Постанова

від 17.12.2012 по справі 2а-15150/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2012 року № 2а-15150/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0004812208 від 14.06.2012 та наказу №384 від 10.05.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет»звернулось до суду з вимогами, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.06.2012 №0004812208, податкове повідомлення-рішення від 09.11.2012 №0012072208, наказу від 10.05.2012 №384.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржу вен податкове повідомлення-рішення є безпідставним, оскільки у податковим органом у відношенні позивача не приймались ні акт перевірки №292/22-8/36387233 від 23.05.2012, ні рішення «Про результат розгляду первинної скарги»від 20.08.2012 №6910/7/12-11, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представник відповідача -Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби -заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що у податковому повідомленні-рішенні допущено технічну помилку та зазначено невірні номери акту та рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Фудмаркет»з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податків при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Автоколега»за період з 01.01.2010 по 29.02.2012, за результатом якої складено акт від 23.05.2012 №292/22-8/36387133.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 14.1.27 ст. 14, п.п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 284472 грн.; пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 243446 грн.

На підставі акту перевірки від 23.05.2012 №292/22-8/36387133 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012 №0004812208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 258873,0 грн. (за основним платежем 243446,0 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 15427,0 грн.).

Рішенням Державної податкової служби України від 20.08.2012 №5076/10/12-114 державної податкової служби у м. Києві скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012 №0004812208 скасоване в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 106,0 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Також, представник позивача надав в судовому засіданні копію податкового повідомлення-рішення від 09.11.2012 №00120772208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 258767,0 грн.

Як вбачається зі змісту податкового повідомлення-рішення від 09.11.2012 №00120772208 підставою для його прийняття слугував акт перевірки від 23.05.2012 №292/22-8/36387233 та рішення Державної податкової служби у м. Києві від 20.08.2012 №6910/7/12-11 «Про результати розгляду первинної скарги».

Проте представник позивача в судовому засіданні повідомив, що відповідачем відносно позивача не приймався акт перевірки від 23.05.2012 №292/22-8/36387233 та рішення Державної податкової служби у м. Києві від 20.08.2012 №6910/7/12-11 «Про результати розгляду первинної скарги».

Представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що відносно позивача акт перевірки від 23.05.2012 №292/22-8/36387233 та рішення Державної податкової служби у м. Києві від 20.08.2012 №6910/7/12-11 «Про результати розгляду первинної скарги»не приймались, а у податковому повідомленні-рішенні можлива описка.

Враховуючи, що акт перевірки від 23.05.2012 №292/22-8/36387233 та рішення Державної податкової служби у м. Києві від 20.08.2012 №6910/7/12-11 «Про результати розгляду первинної скарги»у відношенні позивача не приймались, тобто податкове повідомлення-рішення від 09.11.2012 №00120772208 є безпідставним та підлягає скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, документальну позапланову виїзну перевірку позивача проведено на підставі наказу начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 10.05.2012 №384 та направлення на проведення перевірки від 10.05.2012 №496/22-8 на виконання постанови про призначення документальної позапланової виїзної перевірки старшого слідчого з ОВС СВПМ СУ ДПС у м. Києві підполковника податкової міліції Демченко О.Б. від 02.03.2012, згідно із пп. 75.1.2 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до абзацу другого ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 КПК України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) законом, що визначає повноваження слідчого та відповідно до якого здійснюється провадження у кримінальних справах, є КПК України.

Статтею 66 КПК України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організації, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізії, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно з ст. 130 КПК України про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова.

Постанова слідчого відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є підставою для проведення органом ДПС позапланової документальної перевірки платника податків.

При цьому відповідно до ст. 114 КПК України постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Враховуючи зазначене, законодавством України передбачено право слідчого у межах КПК України, відповідною постановою, призначати проведення перевірок суб'єктів господарювання і такі постанови є обов'язковими до виконання органами ДПС України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п. 78.1.11 ст. 78 Податкового кодексу України отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Положенням п. 78.6 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

. Враховуючи, що оскаржуваний наказ прийнято на виконання постанови про призначення документальної позапланової виїзної перевірки старшого слідчого з ОВС СВПМ СУ ДПС у м. Києві підполковника податкової міліції Демченко О.Б. від 02.03.2012, яка є обов'язковою для виконання, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті наказу від 10.05.2012 №384 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки»діяв в межах наданої компетенції у спосіб визначений податковим кодексом України.

Відповідно до п. 86.9 ст. 89 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом

Отже з системного аналізу викладеного вбачається, що докази, отримані при проведенні перевірки (в рамках КПК України), у тому числі акти перевірок, будуть оцінюватися при розгляді кримінальної справи в суді відповідної юрисдикції.

Згідно п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Отже, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає.

Аналогічна правова позиція викладена в листі Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №1754/7/23-8017 "Щодо перевірок у рамках кримінальної справи".

Враховуючи, що перевірку позивача проведено на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВПМ СУ ДПС у м. Києві в рамках кримінальної справи за фактом придбання ТОВ «Автоколега»з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі за ознаками злочину, передбаченого ст.. 205 КК України, а також за фактом використання завідомо підробленого документу ТОВ «Автоколега»за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, які об'єднані в одне провадження, скільки на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відповідача не було відомостей щодо наявності судового рішення у зазначеній кримінальній справі, відсутні такі відомості і на час розгляду справи в суді, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012 №0004812208 прийнято з порушенням вимог п. 86.9 ст. 89, п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України.

Як вбачається з Акту перевірки, порушення податкового законодавства з боку позивача обґрунтовується відповідачем нікчемністю господарських договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Автоколега».

Зокрема, допитані в ході досудового слідства в якості свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3 показали, що починаючи з 2009 по 2011 роки товариство фінансово-господарську діяльність не здійснювало. В березні 2011 року товариство було перереєстровано на іншу особу, а відтак вони не мають відношення до діяльності ТОВ «Автоколега», декларацію за березень 2011 року вони не складали та не підписували.

Як зазначено вище, доказів існування вироку у кримінальній справі, який відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України був би обов'язковий для суду під час розгляду даної адміністративної справи, відповідачем не надано, а відтак покази зазначених осіб мають оцінюватись відповідно до вимог ст. 67 КПК України в рамках кримінальної справи.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Автоколега»01.03.2011 укладено договір купівлі-продажу №4600033383.

Позивачем надано суду податкові накладні та накладні повернення за перевіряємий період, копії яких долучено до матеріалів справи.

Враховуючи, що перевірку позивача призначено на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВПМ СУ ДПС у м. Києві в рамках кримінальної справи, оскільки статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом, отже правова оцінка висновкам такого акту перевірки буде надана під час розгляду кримінальної справи судом відповідної юрисдикції.

Отже, висновки акту перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи, поряд з іншими доказами є предметом дослідження у кримінальному процесі, а відтак Окружний адміністративний суд м. Києва на даний час позбавлений можливості оцінювати висновки викладені в акті перевірки, щодо нікчемності господарських договорів, укладених між позивачем з ТОВ «Автоколега».

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012 №0004812208 підлягає скасуванню як таке що прийняті в порушення порядку встановленого п. 86.9 ст. 89, п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012 №0004812208 видане Державною податкової інспекцію у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.11.2012 №0012072208 видане Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в іншій частині.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 24.12.2012.