Постанова

від 11.12.2012 по справі 2а-11779/12/0170/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-11779/12/0170/16 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ   вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013          ПОСТАНОВА Іменем України 11 грудня 2012 р.  Справа №2а-11779/12/0170/16    Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого  судді     Александрова О.Ю.,  за участю секретаря судового засідання  Павленко Н.О.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу     за позовом   Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК           до   Кримського аграрно-виробничого підприємства "Кримшовк"               про стягнення заборгованості у розмірі 19 403,98 грн. за участю представників: представник позивача – не з'явився; представник відповідача – не з'явився.   Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі  м. Сімферополя АР Крим до Кримського аграрно-виробничого підприємства "Кримшовк" про стягнення заборгованості у розмірі  19 403,98 грн. Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем у встановлені строки єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування  а також штрафу та пені у розмірі  19 403,98 грн. У судове засіданні позивач явку представника не забезпечив, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, 27.11.2012 р. надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. У судове засіданні відповідач  явку представника не забезпечив, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача. Дослідивши матеріали справи та оцінивши доказів в їх сукупності, суд                                                           ВСТАНОВИВ: З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ” № 2464-VI від 08.07.2010 року (надалі – Закон), яким встановлено новий  єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Частиною  першою  ст.1 Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування Відповідно до частини 1 статті 2 Закону дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Пунктом 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Згідно з п.1 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.   Судом встановлено, що Кримське аграрно-виробниче підприємство "Кримшовк"  зареєстровано   в Управління Пенсійного фонду України в Центральному    районі  м. Сімферополя АР Крим як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (реєстраційний номер – 15-01-0160). Згідно з частиною 2 статті 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики. Відповідно до частини 3 статті 9 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати єдиний внесок лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Частиною 8 статті 9 Закону встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Відповідно до розділу IV пункту 4.3 підпункту 4.3.1. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за № 994/18289 обчислення єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок. Відповідно до пункту 2.2. Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України 27.09.2010 року № 21-1  документами, на підставі яких здійснюється облік сум нарахованих платежів шляхом занесення інформації про суми, що підлягають сплаті платниками, до карток особових рахунків платників, є, зокрема, самостійно визначені платником звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), які подаються платниками до органів Пенсійного фонду та на підставі яких здійснюється нарахування єдиного внеску.   Всупереч вимогам п. 1ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.10 р. № 2464- VI? П. 4(2) Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 2105, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 р. № 994/18289 (далі - Інструкція) Кримським аграрно-виробничим підприємством "Кримшовк" не сплачує обов'язкових платежів з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3 736,53 грн. за липень 2012 р. що підтверджується розрахунком сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень 2012 р., вимогою № Ю-1511 від 06.09.2012 р., що отримано відповідачем 13.09.2012 р., не оскаржена, отже підлягає сплаті протягом десяти робочих днів, карткою особового рахунку підприємства. До теперішнього часу заборгованість не сплачена, та складає по єдиному соціальному внеску за липень 2012 р. у розмірі 3 736,53 грн. Згідно пп.2п.9 ст. 106 Закону № 1058-IV за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу. Одночасне на суми своєчасно не сплачених ( не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожен день прострочення платежу. На підставі п. 2 ч. 9 ст. 109 Закону № 1058-IV, за несвоєчасну сплату відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 21.11.2005 р. по 18.05.2011 р. до підприємства була застосована фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 4 862,97 грн. та пені в розмірі 10 804,48 грн. за рішенням № 332 від 03.08.2012 р. яке платник зобов'язаний сплатити протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про таке нарахування. Вищевказане рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені було отримано 13.08.2012 р., не оскаржено, отже є таким, що підлягає сплаті. Вказане рішення відповідачем не оскаржено. Таким чином у відповідача існує заборгованість за фінансовими санкціями та пені у розмірі 15 667,45 грн. У результаті вищезазначеного відповідач має заборгованість у розмірі 19 403,98 грн. Стосовно заперечень відповідача по незастосуванню фінансових санкції та пені до підприємства, яке знаходиться у процедурі банкрутства, суд зазначає наступне: Основним нормативним актом, визначаючім умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності – боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів, є Закон України від 14.05.92 р. № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон № 2343). Згідно ст. 1 Закону № 2343 мораторій на задоволення вимог кредиторів – зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справа про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Діяльність будь – якого суб'єкта господарювання направлена в першу чергу на отримання прибутку. При здійсненні господарської діяльності кожен суб'єкт господарювання несе ризик неможливості виконання своїх зобов'язань, як перед іншими суб'єктами господарювання так і перед державою. Невиконання зобов'язань перед державою, може полягати в неможливості своєчасно та в повному обсязі забезпечити сплату до бюджетів всіх рівнів податків, зборів інших обов'язкових платежів неплатоспроможним боржникам. Відповідно до ст. 11 Закону № 2343 суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про ведення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Мораторій на задоволення вимог кредиторів зупиняє виконання зобов'язань боржника перед кредиторами, в тому числі і зобов'язання щодо сплати податків, зборів інших платежів. При цьому, погашення всіх зобов'язань, в тому числі і зобов'язань щодо сплати податків, зборів інших обов'язкових платежів, а також штрафних санкцій за несвоєчасне погашення таких зобов'язань перед кредиторами зупиняється відносно тих зобов'язань, що виникли до порушення провадження в справі про банкрутство. Відносно поточних зобов'язань боржника перед кредиторами то їх погашення здійснюється на загальних підставах. Положення статті 12 Закону № 2343, встановлюють, зокрема, заборону нарахувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові санкції (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), стосується вимог, зобов'язань які, підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті ст. 1Закону № 2343, де наведено визначення мораторію. Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі. Ст.ст. 1,12 Закону № 2343 встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється виключно на зобов'язання боржника перед кредиторами, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, що стосується поточних зобов'язань боржника, то вони погашаються на загальних підставах. Вищевикладене, також стосується податків, зборів інших обов'язкових платежів. Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій  щодо всіх видів заборгованості а зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з ч. 1 ст. 23 Закону № 2343 лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Таким чином, з огляду на вищенаведене, можна зробити висновок  про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів та не розповсюджується на зобов'язання перед поточними кредиторами, які виниклі після введення мораторію. Судом встановлено, що відносно  Кримського аграрно-виробничого підприємства "Кримшовк"  провадження у справі про банкрутство порушено ухвалою Господарського суду АР Крим  від11.11.2005 р., цією ж ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів по зобов'язанням, строки виконання яких настали до дня порушення провадження по справі про банкрутство, тобто - до 11.11.2005р. З матеріалів справи, зокрема змісту рішення № 332 від 03.08.2012 р., та розрахунку до цього рішення вбачається, що фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 4 862,97 грн. та пеня в розмірі 10 804,48 грн. були застосовані до відповідача  за несвоєчасну сплату їм страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  за період з 21.11.2005 р. по 18.05.2011 р.  - тобто за період, який виник після порушення провадження по справі про банкрутство КАВП "Кримшовк" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. При цьому судом встановлено, що у текстової частині розрахунку фінансової санкції та пені до рішення № 332 від 03.08.2012 р. позивачем помилково зазначено період розрахунку "з 09.09.2005р. по 18.05.2011р.", в той час як зі змісту самого розрахунку вбачається, що штраф та пеня розраховані саме з 21.05.2005р. по 18.05.2011р, як і зазначено у рішенні № 332 від 03.08.2012р. Також, суд зазначає, що факт погашення  відповідачем заборгованості зі страхових внесків за планом санації  станом на певний період, не означає відсутність такої заборгованості протягом більш тривалого строку, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача. Таким чином, судом встановлено, що зобов'язання відповідача  виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, вважаються поточними, та згідно до законодавства до підприємства можуть бути застосовані фінансові санкції за порушення законодавства по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.          Отже, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно застосовано до відповідача штрафну санкцію та нараховане пеню за  рішенням № 332 від 03.08.2012 р., відповідач своєчасно не сплатив суму єдиного внеску, пені та штрафу у загальному розмірі 19 403,98 грн., яка і  підлягає  стягненню з останнього. Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем  – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача. На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163,167 КАС України, суд                                                           ПОСТАНОВИВ: 1.Адміністративний позов задовольнити. 2.Стягнути з Кримського  аграрно-виробничого підприємства "Кримшовк"   (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 33, р/р 26001017100723 ВАТ «МКБ», МФО 300658 ЄДРПОУ 00700619) на користь управління Пенсійного фонду України  в Центральному  районі м. Сімферополя  АР Крим  (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова, 10, р/р 25607010048701 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 324805, ЄДРПОУ 22300458 ) заборгованість  в розмірі 19 403,98 грн. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.       Суддя                                                                         Александров О.Ю.