Ухвала

від 29.05.2012 по справі 2а/1770/4529/2011

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"29" травня 2012 р. Справа № 2а/1770/4529/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Блажкевич В.А. ,

за участю сторін:

від позивача:Марчук Н.Ю.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "18" листопада 2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність " Західенергоресурс " до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. ,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" (далі-ТОВ"Західенергоресурс"), звернулося з адміністративним позовом до суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне (далі - ДПІ у м.Рівне) №0001692342 від 27 травня 2011 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 217902,00 грн., в т.ч. 217901,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. застосованих штрафних санкцій.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №001692342 від 27 травня 2011 року.

Присуджено на користь позивача із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 03 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з прийнятою постановою ДПІ у м.Рівне звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити повністю у задоволенні позову.

Вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи.

Позивач надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні: повноважного представника в засідання суду не направив, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши правильність застосування місцевим судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Рівне не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Судом встановлено, що ТзОВ "Західенергоресурс" є субєктом господарювання, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у місті Рівне, зареєстроване платником податку на додану вартість. Основними видами діяльності позивача є роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля пальним, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями, роздрібна торгівля тютюновими виробами.

ДПІ у м.Рівне була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс", з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Торговий Дім "Квітень" (код 36466786), ТОВ "Газнафтакомерс" (код 37094775), ТОВ "Мобілсвіт" (код 35488568), ТОВ "Західна нафтова компанія" (код 33064160), ТОВ "Барви-2007" (код 34967677), ТОВ "Континент Нафто Трейд" (код 33681103), ОСОБА_6 (код НОМЕР_1), ТОВ "Торгівельна компанія "Вертус" (код 36509321), ТОВ "Компанія - Інтеграл" (код 35286991) за січень, лютий 2011 року. По результатам якої був складений акт №591/23-100/37245962 від 16.05.2011 року, зі змісту якого вбачається, що позивачем було порушено п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого він завищив податковий кредит з ПДВ в сумі 217901,00 грн., на підставі чого йому донараховано зобовязання із цього податку, на відповідну суму.

На підставі акта перевірки №591/23-100/37245962 від 16.05.2011 року ДПІ у м.Рівне прийняте податкове повідомлення-рішення №0001692342 від 27 травня 2011 року про визначення грошового зобовязання з ПДВ в сумі 217902,00 грн., в т.ч. 217901,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. застосованих штрафних санкцій.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення. Рішенням ДПС України про результати розгляду повторної скарги від 17.10.2011 року, скарга платника податків залишена без задоволення, донарахована сума податку без змін

Висновки відповідача, відображені в акті перевірки, зроблено на підставі аналізу господарських відносин позивача з ТОВ "ГАЗНАФТАКОМЕРС", код ЄДРПОУ 37094775. Зокрема, зазначено, що позивач придбав у ТОВ "ГАЗНАФТАКОМЕРС", на підставі Договору поставки №ГЗ-00113 від 20.09.2010 року, нафтопродукти, відповідно до видаткових накладних №РН-0000003 від 06.01.2011 року та №РН-0000006 від 15.01.2011 року, актів прийому-передачі нафтопродуктів №ГЗ-0000005 від 06.01.2011 року та №ГЗ-0000008 від 15.01.2011 року, податковий кредит з ПДВ сформував на підставі податкових накладних №3 від 06.01.2011 року та №6 від 15.01.2011 року, розрахунки проведені повністю. Однак, як вказано у акті перевірки, правочини позивача та ТОВ "ГАЗНАФТАКОМЕРС" здійснені без мети реального настання правових наслідків, лише з метою заниження обєкту оподаткування та несплати податків. Це підтверджується, Листом ДПІ у м.Чернігові за №3473/7/15-200/1-4 від 20.04.2011 року, яким надіслана довідка "Про результати камеральної перевірки ТОВ "ГАЗНАФТАКОМЕРС" (код ЄДРПОУ 37094775) з питань правильності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту по податку на додану вартість за січень 2011 року". В даній довідці зазначається, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що свідчить про здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, а тому не мають реального товарного характеру. Крім того, Свідоцтво платника ПДВ ТОВ "ГАЗНАФТАКОМЕРС" анульовано 18.03.2011 року. Враховуючи зазначене, у акті відображені висновки про те, що позивач порушив положення статей 198, 201 Податкового кодексу України, статей 215, 216 та 228 Цивільного кодексу України, а тому правочини, вчинені із ТОВ "ГАЗНАФТАКОМЕРС" мають ознаки нікчемності.

З такими висновками податкового органу колегія суддів не може погодитись з таких підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 28.10.2011 року субєкт господарювання ТОВ "ГАЗНАФТАКОМЕРС" зареєстрований за місцезнаходженням:14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, Деснянський район, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 95; не перебуває в процесі припинення.

Відповідно до ч.1, ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15 травня 2003 р. № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, ТОВ "ГАЗНАФТАКОМЕРС" у встановлено порядку був зареєстрованим платником податку на додану вартість із правом виписування податкових накладних, та мав свідоцтво платника податку на додану вартість №100303953, яке анульоване 18 березня 2011 року, тобто в часі пізніше, ніж мали місце спірні правовідносини між позивачем і вказаним контрагентом.

Вказані обставини доводять, що контрагент ТОВ "ГАЗНАФТАКОМЕРС" володів необхідною право та дієздатністю для вчинення господарських операцій, що ставляться податковим органом під сумнів.

Судом також, встановлено, що між ТзОВ "Західенергоресурс" та ТОВ "ГАЗНАФТАКОМЕРС" було укладено Договір поставки за № ГЗ-00113 від 20.09.2010 року нафтопродуктів. У січні 2011 року, на виконання договору, ТОВ "ГАЗНАФТАКОМЕРС" поставило позивачу:

- бензин автомобільний А-95 у кількості 65,447 тонн, що підтверджується: видатковою накладною №РН-0000003 від 06.01.2011 року на загальну суму 658658,61 грн., у т.ч. ПДВ 109776,44 грн.; актом прийому-передачі нафтопродуктів №ГЗ-0000005 від 06.01.2011 року на загальну суму 658658,61 грн., у т.ч. ПДВ 109776,44 грн.; а також рахунком-фактурою № 3 від 06.01.2011 року на загальну суму 658658,61 грн., у т.ч. ПДВ 109776,44 грн. Правомірність формування податкового кредиту підтверджується податковою накладною №3 від 06.01.2011 року на загальну суму 658658,61 грн., у т.ч. ПДВ 109776,44 грн.

- бензин автомобільний А-92 у кількості 65,863 тонни, що підтверджується: видатковою накладною №РН-0000006 від 15.01.2011 року на загальну суму 648750,55 грн., у т.ч. ПДВ 108125,09 грн., актом прийому-передачі нафтопродуктів №ГЗ-0000008 від 15.01.2011 року на загальну суму 648750,55 грн., у т.ч. ПДВ 108125,09 грн., а також рахунком-фактурою № 4 від 15.01.2011 року на загальну суму 648750,55 грн., у т.ч. ПДВ 108125,09 грн. Правомірність формування податкового кредиту підтверджується податковою накладною №6 від 15.01.2011 року на загальну суму 648750,55 грн., у т.ч. ПДВ 108125,09 грн.,

Розрахунки за отриманий товар проведені повністю, що підтверджується виписками банку: від 10.01.2011 року на суму 658658,61 грн., від 19.01.2011 року на суму 300000,00 грн., від 20.01.2011 року на суму 200000,00 грн., від 21.01.2011 року на суму 148750,55 грн.

Транспортування бензину було здійснено залізничним транспортом та підтверджується залізничною накладною № 43015454 від 06.01.2011 року та залізничною накладною №43069005 від 15.01.2011 року. У вказаних залізничних накладних отримувачем є ДП "Авіком-Рівне" організація, яка, має відповідні ємкості для зберігання нафтопродуктів та має підїзні колії до місця такого зберігання, що підтверджується Договором №142 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 31.08.2010 року, а власником транспортованого бензину, вказано - ТОВ "ГАЗНАФТАКОМЕРС".

ТОВ "Західенергоресурс" не має спеціальних складських ємкостей для зберігання нафтопродуктів. Тому, позивачем було укладено договір від 17.12.2010 року надання послуг з приймання, транспортування цистерн та зберігання паливно-мастильних матеріалів, укладений між ТзОВ "Інвестиційний простір" (виконавець) і ТзОВ "Західенергоресурс" (замовник), за яким виконавець зобовязується за завданням замовника надавати за плату послуги з приймання транспортування вагоно-цистерн та забезпечувати зберігання паливно-мастильних матеріалів, а замовник зобовязується оплачувати такі послуги.

В свою чергу, ТзОВ "Інвестиційний простір" та ДП "Авіком-Рівне" уклали Договір №17/12/-2010 від 17.12.2010 року, згідно до п.п.1.1 якого, ДП "Авіком-Рівне" зобовязується, зокрема, за винагороду надавати ТОВ "Інвестиційний простір" послуги з приймання, зливу із залізничних цистерн, зберігання, контролю якості наливу в автомобільні цистерни та обліку світлих нафтопродуктів. Відповідно до п.п.1.2 вказаного договору, зберігання нафтопродуктів здійснюється на складських комплексах, що перебуває у користуванні ДП "Авіком-Рівне" та розташовані за адресою: м.Рівне, пров.Робітничий,5. Відповідно до додаткової угоди №03.01.2011 року, Договір №17/12/-2010 від 17.12.2010 року продовжений на 2011 рік, тобто до 31.12.2011 року.

Щодо доводів відповідача, про те, що залізничні накладні не були надані до перевірки, то суд не бере їх до уваги, оскільки податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто являвся вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було викладено, у акті №591/23-100/37245962 від 16.05.2011 року, застереження щодо ненадання позивачем документів про транспортування до перевірки.

Крім того, залізничні накладні, при наявності інших документів, якими підтверджено факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не можуть спростовувати факту придбання позивачем товару.

Відповідно до п.п."а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Приписами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, зокрема, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У ст.201 Податкового кодексу України викладені основні положення щодо податкової накладної, зокрема, визначені обовязкові вимоги до змісту податкової накладної. У п.201.8 вказаної норми встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм необхідною умовою для включення податку на додану вартість до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобовязань, є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), їх зв'язок з господарською діяльністю платника податків. При цьому, наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії, які викликають зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Таким чином, оскільки позивач вказує на те, що мав право віднести відповідні суми до складу податкового кредиту з ПДВ у січні 2011 року, у звязку з придбанням нафтопродуктів у ТОВ "ГАЗНАФТАКОМЕРС", на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших документів, що підтверджують реальне виконання договору поставки, а відповідач заперечує поставку товару продавцем через відсутність будь-яких передумов, засобів для їх надання та вказує на нікчемність правочинів між субєктами господарювання, то перевірці судом підлягають фактичні дані про можливість реального здійснення операцій, зокрема, поставки товарів з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення таких операцій, складських приміщень, транспортних засобів, персоналу тощо, а також доводи податкового органу щодо виникнення у позивача податкової вигоди (у вигляді зменшення податкових зобовязань з ПДВ) не в звязку із здійсненням реальної поставки товарів.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість має бути сформований на підставі фактично здійснених господарських операцій і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких господарських операцій. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Судом встановлено, що, серед іншого, ТзОВ "Західенергоресурс" займається роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту та роздрібною, оптовою торгівлею паливом. Для провадження такої господарської діяльності позивач використовує орендовані приміщення магазинів, будівлі АЗС, устаткування. Відповідно до договорів оренди, укладених з ТзОВ "Ріф", № 4 від 25.08.2010 року позивач орендує АЗС з магазином у смт. Володимирець, вулиця Соборна 2а, № 11 від 25.08.2010 року АЗС з магазином у смт. Зарічне, вулиця Аерофлотська 5-а, №5 від 30.08.2010 року АЗС з магазином у місті Радивилів, вул. О.Невського, 73б, № 6 від 30.08.2010 року АЗС у смт. Степань, вулиця Шевченка, 93а, № 14 від 30.08.2010 року міні АЗС з магазином у місті Костопіль, вулиця Бурова, 19а, № 14 від 31.08.2010 року АЗС з магазином у місті Славута, вулиця Миру, 89а, № 15 від 30.08.2010 року АЗС з магазином у місті Броди, вулиця Привокзальна, 1, № 16 від 31.08.2010 року АЗС у місті Рівне, вулиця Макарова, 44 а, № 2 від 31.08.2010 року АЗС з магазином у місті Рівне, вулиця Млинівська, 18. На підставі договорів оренди, укладених з орендодавцем ТзОВ «Норд» ЛТД, позивач орендує АЗС, магазин, обладнання у місті Кузнецовськ, вул. Комунальна, 15 (договір № 14 від 01.10.2010 року), АЗС з магазином, обладнання у місті Корюківка, вулиця Г. Костюк, 16а (договір № 17 від 03.11.2010 року), а на підставі договору суборенди від 10.12.2010 року орендує у фізичної особи підприємця ОСОБА_6 АЗС у місті Сарни, вулиця Ковельська, 24. ТзОВ "Західенергоресурс" було отримано торгові патенти на право здійснення роздрібної торгівлі нафтопродуктами на АЗС, які орендуються. Відповідно до п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 20 лютого 1998 року за № 128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Для здійснення транспортування нафтопродуктів з місця їх зберігання до АЗС, ТзОВ "Західенергоресурс" використовувались автомобілі, на підставі укладеного із фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 договору суборенди №1 від 01.10.2010 року, який було пролонговано, на підставі додаткової угоди до договору суборенди №1 від 01.10.2010 року від 31.12.2010 року - до 24.01.2011 року та додаткової угоди до договору суборенди №1 від 01.10.2010 року від 23.01.2011 року - до 28.02.2011 року. Факт перевезення вказаними автомобілями підтверджується належним чином оформленими товарно-транспортними накладними, де, серед іншого, вантажовідправником вказаний позивач, а місце відправлення нафтобаза ДП "Авіком-Рівне". Таким чином, придбання позивачем нафтопродуктів у ТОВ "ГАЗНАФТАКОМЕРС" здійснювалось для подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Наявними первинними документами, долученими до матеріалів справи, що описані вище, підтверджуються обставини реального придбання позивачем, нафтопродуктів у ТОВ "ГАЗНАФТАКОМЕРС", а не лише документальне оформлення господарських операцій з перерахуванням коштів постачальнику, на чому наполягає відповідач. Суд не бере до уваги заперечення відповідача про нікчемність договору через неможливість їх виконання з огляду на відсутність управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) контрагентом. Так, з даних податкової інспекції вбачається, що кількість працівників ТОВ "ГАЗНАФТАКОМЕРС" складає 14 осіб, що суперечить висновку відповідача про відсутність необхідних трудових ресурсів у постачальника, а щодо відсутності майна, то така інформація залишилась не підтвердженою відповідачем належними та допустимими доказами. На думку суду, такі висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях та аналітичних даних, без встановлення достовірної інформації у компетентних джерел таких як бюро технічної інвентаризації, земельні відділи органів місцевого самоврядування, нотаріусів тощо. При проведенні перевірки контрагента не досліджено наявність орендованих чи переданих в лізинг основних засобів, виробничих приміщень, наявність обладнання (устаткування), техніки. ДПІ у місті Рівне не надано суду будь-яких доказів, які давали б підстави для сумніву у реальності проведених господарських операцій між позивачем та ТОВ "ГАЗНАФТАКОМЕРС" та вказували б на те, що дані податкових накладних, виписаних продавцем (постачальником) не відповідають дійсності. При цьому, судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та повязані з рухом активів, виконанням зобовязань, що описані вище, останні відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджують обґрунтованість визначення податкового кредиту з податку на додану вартість. Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та зазначених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірно, у січні 2011 року, включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в розмірі 217901,00 грн. по господарських операціях придбання нафтопродуктів у ТОВ "ГАЗНАФТАКОМЕРС".

Відповідач не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0001692342 від 27 травня 2011 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "18" листопада 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальність " Західенергоресурс " вул.Макарова 44 -а,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023