Постанова

від 24.12.2012 по справі 5023/4048/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 р. Справа №5023/4068/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Яблунівській І.М.

за участю представників сторін:

позивача - Сахацького С.Л.

1 - го відповідача - Талаконова К.В.

2 - го відповідача - не з'явився

3 - ї особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Новаагро Україна", м. Харків (вх. №3779Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 07.11.12 року у справі №5023/4068/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна", м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Україна Нова", с. Закутнівка

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек", м. Дніпропетровськ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс", м. Харків

про стягнення 151487,48 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс" - 135626,18 грн. попередньої оплати за непоставлений 1-м відповідачем товар, інфляційні втрати за час прострочення платежу у розмірі 1630,77 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 4013,05 грн., відсотків за користування грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ у сумі 10217,48 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання першим відповідачем зобов'язань щодо повернення передплати за недопоставлені запчастини та на договір поруки від 01.11.2011 року, укладений між ТОВ "Базіс" та ТОВ "Новаагро". Судові витрати просить суд покласти на відповідачів солідарно.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.11.2012 року по справі 5023/4068/12 (суддя Шатерніков М.І.) прийнято відмову позивача від позову в частині вимог до ТОВ "Базіс". В частині позовних вимог до ТОВ "Базіс" провадження у справі припинено. В задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що строк виконання зобов'язання по передачі запасних частин до сільськогосподарської техніки у власність СТОВ агрофірма "Україна Нова" домовленістю між сторонами не встановлений та СТОВ агрофірма "Україна Нова" не зверталося до відповідача з вимогою такої поставки. У СТОВ агрофірма "Україна Нова" на час укладення договору уступки права вимоги, не виникло право вимоги повернення суми попередньої оплати, а відповідно, у позивача на час звернення з цим позовом відсутня доказова база на підтвердження факту порушення прав позивача з боку відповідача.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача попередньої оплати у сумі 135626,18 грн. задоволенню не підлягають, оскільки є безпідставними та необґрунтованими. А відсутність у першого відповідача грошового зобов'язання перед СТОВ Агрофірмою "Україна Нова", а відповідно і перед позивачем, виключає підстави притягнення першого відповідача до відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на його прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить скасувати оскаржуване рішення.

Як зазначає позивач у своїй скарзі, договір між СТОВ Агрофірма "Україна Нова" та ТОВ "Агротек" було укладено в усній формі, що підтверджено рішенням суду першої інстанції.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Про досягнення згоди між сторонами з усіх істотних умов поставки свідчить наявність попередніх оплат за товар з боку позивача та часткових поставок товару першим відповідачем.

Оскільки між сторонами відбулось укладання договору в усній формі, то строки поставки товару були також обумовлені в усній формі.

Дії першого відповідача щодо фактичної поставки частини оплаченого товару свідчать про узгодження строків між первісним кредитором (СТОВ Агрофірма "Україна Нова") та ТОВ "Агротек" строків поставки товару протягом 2009-2010 року і не потребують направлення вимоги про строк виконання зобов'язання з передачі товару (запасних частин до сільськогосподарської техніки).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, в разі, якщо продавець одержав суму попередньої оплати товару і не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передачі товару або повернення попередньої оплати.

Оскільки в узгоджені строки (протягом 2009-2010 року) першим відповідачем товар не був поставлений, у СТОВ агрофірма "Україна Нова" виникло право вимоги повернення попередньої оплати.

СТОВ агрофірма "Україна Нова" 30.08.2011 р. направила на адресу ТОВ "Агротек" вимогу про сплату грошових коштів в сумі 135626,18 гривень, яка залишилась навіть без відповіді.

Тому, на думку апелянта, при розгляді справи господарським судом Харківської області неправильно застосовані статті 663, 530 Цивільного кодексу України, що призвело до прийняття неправильного рішення.

ТОВ "Агротек", 1-й відповідач, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Як зазначає 1-й відповідач у своєму відзиві на скаргу, згідно п. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Строк виконання обов'язку передати товар визначений п. 1 ст. 663 ЦК України, згідно якого продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Також, відповідно до ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю.

При цьому, визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

Виходячи з відносин, що склалися між 1-м ідповідачем та третьою особою, вбачається, що строк виконання обов'язку 1-го відповідача передати товар третій особі не встановлений.

У відповідності до п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З наявних матеріалів справи вбачається, що 1-й відповідач не отримував від третьої особи будь-яких листів з повідомленням про те, що останній відмовляється від прийняття оплаченого товару та у зв'язку з цим вимагає від 1-го відповідача повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи те, що у правовідносинах між 1-м відповідачем та третьою особою не встановлено строк повернення внесених в якості передоплати грошових коштів, то в силу п. 2 ст. 530 ЦК України 1-й відповідач зобов'язаний виконати таке грошове зобов'язання в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Оскільки така вимога до цього часу третьою особою не пред'явлена, строк виконання зобов'язання з повернення 1-м відповідачем суми попередньої оплати не настав.

За таких обставин, на думку 1-го відповідача у третьої особи не виникло права вимагати сплати грошових коштів у розмірі 135626,18 грн. За вказаних обставин 1-й відповідач вважає безпідставним і нарахування позивачем 3 % річних та процентів за користування грошовими коштами, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку стягнення з 1-го відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, а, за твердженням позивача, є поверненням сплаченого авансу за непоставлений товар.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 ЦК України).

Умовами укладеного у спрощений спосіб між 1-м відповідачем та третьою особою договору купівлі-продажу, розмір процентів за користування продавцем чужими грошовими коштами не встановлено.

Крім того, позивач, я новий кредитор, до моменту звернення до суду з позовом жодним чином не звертався до 1-го відповідача з вимогою повернення грошових коштів.

2-й відповідач та третя особа своїх представників в засідання судової колегії не направили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи за поданою апеляційною скаргою.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач (ТОВ "Новаагро Україна"), на підставі договору про відступлення права вимоги укладеного зі СТОВ "Агрофірма "Україна Нова" від 01.10.2011 року, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить суд стягнути солідарно з ТОВ "Агротек" та ТОВ "Базіс" 135626,18 грн. попередньої оплати за непоставлений товар , інфляційних втрат за час прострочення платежу у розмірі 1630,77 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 4013,05 грн., відсотків за користування грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ у розмірі 10217,48 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання першим відповідачем зобов'язань щодо повернення передплати за недопоставлені запчастини та на договір поруки від 01.11.2011 року, укладений між ТОВ "Базис" та ТОВ "Новаагро". Судові витрати просить суд покласти на відповідачів солідарно.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2012 року, у зв'язку із задоволенням клопотання представника 1-го відповідача, було залучено до участі у справі №5023/4068/12 в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Україна Нова".

Позивач надав суду заяву (вх. №18122 від 07.11.12) про відмову від частини позовних вимог в порядку ч. З ст. 22 ГПК України, в якій відмовився від позовних вимог про стягнення коштів відносно 2-го відповідача ТОВ "Базіс".

Враховуючи, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд першої інстанції прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству і продовжив розгляд справи з її урахуванням та відповідно до вимог ч. 2, ч. З ст. 15 та ч. З ст. 17 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено судом першої інстанції, 01.10. 2012 року між СТОВ Агрофірма "Україна НОВА" (первісний кредитор) та ТОВ "Новаагро Україна" (новий кредитор) було укладено договір про заміну кредитора (відступлення права вимоги) за умовами якого первісний кредитор передав належне йому право вимоги грошових коштів, здійснених як передплата на банківський рахунок ТОВ "Агротек" (відповідача) за запасні частини та послуги сервісного обслуговування техніки, що не були поставлені та не були надані і право вимоги штрафних та фінансових санкцій, передбачених чинним законодавством за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Позивач (новий кредитор) прийняв право вимоги, належне первісному кредитору за Основним договором та право вимоги по отриманню штрафних та фінансових санкцій, передбачених договором та чинним законодавством за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Як вказано позивачем у позовній заяві та не заперечувалось сторонами у судовому засіданні, з 2009 року СТОВ Агрофірма "Україна Нова" (позивач) на умовах передплати, отримував від ТОВ "Агротек" (відповідач) запасні частини до сільськогосподарської техніки.

З лютого 2009 року по липень 2010 року відповідач поставив на адресу позивача запасні частини на суму 313344,43 грн., а позивач, за цей же період, сплатив на банківський рахунок відповідача грошові кошти в сумі 444266,85 грн.

03.09.2009 р. проведено повернення запасних частин - вилки крестовини Н121681-Н158816 на загальну суму 6335,76 грн.

Крім того, у 2009 року відповідач надавав СТОВ "Україна Нова" послуги на загальну суму 1632,00 грн., які підтверджуються актом виконаних робіт УСОЦ-00057 від 01.07.2009 р.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно до п. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом першої інстанції встановлено, що за усною домовленістю між сторонами, відповідачем було здійснено передплату за запасні частини у розмірі 444266,85 грн., а позивачем було отримано запасні частини та послуги на загальну суму 308640,67 грн.

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі-продажу (поставки).

Враховуючи здійснення передплати у розмірі більшому ніж поставлено продукції, на думку позивача, у відповідача перед первісним кредитором (3-ою особою) виникла заборгованість у розмірі 135626,18 грн. (здійсненої передплати), яку з урахуванням укладеного між СТОВ Агрофірма "Україна НОВА" (первісний кредитор) та ТОВ "Новаагро Україна" (новий кредитор) договору про заміну кредитора від 01.10.2011 року, підлягає стягненню на користь ТОВ «Новаагро Україна»з урахуванням штрафних та фінансових санкцій.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що такі твердження позивача не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи та у взаємовідносинах, які склались між сторонами, оскільки відповідно до приписів ст. 693 ЦК України, та враховуючи те, що строк виконання зобов'язання по передачі запасних частин до сільськогосподарської техніки у власність СТОВ агрофірма "Україна Нова" домовленістю між сторонами не встановлений. СТОВ агрофірма "Україна Нова" не зверталось до 1-го відповідача з вимогою такої поставки, у СТОВ агрофірма "Україна Нова" на час укладення договору уступки права вимоги, не виникло право вимоги повернення суми попередньої оплати, а відповідно у позивача на час звернення з цим позовом відсутня доказова база на підтвердження факту порушення прав позивача з боку відповідача.

Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції в частині відмови позивачу в позові в частині стягнення з 1-го відповідача 135626,18 грн. попередньої оплати за недопоставлений товар, не відповідають обставинам справи та наданим доказам і нормам матеріального права виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Строк виконання обов'язку передати товар визначений п. 1 ст. 663 ЦК України, згідно якого продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Також, відповідно до ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю.

При цьому, визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов'язання про повернення отриманих грошових коштів (передплати) за непоставлений (отриманий) товар.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з тривалим періодом непостачання товару по проведеній попередній оплаті, первісним кредитором СТОВ агрофірма "Україна Нова" відповідно до ст. 530 ЦК України, 30.08.2011 р. направила на адресу ТОВ "Агротек" вимогу про сплату грошових коштів в сумі 135626,18 грн., тобто суми попередньої оплати, яка залишилась без відповіді та задоволення (том. 1-й, а. с. 50-58).

На підставі викладеного, посилання ТОВ "Агротек" (1-го відповідача), а також суду першої інстанції в рішенні на те, що у СТОВ агрофірма "Україна Нова" на час укладення договору уступки права вимоги, не виникло право вимоги повернення суми попередньої оплати, а відповідно, у позивача на час звернення з цим позовом, відсутня доказова база на підтвердження факту порушення прав позивача з боку 1-го відповідача, є необґрунтованим та суперечить наданим до справи доказам і нормам матеріального права.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно вимог ст. 514 ЦК України - до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, після надсилання ТОВ "Агротек" (1-му відповідачу) вимоги згідно ст. 530 ЦК України, у СТОВ агрофірма "Україна Нова" відповідно до п. 2 ст. 693 ЦК України виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати за не отриманий товар, а також право на заміну кредитора шляхом укладання правочину про відступлення права вимоги з ТОВ "Новаагро Україна".

Таким чином згідно вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора, ТОВ "Новаагро Україна", перейшли всі права СТОВ агрофірма "Україна Нова", а саме право вимагати у ТОВ "Агротек" (1-го відповідача) - 135626,18 грн. попередньої оплати за не отриманий товар.

За таких обставин суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ "Новаагро Україна" про стягнення з ТОВ "Агротек" (1-го відповідача) - 135626,18 грн. попередньої оплати за не отриманий товар.

Щодо позовних вимог ТОВ "Новаагро Україна" про стягнення з ТОВ "Агротек" (1-го відповідача) - інфляційних втрат за час прострочення платежу у розмірі 1630,77 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 4013,05 грн., відсотків за користування грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ у розмірі 10217,48 грн., судова колегія вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як правомірно зазначає ТОВ "Агротек" (1-й відповідач) у своєму відзиві на апеляційну скаргу, відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку стягнення з 1-го відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, а, за твердженням позивача, є поверненням сплаченого авансу за непоставлений товар.

Обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 ЦК України).

Умовами укладеного у спрощений спосіб між ТОВ "Агротек" (1-й відповідач) та СТОВ агрофірма "Україна Нова" (третя особа) договору купівлі-продажу, розмір процентів за користування продавцем чужими грошовими коштами не встановлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 181 Господарського кодексу України, ст. 509, 512, 514, 530, 536, 625, 639, 655, 663, 693 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 22, 33, 99, 101, п. 2 ст. 103, ст.ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2012 року по справі 5023/4068/12 скасувати та прийняти нове, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 32232765) на користь ТОВ "Новаагро Україна" (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 43, код ЄДРПОУ 34631027) - 135626,18 грн. попередньої оплати за не отриманий товар, 2712,52 грн. судового збору за подання позову та 1356,26 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 24.12.2012 року.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.