Постанова

від 18.12.2012 по справі 2а/0470/13234/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13234/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільков В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватного підприємства "Дельта-Сістемз" про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, -

ВСТАНОВИВ :

Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція у м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Дельта-Сістемз» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем в порушення вимог ст. 67 Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України) не було сплачено у встановлені законом строки суми податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств, у томі числі штрафні санкції. У добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує. Згідно довідок реєстраційних органів об'єкти нерухомості, земельні ділянки, транспорт у власності приватного підприємства «Дельта-Сістемз» відсутні. Згідно облікових даних Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби боржник має відкриті рахунки у банківських установах.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог КАС України, що підтверджується факсограмою від 14.12.2012 року.

Відповідач в судове засідання не прибув повторно, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до вимог КАС України шляхом направлення судової повістки за допомогою засобів поштового зв'язку, що підтверджується матеріалами справи, однак, на адресу суду повернувся конверт з приміткою поштового відділення від 01.12.2012р. про причини невручення поштового відправлення адресату - «за зазначеною адресою не перебуває». Заперечень проти позову, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

За даних обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідач - приватне підприємство «Дельта-Сістемз» (код ЄДРПОУ 31385645) зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 24.04.2001р., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач перебуває на обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції у м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник окремих видів податків, що підтверджується довідкою від 17.10.2012р. за №96/7ДСК.

Згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно із ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Уповноваженими особами Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби були проведені документальні камеральні перевірки платника податку на прибуток - приватного підприємства «Дельта-Сістемз» з питання несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибутку за 2-3 квартали 2011 року та за 1 квартал 2012 року.

За результатами перевірок Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було складено акти №16/15-1/31385645 від 03.01.2012 року та №1944/15-1/31385645 від 21.05.2012 року.

У ході перевірки виявлено порушення відповідачем положень п.п. 16.1.3 п. 16.1 си. 16, п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПК України, а саме: відповідачем не подано із затримкою до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби податкові декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року та за 1 квартал 2012 року, а саме:

- податкова декларація за 2 квартал 2011 року: граничний строк подання - 09.08.2011р.; декларація подана 08.07.2011р., однак, не визнана як податкова звітність;

- податкова декларація за 2-3 квартали 2011 року: граничний строк подання - 09.11.2011р.; декларація подана 06.10.2011р., однак, не визнана як податкова звітність;

- податкова декларація за 1 квартал 2012 року: граничний строк подання - 10.05.2012р.; декларація подана 11.04.2012р., однак, не визнана як податкова звітність.

Відповідно до п. 49.1 - 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За результатами перевірок позивачем на підставі актів перевірок №16/15-1/31385645 від 03.01.2012 року та №1944/15-1/31385645 від 21.05.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- за № 0001141505 від 14.02.2012р., яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 340,00 гривень (направлялось відповідачу через засоби поштового зв'язку, однак, через неможливість вручення повернулось на адресу податкового органу);

- за № 0004661505 від 19.06.2012р., яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020,00 гривень (направлялось відповідачу через засоби поштового зв'язку, однак, через неможливість вручення повернулось на адресу податкового органу).

У встановлені законодавством граничні строки вищезазначені податкові зобов'язання відповідачем у добровільному порядку сплачені не були, олнак, враховуючи наявну на особовому рахунку відповідача переплату, податкове зобов'язання було зменшено на 21,58 гривень.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ні в адміністративному, ні в судовому порядку відповідачем оскаржені не були.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України було відправлено відповідачу поштою податкову вимогу № 381 від 12.03.2012 року, однак, через неможливість вручення поштове відправлення повернулось на адресу податкового органу.

Проте, податковий борг відповідачем сплачений не був. Про наявність податкового боргу свідчить довідка про стан розрахунків з бюджетом від 16.10.2012 року.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 49.16 ст. 49 ПК України незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Правовідносини сторін щодо права податкового органу на накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку внаслідок штрафних (фінансових) санкцій регулюються, зокрема, нормами Конституції України, Податкового кодексу України.

На час розгляду цієї адміністративної справи відповідачем податковий борг погашений не був.

Згідно довідок реєстраційних органів, копії яких містяться в матеріалах справи, об'єкти нерухомості, земельні ділянки, транспорт у власності приватного підприємства «Дельта-Сістемз» відсутні.

Згідно облікових даних Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби боржник станом на 17.10.2012р. має відкриті рахунки у банківських установах, що підтверджується матеріалами справи, а саме: довідкою від 17.10.2012 року.

Враховуючи той факт, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, наявність відкритих рахунків в банківських установах, а також право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться у банках, суд вважає за можливе накласти арешт на кошти відповідача, за розрахунковими рахунками, зазначеними вище, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність рішень позивача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Приписами статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У відповідності до глави 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. за № 22 (далі - Інструкція № 22) виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Згідно п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З наведеної норми вбачається, що право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

Пунктом 94.6 ст. 94 ПК України встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Пунктом 10.2 Інструкції № 22 передбачено, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використанням рахунків.

Згідно п. 10.8 Інструкції якщо під час дії документа про арешт коштів до банку протягом операційного дня надійшли інші документи про арешт коштів, то він виконує їх у порядку надходження згідно з пунктом 10.6 цієї глави, а саме: залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: 1)якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку; 2)якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання; 3)якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Згідно ч.1 ст.59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000р. за № 2121 арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладання арешту в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України до юрисдикції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Дослідивши зазначені вище письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про достатність вжиття заходів щодо стягнення податкового боргу у спосіб, визначений ПК України, з боку позивача наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову у спосіб захисту, обраний позивачем.

Таким чином, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг не сплачений - відповідних відомостей до суду сторонами надано не було, суд приходить висновку, що адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Дельта-Сістемз» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Дельта-Сістемз» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків - задовольнити.

Застосувати арешт коштів приватного підприємства «Дельта-Сістемз» на розрахункових рахунках 26067366821001, 26001366821001, 26000366821002, відкритих у філії ПАТ КБ «Приватбанк», м.Кривий Ріг, МФО 305750.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя В.В Ільков