Постанова

від 25.12.2012 по справі 5021/1325/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Справа № 5021/1325/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Білецька А.М. , суддя Слободін М.М.

при секретарі -Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача -Теплової Т.О., дов.б/н від 03.12.2012 р. (копія у справі)

відповідача -Коваленка О.І., дов.б/н від 17.08.2012 р. (у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Стройінвест» (вх. № 3402С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 27.09.2012р. по справі №5021/1325/12,

за позовом Дочірнього підприємства «БС-Висотник»Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазмонтажпроект», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Стройінвест», смт. Сад Сумського району Сумської області

про стягнення 11649,01 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДП «БС-Висотник»ТОВ «Укргазмонтажпроект», звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з підприємства відповідача ТОВ «Суми-Стройінвест»11649,01 грн., в тому числі 11357,60 грн. коштів, що були перераховані позивачем відповідачу в рахунок будівельних матеріалів в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо поставки останніх, 211,90 грн. -3% річних, 79,51 грн. -інфляційних збитків.

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.09.2012р. по справі №5021/1325/12 (суддя Гудим В.Д.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ТОВ «Суми-Стройінвест»на користь ДП «БС-Висотник»ТОВ «Укргазмонтажпроект»11 357,60 грн., 1569,24 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, ТОВ «Суми-Стройінвест», не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 27.09.2012р. по справі №5021/1325/12 та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ДП «БС-Висотник»ТОВ «Укргазмонтажпроект»про стягнення заборгованості. При цьому, заявник апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції при винесенні рішення було порушено норми матеріального і процесуального права, а також неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Представник відповідача в ході судового засідання повністю підтримав вимоги апеляційної скарги.

Позивач, ДП «БС-Висотник»ТОВ «Укргазмонтажпроект», відзиву на апеляційну скаргу не надав, проте його представник в ході судового засідання просив рішення господарського суду Сумської області від 27.09.2012 р. залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 10.11.2012 р. між позивачем ДП «БС-Висотник»(покупець) ТОВ «Укргазмонтажпроект»та відповідачем ТОВ «Суми-Стройінвест»(відповідач) було в усній формі укладено договір поставки будівельних матеріалів.

Відповідно до усної домовленості щодо придбання будівельних матеріалів, позивачем в якості передплати було перераховано на рахунок відповідача 22760,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки за 10.11.2011 року. Частина зазначених коштів в сумі 11 402,40 грн. була повернута відповідачем позивачу як помилково перерахована.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на той факт, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки будівельних матеріалів не виконав, відповідач, в свою чергу, не заперечував проти факту отримання від позивача коштів в сумі 11 357,60 грн.

Як стверджує позивач, ним 30.12.2011 р. на адресу відповідача була направлена претензія №118 про повернення грошових коштів в сумі 1135,60 грн., але відповідач відповіді на претензію не надав і кошти позивачу не повернув.

Пізніше, 07.05.2012 р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога №54 про повернення грошових коштів в сумі 11 357,60 грн., в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо поставки товару, проте відповідач знову проігнорував звернення позивача і кошти не повернув. На підтвердження направлення відповідачу зазначеної вимоги позивач надав копію повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу відповідача ТОВ «Суми-Стройінвест»за адресою: с.Сад, Сумського району, вул. Селекційна,74 із зазначенням дати доставки (вручення) уповноваженому представнику Паращенко.

В свою чергу, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що позивач не пред'являв йому жодної вимоги про поставку товару, тому момент виконання зобов'язання з постачання товару не настав. Ані претензії на суму 11 357,60 грн. №118 від 30.12.2011 р., ані вимоги про сплату боргу №54 від 07.05.2012 р. - відповідач не отримував. Крім того, у зазначених претензії та вимозі позивачем не встановлюється вимога про строки постачання товарів, як передбачено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України. До того ж, відповідач зазначає, що надане позивачем повідомлення про вручення поштового відправлення не може слугувати належним доказом надіслання поштового відправлення вимоги про сплату заборгованості від 07.05.2012 р., оскільки тільки розрахунковий документ є доказом надсилання реєстрового поштового відправлення.

Суд першої інстанції визнав, що заборгованість відповідача перед позивачем, яка виникла в зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань щодо поставки будівельних матеріалів становить 11 357,60 грн. та задовольнив позовні вимоги ДП «БС-Висотник»ТОВ «Укргазмонтажпроект».

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, у відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також: правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Таким чином, фактично між позивачем та відповідачем було укладено в усній формі договір поставки товарів, а саме: будівельних матеріалів, за яким на виконання своїх зобов'язань позивач здійснив передплату у розмірі 11 357,60 грн.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Правовідносини, що склались між сторонами, за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та регулюються зокрема главою 54 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 639 ЦК України встановлені вимоги щодо попередньої оплати за товар Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Слід відзначити, що строк виконання обов'язку з постачання товарів сторонами не узгоджувався.

Крім того, в позовній заяві позивач просить стягнути з підприємства позивача заборгованість, що склалася в наслідок невиконання останнім взятих на себе зобов'язань за усним договором поставки. Проте, грошова сума в розмірі 11 375,60 грн. -не може вважатися заборгованістю, оскільки є лише попередньою оплатою за усним договором.

Матеріали справи свідчать також про те, що позивач не звертався до підприємства відповідача із пропозицією про поставку замовленого товару та не погоджував з відповідачем строки поставки товару.

Таким чином, ані сторонами, ані судом першої інстанції не було встановлено терміну, коли відповідач зобов'язаний був виконати поставку товару та з якого періоду вважається що ТОВ «Суми-Стройінвест»порушив взяті на себе зобов'язання, а тому застосування положень пункту 2 статті 693 ЦК України є необґрунтованим.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо строку (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Отримання відповідачем вимоги підтверджується копією поштової квитанції та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Так, згідно статті 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку»№270 від 05.03.2009 р. реєстроване поштове відправлення-поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. Розрахунковий документ, згідно даної постанови -це документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Отже, надана позивачем копія повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу відповідача ТОВ «Суми-Стройінвест»за адресою: с.Сад, Сумського району, вул. Селекційна,74 із зазначенням дати доставки (вручення) уповноваженому представнику Паращенко не може вважатися належним доказом на підтвердження направлення вимоги на адресу відповідача, оскільки з неї не вбачається, що з даним повідомленням про вручення поштового відправлення була направлена саме вимога позивача №54 від 07.05.2012 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню в зв'язку з її матеріальною та документальною обґрунтованістю та наявністю фактів, які є підставою для скасування рішення господарського суду Сумської області від 27.09.2012 року по справі № 5021/1325/12.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Стройінвест» задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 27.09.2012 року по справі №5021/1325/12 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «БС-Висотник»Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазмонтажпроект»(вул. Юрківська/Фрунзе, буд. 2-6/32 літ. А, м. Київ (код 35906945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Стройінвест»(вул. Селекційна, буд. 84, смт. Сад, Сумський район, Сумська область (код 34978645) 804,75 судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 20.12.2012 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Слободін М.М.