Ухвала

від 11.12.2012 по справі 2а/1770/1019/2012

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Щербаков В.В.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"11" грудня 2012 р. Справа № 2а/1770/1019/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" травня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СБЕ Україна Рівне" до Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000172320 від 16 лютого 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що правомірність формування податкового кредиту від контрагента ТОВ компанія "Ваговимірювальні системи" підтверджується наявними у позивача первинними документами, отриманий товар використаний у господарській діяльності позивача. Наполягав на тому, що чинним законодавством України на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок контролювати показники податкової звітності підприємства, яке виступає контрагентом у господарській операції. Вважає, що ним не допущено порушень Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Млинівської міжрайонної державної податкової інспекція № 0000172320 від 16.02.2012 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов , суд першої інстанції посилався на те,що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ компанія «Ваговимірювальні системи» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності ТзОВ «СБЕ Україна Рівне». На момент здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних ТОВ компанія «Ваговимірювальні системи» мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано, та було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0000172320 від 16.02.2012 року, виходячи з наступного.

Встановлено, що Млинівською МДПІ проведено невиїзну перевірку ТзОВ «СБЕ Україна Рівне» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за серпень 2010 року, які виникли за рахунок від'ємних значень з ПДВ, що декларувались за березень, травень та липень 2010 року, за результатами якої складено акт від 16 лютого 2012 року № 40/23/3433750 у якому зафіксовано завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за серпень 2010 року в розмірі 20000,00 грн.

На підставі акту перевірки Млинівською МДШ винесено податкове повідомлення рішення від 16 лютого 2012 року № 0000172320, яким позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування на суму 20000,00 грн., та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 10000 грн.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі Закон - № 168/97) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Так, 20.09.2010 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість, де з додатку № 4 до декларації вбачається нарахування суми бюджетного відшкодування у розмірі 375328 грн., 00 коп. Як вбачається з акту перевірки від 16 лютого 2012 року № 40/23/34337505 вказана сума бюджетного відшкодування виникла по контрагентах: ПП «Айслаг», ТОФ фірма «Габен», ТОВ компанія «Ваговимірювальні системи». Матеріали справи містять податкову накладну від 24.06.2010 року № 232 на суму 117000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 19500 грн., та податкову накладну № 288 від 26.07.2010 року на загальну суму 74400,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 12400 грн., податкову накладну № 352 від 27.08.2010 року на суму 3600 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 600,00 грн., видаткові накладні № РН-0000156 від 26 липня 2010 року та № РН-0000129 від 08 липня 2010 року. Податкові накладні мають всі необхідні реквізити та відповідають вимогам п.п.7.2.1 статті 7 закону України «Про податок на додану вартість» в редакції чинній на момент їх видачі.

Розрахунок за отриманий товар проводився позивачем у безготівковій формі та його проведення підтверджується банківськими виписками від 29.07.2010 року на суму 35002,00 грн., 15.09.2010 року на суму 20585,08 грн., 23.07.2010 року на суму 28500,00 грн., 24.06.2010 року на суму 117000, 00 грн. Отриманий товар та його встановлення (ваги автомобільні) «60ВА1ПХ» на ТзОВ «СБЕ Україна Рівне» за адресою смт. Млинів, вул. Обїздна, 2 підтверджується актом № ОУ-0000059 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.08.2010 року на суму 3600 грн., свідоцтвом про державну метрологічну атестацію № 1/г 69 від 14.09.2010 року, актом виконаних робіт від 18.08.2010 року.

Податковий кредит позивачем сформовано на підставі, виписаних ТОВ компанія «Ваговимірювальні системи» належно оформлених податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість".

Матеріалах справи підтверджено факт сплати позивачем своєму постачальнику відповідної суми ПДВ у складі ціни придбаного товару.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність заявленої позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 20000,00 грн.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду без змін.

За таких обставин, доводи, наведені в апеляційній скарзі , спростовуються матеріалами справи , а висновок суду першої інстанції є таким, що ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" травня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук

судді: Б.С. Моніч І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "СБЕ Україна Рівне" вул.Об"їзна,2,смт.Млинів,Рівненська область,35100

3- відповідачу Млинівська міжрайонна державна податкова інспекція вул.Ватутіна, 1,Млинів,Рівненська область,35100