Ухвала

від 22.10.2012 по справі 5011-19/12550-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-19/12550-2012 22.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карт-Ойл ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімеойл"

про стягнення 661 424,49 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від позивача: Свіщ О.А. за дов. № 24/09-1 від 24.09.2012 р.

від відповідача: Корольова О.В. за дов. № б\н від 15.03.2012 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Дімеойл" про стягнення 661 424,49 грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 року порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 26.09.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 22.10.2012 року.

Також разом з позовною заявою позивачем заявлено вимогу про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать на праві власності ТОВ «Дімеойл».

Ознайомившись із вимогою про вжиття заходів до забезпечення позову, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначає Вищий господарський суд України у своєму Роз'ясненні від 23.08.1994 р. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (п. 3), «Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення...»

Відповідно до п. 2 Роз'яснення ВАСУ «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 23.08.1994 р. № 02-5/611, забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної чи фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу.

Як зазначено у Листі Вищого арбітражного суду України за № 01-8/516 від 22.09.2000 р. (зі змінами та доповненнями), умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент подання позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення господарського суду.

Крім того, як зазначено у Листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предмету позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів.

Згідно із ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позов», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язком є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повзується застосування певного заходу забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суду слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що дії відповідача можуть призвести до негативних наслідків на момент виконання рішення.

Позивач лише посилається на необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача без відповідного обґрунтування, що не є достатньою підставою для задоволення заяви позивача.

З огляду на викладене, господарський суд вважає заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та майно відповідача, необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.65, 66, 67, 86 ГПК України, господарський суд з метою забезпечення позову у даній справі

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Дімеойл»- відмовити.

Суддя Є.Ю. Шаптала