Постанова

від 02.10.2012 по справі 2а-1870/1867/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 р. Справа № 2а-1870/1867/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача Береговець Р.М.

представника відповідача Шкриль Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2012р. по справі № 2а-1870/1867/12

за позовом Приватного підприємства "Атендер"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

14 березня 2012 року Приватне підприємство "Атендер" (надалі - позива) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000152305/18465 від 02.03.2012 року.

07 травня 2012 року постановою Сумського окружного адміністративного суду адміністративний позов приватного підприємства "Атендер" до Державної податкової інспекції у місті Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення -задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 02.03.2012р. за №0000152305/18465, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 86044,00грн.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, відповідач вказує, що податковий кредит за квітень та травень 2011 року ПП "Атендер" завищено у зв'язку із включенням до його складу сум податку на додану вартість, сплаченого в ціні товарів за угодою з ТОВ "Лобос Трейд", яка є нікчемною, а тому не спричиняє реального настання правових наслідків та суперечить інтересам держави та суспільства.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Атендер", має статус юридичної особи (код 32603307), зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.121), копією довідки з ЄДРПОУ АА №502558 (а.с.122), копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №25779875 (а.с.123).

16.02.2012 року ДПІ в м. Суми була проведена невиїзна документальна перевірка ПП "Атендер" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Лобос-Трейд" за квітень та травень 2011 року.

16.02.2012 року за результом проведеної перевірки складено акт №911/2305/32603307/16 "Про результати невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства "Атендер" код ЄДРПОУ 32603307 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Лобос трейд", код ЄДРПОУ 34592727 за квітень та травень 2011 року", яким встановлено порушення п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано суму податку на додану вартість в загальному розмірі 86043,00грн., в т.ч. за квітень 2011р. у сумі - 54366,00грн. та за травень 2011р. - 31677,00грн. (а.с.10-17).

02.03.2012 року на підставі акту перевірки №911/2305/32603307/16, ДПІ в м. Суми винесено податкове повідомлення-рішення за №0000152305/18465, яким ПП "Атендер" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у загальному розмірі 86044,00грн., в тому числі за основним платежем - 86043,00грн., та штрафними (фінансовими) санкціями - 1грн. (а.с.18).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем включено до складу податкового кредиту за квітень та травень 2011 року кошти, сплачені за договором з ТОВ "Лобос трейд" на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку, а також відповідно до договору, укладеному з метою здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

03.01.2011р. між ПП "Атендер" (покупець) та ТОВ "Лобос-Трейд" (продавець) було укладено договір №23 (а.с.20), відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором поставити нафтопродукти, а покупець - прийняти та оплатити об'єми партій, які вказані в документах, які є невід'ємною частиною цього договору.

Надані позивачем первинні документи, зокрема, товарно-транспортні накладні, складені з порушенням Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, (надалі -Інструкція № 281/171/578/155).

Зазначений порядок є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Пунктом 5.4.1 Інструкції № 281/171/578/155 встановлено, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900.

Згідно п. 6.1 Інструкції на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною. Сторінки журналу нумеруються, шнуруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства (організації).

Відповідно до умов Інструкції перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. № 363.

Згідно статті 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом № 363 Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 із змінами та доповненнями (далі Правила перевезення) визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Підпунктом 11.5. Правил перевезення передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник 4 засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Підпунктом 11.7. Правил перевезення передбачено, що перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземплярі-засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом передається Перевізнику.

Крім того, підпунктом 10.5. Правил перевезення передбачено, що місце фактичної здачі приймання вантажу точно зазначається в договорі з наступним уточненням у заявці.

Надані позивачем товарно-транспортні накладні на перевезення нафтопродуктів не є належним доказом в підтвердження перевезення нафтопродуктів, оскільки не відповідають вимогам щодо їх форми та змісту, встановленими Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за N 805/15496).

Отже, колегія суддів зауважує, що позивачем не надано первинних документів в підтвердження фактичного здійснення господарської операції позивача з ТОВ "Лобос-Трейд", товарно-транспортних накладних за формою №1-ТТН (нафтопродукти), відповідних журналів обліку надходження нафтопродуктів, актів приймання товару від ТОВ "Лобос-Трейд".

Наявність у покупця належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Відсутність доказів реального вчинення господарської операції виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Наявні у матеріалах справи товарно-транпортні накладні на виконання договору позивача з ТОВ "Лобос-Трейд" від 13.01.2011р. №23 за типовою формою №1-ТН, затвердженою спільним наказом № 488/346 Міністерства транспорту України та Мінстату України від 29.12.1995 р. "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", не можуть вважатись такими, що належним чином складеними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

З метою реалізації зазначеної норми та підтвердження відповідності нормативно-правових актів Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, указом Президента України від 3 жовтня 1992 року N 493/92 встановлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України.

Згідно п. 15 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Оскільки Наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29 грудня 1995 року N 488/346, відповідно до якого складено товарно-транспортні накладні на виконання договору від 03.01.2011р. №23, не пройшло процедуру державної реєстрації Міністерством юстиції України, його застосування є неправомірним.

Крім того, відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 ПК України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за відсутності належним чином оформлених первинних документів, неможливо достовірно встановити реальність господарських операцій за договором між позивачем та ТОВ "Лобос-Трейд", тому суми витрат за вказаним договором та суми сплаченого в ціні товарів (нафтопродуктів) податку на додану вартість не можуть включатись до податкового кредиту підприємства позивача за звітний період.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.05.2012р. по справі № 2а-1870/1867/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Приватного підприємства "Атендер" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І. Судді (підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: суддя Сіренко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 08.10.2012 р.