Постанова

від 24.12.2012 по справі 5020-1387/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2012 року Справа № 5020-1387/2012 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Голика В.С.,

за участю представників сторін:

позивача Сергєєв Сергій Анатолійович, довіреність № 21/1-12 від 21.12.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "СВ-СКИФ";

відповідача Зубков Михайло Юрійович, довіреність № б/н від 13.12.12, компанія PRIME SHIPPING LTD;

відповідача Манойло Олена Сергіївна, довіреність № б/н від 09.05.12, компанія PRIME SHIPPING LTD;

відповідача Маліков Сергій Михайлович, довіреність № б/н від 20.12.12, компанія PRIME SHIPPING LTD;

третьої особи не з'явився, компанія SANDRA MARITIME CORPORATION;

розглянувши апеляційну скаргу компанії PRIME SHIPPING LTD на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Юріна О.М.) від 10 грудня 2012 року у справі № 5020-1387/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "СВ-СКИФ" (вул. Куликове поле, 1, кв. 29, Севастополь, 99007)

до компанії PRIME SHIPPING LTD (Suite 1, Second Floor, Sound & Vision House, Francis Rachel Str.,Victoria, Mahe, Seychelles)

третя особа компанія SANDRA MARITIME CORPORATION (P.O. Box 556, Charlestown, St.-Kitts and Nevis)

про звернення стягнення на предмет морської застави

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" звернулось до господарського суду міста Севастополя з заявою про вжиття запобіжних заходів.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 10 грудня 2012 року до порушення провадження у справі № 5020-1387/2012 заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" про вжиття запобіжних заходів задоволено.

Накладено арешт на морське судно „Sandra 1", що належить компанії PRIME SHIPPING LTD, заборонено вихід морського судна „Sandra 1", що належить компанії PRIME SHIPPING LTD, за межі акваторії Севастопольської бухти.

Задовольняючи вказану заяву, господарський суд першої інстанції виходив з того, що судно „Sandra 1", ІМО 7614630, є єдиним прямим активом компанії PRIME SHIPPING LTD, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" та є майном, яке в будь-який момент може покинути територію України, а також з того, що невжиття запобіжного заходу може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, компанія PRIME SHIPPING LTD звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняту ухвалу скасувати та відмовити товариству з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" у задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

Апеляційна скарга мотивована посиланням компанії PRIME SHIPPING LTD на порушення господарським судом міста Севастополя норм процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення для її розгляду.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарським судом першої інстанції при винесенні ухвали не враховано, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" до компанії PRIME SHIPPING LTD не забезпечені морською заставою.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2012 року апеляційна скарга компанії PRIME SHIPPING LTD прийнята до провадження суду апеляційної інстанції на 24 грудня 2012 року о 09 год. 10 хв.

У судовому засіданні представником товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" було заявлено про неотримання апеляційної скарги компанії PRIME SHIPPING LTD, у зв'язку з чим з метою надання представнику товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" можливості ознайомитись з апеляційною скаргою та матеріалами справи у слуханні справи було оголошено перерву на 24 грудня 2012 року о 16 год. 00 хв.

Після оголошеної перерви у судове засідання з'явились: представник позивача -Сергєєв Сергій Анатолійович та представники відповідача -Зубков Михайло Юрійович, Манойло Олена Сергіївна, Маліков Сергій Михайлович.

У судовому засіданні представником товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" було заявлено про підписання апеляційної скарги неналежним представником компанії PRIME SHIPPING LTD, оскільки у довіреності від 13 грудня 2012 року вказано, що довіреність видана Зубкову Михайлу Юрійовичу, але процесуальні дії за цією довіреністю має право здійснювати Лавренко А.В.

Розглянувши вказане зауваження, суд апеляційної інстанції вважає його таким, що не створює процесуальних наслідків, оскільки у судовому засіданні була присутня Манойло Олена Сергіївна, яка згідно довіреності б/н від 09.05.12 (т.2,а.с.45-49) уповноважена від імені відповідача приймати участь у будь-яких судових процесах та уповноважувати інших осіб представляти інтереси відповідача.

Манойло Олена Сергіївна вказала на технічну помилку під час видання довіреності від 13 грудня 2012 року та підтвердила повноваження Зубкова Михайла Юрійовича на вчинення процесуальних дії в інтересах та від імені компанії PRIME SHIPPING LTD.

Компанія SANDRA MARITIME CORPORATION в судове засідання свого представника не направило, про місце і час розгляду апеляційної скарги було повідомлено належним чином.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункт 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі „Смірнова проти України").

Згідно з пунктом 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 24 грудня 2012 року за відсутності представників компанії SANDRA MARITIME CORPORATION.

Переглянувши ухвалу суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" звернулося до господарського суду міста Севастополя із заявою про вжиття запобіжних заходів шляхом арешту морського судна „Sandra 1", ІМО 7614630, та встановлення заборони виходити цьому судну за межі акваторії Севастопольської бухти, обґрунтовуючи заяву тим, що товариство з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" на підставі інвойсу №2/30-06-2011 має до компанії PRIME SHIPPING LTD вимоги, які забезпечені морською заставою (т.1,а.с.2-8).

Вказуючи на те, що товариство з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" має намір звернутися до господарського суду міста Севастополя з позовом про звернення стягнення на морське судно „Sandra 1", ІМО 7614630, та враховуючи те, що судно „Sandra 1", ІМО 7614630 є єдиним прямим активом компанії PRIME SHIPPING LTD, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ", та є майном, яке в будь-який момент може покинути територію України, товариство з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" звернулось до суду з даною заявою.

В обґрунтування того, що товариство з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" має до компанії PRIME SHIPPING LTD саме морську вимогу, позивач посилається на наступні обставини.

21.05.10 між компанією SANDRA MARITIME CORPORATION (судновласник -третя особа) та товариством з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „Сандра" (керуючий -попередник позивача (т.1,а.с.14) була укладена стандартна угода Балтійського і міжнародного морського комітету про експлуатаційне управління суднами, код Shipnan (т.1,а.с.85-101).

Згідно з даною угодою (пункти 5,17) позивач отримав від власника судна „Sandra 1", ІМО 7614630 право здійснення суднового менеджменту відносно судна, у тому числі з питань спорядження екіпажем, строком до 22.05.15.

У 2010 році компанією SANDRA MARITIME CORPORATION (судновласником на той час) укладалися контракти з членами екіпажу щодо прийняття на роботу на морське судно „Sandra 1" (т.1,а.с.110-121).

У період з 12.10.12 по 15.10.10 позивач, як судновий менеджер компанії SANDRA MARITIME CORPORATION здійснив виплати членам екіпажу грошові кошти у рахунок належній їм заробітної плати згідно укладених компанією SANDRA MARITIME CORPORATION трудових контрактів (т.1,а.с.140-149).

20.06.11 позивач виставив компанії SANDRA MARITIME CORPORATION (судновласнику на той час) інвойс №2/30-06-2011 вимагаючи, серед іншого компенсувати витрати зі сплати заробітної плати членам екіпажу (т.1,а.с.15).

25.06.11 заступником Комісару з морських справ Союзу Коморських Островів була посвідчена купча (bill of sale) відносно судна „Sandra 1", відповідно до якої компанія SANDRA MARITIME CORPORATION продала судно компанії PRIME SHIPPING LTD (т.1,а.с.42).

Стверджуючи, що вимога про стягнення з судновласника компенсації витрат, понесених позивачем з виплати членам екіпажу грошових коштів у рахунок належній їм заробітної плати, забезпечується морською заставою та є морською вимогою, товариство з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" звернулося до господарського суду міста Севастополя з заявою про вжиття запобіжних заходів.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 10 грудня 2012 року до порушення провадження у справі № 5020-1387/2012 заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" про вжиття запобіжних заходів задоволено.

Накладено арешт на морське судно „Sandra 1", що належить компанії PRIME SHIPPING LTD, заборонено вихід морського судна „Sandra 1", що належить компанії PRIME SHIPPING LTD, за межі акваторії Севастопольської бухти.

Стверджуючи, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням вимог закону, компанія PRIME SHIPPING LTD оскаржило її до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга компанії PRIME SHIPPING LTD підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 43 1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених статтею 43 2 цього Кодексу запобіжних заходів до подання позову.

Статтею 43 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що запобіжні заходи включають, зокрема, накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Крім того, пунктом 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" від 20 квітня 2007 року № 01-8/251 чітко визначено, що заявник повинен обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, у тому числі доказів наявності у нього права вимоги (відомості про реєстрацію права, контракт тощо).

Одночасно, враховуючи специфічний статус майна, стосовно якого заявлені вимоги щодо накладення арешту, а саме, морське судно, спірні правовідносини також регулюються Міжнародною конвенцією з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 3702-VІ від 07 вересня 2011 року.

Статтею 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна встановлено значення слів, що вживаються у даному документі, а саме, „морська вимога" означає вимогу, що виникає на підставі одного чи більше із зазначених нижче пунктів, зокрема, заробітної плати капітанів, офіцерів чи екіпажу; „арешт" означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення.

Відповідно до статті 2 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої.

Отже, на підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що звертаючись до господарського суду міста Севастополя з заявою про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на морське судно „Sandra 1", ІМО 7614630, товариство з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України повинно було надати суду докази наявності саме морської вимоги.

Обґрунтовуючи заяву, товариство з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" стверджує, що вимога про компенсацію витрат з виплати заробітної плати екіпажу, які були здійснені позивачем, є морською вимогою.

Дослідивши доводи позивача та докази на їх підтвердження суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

21 травня 2010 року між компанією SANDRA MARITIME CORPORATION та товариством з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „Сандра" (у теперішній час - товариство з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ") була укладена стандартна угода про експлуатаційне управління суднами.

При цьому, обов'язку товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" щодо погашення заборгованості із заробітної плати членам екіпажа морського судна „Sandra 1", ІМО 7614630, стандартною угодою про експлуатаційне управління суднами від 21 травня 2010 року не передбачено (т.1,а.с.85-101).

Копії трудових контрактів з членами екіпажа морського судна „Sandra 1", ІМО 7614630, що містяться у матеріалах справи, укладені від імені компанії SANDRA MARITIME CORPORATION (.т.1,а.с.110-121).

Тобто, позивач не мав обов'язку виплачувати заробітну плату членам екіпажа морського судна „Sandra 1".

Товариство з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" стверджує, що в період з 12 жовтня 2010 року по 15 жовтня 2010 року погасило заборгованість із заробітної плати членам екіпажа морського судна „Sandra 1", згідно укладених компанією SANDRA MARITIME CORPORATION трудових контрактів (т.1,а.с.140-149) та виставило судновласнику інвойс № 2/30-06-2011 на компенсацію позивачеві понесених витрат.

На думку позивача саме вимоги з компенсації понесених ним витрат вважаються заявником морською вимогою.

Однак, як вже вказувалось, „морська вимога" означає вимогу, що виникає на підставі, зокрема, заробітної плати капітанів, офіцерів чи екіпажу (пункт m частини 1 статті 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна).

Товариство з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" посилається на те, що погасивши заборгованість із заробітної плати членам екіпажа морського судна „Sandra 1", ІМО 7614630, отримало право саме морської вимоги відповідно до положень статті 512 Цивільного кодексу України.

Дійсно, статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, виконання обов'язку боржника третьою особою.

Дія вказаної норми статті 512 Цивільного кодексу України поширюється на заміну боржника у цивільно-правових зобов'язаннях та не поширюється на зобов'язання, що виникають з трудових відносин (як у даному випадку -заборгованість заробітної плати).

При цьому, виходячи з положень статті 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, морська вимога є такою, коли існує (наявна у даний час) заборгованість із заробітної плати членам екіпажа та пред'явлена вимога про стягнення такої заборгованості.

Отже, добровільно погасивши заборгованість із заробітної плати членам екіпажу морського судна „Sandra 1", ІМО 7614630, немаючі такого обов'язку, товариство з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" фактично унеможливило пред'явлення морської вимоги, оскільки заборгованість з заробітної плати перед членами екіпажу перестала існувати.

Вимога, яка виникла з приводу компенсації витрат, які здійснені керуючим добровільно, не можуть вважатись морською вимогою.

Як зазначалося вище, відповідно до статті 2 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої.

Отже, товариством з обмеженою відповідальністю „Судноплавна компанія „СВ-СКИФ" не було надано доказів існування саме морської вимоги, що виключає можливість застосування запобіжного заходу у вигляді арешту морського судна „Sandra 1", ІМО 7614630.

З огляду на вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про невідповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування ухвали та відмови у задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

Відповідно до частини 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу компанії PRIME SHIPPING LTD задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 10 грудня 2012 року у справі № 5020-1387/2012 скасувати.

3. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "СВ-СКИФ" від 07.12.12 про вжиття запобіжних заходів шляхом арешту морського судна відмовити.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді В.С. Голик

Ю.М. Гоголь

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "СВ-СКИФ" (вул. Куликове поле, 1, кв. 29, Севастополь, 99007)

2. Представник компанії PRIME SHIPPING LTD -Зубков Михайло Юрійович (вул. Адм. Октябрського, 16, кв. 2, Севастополь, 99011)

3. Представник компанії PRIME SHIPPING LTD -Маликов Сергій Михайлович (вул. Київська, 141-А, кв. 34, Сімферополь, 95000)

4. Представник компанії SANDRA MARITIME CORPORATION -Сергеев Сергій Анатолійович (вул. Куликове поле, 1, кв. 29, Севастополь, 99007)