Постанова

від 18.12.2012 по справі 5017/2165/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р.Справа № 5017/2165/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

При секретарі Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: Ільченко А.О., за довіреністю;

від 3-ї особи: Полозенко І.І., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 03 жовтня 2012 року

у справі № 5017/2165/2012

за позовом Одеської міської ради, м. Одеса, пл. Думська, 1

до Приватного підприємства „СПС-Ріелт", м. Одеса, вул. Пастера, 60

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент комунальної власності Одеської міської ради, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1

про: розірвання договору купівлі -продажу та повернення майна,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "СПС-Ріелт", за участю 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент комунальної власності Одеської міської ради із позовом про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна, посилаючись на наступне.

Не погоджуючись з вимогами позивача відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03 жовтня 2012 року по справі № 5017/2165/2012 (суддя Никифорчук М.І.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Одеська міська рада та Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернулись до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення господарського суду Одеської області від 03 жовтня 2012 року по справі № 5017/2165/2012 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Свої вимоги скаржники мотивують тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

15.11.2012 року до апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому він просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представника позивача, тим паче, що його представник був присутній в попередніх засіданнях суду апеляційної інстанції та мав можливість визначити та підтримати свою правову позицію, викладену в апеляційній скарзі.

06.11.2012 року та 14.11.2012 року до апеляційного господарського суду 3-ю особою було надано додаткові документи, які були залучені судовою колегією до матеріалів справи та їм була надана відповідна правова оцінка.

20.11.2012 року до апеляційного господарського суду відповідачем було надано додаткові документи, які були залучені судовою колегією до матеріалів справи та їм була надана відповідна правова оцінка.

Від позивача, представник якого не з'явився у судове засідання апеляційної інстанції, ніяких клопотань не надходило.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційних скарг та відзиву, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін та 3-ї особи, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, 29.10.2010 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір купівлі - продажу нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: м. Одеса, пляж «Ланжерон», 1. Право власності на нежитлові будівлі зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»12.11.2010 р., номер запису 5789 в книзі: 99 неж -165.

Відповідно до п. п. 5.4.2 Договору Покупець (Відповідач) був зобов'язаний на виконання рішень Позивача, зазначених у п. 1.2 цього Договору, безпосередньо здійснити знесення об'єкта купівлі-продажу, узгодивши з органами архітектури та містобудування відповідну проектну та дозвільну документацію щодо знесення об'єкта купівлі-продажу. Позивач вважає, що Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав , що є підставою для розірвання Договору на підставі ч.5 ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна», а саме: «на вимогу однієї із сторін договір купівлі - продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі - продажу, у визначені строки».

Позивачем надано копію претензії від 31.05.2012 р. № 01-13/2959 та копію листа інспекції державного архітектурно будівельного контролю в Одеській області від 18.06.2012 р. № 05/1-3559, що дозвіл Відповідачу на виконання будівельних робіт не надався.

У скарзі Позивач зазначає, що 31.05.2012 р. Департаментом комунальної власності була направлена на адресу Відповідача претензія, в якій Відповідачу було запропоновано у 20 денний термін належним чином виконати умови договору купівлі - продажу, передбачені в п.п. 5.4.2.Однако Відповідачем не виконано у встановлений термін вимоги, які викладено у претензії. А посилання судом на відсутність строку на виконання умов п.п. 5.4.2. п 5 Договору свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст.530 ЦК України.

Аналогічну точку зору викладено третьої особою у скарзі.

Господарський суд дійшов правильного висновку, що оскільки Позивачем не надано суду доказів, що зазначена претензія надсилаюсь Відповідачу та він її отримав, зазначена претензія не може бути належним доказом по справі.

На вимогу апеляційного суду Позивачем надані 14.11.2012 року копії фіскального чеку та поштового реєстру від 31.05.2012 року, відповідно 01.06.2012 року на адресу Відповідача значиться поштове відправлення. Повідомлення про отримання претензії Позивач апеляційному суду не надав.

Представником Відповідача апеляційному суду наданий лист Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта", Поштамт -Центр поштового зв'язку №1 №12/274-ЮК від 19.11.2012 року, відповідно до якого за період з 31.5.2012 року перше надходження рекомендованого листа мало місце 06.11.2012 року. Таким чином колегія суддів дійшла до висновку, що вказана вище претензія на адресу Відповідача не надсилалася.

Що стосується терміну виконання зобов'язань, то ст.27 «Про приватизацію державного майна»визначено термін дії зобов'язань покупця за договором купівлі - продажу, який не повинен перевищувати п'яти років.

У відповідності до вимог п. 1 ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Тобто, Відповідач має право виконати умови п. п. 5.4.2 Договору вільно на свій власний розсуд, у зв'язку з тим, що умовами договору не встановлено будь-якого строку виконання робіт по знесенню об'єкта купівлі-продажу, при цьому Відповідач ніяким чином не порушує умови п. п. 5.4.2 Договору.

Згідно з п. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідно до 33 ГПК України. Однак, Позивач не довів які його права порушено або оспорюються. В даному випадку відсутній спір між Позивачем та Відповідачем, у зв'язку з тим, що Відповідач умови договору, а також права Позивача не порушує, з ними згоден та не оспорює зобов'язання визначені цим Договором.

В рішенні господарського суду зазначено, що Позивачем не надано у судове засідання зазначені в п.1.2. Договору рішення Одеської міської Ради, на виконання яких Відповідач повинен був знести вказаний об'єкт.

Позивач стверджує, що ненадання у судове засідання рішень Одеської міської ради зазначених у п.п. 1.2. п. Договору обумовлено тим, що доступ до рішень Одеської міської ради є на веб - сторінці Одеської міської ради і такий висновок суду призвів до неповного з'ясування обставин, що мали значення для справи.

Згідно з ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належних доказів Позивач не надав.

Отже, висновки суду викладені у рішенні є цілком вірними та підтверджуються матеріалами справи № 5017/2165/2012, судом було надано належну оцінку доказів, які містяться у матеріалах справи.

Інших доводів, якими спростовуються висновки викладені у рішенні суду скаржниками не доведено.

У відповідності до вимог ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. В зазначеному випадку, Відповідач не порушує прийняті на себе зобов'язання, встановлені Договором та не змінює його умов, а навпаки заявляє свою згоду та бажання виконати умови Договору із збереженням своїх законних прав та інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з п. 5 ст. 27 ЗУ «Про приватизацію державного майна»на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Підсумовуючи викладене вище колегія суддів дійшла до висновку, що оскільки п. п. 5.4.2 Договору строки не визначено, то неправомірно стверджувати про невиконання Відповідачем зазначених умов, відповідно відсутні правові підстави для розірвання Договору або визнання його недійсним за рішенням суду.

Отже судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи позивачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б підтвердили позицію позивача у будь-якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається позивач.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.

Всі інші зауваження, викладені у апеляційних скаргах, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення господарського суду Одеської області від 03 жовтня 2012 року по справі № 5017/2165/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 24 грудня 2012 року.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов