Рішення

від 10.12.2012 по справі 5011-41/11481-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/11481-2012 10.12.12

За позовомФонду соціального захисту інвалідів, потерпілих при ліквідації аварії на ЧАЕС ДоВищого навчального закладу Інститут Реклами (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Міжрегіональна академія управління персоналом» Всеукраїнська громадська організація «Спілка Рекламістів України» Вороніна Тетяна Іванівна Кучеренко Ірина Вікторівна Ліфінцев Микола Панасович Ліфінцев Сергій Миколайович Бойко Іван Григорович Дягілєва Галина Миколаївна Проскасування рішення загальних зборів та стягнення 924 924,00 грн. Колегія суддів у складі: суддя Спичак О.М. (головуючий)

суддя Жагорнікова Т.О.

суддя Шаптала Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Кухарчук В.Д. -голова Фонду;

від відповідача: Машкова С.О. -дов. № б/н від 18.10.12р.;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особи-3: не з'явився;

від третьої особи-4: не з'явився;

від третьої особи-5: не з'явився;

від третьої особи-6: Ліфінцев С.М.;

від третьої особи-7: не з'явився;

від третьої особи-8: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фонд соціального захисту інвалідів, потерпілих при ліквідації аварії на ЧАЕС звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Вищого навчального закладу Інститут Реклами (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) про скасування рішення загальних зборів та стягнення 924 924,00 грн.

Ухвалою від 20.08.2012 року було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.09.2012 року.

Через канцелярію суду 04.09.2012 року представник відповідача подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача 10.09.2012 року через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники сторін в судовому засіданні 10.09.2012 року надали усні пояснення по справі.

У зв'язку з необхідністю витребувати додаткові документи, суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд даної справи до 24.09.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 24.09.2012 р. надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, у відповідності до яких просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав відзив на позовну заяву та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти позову заперечує та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У зв'язку з необхідністю витребувати додаткові документи, суд відклав розгляд справи до 19.10.2012 р.

У судовому засіданні 19.10.2012 р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, проте через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, представник позивача у даному судовому засіданні подав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 5011-41/11481-2012, яке судом розглянуто та задоволено.

Ухвалою суду від 19.10.2012 р. суд з власної ініціативи залучив до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Міжрегіональна Академія управління персоналом»(03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2), Всеукраїнську громадську організацію «Спілка Рекламістів України»(04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 2), Вороніну Тетяну Іванівну (02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, 25/2, кв. 136), Кучеренко Ірину Вікторівну (04215, м. Київ, проспект Радянської України, 20-д, кв. 211), Ліфінцева Миколу Панасовича (02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, 13, кв. 78), Ліфінцева Сергія Миколайовича (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 36-А, кв. 47), Бойко Івана Григоровича (01011, м. Київ, вул. П.Мирного, 27, кв. 37), Дягілєву Галину Миколаївну (02154, м. Київ, бульвар Давидова, 6, кв. 72).

У зв'язку із залученням до участі у справі третіх осіб та необхідністю витребувати додаткові документи, суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи на 02.11.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 02.11.2012 року надав документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.11.2012 року надав усні пояснення по суті спору.

Представник третьої особи-6 в судове засідання 02.11.2012 року не з'явився, вимоги узвали суду не виконав, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники третьої особи-2,3,4,5,7,8 в судове засідання 02.11.2012 року не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, по час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Зважаючи на складність спору та керуючись статтею 4-6 Господарського процесуального кодексу України суддя Спичак О.М. звернувся до Голови Господарського суду м. Києва з заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи № 5011-41/11481-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва № б/н від 02.11.2012 року затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Жагорнікова Т.О., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою суду від 02.11.2012 р. справа № 5011-41/11481-2012 була прийнята до свого провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 10.12.2012 р.

Представник позивача у судовому засіданні 10.12.2012 р. надав документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи-6 у засіданні 10.12.2012 р. надав усні пояснення по справі.

Представники третіх осіб-1,2,3,4,5,7 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 10.12.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи-6, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Вищого навчального закладу Інститут Реклами (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) оформлене протоколом № 19 від 28 жовтня 2011 року в частині виключення Фонду соціального захисту інвалідів, потерпілих при ліквідації аварії на чорнобильській АЕС зі складу учасників Вищого навчального закладу Інститут Реклами (у формі товариства з обмеженою відповідальністю).

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що про загальні збори Вищого навчального закладу Інститут Реклами (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) його не повідомили у встановленому порядку, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості впливати на прийняті на за загальних зборах рішення, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, а також, на думку позивача, оскаржуване рішення жодним чином не мотивоване.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем, в порушення чинного законодавства, не виплачувались дивіденди від господарської діяльності, у зв'язку з чим він просить суд стягнути з відповідача 175 930,00 грн. дивідендів.

Також позивачем зазначається, що внаслідок протиправних дій відповідача, які полягають у виключенні його зі складу учасників та несплаті дивідендів впродовж 16 років, йому було спричинено моральну шкоду, яка полягає у втраті ділової репутації перед інвалідами-ліквідаторами наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, та має бути йому відшкодована у сумі 739 940,00 грн.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Вищого навчального закладу Інститут Реклами (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) в частині виключення Фонду соціального захисту інвалідів, потерпілих при ліквідації аварії на чорнобильській АЕС зі складу учасників, оформлене протоколом № 19 від 28 жовтня 2011 року, стягнення 175 930,00 грн. дивідендів та 739 940,00 грн. моральної шкоди.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі ст. 116 Цивільного кодексу України, ст.10 Закону України «Про господарські товариств»учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 4 статті 56 ГК України суб'єкт господарювання може створюватися та діяти на підставі модельного Статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»модельний статут - типовий установчий документ, затверджений Кабінетом Міністрів України, який використовується для створення та провадження діяльності юридичних осіб відповідних організаційно-правових форм, містить встановлені законом правила, що регулюють правовий статус, права, обов'язки та відносини, які пов'язані із створенням, управлінням та провадженням господарської діяльності відповідних юридичних осіб.

Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до Статуту (ч. 2 п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

З пункту 2.1 Статуту Вищого навчального закладу Інститут Реклами (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) в редакції від 30.07.2003 року (далі -Статут) вбачається, що товариство створене з метою здійснення освітньої діяльності, яка забезпечує підготовку фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів і відповідає стандартам вищої освіти.

Відповідно до абзацу 3 пункту 9.11 Статуту, рішення з питань про виключення учасника з Інституту вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників Інституту. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів учасників, що приймають участь у роботі зборів учасників Інституту. Збори учасників Інституту визначаються правомочними, якщо в них беруть участь учасники або їх представники, що мають більше ніж 60 % голосів.

28.10.2011 року на загальних зборах учасників Вищого навчального закладу Інститут Реклами (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) було прийнято рішення про виключення Фонду соціального захисту інвалідів, потерпілих при ліквідації аварії на ЧАЕС зі складу учасників Вищого навчального закладу Інститут Реклами (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) відповідно до статті 64 Закону України «Про господарські товариства». Прийнято рішення про виплату належної йому частки в майні товариства після затвердження звіту за 2011 рік.

25 листопада 2011 року у зв'язку з вищезазначеним було внесено зміни до Статуту Вищого навчального закладу Інститут Реклами (у формі товариства з обмеженою відповідальністю).

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про господарські товариства»загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Статтею 64 Закону України «Про господарські товариства»визначено, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду корпоративних спорів»при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону України «Про господарські товариства», повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

Зазначене кореспондується з п. 3.10. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», яким, серед іншого, також визначено, що у рішенні про виключення учасника з господарського товариства повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.

Зі змісту протоколу № 19 від 28.10.2012 р. слідує, що підставою для виключення позивача з учасників товариства було систематичне невиконання ним своїх обов'язків учасника.

Як пояснив представник відповідача, не виконання позивачем обов'язків учасника товариства полягало в тому, що з 2007 р. позивач справами товариства не цікавиться, на письмові повідомлення не реагує.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (ч. 3 п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

Як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на ухвали суду, відповідачем не надано суду належних та обґрунтованих доказів невиконання позивачем обов'язків як учасника товариства або вчинення інших дій, які б могли бути підставою для виключення його з учасників товариства.

Вищевказане свідчить про відсутність тих підстав, з якими закон пов'язує виключення учасника з товариства, тобто свідчить про незаконність виключення позивача.

Таким чином суд вважає, що діями відповідача права позивача, як учасника товариства були порушені.

Крім того, згідно з ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Пунктом 9.12 Статуту передбачено, що про проведення зборів учасників товариства учасники повідомляються персонально з направленням письмового повідомлення рекомендованою кореспонденцією. Збори учасників, проведені без повідомлення будь-якого з учасників про дату їх проведення та порядок денний за тридцять календарних днів до дати їх проведення, є неправомочними на прийняття будь-якого з рішень, що належить до їх компетенції.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано жодних доказів систематичного не виконання позивачем своїх обов'язків, як учасника Вищого навчального закладу Інститут Реклами, а також не надано жодного належного доказу того, що позивач повідомлявся про проведення зборів за останні декілька років, господарський суд приходить до висновку, що прийняте на загальних зборах рішення загальних зборів учасників Вищого навчального закладу Інститут Реклами (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) в частині виключення Фонду соціального захисту інвалідів, потерпілих при ліквідації аварії на чорнобильській АЕС зі складу учасників, оформлене протоколом № 19 від 28 жовтня 2011 року, суперечать чинному законодавству, порушує права позивача, а тому є недійсними.

Вимоги про стягнення 175 930,00 грн. дивідендів та 739 940,00 грн. моральної шкоди не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Право учасника на отримання дивідендів передбачено статтею 10 Закону України «Про господарські товариства», пунктом 2 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України та пунктом 2 частини 1 статті 88 Господарського кодексу України, статтею 167 Господарського кодексу України.

З положень частини 1 статті 167 ГК України випливає, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до частини 1 пункту 1.9 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»дивіденд -платіж, який здійснюється юридичною особою -емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Пунктом 5 частини 5 статті 41 Закону України «Про господарські товариства»передбачено, що до компетенції загальних зборів належить затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Пунктом 18.9 Статуту товариства встановлено, що розподіл прибутку після розрахунку з бюджетом та виплати інших обов'язкових платежів здійснюється зборами учасників.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем рішення про розподіл та виплату прибутку між учасниками Вищого навчального закладу Інститут Реклами (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) не приймалося, що в свою чергу виключає можливість в судовому порядку стягнення дивідендів на користь його учасників.

Стосовно позовних вимог про стягнення 739 940,00 грн. моральної шкоди, то судом зазначається наступне.

Пунктом 1 статті 23 Цивільного кодексу України встановлено, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Підпунктом 4 пункту 2 статті 23 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В п. 1 ст. 299 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації.

В пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними поняттями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців , адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин .

Виключення становить надане в статті 2 Закону України від 7 грудня 2000 року N 2121-III «Про банки і банківську діяльність»поняття ділової репутації, яка визначається як сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону. Зазначене поняття застосовується до правовідносин, на які поширюється цей Закон.

У відповідності до п. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Проте позивачем не доведено вини відповідача та нанесення шкоди його діловому іміджу і не зазначено, які саме моральні страждання він поніс і чим обґрунтовується розмір відшкодування немайнової шкоди.

Крім того, відсутній факт поширення відомостей в засобах масової інформації з боку відповідача щодо позивача, які б завдали шкоди діловій репутації останнього.

Витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Вищого навчального закладу Інститут Реклами (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) в частині виключення Фонду соціального захисту інвалідів, потерпілих при ліквідації аварії на чорнобильській АЕС зі складу учасників, оформлене протоколом № 19 від 28 жовтня 2011 року.

3. Стягнути з Вищого навчального закладу Інститут Реклами (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) (юридична адреса : 04071, м. Київ, вул. Кожум'яцька, 12-Б; фактичне місцезнаходження: 03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2, корп. 17, код ЄДРПОУ 32594570) на користь Державного бюджету України 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

17.12.2012 року

Колегія суддів у складі: суддя О.М. Спичак

суддя Т.О. Жагорнікова

суддя Є.Ю. Шаптала