процентів річних та пені, відповідно, підлягають стягненню на користь позивача, як кредитора по грошовому зобов'язанню, яке виникло в межах договору.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Оскільки, господарським судом міста Києва не було враховано зазначених вище положень чинного законодавства, то в зв'язку з цим і відмовлено в позові без належних правових підстав, при цьому неправильно застосувавши і порушивши норми матеріального права.

Таким чином, господарський суд міста Києва дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

В зв'язку з зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2012 у справі № 5011-23/7544-2012 прийняте з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський завод будівельної кераміки» задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2012 у справі № 5011-23/7544-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський завод будівельної кераміки» задовольнити повністю.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» (юридична адреса: 02094, м. Київ, бульвар Праці 2/27, фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, під'їзд 10, поверх 4, код ЄДРПОУ 25395057) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12 Г, код ЄДРПОУ 00032129) суму страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ № РКР0008955 від 27.07.2010 року в розмірі 4 880 974 (чотири мільйони вісімсот вісімдесят тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 00 коп. в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський завод будівельної кераміки» (25491, Кіровоградська область, м. Кіровоград, Кіровський район, вул. Ливарна, буд. 1Е, код ЄДРПОУ 33797136) перед Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12 Г, код ЄДРПОУ 00032129) за Договором кредитної лінії № 228/31/6 від 24.02.2009 року, шляхом перерахування зазначеної суми за наступними реквізитами: п/р 3739905058, Банк: ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 300465.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «К'Ю Б1 І Україна» (юридична адреса: 02094, м. Київ, бульвар Праці 2/27, фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, під'їзд 10, поверх 4, код ЄДРПОУ 25395057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський завод будівельної кераміки» (25491, Кіровоградська область, м. Кіровоград, Кіровський район, вул. Ливарна, буд. 1Е, код ЄДРПОУ 33797136) три проценти річних в розмірі 141 615 (сто сорок одна тисяча шістсот п'ятнадцять) грн. 11 коп.

6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» (юридична адреса: 02094, м. Київ, бульвар Праці 2/27, фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, під'їзд 10, поверх 4, код ЄДРПОУ 25395057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський завод будівельної кераміки» (25491, Кіровоградська область, м. Кіровоград, Кіровський район, вул. Ливарна, буд. 1Е, код ЄДРПОУ 33797136) пеню в розмірі 381 384 (триста вісімдесят одна тисяча триста вісімдесят чотири) грн. 60 коп.

7. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «К'Ю Б1 І Україна» (юридична адреса: 02094, м. Київ, бульвар Праці 2/27, фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, під'їзд 10, поверх 4, код ЄДРПОУ 25395057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський завод будівельної кераміки» (25491, Кіровоградська область, м. Кіровоград, Кіровський район, вул. Ливарна, буд. 1Е, код ЄДРПОУ 33797136) судовий збір в розмірі 64380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. за розгляд справи господарським судом міста Києва.

8. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «К'Ю Б1 І Україна» (юридична адреса: 02094, м. Київ, бульвар Праці 2/27, фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, під'їзд 10, поверх 4, код ЄДРПОУ 25395057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський завод будівельної кераміки» (25491, Кіровоградська область, м. Кіровоград, Кіровський район, вул. Ливарна, буд. 1Е, код ЄДРПОУ 33797136) 32190 (тридцять дві тисячі сто дев'яносто) грн. 00 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

9. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

10. Матеріали справи № 5011-23/7544-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Синиця О.Ф.

Скрипка І.М.