Постанова

від 23.07.2012 по справі 2а-6779/12/0170/30

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 липня 2012 р. Справа №2а-6779/12/0170/30

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Суворової С.В., за участю секретаря Суконнової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення.

за участю:

представника позивача - Толчина О.В., довіреність № 11/34 від 03.01.2012 р.,

представник відповідача - Мельник І.А., довіреність № 5/10-00 від 17.04.2012 р.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернулося до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення №0000184001 від 05.03.2012 р.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.06.2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначена справа до судового розгляду на 16.07.2012 року.

У судове засідання 16.07.2012 року представник позивача з'явився, надав додаткові докази до позову та пояснив підстави звернення з позовом.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи було відкладено до 23.07.2012 року.

В судове засідання 23.07.2012 року представник позивача з'явився, надав усні пояснення до позову, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав суду письмовий відзив з документами, яким просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (далі - ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз») код ЄДРПОУ 00153117 зареєстровано юридичною особою 21.08.1998 р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, Центральний район, просп. Кірова/пров. Совнаркомовський, буд. 52/1, що підтверджується Витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.01.2012 р.(а.с.44-45).

13.02.2012 року Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі АР Крим (далі - СДПІ ВПП) проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» з питань правильності дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій із ПП «Капрол» (ЄДРПОУ 36962581), ТОВ «Євроконтракт ЛТД» (ЄДРПОУ 36635495) за період з 01.01.11 по 28.02.11, з ПП «Маяк Екологія Сервіс» (ЄДРПОУ 34327449) за період 0 01.06.11 по 30.06.11, з ТОВ «Тіерей» (ЄДРПОУ 36038767) за період з 01.08.11 по 31.08.11, з ПП «Лемарк Плюс» (ЄДРПОУ 35349108) за період 01.09.11 по 30.09.11, про що складено Акт № 20/40-01/00153117 від 13.02.2012 р.(далі - акт перевірки).

Актом перевірки вказано на порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України.

05.03.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000184001 на підставі акту перевірки № 20/40-01/00153117 від 13.02.2012 р. за порушення п. 198.6 ст. 198 розд.5 Кодексу № 2755-VІ від 02.12.2010 р., у зв'язку з чим позивачем збільшено суму грошового зобов'язання на 140556,84 грн. податку на додану вартість.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ним правомірно віднесено до податкового кредиту у лютому 2011 році суми 140556,84 грн. за рахунок ПП «Капрол» на підставі належним чином оформлених податкових накладних в результаті здійснення господарських операцій з метою подальшого використання придбаних товарів у господарській діяльності, відповідає вимогам ст. 198 ПК України. Крім того, позивач вважає безпідставними висновки відповідача щодо нікчемності правочинів з ПП «Капрол» за ст. 1,5 ст. 203, п. 1 ст. 215, ст. 228 Цивільного Кодексу України, оскільки вони базуються на припущеннях. З цих підстав позивач вважає відсутність з його боку порушення вимог п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України та протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0000184001 від 05.03.2012 р.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав відсутності за ПП «Капрол» за місцем реєстрації (м. Дніпропетровськ, вул. Андрейченко, 78) та недостовірно вказаної адреси ПП «Капрол» у податковій накладній, яка вважається оформленою в порушення п.п. 201.1 г) п.201.1 ст. 201 ПК України, у зв'язку з чим відсутні підстави скасування податкового повідомлення - рішення № 0000184001 від 05.03.2012 р. В обґрунтування своїх доводів, відповідач надав письмове заперечення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі, виходячи з наступного.

При проведення перевірки, відповідачем встановлювалися правовідносини ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» з ПП «Капрол», наслідком чого, відповідач дійшов до висновку про порушення п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 01.12.2010 р. № 2755, вказаному в акті перевірки (а.с.31).

Як зазначено в п. 3.1 акту перевірки згідно наданих до перевірки документів встановлено, що між ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ПП «Капрол» були укладені наступні угоди на постачання комплектуючих: договір від 14.09.2010 № 1012, від 30.11.10 № 1262/1332, від 30.11.10 № 1263/1333, від 30.11.10 № 1261/1331, від 30.11.10 № 1260/1330, від 17.09.2010 № 1026, від 30.11.10 № 1349, на виконання умов яких підприємством ПП «Капрол» здійснено продаж продукції, що підтверджено первинними документами (податковими накладними, видатковими накладними, актами прийому-передачі) зазначеними у таблиці (а.с. 21).

В акті перевірки також зазначено, що в результаті розшукових заходів здійснених ВПМ у Ленінському районі встановлено, що підприємство ПП «Капрол» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Андрейченко, 78 не знаходиться, про що складено довідку від 21.04.2011 № 468 «Про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків». На підставі цієї довідки відділом реєстрації та обліку платників податків стан платника ПП «Капрол» 21.04.11 змінено з 0 «платник податків за основним місцем обліку» на 23 «місцезнаходження не встановлено» (а.с.15).

Далі, відповідач зазначає, що вказані обставини у сукупності свідчать про те, що при укладенні вказаних правочинів ПП «Капрол» ставило на меті не їх виконання відповідно до передбачених договором умов, а одержання податкової вимоги шляхом заниження належних до сплати ПДВ (податку на прибуток) шляхом віднесення до складу податкового кредиту (валових витрат) сум податку на додану вартість (витрат), сплачених за операціями, які реально не здійснювались, а були оформлені лише документально.

Після цього висновку, відповідач вважає, що укладені договори позивач з ПП «Капрол» є нікчемними відповідно до статей 203 ч.1, 207 ч.1, 215, 216 ч.1, 228 Цивільного Кодексу України, наслідком чого стало порушення ст. 198 п. 198.6 Податкового Кодексу України у збільшенні податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року в сумі 140556,84 грн. (а.с. 23-24).

З такими висновками погодитися не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам, є суперечливими та бездоказовими.

З матеріалів справи вбачається, що за актом прийому - передачі № 2502 від 25 лютого 2011 року, згідно договору № 1349 від 30.11.10 р. позивач (Покупець) отримав від продавця - ПП «Капрол» товарів на суму 281683,74 в тому разі ПДВ - 46947,29. До цього акту ПП «Капрол» видана видаткова накладна № 2502 від 25.02.2011 р. на суму 281683,74 грн в т.р. ПДВ - 46947,39 грн. та податкова накладна № 4 від 25.02.2011 р. на загальну суму 281683,74 грн. в т.р. ПДВ - 46947,29 грн. За актом прийому-передачі № 24021 від 24.02.2011 р. згідно договору № 1261/1331 від 30.11.10 р. позивач (Покупець) отримав від продавця - ПП «Капрол» товарів на суму 361414,44 грн. в тому разі ПДВ - 60235,74 грн. До цього акту ПП «Капрол» видана видаткова накладна № 24021 від 24.02.2011 р. на загальну суму 361414,44 грн. в тому разі ПДВ - 60235,74 грн. та податкова накладна № 2 від 24.02.2011 р. на загальну суму 361414,44 грн., в т.р. ПДВ - 60235,74 грн. За актом прийому передачі № 2402 від 24.02.2011 р. згідно договору № 1262/1332 від 30.11.2010 року, позивач (Покупець) отримав від продавця - ПП «Капрол» товарів на суму 214837,24 грн. в тому разі ПДВ - 35806,21 грн. До цього акту ПП «Капрол» видана видаткова накладна № 2402 від 24.02.2011 р. на загальну суму 214837,24 грн. в т.р. ПДВ - 35806,21 грн. та податкова накладна № 3 від 24.02.2011 р. на загальну суму 214837,24 грн. в тому разі ПДВ - 35806,21 грн.

Вказані договори, акти прийому-передачі товарів, видаткові накладні та податкові накладні є первинними документами та свідчать про реальне виконання господарських операцій, що було досліджено відповідачем під час перевірки та відображено на сторінці 13 акту перевірки (а.с.21).

З матеріалів справи вбачається виконання позивачем з ПП «Капрол» зобов'язань за договорами, що підтверджується не тільки вказаними актами прийому-передачі, накладними а й документами з транспортування товарів до покупця - ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» (а.с.57,64).

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю ( отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Надані до матеріалів справи податкові накладні оформлені у чіткій відповідності з нормою ст. 201 ПК України, що надає право позивачу відносити до податкового кредиту суми податку, сплаченою у лютому 2011 році, у зв'язку з придбанням товарів.

Виходячи з того, що покупцем сплачені та отримані товари, згідно положень статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За нормами цивільного законодавства, обов'язок передавання товару продавцем та обов'язок приймання товару покупцем встановлено ч.1 ст. 655, ч. 1 ст. 662, п.1 ч.1 ст. 664, ч. 1 ст. 689 ЦК України.

За таких обставин, висновки відповідача про невиконання ПП «Капрол» зобов'язань по укладеним договорам є безпідставними, які спростовуються вищезазначеними доказами.

Крім того, відповідачем не доведена нікчемність правочинів, укладених позивачем з ПП «Капрол» за нормами статей 203, 228 ЦК України.

Згідно статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить

інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» наведено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України. В пункті 18 вказаної Постанови зазначено, що такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК.

Враховуючи вищезазначене, доводи відповідача про нікчемність правочину з підстав не знаходження ПП «Капрол» за місцезнаходженням: м. Дніпропетровськ, вул. Андрійченка, 78, судом не приймаються, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

Докази відсутності ПП «Капрол» за місцезнаходженням: м. Дніпропетровськ, вул. Андрійченка, 78, підтверджених довідкою ВПМ у Ленінському районі м. Дніпропетровськ № 468 від 21.04.2011 р. не є належними, оскільки на час укладання та виконання договорів позивачем з ПП «Капрол» - 24.02.2011 року, 25.02.2011 року доказів відсутності ПП «Капрол» за місцезнаходженням у цей час суду не надано. Не знаходження ПП «Капрол» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Андрійченка, 78 встановлювалося після виконання позивачем та ПП «Капрол» зобов'язань по договорам.

З цих самих підстав, є необґрунтованим висновок відповідача про невірне вказане у податкових накладних реквізиту «місцезнаходження (податкова адреса продавця)» ПП «Капрол».

Інших підстав, відповідно до яких правочини позивача з ПП «Капрол» є нікчемними, відповідач не наводить.

Згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

З огляду на викладене, суд встановив безпідставне прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000184001 від 05.03.2012 на суму 140556,84 грн., яке підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови суду. У відповідності зі статтею 160 КАС України, повний текст постанови складено 27.07.2012 р.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись статтями 160 - 163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» до СДПІ ВПП в м. Сімферополь АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000184001 від 05.03.2012 року задовольнити.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000184001 від 05.03.2012 року СДПІ ВПП в м. Сімферополь АР Крим.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача - Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (код ЄДРПОУ 00153117) суму сплаченого судового збору в розмірі 1405,57 (одна тисячі чотириста п'ять) грн. 57 коп.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Суворова С.В.