Рішення

від 20.12.2012 по справі 5015/4703/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.12 Справа№ 5015/4703/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Надра", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Лев Транс", с. Сокільники Пустомитівського району Л/о

про стягнення 180 268,89 грн.

Суддя Чорній Л.З.

Представники сторін

Від позивача: Воловець О.Б.- представник

Від відповідача: Биць І.А.- представник

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено .

Позов заявлено Публічним акціонерним товариством Комерційний банк „Надра", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лев Транс", с. Сокільники Пустомитівського району Л/о про стягнення 180 268,89 грн. заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 09.11.2012 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в засіданні на 22.11.2012 року. Ухвалою суду від 22.11.12 р. у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 20.12.12 р.

20.12.12 р. представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просить суд стягнути з відповідача 180 268,89 грн. кредитної заборгованості.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову не заперечив, подав клопотання про відстрочення виконання рішення суду на 6 місяців з підстав, викладених у клопотанні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення предстаників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи , суд встановив.

27.08.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк „Надра" (після зміни найменування Публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „Надра")-банк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Леа Транс" (позичальник) укладено договір „Кредитування комерційного автотранспорту" №429/МБ-ЦВ згідно якого позичальнику надано кредит на суму 214 795,00 грн.

Згідно п.1.1.4 кредитного договору кредит надавався строком до 26 серпня 2015 р.

Відповідно до п.1.1.3.1 кредитного договору відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 20,9% відсотків на рік.

Факт надання кредиту підтверджується меморіальним ордером №NL-1 від 27.08.08 р.

Відповідно до п.2.2.1 кредитного договору повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється згідно з Графіком повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід'ємною частиною договору.

Однак, всупереч умов договору, зобов'язання позичальником не виконуються, щомісячні платежі не сплачуються.

Відповідно до п.4.2.5 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту/кредитної лінії, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник несвоєчасно чи не в повному обсязі сплатив черговий платіж.

Враховуючи невиконання боржником взятих на себе зобов'язань, 29.12.2011р. банком надіслано позичальнику вимогу про дострокове повне виконання зобов'язання, проте позичальником не виконано вимогу банку, кредитні кошти не повернуто в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 163 999,53 грн. в т.ч. 26 097,01 грн. прострочених платежів по кредиту (за період з 31.12.11 р. по 29.07.12 р.). Заборгованість по відсотках (за період з 01.12.11 р. по 30.06.12 р.) -9 279,86 грн. Нараховані відсотки (за період з 01.07.12 р. по 31.07.12 р.) -2 951,54 грн.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору у разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.5.2 Кредитного договору у разі порушення позичальником строків повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

У зв'язку з наведеним відповідачу за період з 29.01.12 р. по 29.07.12 р. нараховано пеню в сумі 2 269,13 грн.

Відповідно до п. 5.3 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у графіку і визначених на дату прострочення.

Враховуючи наведене, відповідно до умов договору відповідачу нараховано штраф в розмірі 1 768,84 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, позивачем належним чином виконано свій обов'язок по кредитному договору щодо надання відповідачу грошових коштів.

Однак, всупереч умов договору відповідачем не повернуто кредит в термін, визначений договором, в результаті чого виникла заборгованість по тілу кредиту, а також допущено порушення строків щодо сплати відсотків.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На даний час позичальник продовжує користуватись кредитними коштами, отриманими на підставі договору „Кредитування комерційного автотранспорту" №429/МБ-ЦВ від 27.08.08 р., проте свого обов'язку щодо своєчасної сплати тіла кредиту, процентів, визначених кредитним договором, не виконує.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 30.07.12 р. складає 180 268,89 грн. Станом на час подання позовної заяви до суду відповідачем борг не сплачений.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені первинними документами та не спростовані відповідачем в установленому законом порядку і є такими, що підлягають до задоволення.

Одночасно суд розглянув клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на 6 місяців та дійшов висновку, що воно підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

На час отримання кредиту (27.08.08 р.) підприємство „Лев Транс" демонструвало значні фінансово-економічні показники зростання та рентабельності, що підтверджується фінансовим звітом (балансом) за 1-3 квартал 2008 року. Однак, зазначає відповідач, наслідки світової та вітчизняної економічної кризи 2008-2009 р.р. зумовили погіршення майнового становища підприємства у наступні роки. Зокрема з долучених до матеріалів справи фінансових звітів (балансів підприємства) за 2011-2012 рр. чітко вбачається падіння всіх економічних показників (зменшення оборотних та необоротних активів, зниження чистого прибутку, збільшення поточних зобов'язань тощо). Разом з тим, зазначив представник відповідача в судовому засіданні, у ТзОВ „Лев Транс" є всі підстави стверджувати, що протягом наступних шести місяців майнове становище підприємства значно покращиться, а відтак з'явиться можливість погасити заборгованість перед позивачем. В підтвердження наведеного, відповідачем до матеріалів справи долучено копії гарантійних листів та договорів з іноземними контрагентами за якими протягом наступних 6 місяців на користь відповідача будуть здійснені платежі на суму 32 000,00 євро.

Відповідно до п.6 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 11.12.2000р. №01-8/739 ухвала про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови може бути винесена лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового акта або роблять його виконання неможливим. Такі обставини визначаються господарським судом з огляду на матеріали конкретної справи, у тому числі на доводи сторін та подані ними докази.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.43 ГПК.

ГПК не містить вимог до змісту заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання. Проте така заява повинна містити: викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення; зазначення того, що просить заявник -розстрочити чи відстрочити виконання рішення, яким чином змінити спосіб і порядок виконання рішення.

Як зазначено у пункті 2 Роз'яснення від 12.09.96 р. N 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" Вищого Арбітражного суду України, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи обставини справи, та наведені відповідачем доводи, суд дійшов висновку що такі свідчать про існування реальних обставин, які ускладнюють виконання рішення у даній справі. Зважаючи на те, що відстрочка виконання рішення сприятиме можливості продовження господарської діяльності ТзОВ „Лев Транс", що у свою чергу надасть реальну можливість погашення боргу відповідачем, суд дійшов висновку заяву про відстрочку виконання рішення від 20.12.2012 року у справі № 5015/4703/12 задоволити частково, відстрочивши виконання рішення на чотири місяці.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 610, 612, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, п.5 ст. 81, ст.ст. 82-85,116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лев Транс" (Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Кривоноса,3; код ЄДРПОУ 35472228; МФО 325978) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема,15; код ЄДРПОУ 20025456; МФО 320003) 163 999,53 грн. в т.ч. 26 097,01 грн. заборгованості по кредиту, 9 279,86 грн. заборгованості по відсотках, 2 951,54 грн. нарахованих відсотків, 2 269,13 грн. пені, 1 768,84 грн. штрафу та 3 605,37 грн. судового збору з відстрочкою виконання рішення суду на 4 (чотири) місяці.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.12.2012 р.

Суддя Чорній Л.З.