Ухвала

від 12.12.2012 по справі 2а-8407/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 р.Справа № 2а-8407/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Спаскіна О.А..,

Суддів: Сіренко О.І., Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 року по справі № 2а-8407/12/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Альтрон"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Альтрон» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомленнь-рішеннь задоволено в повному обсязі.

Скасувано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0005772305 від 04.07.2012 року.

Скасувано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0005762305 від 04.07.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Альтрон" (код ЄДРПОУ 31633037) судові витрати в розмірі 2146.00 грн. (дві тисячі сто сорок сорок шість гривень).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», положення ст.ст.138, 139, 193, 198,200,201 Податкового кодексу України та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу № 766 від 08.06.2012 року та направлень від 08.06.2012 р. № 858 та № 859 спеціалістами Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено позапланову документальну виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Альтрон", код ЄДРПОУ 31633037, (далі -Позивач) з питань перевірки господарських взаємовідносин Позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Росаріо", код 37323055, протягом грудня 2010 р, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Євросонік", код 37240875, протягом жовтня 2010 р., з Товариством з обмеженою відповідальністю "Майвін", код ЄДРПОУ 36423962, протягом листопада 2011 року. З метою реалізації функціональних повноважень, передбачених ст.20 ПК України, відповідачем було надіслано платнику податків відповідного запиту (листа) від 18.05.2012 р. № 6275/10/22-423 про надання необхідних документів та відомостей щодо предмету перевірки, на виконання якого позивачем було надано відповідачу необхідні документи. Наведена обставина підтверджується листом від 05.06.2012 р. за вих. № 287.

За результатами перевірки відповідачем відносно позивача було складено Акт від 14.06.2012 року № 2030/2204/31633037. Перевіркою було зафіксовані наступні порушення:

- порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 та п.1.32 ст.1, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами та доповненнями, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.138.5.1 п.138.5 ст.138, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями, встановлено завищення валових витрат за IV квартал 2010 р., за IV квартал 2011 р. на 5 579 095,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за IV квартал 2010 р., за IV квартал 2011 р. на суму 1 352 717,00 грн.;

- порушення п.п.7.4.1 та п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість"із змінами та доповненнями, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями, підприємством завищено податковий кредит на суму 1 115 819,00 грн., в т.ч. по періодах: жовтень 2010 р. завищена сума податкового кредиту на 186 796,00 грн., грудень 2010 р. завищена сума податкового кредиту на 508 463,00 грн., листопад 2011 р. завищена сума податкового кредиту на 420 560,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняті наступні податкові повідомлення рішення: № 0005772305 від 04.07.2012 р., яким позивачу було збільшені податкові зобов"язання з податку на прибуток в сумі 1 352 717,00 грн. за основним платежем та 434 536,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0005762305 від 04.07.2012 р., яким збільшені податкові зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 1 115 819,00 грн. за основним платежем та 557 909,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Зазначені податкові повідомлення рішення позивачем в адміністративному порядку не оскаржувалися .

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, у період листопада 2011 р. позивач мав господарські стосунки з ТОВ "Майвін", код ЄДРПОУ 36423962. Відповідно до договору від 19.08.2011 р. № 1908 ТОВ та додатків до нього "Майвін"(виконавець) прийняв на себе зобов"язання розробити для замовника програмне забезпечення (надалі -ПЗ) і видати йому дозвіл на право його використання (ліцензію) на умовах, визначених цим договором, а замовник (позивач) зобов"язаний виплатити виконавцеві за це відповідну винагороду. Факт розробки програмного забезпечення та надання дозволів на право його використання підтверджується підписаними у двосторонньому порядку Актами здачі-прийняття робіт: № 08/11-1 від 08.11.2011 р. на 540 720,00 грн., в т.ч. ПДВ - 90 120,00 грн., № 14/11-1 від 14.11.2011 р. на 504 672,00 грн., в т.ч. ПДВ - 84 112,00 грн., № 18/11-1 від 18.11.2011 р. на 468 624,00 грн., в т.ч. ПДВ - 78 104,00 грн., № 22/11-1 від 22.11.2011 р. на 540 720,00 грн., в т.ч. ПДВ - 90 120,00 грн., № 24/11-1 від 24.11.2011 р. на 468 624,00 грн., в т.ч. ПДВ - 78 104,00 грн., всього відповідно до актів здачі-прийняття робіт було заактовано на 2 523 360,00 грн., в т.ч. ПДВ - 420 560,00 грн. Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями та іншими документами № 2848 від 06.12.2011 р. на суму 77 070,00 грн., № 2870 від 09.12.2011 р. на суму 63 084,00 грн., № 2925 від 20.12.2011 р. на суму 540 720,00 грн., № 101 від 24.02.2012 р. на суму 504 672,00 грн., додатковою угодою № 1 до договору від 19.08.2011 р. № 1908 та актом приймання-передачі до неї від 01.03.2012 р. на суму 1 337 814,00 грн., всього документально підтверджено розрахунків на 2 523 360,00 грн. Таким чином, матеріалами справи встановлено, що договір від 19.08.2011 р. № 1908 на момент податкової перевірки був виконаним сторонами у повному обсязі, заборгованості перед ТОВ "Майвін"не існувало, т.я. остаточні фінансові операції були здійснені сторонами 01.03.2012 р. Встановлено, що податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ "Майвін"знайшли своє документальне відображення в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Так, згідно Розділі II Реєстру "Отримані податкові накладні"податкову накладну № 110801 від 08.11.2011 р. відображено в позиції № 20 реєстру за листопад 2011 р., податкову накладну № 111402 від 14.11.2011 р. відображено в позиції № 31 реєстру за листопад 2011 р., податкову накладну № 111801 від 18.11.2011 р. відображено в позиції № 1 реєстру за грудень 2011 р., податкову накладну № 112204 від 22.11.2011 р. відображено в позиції № 2 реєстру за грудень 2011 р., податкову накладну № 112402 від 24.11.2011 р. відображено в позиції № 3 реєстру за грудень 2011 р.

Судовим розглядом досліджено подальшу реалізацію програмного забезпечення, який розроблявся ТОВ "Майвін"у складі кінцевого програмного продукту. З системного аналізу документів вбачається, що придбане у ТОВ "Майвін" програмне забезпечення після проходження технічних процедур інсталяції та інтеграції у складі кінцевого програмного продукту було реалізовано Державній податковій службі України відповідно до Договору № ALT-03/040-2011 від 02.11.2011 р. За цим договором ДПС було поставлене кінцевий програмний продукт - 70 од. "Віддаленого терміналу суб"єкту перехвату". Встановлено, що отриманий ДПС за Договором № ALT-03/040-2011 від 02.11.2011 р. кінцевий програмний продукт є спеціальним технічним засобом відповідно до Постанови КМУ від 27.10.2001 р. № 1450 "Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізації та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв"язку, інших засобів негласного отримання інформації" та Наказу Служби безпеки України від 31.01.2011 N 35, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.02.2011 р. за N 225/18963. Враховано, що Договору № ALT-03/040-2011 від 02.11.2011 р. присвоєний гриф "Таємно". Було досліджено, що укладання договору з ДПС України № ALT-03/040-2011 від 02.11.2011 р. було проведено у відповідності з вимогами Закону України "Про здійснення державних закупівель"та обумовлено необхідністю ефективного виконання державних функцій та завдань органами податкової міліції, яка за законом є державним правоохоронним органом, уповноваженим державою здійснювати оперативно-розшукову діяльність та входить до складу Державної податкової служби України. Факт отримання ДПС за Договором № ALT-03/040-2011 від 02.11.2011 р. від позивача кінцевого програмного продукту підтверджується Актом здачі-приймання та витратною накладною від 28.11.2011 р. за № 11/281. Документально підтверджено, що отримання кінцевого програмного продукту було здійснено уповноваженою на те посадовою особою органу ДПС за довіреністю № 160 від 24.11.2011 р. З зазначених акту та видаткової накладної вбачається, що загальна вартість кінцевого програмного продукту за Договором № ALT-03/040-2011 від 02.11.2011 р. складає 6 151 009,20 грн., в т.ч. ПДВ -1 025 168,20 грн. По факту відвантаження отримувачу (ДПС України) кінцевого програмного продукту позивачем було видано податкову накладну від 28.11.2011 р. № 22. Таким чином, у позивача у листопаді 2011 р. згідно п.187.1 ст.187 ПКУ повинні бути виникнути податкові зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 1 025 168,20 грн. Факт декларування позивачем податкових зобов"язань з ПДВ за листопад 2011 р. 1 025 168,20 грн. документально підтверджується розшифровкою до податкових зобов"язань та податкового кредиту (яка є додатком 5 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 р.) в розрізі контрагентів. З Розділу I розшифровки "Податкові зобов"язання"вбачається, що фактично податкові зобов"язання за Договором № ALT-03/040-2011 від 02.11.2011 р. позивачем віднесено до категорії "Інші", т.я. орган ДПС не має індивідуального податкового номеру та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Крім того, 26.11.2010 р. між позивачем (замовник) та ТОВ "Росаріо"(виконавець) було укладено договір № 26/11-10, відповідно до якого та додатків до нього виконавець за завданням замовника зобов"язується розробити й передати (поступитися) замовникові всі винятково майнові авторські права на ПЗ на певних даним договором умовах, а Замовник зобов"язується виплатити виконавцеві винагороду. Факт виконання робіт за договором підтверджуються Актом здачі-прийняття робіт № 122704 від 27.12.2010 р. на суму 1 872 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 312 000,17 грн. та податковою накладною № 122704 від 27.12.2010 р.. Передача прав на виростання програмного забезпечення підтверджується окремим договором від 02.12.2010 р. № 212/10 та актами приймання-передачі до нього: № 122402 від 10.01.2011 г. на 326 778,00 грн., в т.ч. ПДВ - 54 463,00 грн., № 123002/1 від 10.01.2011 р. та № 123002/2 від 04.03.2011 р. на 330 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 55 000,00 грн., № 123001 від 10.01.2011 р. на 522 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 87 000,00 грн., всього заактовано за актами на розробку та передачу прав на програмне забезпечення на 3 050 778,00 грн., в т.ч. ПДВ - 508 463,00 грн. Виконані роботи з розробки програмного забезпечення та вартість дозволу на використання останнього (ліцензії) замовником оплачені у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1917 від 24.12.2010 р. на суму 326 778,00 грн., № 1949 від 30.12.2010 р. на суму 330 000,00 грн., № 1945 від 30.12.2010 р. на суму 522 000,00 грн., № 2077 від 17.02.2011 р. на суму 561 600,00 грн., № 2210 від 18.04.2011 р. на суму 78600,00 грн., № 2264 від 20.05.2011 р. на суму 220 000,00 грн., № 2278 від 30.05.2011 р. на суму 225 000,00 грн., № 2334 від 17.06.2011 р. на суму 250 000,00 грн., № 2344 від 21.06.2011 р. на суму 207 000,00 грн., № 2421 від 12.07.2011 р. на суму 329 800,00 грн., всього документально підтверджено на 3 050 778,00 грн. Таким чином, на момент податкової перевірки заборгованість була відсутня, договір між сторонами був виконаний у повному обсязі. Податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ "Росаріо"знайшли своє відображення в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних у Розділі II Реєстру "Отримані податкові накладні". Так, податкову накладну № 122402 від 24.12.2010 р. відображено в позиції № 50 реєстру за грудень 2010 р., податкову накладну № 122704 від 27.12.2010 р. відображено в позиції № 57 реєстру за грудень 2010 р., податкову накладну № 123001 від 30.12.2010 р. відображено в позиції № 61 реєстру за грудень 2010 р., податкову накладну № 123002 від 30.12.2010 р. відображено в позиції № 62 реєстру за грудень 2010 р.

Судовим розглядом, також досліджено подальшу реалізацію програмного забезпечення, яке розроблялося ТОВ "Росаріо" за договором від 26.11.2010 р. № 26/11-10. З системного аналізу первинних документів встановлено, що отримане від ТОВ "Росаріо"програмне забезпечення після інсталяції та інтеграції увійшло до складу кінцевого програмного продукту за Угодою про придбання послуг по впровадженню Emplementation Services Purchase Agreement № Read-2009:203070 від 23.11.2009 р., укладеною позивачем з Дочірнім підприємством зі 100 % іноземними інвестиціями "Еріксон"(ІПН 216623426651), відповідно до якої та Додаткової угоди № 1 позивач, як виконавець, прийняв на себе зобов"язання розробити для замовника відповідно до Технічного завдання програмне забезпечення для використання шлюза мережевого комплекту (максимальна кількість мережевих елементів (MSC, HLR) -150) та поставити його цьому замовникові згідно із Специфікацію-замовленням № 2. Необхідність укладання зазначеної Угоди № Read-2009:203070 від 23.11.2009 р. обумовлена вимогами ч.4 ст.39 ЗУ "Про телекомунікації", якою передбачено, що оператори телекомунікацій зобов'язані за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів та здійснювати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу відповідні роботи. Як вбачається з матеріалів справи замовник за Угодою № Read-2009:203070 від 23.11.2009 р. відноситься до категорії операторів комунікацій. За фактом оплати на користь замовника було видано податкову накладну від 11.10.2010 р. № 10113. Факт виконання передбачених Специфікацію-замовленням № 2 робіт підтверджується Актом здачі-приймання від 14.01.2011 р. № 01/141, відповідно до якого замовникові було передано передбачене Угодою № Read-2009:203070 від 23.11.2009 р. інстальоване та інтегроване програмне забезпечення на загальну суму 1 326 457,52 грн. По факту відвантаження на користь цього замовника кінцевого програмного продукту останньому було видано податкову накладну від 14.01.2011 р. за № 4. За таких обставин, у Позивача у жовтні 2010 р. та січні 2011 р. згідно п.187.1 ст.187 ПКУ повинні були виникнути податкові зобов"язання з податку на додану вартість на суми 172 439,17 грн. та 145 670,36 грн. відповідно. Факт декларування позивачем податкових зобов"язань з ПДВ за жовтень 2010 р. та січень 2011 р. зазначених сум податку документально підтверджується розшифровками (додатками 5) до податкових декларацій з ПДВ за жовтень 2010 р. та січень 2011 р. згідно Розділу I Податкові зобов"язання податкових декларацій. Таким чином, наведені господарські операції позивача були реальними та документально підтвердженими, мали конкретну ділову мету та підтверджують сплату податків.

З системного аналізу наданих документів встановлено, що придбане від ТОВ "Росаріо"програмне забезпечення увійшло до складу іншого кінцевого програмного продукту за Договором № ALT-03/047-2010 від 10.11.2010 р., укладеного позивачем з Комітетом державної безпеки Республіки Беларусь на поставку обладнання та програмного забезпечення. Відповідно до цього договору позивач, відповідно до Технічного завдання повинен був поставити до КДБ РБ передбачене специфікаціями до договору обладнання, у подальшому виконав роботи по його монтажу, інтеграції програмного забезпечення, пуско-налагодженні, проведенню приймально-здавальних випробувань. Крім того, відповідно до п.5.9 Договору № ALT-03/047-2010 від 10.11.2010 р. замовнику у складі обладнання повинно бути передано право користування програмним забезпеченням в обсязі виключних прав на його використання та експлуатацію (виключну ліцензію). З"ясовано, що на поставку спеціального програмного забезпечення до КДБ РБ за Договором № ALT-03/047-2010 від 10.11.2010 р. позивачу Державною службою експортного контролю України 15.02.2011 р. було видано разовий дозвіл № 27422400 (строк дії дозволу до 03.02.2012 р.). Видача дозволу Державною службою експортного контролю України регламентована п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 р. № 86, якою затверджений Порядок здійснення держаного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання. До товарів подвійного використання відповідно до п.2 від ПКМУ 28.01.2004 р. № 86 належать: товари, що можуть бути використані у створенні звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки, ракетної зброї, ядерної зброї, бактеріологічної (біологічної) та токсичної зброї. Отримання ліцензій на використання спеціального програмного забезпечення було здійснено уповноваженою на те посадовою особою від КДБ РБ за Актом приймання-передачі від 15.03.2011 р. на 299 722,25 дол.США на підставі до довіреності № 115 від 15.03.2011 р. Необхідне замовнику за Договором № ALT-03/047-2010 від 10.11.2010 р. обладнання було отримано ним за двома актами приймання-передачі від 11.04.2011 р. на 145 165,62 дол.США уповноваженою на те посадовою особою від КДБ РБ на підставі довіреності № 183 від 11.04.2011 р. Виконання монтажних робіт, послуг та робіт з інтеграції, послуг та робіт по проведенню попередніх випробувань, проведення приймально-здавальних випробуваннь, проведення навчання з експлуатації підтверджується Актом від 13.08.2012 р. на суму 26 260,80 дол.США, на проведення яких Державною службою експортного контролю України також було надано ПРАТ "Альтрон"іншого разового дозволу № 27780200 від 26.06.2012 р. (термін дії дозволу до 08.05.2013 р.).

Коллегія суддів зазначає, що операція по поставці цьому замовникові обладнання за Договором № ALT-03/047-2010 від 10.11.2010 р. є операцією по поставці товарів згідно п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України, а операція з передачі йому прав на програмне забезпечення, як на об"єкта права інтелектуальної власності, є операцією з поставки послуг згідно п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14 ПКУ. Відповідно до п.185.1 ст.185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Згідно п.186.1 ст.186 ПКУ місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання. Як було зазначено вище, з акту від 11.04.2011 р. вбачається, що відвантаження обладнання було здійснене з території Республіки Беларусь зі складу ТОВ "Мобільний сервіс". У зв'язку із фактичним місцезнаходженням обладнання в момент його постачання на території Республіки Беларусь, зазначена операція з постачання обладнання за Договором № ALT-03/047-2010 від 10.11.2010 р. до КДБ РБ не є об"єктом оподаткування податком на додану вартість, у розумінні п.186.1 ст.186 ПКУ.

Відповідно до п.186.3 ст.186 ПКУ місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця -місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами в також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, правовою підставою для нарахування позивачу податкових зобов"язань є відсутність у його контрагента - ТОВ "Росаріо"майна, трудових, виробничо-складських приміщення та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. Наведена обставина підтверджується актом від 20.05.2011 р. № 408/7/23-1/37323055 позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Росаріо", яку проводила Бориспільська об"днана державна податкова інспекція Київської області на підставі наказу від 13.05.2011 р. № 395. Як було встановлено судом, Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 р. по справі № 2а-4406/11/1070 зазначений наказ Бориспільської ОДПІ Київської області від 13.05.2011 р. № 395, які пов"язані з проведенням позапланової документальної невиїзної податкової перевірки ТОВ "Росаріо", на підставі якої складено акт перевірки від 20.05.2011 р. № 408/7/23-1/37323055, визнані протиправними. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін. Таким чином, наведене вище рішення суду набрало законної сили. Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, які встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, у зв"язку із протиправністю висновків Бориспільської об"днаної державної податкової інспекції Київської області щодо ТОВ "Росаріо", у відповідача відсутні й правові підстави для визнання нікчемними господарських операцій за Договором за договором від 26.11.2010 р. № 26/11-10, укладеним між ТОВ "Росаріо"та ПРАТ "Альтрон"та як наслідок не було правових підстав для нарахування позивачу податкових зобов"язань з податку на прибуток та податку на додану вартість та фінансових (штрафних) санкцій в цій частині.

Крім того, судовим розглядом досліджено рішення іншого суду - господарського суду Київської області від 31.08.2012 р. по праві № 17/068-12, яким встановлено, що господарські стосунки позивача з ТОВ "Росаріо", код 37323055, за спірним договором від 26.11.2010 р. № 26/11 у період грудня 2010 р. були реальними та такими, що підтверджуються первинними документами згідно ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704. Цим судом також не встановлено посягання жодної із сторін цього договору на суспільні, економічні та соціальні інтереси держави. Договір від 26.11.2010 р. № 26/11 був вчинений у письмовій формі, в ньому було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих умов, на момент господарських стосунків сторони не були припиненими, мали статус платників податку на додану вартість, договір був виконаний. Таким чином, судовим рішенням встановлено, що договір від 26.11.2010 р. № 26/11 був реальнім, а не фіктивним (нікчемним правочином), таким що тягне для сторін юридичні наслідки. Рішення господарського суду Київської області від 31.08.2012 р. по праві № 17/068-12 набрало законної сили. Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Враховуючи викладене, керуючись ст.69, ст.70, ч.1 ст.72 КАС України, у відповідача відсутні правові підстави для нарахування позивачу податкових зобов"язань з податку на додану вартість та податку на прибуток і штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що 15.09.2010 р. між позивачем (замовником) та ТОВ "Євросонік"(виконавцем) було укладено договір № 1509/10, відповідно до якого та додатків до нього виконавець за завданням замовника зобов"язаний був надати замовникові дозвіл на використання програмного забезпечення (виключну ліцензію) на визначених даним договором умовах, а замовник зобов"язується виплатити виконавцеві винагороду. Факт виконання зобов"язань за договором підтверджується підписаними у двосторонньому порядку Актами здачі-прийняття робіт: № 10013 від 01.10.2010 р. на 170 394,00 грн., в т.ч. ПДВ - 28 399,00 грн., № 10112 від 11.10.2010 р. на 233 502,00 грн., в т.ч. ПДВ - 38 917,00 грн., № 10121 від 12.10.2010 р. на 66 300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 11 050,00 грн. № 10278 від 27.10.2010 р. на 650 580,00 грн., в т.ч. ПДВ - 108 430,00 грн., всього заактовано та надано дозволів на використання програмного забезпечення на загальну суму 1 120 776,00 грн., в т.ч. ПДВ - 186 796,00 грн. З матеріалів справи вбачається, що надані виконавцем дозволи на використання програмного забезпечення замовником оплачені, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1915 від 24.12.2010 р. на суму 66300,00 грн., № 2076 від 17.02.2011 р. на суму 170 394,00 грн., № 2075 від 17.02.2011 р. на суму 233 502,00 грн., № 2167 від 31.03.2011 р. на суму 250 580,00 грн., № 2214 від 21.04.2011 р. на суму 285 000,00 грн., № 2263 від 20.05.2011 р. на суму 115 000,00 грн., всього документально підтверджено розрахунків на 1 120 776,00 грн. Таким чином, на момент податкової перевірки позивача зобов"язання за договором від 15.09.2010 р. № 1509/10 сторони виконали у повному обсязі. Податкові накладні, які отримані позивачем від ТОВ "Євросонік"знайшли своє документальне відображення в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних у Розділі II Реєстру "Отримані податкові накладні": податкову накладну № 10013 від 01.10.2010 р. відображено в позиції № 9 реєстру за жовтень 2010 р., податкову накладну № 10112 від 11.10.2010 р. відображено в позиції № 23 реєстру за жовтень 2010 р., податкову накладну № 10121 від 12.10.2010 р. відображено в позиції № 25 реєстру за жовтень 2010 р., податкову накладну № 10278 від 27.10.2010 р. відображено в позиції № 47 реєстру за жовтень 2010 р.

Також судовим розглядом досліджено, подальшу реалізацію програмної продукції ТОВ "Євросонік"за договором від 15.09.2010 р. № 1509/10. З системного аналізу первинних документів вбачається, що придбане від контрагента програмне забезпечення після його інсталяції та інтеграції увійшло до складу кінцевого програмного продукту - спеціального автоматизованого робочого місця для оброблення аудіо інформації, який поставив позивач Службі зовнішньої розвідки України відповідно до Державних контрактів (Договори про закупівлю товарів за державні кошти) від 22.10.2010 р. № 422/10, № 423/10, № 424/10) та Специфікацій до них. Встановлено, що спеціальне автоматизоване робоче місце для оброблення аудіо інформації є спеціальним технічним засобом відповідно до Постанови КМУ від 27.10.2001 р. № 1450 "Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізації та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв"язку, інших засобів негласного отримання інформації"та Наказу Служби безпеки України від 31.01.2011 N 35, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.02.2011 р. за N 225/18963. Укладання зазначених вище Державних контрактів було проведено у відповідності до вимог ЗУ "Про здійснення державних закупівель"та обумовлено необхідністю ефективного виконання державних функцій та завдань Службою зовнішньої розвідки України, яка є спеціальним державним органом, уповноваженим за законом здійснювати оперативно-розшукові заходи. Факт поставки замовникові кінцевого програмного продукту підтверджується видатковими накладними від 25.10.2010 р. № 10/251, № 10/252, № 10/253 на 121 008,00 грн. та довіреностями замовника від 25.10.2010 р. № 1295, № 1296, № 1297 на отримання ТМЦ до них. По факту поставки замовникові програмного продукту було видано податкові накладні від 25.10.2010 р. № 10259, № 10258, № 102510. За таких обставин, у Позивача у жовтні 2010 р. на підставі п.187.1 ст.187 ПКУ повинні виникнути податкові зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 20 168,00 грн. Факт декларування позивачем 20 168,00 грн. податкових зобов"язань за жовтень 2010 р. підтверджується розшифровкою податкових зобов"язань та податкового кредиту (додаток 5) до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 р. в розрізі контрагентів. Відповідно до Розділу I розшифровки "Податкові зобов"язання"фактично податкові зобов"язання за зазначеними Державними контрактами віднесені до категорії "Інші", оскільки СЗР України не має індивідуального податкового номеру та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. З зазначених операцій вбачаються ділова мета та сплата позивачем податків.

З системного аналізу первинних документів вбачається, що придбане від контрагента програмне забезпечення після його інсталяції та інтеграції використовувалося на телекомунікаційних мережах ЗАТ "Українські радіосистеми"відповідно до Договору від 25.09.2008 р. № 003913/08/А/019, який укладений між позивачем, СБУ та ЗАТ "Українські радіосистеми"(надалі -замовник, ІПН231511826563). З"ясовано, що позивач виконав для замовника роботи з встановлення на телекомунікаційних мережах замовника технічних засобів, необхідних для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, забезпечив їх функціонування та захист від несанкціонованого доступу. Необхідність укладання Договору від 25.09.2008 р. № 003913/08/А/019 обумовлена вимогами зазначеної ч.4 ст.39 ЗУ "Про телекомунікації", якою передбачено, що оператори телекомунікацій зобов'язані за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів та здійснювати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу відповідні роботи. Встановлено, що ЗАТ "Українські радіосистеми"за Договором від 25.09.2008 р. № 003913/08/А/019 відноситься до категорії операторів комунікацій. Згідно п.13.6 Договору виконавець мав право залучати до виконання цього договору субпідрядників. За таких підстав, судом встановлено, що саме в межах цього Договору від 25.09.2008 р. № 003913/08/А/019 позивачем було залучено ТОВ "Євросонік"до придбання у нього дозволів на його використання (ліцензії). Факт виконання для замовника передбачених Договором від 25.09.2008 р. № 003913/08/А/019 робіт підтверджується актом приймання-передачі від 01.10.2010 р. № 10/11 на суму 189 196,54 грн. По факту поставки кінцевого програмного продукту замовникові було видано податкову накладну від 01.10.20.2010 р. № 10013. За таких обставин, у Позивача у жовтні 2010 р. згідно п.187.1 ст.187 ПКУ повинні виникнути податкові зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 31 532,76 грн. Факт декларування позивачем 31 532,76 грн. податкових зобов"язань за жовтень 2010 р. підтверджується розшифровкою податкових зобов"язань та податкового кредиту (додаток 5) до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 р. в розрізі контрагентів відповідно до Розділу I розшифровки "Податкові зобов"язання".

Крім того, з системного аналізу первинних документів вбачається, що придбане від контрагента програмне забезпечення після його інсталяції використовувалося для розробки програмного забезпечення для ТОВ "Нокіа Сіменс Нетворкс Україна"(ІПН 348321826585) відповідно до Договору № LI-02/10 від 13.12.2010 р. та Специфікації до нього (Додатку № 1). Встановлено, що необхідність укладання Договору № LI-02/10 від 13.12.2010 р. обумовлена вимогами ч.4 ст.39 ЗУ "Про телекомунікації". З"ясовано, що замовник за Договором № LI-02/10 від 13.12.2010 р. відноситься до категорії операторів комунікацій. Факт виконання для замовника робіт підтверджується актом приймання-передачі від 23.12.2010 р. № 12/231 на суму 1 468 515,60 грн. По факту поставки робіт замовникові було видано податкову накладну від 23.12.20.2010 р. № 12231. За таких обставин, у позивача у грудні 2010 р. згідно п.187.1 ст.187 ПКУ виникли податкові зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 244 752,60 грн. Факт декларування позивачем 244 752,60 грн. податкових зобов"язань за грудень 2010 р. підтверджується розшифровкою податкових зобов"язань та податкового кредиту (додаток 5) до податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 р. в розрізі контрагентів відповідно до Розділу I розшифровки "Податкові зобов"язання".

Таким чином, наведені господарські операції позивача були реальними, документально підтвердженими, документально підтверджують сплату податків та наявність конкретної ділової мети. Матерілами справи встановлено, що у відповідача під час податкової перевірки не було жодних питань до позивача в частині подальшої реалізації програмної продукції ТОВ "Євросонік".

Колегія суддів зазначає, що ТОВ "Майвін"є юридичною особою з моменту державної реєстрації, код 36423962, юридична адреса: м. Київ, вул. Мечнікова,14/1, видами діяльності контрагента є розробка програмного забезпечення. На момент виписування податкових накладних підприємство було зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 200001326, видане 15.09.2011 р. ДПІ у Печерському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер 364239626557, яке було чинним та не було анульованим, його установчі та реєстраційні документи відповідно до чинного законодавства недійсними також не визнавалися.

ТОВ "Росаріо" також є юридичною особою з моменту державної реєстрації, код 37323055, юридична адреса: Київська область, м.Бориспіль, вул.Київський шлях,45, офіс 16. На момент виписування податкових накладних підприємство було зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 100313667, яке видане Бориспільською ОДПІ 10.12.2010 р., індивідуальний податковий номер 373230510281, яке було чинним та не було анульованим, його установчі та реєстраційні документи відповідно до чинного законодавства недійсними також не визнавалися. Видами діяльності контрагента є: 72.10.0 консультування з питань інформатизації.

ТОВ "Євросонік" є юридичною особою з моменту державної реєстрації, код 37240875, юридична адреса: м.Київ, вул.Мечнікова,2-Б. На момент виписування податкових накладних підприємство було зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 100299095, яке видане ДПІ у Печерському районі м.Києва 25.08.2010 р., індивідуальний податковий номер 372408726551, яке було чинним та не було анульованим, його установчі та реєстраційні документи відповідно до чинного законодавства недійсними також не визнавалися.

Згідно з п. 1 ст. 18 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"від 15.05.2003р. № 755-ІV (зі змінами та доповненнями), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до ч. 2 вказаної статті, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі лише у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності місцезнаходження установчим та реєстраційним документам іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості та перевіряти наявність у нього основних засобів та наявність власних (штатних) працівників. \

Відповідно Глав 58, 61 Цивільного кодексу України платник податків може використовувати у підприємницькій (господарській) діяльності не тільки власні основні засоби, а й орендовані, в діяльності може використовуватися не тільки праця штатних працівників, а й залучатися сторонні особи, в т.ч. організації за господарськими угодами та громадяни за цивільно-правовими договорами підряду.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Таким чином, не знаходженням контрагента платника податків за своєю юридичною адресою або відсутністю у нього майна, трудових, виробничо-складських приміщення та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій не можуть бути доказами неможливості виконання цими контрагентами зобов"язань за господарськими договорами та не відповідають вимогам, передбаченим ч.4 ст.70 КАС України вимогам щодо належності та допустимості доказів. Тому, посилання відповідача на листи ДПІ у Печерському районі м.Києва від 27.02.2012 р. № 4696/7/23-611 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Майвін", на акт документальної невиїзної перевірки ТОВ "Росаріо"Бориспільської ОДПІ від 20.05.2011 р. № 408/7/23-1/37323055,акт перевірки ТОВ "Євросонік"від 08.12.2011 р. № 1587/23-6/37240875 суд не приймає до уваги.

Відповідачем не наведено доказів того, що ТОВ "Майвін", ТОВ "Росаріо", ТОВ "Євросонік"не були спроможними виконати свої зобов"язання за наведеними господарськими договорами з розробки та передачі прав (дозволів) на програмне забезпечення.

Чинним законодавством України не покладено на платника податків обов"язків відповідати за дії або бездіяльність свого контрагента у зв"язку із тим, що юридична відповідальність має виключно індивідуальний характер.

Господарські правовідносини між ПРАТ "Альтрон"та ТОВ "Майвін", ТОВ "Росаріо"та ТОВ "Євросонік"документально підтверджуються первинними документами згідно вимог ЗУ від 16.07.1999 р. № 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, є реальними.

Видані ТОВ "Майвін", ТОВ "Росаріо", ТОВ "Євросонік"податкові накладні містять всі, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), реквізити та відповідають вимогам наказу ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за № 1401/18696. Таким чином, сформований позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Євросонік"є підтвердженим.

Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку , що відповідачем не надано належних і допустимих доказів щодо обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», положення ст.ст.138, 139, 193, 198, 200, 201 Податкового кодексу України та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги податкового орагну щодо нікчемності укладених договорів ґрунтуються на суб"єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 року по справі № 2-а-8407/12/2070 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.