Ухвала

від 06.11.2012 по справі 2а-8371/12/0170/1

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8371/12/0170/1

06.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Блік-Авто"- Гололобов Андрій Вячеславович, довіреність № б/н від 05.11.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 23.08.12 у справі № 2а-8371/12/0170/1

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блік-Авто" (вул. Київська, 165 Б, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95050)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М.Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.08.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Блік-Авто»задоволено: визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо не прийняття стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Блік-Авто"(ідентифікаційний код 34636659) податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки на підставі акту Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №3707/22-1/34636659 від 27.06.2012. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби прийняти відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Блік-Авто"(ідентифікаційний код 34636659) податкові повідомлення-рішення за наслідками перевірки та на підставі акту №3707/22-1/34636659 від 27.06.2012, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалі справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Блік-Авто"(далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо неприйняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки на підставі акту № 3707/22-1/34636659 від 27.06.2012 та зобов'язання Державну податкову інспекцію у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби прийняти відносно ТОВ "Блік-Авто" повідомлення-рішення за наслідками перевірки та на підставі акту № 3707/22-1/34636659 від 27.06.2012.

Вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог Податкового кодексу України відмовляються прийняти податкові повідомлення-рішення за результатами розгляду матеріалів документальної перевірки позивача, що позбавляє його можливості відстоювати свої права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно не вчинив відповідні дії щодо прийняття податкових повідомлень-рішень, чим порушив право позивача на їх оскарження, його бездіяльність є протиправною. Податкові повідомлення-рішення повинні бути прийняті за актом №3707/22-1/34636659 від 27.06.2012 щодо податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість згідно до вимог Податкового кодексу України.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що на підставі направлення на проведення перевірки від 08.06.2012 №1028/22-1, наказу відповідача №1044 від 08.06.2012 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Блік-Авто" та на виконання постанови від 25.05.2012 "Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки" слідчого з ОВС СВ прокуратури Автономної Республіки Крим Шевчука В.П. по кримінальній справі № 12011023770194 працівником Державної податкової служби в АРК ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Блік-Авто" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Акведук-сіті"(код ЄДРПОУ 37081876), ТОВ "БК "Регіон-буд"(код ЄДРПОУ - 37081846), ТОВ "Логістік-Крим"(код ЄДРПОУ - 37081546), ТОВ "Комплектторг"(код ЄДРПОУ -37081515) за період з 01.04.2011 до 30.09.2011.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 3707/22-1/34636659 від 27.06.2012, у якому встановлені порушення: Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 150599,00грн. по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Акведук-Сіті", ТОВ "БК "Регіон-буд"; Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 120479,00грн. по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Акведук-Сіті", ТОВ "БК "Регіон-буд".

Згідно акту перевірки постачальниками ТОВ "Блік-Авто" у період з 01.01.2010 по 31.12.2011 є ТОВ "Акведук-Сіті", ТОВ "БК "Регіон-буд", які мають ознаки "фіктивності" та усі операції купівлі-продажу за участю ТОВ "Акведук-Сіті", ТОВ "БК "Регіон-буд", спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Таким чином, перевіркою встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 150599,00грн. за рахунок неправомірного включення до складу витрат вартості товарів (робіт, послуг) отриманих від ТОВ "Акведук-Сіті", ТОВ "БК "Регіон-буд", а також перевіркою встановлено завищення податкового кредиту у загальній сумі 150599,00грн. за рахунок неправомірного включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників ТОВ "Акведук-Сіті", ТОВ "БК "Регіон-буд".

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача проведена саме на виконання постанови від 25.05.2012 "Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки" слідчого з ОВС СВ прокуратури Автономної Республіки Крим Шевчука В.П., по кримінальній справі № 12011023770194, про що зазначено у вступній частині акту перевірки № 3707/22-1/34636659 від 27.06.2012, дослідивши яку вбачається, що дана кримінальна справа порушена відносно посадових осіб: ТОВ "Акведук-сіті", ТОВ "БК "Регіон-буд", ТОВ "Логістік-Крим", ТОВ "Комплектторг".

Листом від 09.07.2012 за №57 позивач звернувся до відповідача з вимогою прийняти стосовно ТОВ "Блік-Авто" податкове повідомлення-рішення та вручити його позивачу, оскільки кримінальна справа була порушена ні стосовно позивача, а відносно посадових осіб: ТОВ "Акведук-сіті", ТОВ "БК "Регіон-буд", ТОВ "Логістік-Крим", ТОВ "Комплектторг".

Згідно відповіді відповідача від 18.07.2012 №14892/10/11-1 позивачу відмовлено у прийнятті податкового повідомлення-рішення, оскільки перевірка проводилася на підставі постанови слідчого, порушеної в межах кримінальної справи, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Податкове повідомлення-рішення-письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 Податкового кодексу України).

Заявником апеляційної скарги не враховано, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, що повністю узгоджується з приписами пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що відповідно до положень пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомленнь-рішеннь. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (пункт 86.8. статті 86 Податкового кодексу України).

Судова колегія відмічає, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність (пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України).

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (пункт 86.10 статті 86 Податкового кодексу України).

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що державна податкова інспекція, будучи контролюючим органом, при здійсненні податкового контролю проводить перевірки платника податків при наявності підстав та в порядку, встановленими цим Кодексом, має обов'язок відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України щодо визначення суми грошового зобов'язання за результатами перевірки як в разі встановлення факту заниження податкового зобов'язання, так і його завищення.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що податковий орган не приймає податкове повідомлення-рішення тільки у рази проведення перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, під час розслідування кримінальної справи, порушеної відносно платника податків або його посадових осіб.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що на підставі проведеної відповідачем перевірки в акті № 3707/22-1/34636659 від 27.06.2012 було зроблено висновок про заниження податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 на загальну суму 150599,00грн. та заниження податку на додану вартість за період з 01.06.2010 по 31.12.2010 на загальну суму 120479,00 грн.

У зв'язку з виявленими порушеннями про заниження позивачем грошових зобов'язань по податку на прибуток та податку на додану вартість, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у відповідача виник обов'язок з визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість та надіслання (вручення) відповідних податкових повідомлень-рішень на адресу платника податків - ТОВ "Блік-Авто".

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що такі саме підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень викладено в Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 985.

Отже, внаслідок того, що відповідачем в акті №3707/22-1/34636659 від 27.06.2012 було зроблено висновок про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, тому за кожним з вказаних податків відповідач повинен розрахувати податкові зобов'язання, скласти відповідні податкові повідомлення-рішення та надіслати (вручити) позивачу окремі податкові повідомлення-рішення, що повністю відповідає приписам пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України,зокрема, відповідач був зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, прийняти відповідні податкові повідомлення-рішення, а саме на протязі з 27.06.2012 по 07.07.2012 скласти окремі податкові повідомлення-рішення та надіслати або вручити їх позивачеві.

Неспроможними визнаються судовою колегією посилання в апеляційній скарзі на доводи, викладені в листі від 18.07.2012, щодо складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, оскільки згідно пункту 86.9. статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Слід зазначити, що згідно листа Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №1754/7/23-801 за результатами перевірок платника податків, призначених в рамках порушення кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (стаття 212 Кримінального кодексу України) контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно до яких та/або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошове зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальнообов'язковому порядку (пункт58.1 статті58 Податкового кодексу України).

Слід зазначити, що застосовування положень статті 86.9 Податкового кодексу України за умови дотримання інших положень Податкового кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України можливо лише тоді, коли призначено та проведено перевірку того платника податків, стосовно посадових осіб якого порушено кримінальну справу.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що кримінальна справа №12011023770194 порушена стосовно інших осіб, відомостей про порушення кримінальної справи стосовно посадових осіб саме позивача відповідачем не надано.

Колегія суддів зауважує, що проведена перевірка, за результатами якої складено акт №3707/22-1/34636659 від 27.06.2012 має наслідки у вигляді прийняття податкових повідомлень-рішень з визначенням грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток, у зв'язку з чим доводи відповідача щодо прийняття та направлення податкових повідомлень-рішень на адресу позивача за її результатами стосовно податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість тільки після набрання законної сили відповідним рішенням суду по кримінальній справі № 12011023770194, не можуть бути визнані обґрунтованими.

Інших підстав, за якими відповідач не повинен був виконувати обов'язок щодо прийняття та направлення на адресу позивача податкових повідомлень-рішень щодо розрахунку грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість на підставі акту №3707/22-1/34636659 від 27.06.2012 не передбачено Податковим кодексом України та не наведено заявником апеляційної скарги.

Слід зазначити, що обов'язок контролюючого органу прийняти податкове повідомлення-рішення стосується саме платника податків-юридичної особи або фізичної особи-підприємця, тоді як згідно частини першої статті 18 Кримінального кодексу України суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.

Колегія суддів зауважує, що аналіз статусу осіб, щодо яких застосовуються заходи юридичної відповідальності, дає суду підстави зробити висновок про те, що за актом податкової перевірки такі заходи застосовуються до платника податків, яким у спірних правовідносинах є позивач, тоді як у разі застосування заходів кримінальної відповідальності за актом перевірки №3707/22-1/34636659 від 27.06.2012 винною може бути лише фізична особа, яка у відповідний період була посадовою особою платника податків.

Отже, відповідач безпідставно не вчинив відповідні дії щодо прийняття податкових повідомлень-рішень, чим порушив право позивача на їх оскарження, його бездіяльність є протиправною. Податкові повідомлення-рішення повинні бути прийняті за актом №3707/22-1/34636659 від 27.06.2012 щодо податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість згідно до вимог Податковго кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, зокрема, відповідачем не надані докази правомірності неприйняття державною податковою інспекцією податкових повідомлень-рішень щодо визначення позивачу грошових зобов'язань по податку на прибуток та по податку на додану вартість, внаслідок чого існують підстави для визнання такої бездіяльності протиправною, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи дії відповідача щодо неприйняття та не надіслання на адресу позивача податкових повідомлень-рішень про розрахунок грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток за результатами вивчення матеріалів документальної позапланової перевірки, зафіксованих в акті № 1496/22-8/03450620 від 25.04.2012, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, з наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що, приймаючи до уваги визнання бездіяльності відповідача протиправною, керуючись наведеними вище положеннями Податкового кодексу України, існують підстави для спонукання відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень внаслідок розгляду матеріалів перевірки, їх надіслання на адресу позивача.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.08.2012 у справі № 2а-8371/12/0170/1 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко