Постанова

від 14.03.2013 по справі 5020-1387/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2013 р. Справа № 5020-1387/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівФролової Г.М., Швеця В.О. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Судоплавна компанія "СВ-СКИФ" на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.12 у справі№ 5020-1387/2012 Господарського суду міста Севастополя за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Судоплавна компанія "СВ-СКИФ" доКомпанії PRIME SHIPPING LTD третя особаКомпанія SANDRA MARITIME CORPORATION прозвернення стягнення на предмет морської застави

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.02.13 розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Судоплавна компанія "СВ-СКИФ" було відкладено на 14.03.13 о 12 год. 45 хв.

Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України № 03-05/110 від 11 березня 2013 року для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. (головуючого), Фролової Г.М., Швеця В.О.

за участю представників сторін від:

позивача : Сергєєв С.А. (дов. від 21.12.12),

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Судоплавна компанія "СВ-СКИФ" звернулося до Господарського суду міста Севастополя із заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову шляхом накладення арешту на морське судно "Sandra 1" та встановлення заборони виходити цьому судну за межі акваторії Севастопольської бухти. Заява обґрунтована тим, що позивач буде звертатися до Господарського суду міста Севастополя з позовом до компанії PRIME SHIPPING LTD про звернення стягнення на зазначене судно. Необхідність вжиття запобіжних заходів обґрунтована заявником наявністю у нього вимог до відповідача, які забезпечені морською заставою. Водночас заявник вказував на те, що судно "Sandra 1" є єдиним прямим активом компанії PRIME SHIPPING LTD, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги заявника. При цьому заявник посилався на приписи статті 512 Цивільного кодексу України, статей 42, 43 Кодексу торговельного мореплавства України, статей 1, 6, 21 Закону України "Про заставу", статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", статей 4, 5, 8, 10, 13 Міжнародної конвенції про морські застави та іпотеки, статей 1, 3, 4 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, статті 43 3 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 10.12.12, винесеною суддею Юріною О.М., заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Судоплавна компанія "СВ-СКИФ" про вжиття запобіжних заходів задоволено, накладено арешт на морське судно "Sandra 1", що належить компанії PRIME SHIPPING LTD, а також заборонено вихід цього судна за межі акваторії Севастопольської бухти. Вмотивовуючи ухвалу, місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності застосування запобіжних заходів. Водночас судом враховано, що морське судно "Sandra 1" є майном, яке в будь-який момент може покинути територію України, через що виконання судового рішення стане неможливим, а інше майно або грошові кошти у компанії PRIME SHIPPING LTD на території України відсутні. При цьому суд керувався приписами статей 43 1 , 43 2 , 43 3 , 43 4 Господарського процесуального кодексу України.

Севастопольський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Черткової І.В. - головуючого, Гоголя Ю.М., Голика В.С., постановою від 24.12.12 перевірену ухвалу місцевого господарського суду скасував, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Судоплавна компанія "СВ-СКИФ" про вжиття запобіжних заходів відмовив. Вмотивовуючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що добровільне погашення Товариством з обмеженою відповідальністю "Судоплавна компанія "СВ-СКИФ" заборгованості із заробітної плати членам екіпажу морського судна "Sandra 1", за відсутності у заявника такого обов'язку, унеможливило пред'явлення морської вимоги, оскільки заборгованість із заробітної плати перед членами екіпажу перестала існувати. З огляду на що, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність існування у заявника морської вимоги, що виключає можливість застосування запобіжного заходу у вигляді арешту морського судна. При цьому апеляційний суд керувався приписами статей 43 1 , 43 2 Господарського процесуального кодексу України, статей 1, 2 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна.

Не погоджуючись з винесеною у справі постановою апеляційного суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Судоплавна компанія "СВ-СКИФ" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказує на те, що апеляційним судом було безпідставно невраховано умови угоди від 21.05.10 про експлуатаційне управління судном, укладеної між позивачем та попереднім судновласником - третьою особою у справі. Скаржник наголошує, що вказаною угодою прямо передбачений обов'язок позивача від імені судновласника сплачувати екіпажу судна винагороду. З огляду на що, на думку скаржника, він є особою, до якої перейшло право морської вимоги, що первинно належало членам екіпажу спірного суду. Вказує скаржник і на те, що апеляційним судом було розглянуто апеляційну скаргу, підписаною особою, яка не мала повноважень діяти від імені та в інтересах нерезидента - відповідача. Скаржник вважає, що внаслідок цього судом апеляційної інстанції були порушені приписи статей 246 Цивільного кодексу України, статей 1, 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, статті 10 Міжнародної конвенції про морські застави та іпотеки, статей 28, 43 2 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ, зокрема, для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Приписами статей 43 1 , 43 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених статтею 43 2 цього Кодексу запобіжних заходів до подання позову. До видів запобіжних заходів відносяться: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб. При цьому перелік запобіжних заходів, які можуть бути застосовані судом, є вичерпним і розширенню не підлягає. Отже, за змістом статті 43 1 вказаного Кодексу підставами вжиття запобіжних заходів є обставини, які дозволяють заінтересованій особі стверджувати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення. При цьому заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову. Як убачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Судоплавна компанія "СВ-СКИФ" звернулось до Господарського суду міста Севастополя з заявою про вжиття запобіжних заходів у вигляді накладання арешту на морське судно "Sandra 1" (ІМО 7614630), що належить компанії PRIME SHIPPING LTD (Suite 1, Second Floor, Sound &Vision House, Francis Rachel Str., Victoria, Mahe, Seychells) та перебуває в акваторії Севастопольської бухти. Як встановлено місцевим господарським судом, обґрунтовуючи необхідність вжиття запобіжних заходів заявник посилався на наявність у нього на підставі інвойсу № 2/30-06-2011 вимог до компанії PRIME SHIPPING LTD, які забезпечені морською заставою. При цьому заявник вказував на те, що судно "Sandra 1" є єдиним прямим активом компанії PRIME SHIPPING LTD, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги заявника. Визнавши доводи заявника обґрунтованими, суд першої інстанції правомірно задовольнив заяву про вжиття запобіжних заходів, оскільки накладання арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжних заходів, і знаходиться в неї або в інших осіб, призначене забезпечити відновлення порушеного права під час виконання рішення суду. Відповідно до статті 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна з урахуванням положень пункту 4 цієї статті й статті 10, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога. Згідно зі статтею 1 названої Конвенції "морська вимога" означає вимогу, що виникає на підставі, зокрема, заробітної плати капітанів, офіцерів чи екіпажу. Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, наведеного не врахував та не спростував встановленого господарським судом першої інстанції, вдавшись натомість до встановлення фактичних обставин справи. Водночас, порушуючи апеляційне провадження, апеляційний господарський суд не перевірив наявності в особи, яка підписала апеляційну скаргу, права на її підписання. Як убачається із матеріалів справи, апеляційна скарга підписана Зубковим М.Ю. за довіреністю від 13.12.12, виданою Компанією PRIME SHIPPING LTD в особі директора Манойло О.С. Між тим, апеляційним судом тільки у судовому засіданні були встановлені повноваження Манойло О.С., яка не є директорам Компанії PRIME SHIPPING LTD, а діє від імені цієї Компанії як представник на підставі довіреності від 09.05.12. Таким чином, враховуючи наведене та встановлені судом першої інстанції обставини справи, переоцінка яких за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, судова колегія визнає правомірним висновок Господарського суду міста Севастополя про наявність підстав для задоволення заяви щодо вжиття запобіжних заходів. Відтак, доводи, викладені в касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження, з огляду на що, скарга підлягає задоволенню. За таких обставин, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.12 підлягає скасуванню, а ухвала Господарського суду міста Севастополя від 10.12.12 - залишенню в силі.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Судоплавна компанія "СВ-СКИФ" задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.12 у справі Господарського суду міста Севастополя № 5020-1387/2012 скасувати.

Ухвалу Господарського суду міста Севастополя від 10.12.12 залишити в силі.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Г. Фролова

В. Швець