Постанова

від 25.12.2012 по справі 5017/2916/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р.Справа № 5017/2916/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Головея В.М., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Головань О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Грегорі Арбер"

на рішення господарського суду Одеської області

від 23 листопада 2012 року

у справі №5017/2916/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бомакс Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Грегорі Арбер"

про стягнення 154.322 грн. 47 коп.

ВСТАНОВИЛА:

09.10.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „"Бомакс Плюс" (далі позивач, ТОВ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Грегорі Арбер" (далі відповідач, Фабрика) про стягнення 154322 грн. 47 коп.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором поставки № 2 від 05.01.2011 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого має борг по його оплаті в сумі 123313 грн. 13 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 2713 грн. 43 коп. -3 % річних та 13842 грн. 91 коп. - пені, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 2800 грн. -на сплату судового збору та 10000 грн. -на оплату наданих юридичних послуг адвокатом.

Одночасно, позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача та майно, що належить останньому на суму заявлених позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 1653 грн. понесених витрат на оплату судового збору за подання цієї заяви про забезпечення позову.

Заявою від 23.11.2012 р. позивачем зменшений розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на його користь до 9465 грн. 13 коп.

Відповідач відзив на позов не надав та його представник в судове засідання не з'явився, внаслідок чого справа була розглянута місцевим судом за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.11.2012 року (суддя Власова С.Г.) позов задоволений у повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором поставки № 2 від 05.01.2011 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого має борг по його оплаті в сумі 123313 грн. 13 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 2713 грн. 43 коп. -3 % річних та 9465 грн. 13 коп. -пені, а також відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі: 2800 грн. -на сплату судового збору та 5000 грн. -на оплату послуг адвоката, а в решті частині позову -відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача щодо накладання арешту на майно та грошові кошти відповідача, місцевий суд виходив з того, що позивачем не надані докази, того що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, внаслідок чого підстави для задоволення цього клопотання - відсутні.

Судові витрати по справі згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України покладені судом на відповідача.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду в частині стягнення з нього на користь позивача пені змінити та зменшити її розмір до 9.281 грн. 72 коп., посилаючись на те, що позивачем при розрахунку пені зроблена арифметична помилка. Крім того, скаржник посилається на порушення місцевим судом норм процесуального права, оскільки справа була розглянута без його участі та останній не був повідомлений належним чином про день, час і місце розгляду справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Про день, час і місце розгляду справи сторони були своєчасно та належним чином повідомлені, але їх представники в судове засідання не з'явились та не скористались своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом, що вбачається з отриманого останнім повідомлення про вручення поштового відправлення відносно скаржника, а крім того, згідно п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом, внаслідок чого справа була розглянута апеляційним судом за відсутністю представників сторін за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга частково обґрунтована та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справ ухвалою від 11.10.2012 р. позовна заява позивача прийнята до провадження місцевого суду та розгляд справи призначено на 26.10.2012 р. об 11:30.

Зазначена судова ухвала отримана особисто відповідачем 16.10.2012 р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.61).

Ухвалою від 26.10.2012 р. розгляд справи відкладений на 09.11.2012 р. о 10:00 у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін.

Зазначена судова ухвала отримана особисто відповідачем 30.10.2012 р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.65).

Ухвалою від 09.11.2012 р. розгляд справи в черговий раз відкладений на 23.11.2012 р. о 09:45.

Зазначена судова ухвала отримана особисто відповідачем 14.11.2012 р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.73).

Вищенаведене повністю спростовує доводи скаржника про те, що він не був належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, так як з зазначених повідомлень про вручення поштових відправлень видно, що відповідач чотири рази був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи місцевим судом, але, жодного разу в судове засідання не з'явився, відзив на позов та необхідні, на його думку, додаткові докази суду не надав, внаслідок чого останній підставне, без будь-яких порушень процесуальних прав скаржника, розглянув справу за його відсутністю за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 05.01.2011 р. між сторонами у справі укладено договір поставки № 2 за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачеві товар (фурнітура виробництва фабрики Louropel), а останній прийняти цей товар та оплатити його вартість.

Згідно п. 9/1 договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 р. та може бути пролонгований за письмовою згодою (п. 9.2 договору).

У п. 2.2.2. договору визначено, що товар поставляється Покупцю партіями, кожна партія товару визначається замовленням, в якому зазначається найменування товару, кількість товару, розмір та колір товару, що повинна постачатися в конкретній партії

Згідно п.3.1. договору партія товару, що узгоджена замовленням повинна бути поставлена Покупцю протягом 21 доби з моменту оформлення замовлення. Постачання товару здійснюється на умовах передплати в розмірі 30% від суми замовлення.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу на протязі жовтня 2011 р. -січня 2012 р. товар на загальну суму 123313 грн. 13 коп., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000063 від 13.10.2011 р., № РН-0000073 від 21.10.2011 р., № РН-0000075 від 27.10.2011 р., № РН-0000078 від 15.11.2011 р., № РН-0000083 від 19.11.2011 р., № РН-0000089 від 29.12.2011 р., № РН-0000097 від 29.12.2011 р., № РН-0000001 від 11.01.2012 р., № РН-0000003 від 16.01.2012 р.

Доказів оплати отриманого товару відповідачем в матеріалах справи не міститься.

15.05.2012 р. позивач направив відповідачу претензію щодо погашення заборгованості за договором по оплаті отриманого товару.

У відповіді на вказану претензію відповідач не заперечував щодо наявності заборгованості, але просив позивача надати строк для її погашення до 31.12.2012 р.

24.07.2012 р. позивач повторно направив відповідачу претензію щодо погашення заборгованості за договором, яка залишена останнім без відповіді.

Згідно п. 3.2. договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється у безготівковому порядку шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в наступному порядку: 30% вартості товару, яку зафіксовано в рахунку-фактурі Продавця Покупець зобов'язується сплатити в якості передплати, 70% вартості товару яку зафіксовано в рахунку-фактурі Продавця Покупець зобов'язується сплатити протягом 5-ти днів після отримання товару.

Таким чином, оскільки сторонами погоджений конкретний строк оплати отриманого товару, а саме: 18.10.2011 р., 26.10.2011 р., 01.11.2011 р., 20.11.2011 р., 24.11.2011 р., 03.01.2012 р., 03.01.2012 р., 16.01.2012 р. та 21.01.2012 р., то відповідач повинний був здійснити оплату отриманого товару відповідно до зазначених строків.

При викладених обставинах суд першої інстанції підставне, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України стягнув на користь позивача з відповідача 123313 грн. 13 коп. боргу, так як останній, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не надав доказів повної та своєчасної оплати отриманого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 2713 грн. 43 коп. - 3 % річних відповідно до наданого останнім розрахунку, який перевірений як місцевим, так і апеляційним судом та є правильним та вірним, а також не оспорений відповідачем, ані в цілому, ані за його складовими.

У п. п. 8.4, 8.5. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань сторонами передбачена сплата пені, яка не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла на момент прострочення за кожний день такого прострочення.

Розрахунок розміру пені здійснюється за формулою:

сума пені = сума заборгованості : 100 х подвійну облікову ставку НБУ : 365 х кількість днів прострочення.

Скаржником не оскаржується та не спростовується здійснений позивачем розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача станом на 22.03.2012 р. включно в загальній сумі 4.997 грн. 71 коп.

Розрахунок розміру пені здійснений позивачем, в цій частині, перевірений, як місцевим, так і апеляційним судом та є правильним і вірним.

Разом з тим, здійснений позивачем розрахунок розміру пені починаючи з 23.03.2012 р. містить в собі арифметичні помилки. Так, за період з 23.03.2012 р. по 16.04.2012 р., тобто за 23 дні прострочення, виходячи із суми боргу 4621 грн. 10 коп. та подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 7,5000 % сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 43 грн. 67 коп. (4621.1 : 100 х 7,5000 % : 365 х 23 = 43.67)

За період з 23.03.2012 р. по 23.04.2012 р., тобто за 30 днів прострочення, виходячи із суми боргу 7562 грн. та подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 7,5000 % сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 93 грн. 23 коп. (7562 : 100 х 7,5000 % : 365 х 30 = 93.23)

За період з 23.03.2012 р. по 30.04.2012 р., тобто за 37 днів прострочення, виходячи із суми боргу 10409 грн. 93 коп. та подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 7,5000 % сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 158 грн. 28 коп. (10409.93 : 100 х 7,7500 % : 365 х 37 = 158.28).

За період з 23.03.2012 р. по 18.05.2012 р., тобто за 55 днів прострочення, виходячи із суми боргу 2181 грн. 38 коп. та подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 7,5000 % сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 49 грн. 30 коп. (2181.38 коп. : 100 х 7,5000 % : 365 х 55 = 49.3).

За період з 23.03.2012 р. по 24.05.2012 р., тобто за 61 днів прострочення, виходячи із суми боргу 9425 грн. 76 коп. та подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 7,5000 % розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 236 грн. 30 коп. (9425.76 : 100 х 7,5000 % : 365 х 61 = 236.3).

За період з 23.03.2012 р. по 04.07.2012 р., тобто за 100 днів прострочення, виходячи із суми боргу 45907 грн. 20 коп. та подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 7,5000 % розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 1886 грн. 60 коп. (45907.20 : 100 х 7,5000 % : 365 х 100 = 1886.6).

За період з 23.03.2012 р. по 04.07.2012 р., тобто за 100 днів прострочення, виходячи із суми боргу 36737 грн. 16 коп. та подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 7,5000 % розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 1509 грн. 75 коп. (36737.16 : 100 х 7,5000 % : 365 х 100 =1509.75).

За період з 23.03.2012 р. по 16.07.2012 р., тобто за 113 днів прострочення, виходячи із суми боргу 5432 грн. 88 коп. та подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 7,5000 % розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 252 грн. 29 коп. (5432.88 : 100 х 7,5000 % : 365 х 113 = 252.29).

За період з 23.03.2012 р. по 21.07.2012 р., тобто за 118 днів прострочення, виходячи із суми боргу 1125 грн. 72 коп. та подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 7,5000 % розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 54 грн. 59 коп. (1125.72 : 100 х 7,5000 % : 365 х 118 = 54.59).

Таким чином, відповідно до вищенаведеного розрахунку відповідач повинний сплатити позивачеві пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань станом після 23.03.2012 р. в загальній сумі 4.284 грн. 01 коп. (43.67 + 93.23 + 158.28 + 49.3 + 236.3 + 1886.6 + 1509.75 + 252.29 + 54.59 = 4284.01).

Всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в загальній сумі 9.281 грн. 72 коп. (4284.01 + 4997.71 = 9281.72), а не в сумі 9465 грн. 13 коп., як зазначив суд першої інстанції в оскарженому рішенні, внаслідок чого це рішення в цій частині підлягає зміні.

Відповідно до п. 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Згідно п. 11 листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача 5000 грн. витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката, оскільки заявлена останнім до стягнення сума цих витрат в розмірі 10000 грн. є неспіврозмірною, як відносно до суми позовних вимог, так і до складності даного господарського спору та зусиль адвоката витрачених на підготовку справи до розгляду та самим розглядом справи в суді, у зв'язку з чим рішення місцевого суду в цій частині є законним та обґрунтованим, а тому не оскаржено жодною із сторін спору.

Оскільки, позивач не надав належні та допустимі докази того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, то суд першої інстанції підставне залишив відповідне клопотання позивача без задоволення, а тому обґрунтовано не знайшов правових підстав для стягнення судового збору з відповідача на користь позивача у сумі 1653 грн. за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як, майнові позовні вимоги позивача підлягають задоволенню на 99.8% (позов заявлений на 135491.69 грн. (борг, 3% річних та пеня), а підлягає задоволенню на 135308.28 грн.), то відповідач повинний відшкодувати позивачеві 2704 грн. 40 коп. понесених витрат на сплату судового збору за подання позову.

Оскільки, апеляційна скарга в частині матеріальних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі, то, позивач, з вищенаведених підстав, повинний відшкодувати скаржникові понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1.432 грн. 82 коп.

Так як, при ухваленні судового рішення місцевий суд невірно з'ясував розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача та неправильно розподілив судові витрати по справі, то оскаржене рішення в цій частині підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Грегорі Арбер" -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 23 листопада 2012 року по справі № 5017/2916/2012 -частково змінити та викласти його резолютивну частину в наступній редакції:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бомакс Плюс" -задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Грегорі Арбер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бомакс Плюс": 123.313 грн. 13 коп. -боргу, 2713 грн. 43 коп. -3% річних, 9.281 грн. 72 коп. -пені, 5000 грн. -витрат на оплату послуг адвоката та 2704 грн. 40 коп. -понесених витрат на сплату судового збору за подання позову, а в решті частині позову -відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бомакс Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Грегорі Арбер" 1.432 грн. 82 коп. -понесених витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідні накази з зазначенням повних та необхідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.12.2012 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.