Постанова

від 27.12.2012 по справі 2а/2570/3971/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/3971/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 р.

м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Хрущ Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саксесс» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

20.12.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Саксесс» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові ДПС) і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 11.12.2012 № 0004982320 та № 0004992320 та від 14.12.2012 № 0005442320 та № 0005452320. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що прийняті ДПІ у м. Чернігові ДПС податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання: з податку на прибуток приватних підприємств на 55 224,00 грн. та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (далі - ПДВ) на 49 317,00 грн., зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 44 353,00 грн. та зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 3 733,00 грн. є неправомірними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем надані всі первинні документи, згідно з якими отримані від контрагентів товари пов'язані та були використані в межах господарської діяльності, а тому позивач мав право на віднесення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Угоди між позивачем та контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтохімічна Інвестиційна Компанія» (далі - ТОВ «Нафтохімічна Інвестиційна Компанія») як на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень так і на момент звернення до суду в установленому порядку недійсними не визнані, а тому відсутні будь-які підстави для зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити та зазначив, що працівниками ДПІ у м. Чернігові ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ за січень 2011 року та податку на прибуток за відповідні періоди по взаємовідносинах з ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія», якою встановлено порушення Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України) та Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями). ДПІ у м. Чернігові ДПС отримано від Фастівської ОДПІ Київської області ДПС акт від 31.01.2012 № 59/13/2302-36491739 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» (контрагента позивача) з питань правильності обчислення та своєчасності віднесення до бюджету ПДВ за період: січень - лютий 2011 року. Витяг з акту «… Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» з ТОВ «ТД «Європа» було використано акт Ірпінської ОДПІ від 14.12.2011 № 2551/23-7/33800960 з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.04.2011. При відпрацюванні підприємства Ірпінською ОДПІ встановлено, що ТОВ «ТД «Європа» відсутнє за юридичною та фактичними адресами, анульовано свідоцтво платника ПДВ від 05.09.2011. При проведенні аналізу податкової звітності ТОВ «ТД «Європа» згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Загальна чисельність працюючих на ТОВ «ТД «Європа» відповідно до даних 1-ДФ склала одна особа. Фактично ТОВ «ТД «Європа» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Крім того, операції ТОВ «ТД «Європа» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ТОВ «ТД «Європа» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «ТД «Європа» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Отже, зазначені правочини відповідно до пп.1, 2 ст.215, пп.5 ст.203 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІУ (зі змінами та доповненнями) (далі - ЦК України) мають ознаки нікчемності, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ, у ТОВ «ТД «Європа» по ланцюгу у ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям». З вищенаведеного вбачається, що позивачем сформовано податковий кредит за січень 2011 року від ТОВ «Нафтохімічна Інвестиційна Компанія», що не підтверджено актом Фастівської ОДПІ ДПС від 31.01.2012 № 59/13/2302-36491739 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Нафтохімічна Інвестиційна Компанія» з питань правильності обчислення та своєчасності віднесення до бюджету ПДВ за січень - лютий 2011 року, в зв'язку з чим перевіркою не встановлюється реальність факту здійснення господарських операцій позивача з придбання у ТОВ «Нафтохімічна Інвестиційна Компанія» товарно-матеріальних цінностей, робіт (послуг). Документи отримані позивачем від ТОВ «Нафтохімічна Інвестиційна Компанія» не можуть мати податкових наслідків, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, та такими, що скасуванню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач 15.02.1996 зареєстрований, як юридична особа виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та взятий на податковий облік в ДПІ у м. Чернігові ДПС, як платник податків з 16.02.1993, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 10.10.2011 № 1137/10/29-017 (а.с.123). З 08.07.1997 являється платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом № 200006567 про реєстрацію платника ПДВ (а.с.122).

Згідно довідки АА № 454874 Головного управління статистики у Чернігівській області видами діяльності позивача за КВЕД є: 50.50.0 Роздрібна торгівля пальним; 51.51.0 Оптова торгівля паливом; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі (а.с.124).

Судом встановлено, що на підставі направлення від 23.11.2012 № 3477, згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. ст. 79, 82 ПК України та відповідно до наказу керівника ДПІ у м. Чернігові ДПС від 12.11.2012 № 3342 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо достовірності, повноти нарахування ПДВ за січень 2011 року та податку на прибуток за відповідні періоди операцій при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Нафтохімічна Інвестиційна Компанія», за результатами якої складено акт від 30.11.2012 № 2561/22/21392048 (далі - акт перевірки) (а.с. 13-34).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1. п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення по ПДВ за січень 2011 року на 3 733,00 грн. та занижено суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 49 316,00 грн., в тому числі за січень 2011 року у розмірі 49 316,00 грн.;

2. п. 5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 283/97-ВР), в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств за 1 квартал 2011 року в сумі 44 353,00 грн. та занижено податок на прибуток в сумі 55 223,00 грн. за 1 квартал 2011 року в сумі 55 223,00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

від 11.12.2012 № 0004982320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 55 224,00 грн. (55 223,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.35);

від 11.12.2012 № 0004992320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на суму 49 317,00 грн. (49 316,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.36);

від 14.12.2012 № 0005442320, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 44 353,00 грн. (а.с.37);

від 14.12.2012 № 0005452320, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 3 733,00 грн. (а.с.38).

01.01.2011 між позивачем (Покупець) та ТОВ «Нафтохімічна Інвестиційна Компанія» (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 01/н, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі нафтопродукти (далі - товар) найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару. Номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюються Сторонами за обопільною згодою на основі заявки Покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст.226 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину цього Договору. Даний договір підписано Сторонами та скріплено печатками. (а.с.39-43).

Виконання договору купівлі-продажу підтверджується: рахунком-фактури № СФ-0000031 від 22.01.2011 (дизельне паливо, бензин А-92, А-95) на суму з ПДВ 249 926,04 грн., видатковою накладною № РН-0000030 від 22.01.2011 (дизельне паливо, бензин А-92, А-95) на суму з ПДВ 249 926,04 грн., податковою накладною від 22.01.2011 № 30 (дизельне паливо, бензин А-92, А-95) на суму з ПДВ 249 926,04 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 000000030 від 22.01.2011 (дизельне паливо, бензин А-92, А-95), рахунком-фактури № СФ-0000044 від 28.01.2011 (бензин А-92, А-95) на суму з ПДВ 46 297,94 грн., видатковою накладною № РН-0000043 від 31.01.2011 (бензин А-92, А-95) на суму з ПДВ 46 297,94 грн., податковою накладною від 31.01.2011 № 43 (бензин А-92, А-95) на суму з ПДВ 46 297,94 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 000000043 від 31.01.2011 (бензин А-92, А-95), рахунком-фактури № СФ-0000048 від 31.01.2011 (бензин А-92) на суму з ПДВ 22 068,77 грн., видатковою накладною № РН-0000046 від 31.01.2011 (бензин А-92) на суму з ПДВ 22 068,77 грн., податковою накладною від 31.01.2011 № 46 (бензин А-92) на суму з ПДВ 22 068,77 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 0000000046 від 31.01.2011 (бензин А-92) (а.с.45-55,157), актами прийняття-передачі товару (а.с.145-147).

Як вбачається з акту перевірки та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні оплата товару проведена згідно наданих на перевірку платіжних документів, а саме: № 445 від 05.01.2011на суму 50 000,00 грн., № 463 від 10.01.2011 на суму 51 715,60 грн., № 470 від 10.01.2011 на суму 39 924,00 грн., № 484 від 14.01.2011 на суму 65 000,00 грн., № 499 від 18.01.2011 на суму 20 000,00 грн., № 500 від 18.01.2011 на суму 55 000,00 грн., № 502 від 19.01.2011 на суму 20 000,00 грн., № 516 від 25.01.2011 на суму 9 926,04 грн., № 528 від 26.01.2011 на суму 10 000,00 грн., № 530 від 28.01.2011 на суму 80 000,00 грн., а всього на суму 421 565,64 грн. (а.с.6-7 акту перевірки).

В подальшому даний товар позивачем було реалізовано, що підтверджується фіскальними звітними чеками (а.с.148-156).

В акті перевірки (стор. 7 акту) зазначено, що ДПІ у м. Чернігові ДПС отримано від Фастівської ОДПІ Київської області ДПС акт від 31.01.2012 № 59/13/2302-36491739 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія», (код ЄДРПОУ 36491739), з питань правильності обчислення та своєчасності віднесення до бюджету ПДВ за період: січень 2011 року, лютий 2011 року.

В свою чергу акт перевірки Фастівської ОДПІ Київської області ДПС ґрунтувався на висновках акту Ірпінської ОДПІ від 14.12.2011 за № 2551/23-7/33800960 з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.04.2011 року. У вказаному акті перевірки зазначено, що при відпрацюванні підприємств ризикового сектору економіки Ірпінською ОДПІ: відповідно надісланого акту від 14.12.2011 № 2551/23-7/33800960 з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.04.2011 року встановлено, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, форма 1-ДФ - декларації з податку на прибуток підприємств до Ірпінської ОДПІ, не надавалась. Відповідно до бази даних «Бест Звіт» Додаток К1 до декларації податку на прибуток підприємств подано за 9 місяців 2010 року від 09.11.2010 № 27252; за 2010 рік та І півріччя 2011 року декларація з податку на прибуток та Додаток К1 до Ірпінської ОДПІ , не надавались. Податкова декларація з доходів фізичних осіб подана 21.03.2011 № 12704 подано з нульовими показниками та № 12705 від 21.03.2011 - зазначено кількість працюючих 1 особа; відповідно до податкового розрахунку комунального податку що подано за IV квартал 2010 року, від 21.03.2011 №77676 чисельність працюючих складає 0 осіб.

ТОВ «ТД «Європа» (контрагент ТОВ «Нафтохімічна Інвестиційна Компанія») відсутнє за юридичною та фактичними адресами, про що свідчить акт від 24.06.2011 № 17/23-3/33800960, підприємство має стан «32» - фактична адреса невстановлена. Анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість від 05.09.2011.

Враховуючи вищезазначене, ТОВ «ТД «Європа» порушено ст.93 ЦК України та ст.1 Закону України ви 15.05.2003 № 755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» - Місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідні до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, а саме - юридичною адресою ТОВ «ТД «Європа» директор відсутній, фактичне місцезнаходженню підприємства встановити немає можливості.

В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Загальна чисельність працюючих на ТОВ «ТД «Європа» (код ЄДРПОУ 33800960) відповідно до даних 1-ДФ склала одна особа.

Фактично ТОВ «ТД «Європа» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торговельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

В ході проведення перевірки до управління податкового контролю надано результати експертного дослідження документів, експерта криміналіста Мироненка Т.М. № 208 від 07.12.2011 щодо належності підпису виконаного від імені ОСОБА_2 в деклараціях з ПДВ за січень 2011 року (вх. № 13797 від 22.03.2011), за лютий 2011 року (вх. № 12710 від 21.03.2011), за березень 2011 року (вх. № 2585 від 20.04.2011) та за квітень 2011 року (вх. № 32223 від 30.05.2011), завірених печаткою ТОВ «ТД «Європа». Згідно висновків попереднього дослідження підписи від імені ОСОБА_2 в податкових деклараціях за січень 2011 року (вх. № 13797 від 22.03.2011), за лютий 2011 року (вх. № 12710 від 21.03.2011), за березень 2011 року (вх. № 2585 від 20.04.2011) та за квітень 2011 року (вх. № 32223 від 30.05.2011), завірених печаткою ТОВ «ТД «Європа», виконані ймовірно не ОСОБА_2, а іншою особою.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «ТД «Європа» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «ТД «Європа», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «ТД «Європа» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 ЦК України).

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) підприємством замовникам у період з 01.01.2011 по 30.04.2011, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «ТД «Європа» та постачальниками, покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Крім того, операції ТОВ «ТД «Європа» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ТОВ «ТД «Європа» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «ТД «Європа» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Отже, зазначені правочини відповідно до пп.1, 2 ст.215, пп.5 ст.203 ЦК України мають ознаки нікчемності, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «ТД «Європа» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

На підставі вказаного Фастівською ОДПІ ДПС у своєму акті було встановлено порушення вимог п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3 ПК України ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ по операціям з ТОВ «ТД «Європа» в рамках укладених угод, які визнані недійсними за січень 2011 року в розмірі 114 208,20 грн. та лютий 2011 року в розмірі 406 946, 70 грн.

В свою чергу, спираючись на висновки акту перевірки Фастівської ОДПІ ДПС, ДПІ у м. Чернігові ДПС робить висновок, що позивач неправомірно відніс до податкового кредиту суму ПДВ за січень 2011 року від ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія», що не підтверджено актом Фастівської ОДПІ ДПС від 31.01.2012 № 59/13/2302-36491739, в зв'язку з чим перевіркою не встановлюється реальність акту здійснення господарських операцій позивача з придбання у ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» товарно-матеріальних цінностей, робіт (послуг).

В зв'язку з зазначеним документи отримані позивачем від ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» не можуть мати податкових наслідків (стор. 15 акту перевірки).

Однак, необхідно зазначити, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2012 у справі № 2а-915/12/1070 задоволено позов ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» до Фастівської ОДПІ Київської області ДПС. Визнано протиправними дії Фастівської ОДПІ Київської області ДПС щодо зазначення у акті перевірки від 31.01.2012 № 59/13/2302-36491739 висновку про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» та ТОВ «ТД «Європа». Визнано протиправними дії Фастівської ОДПІ Київської області ДПС щодо внесення в програмне забезпечення (АС-АУДИТ) висновків акту перевірки від 31.01.2012 № 59/13/2302-36491739 про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» та ТОВ «ТД «Європа», що вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Зобов'язано Фастівську ОДПІ Київської області ДПС відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан, який був до внесення висновків акту перевірки від 31.01.2012 № 59/13/2302-36491739 про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» та ТОВ «ТД «Європа» (а.с.62-66).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2012 залишено без змін (а.с.57-61).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, необхідно зазначити, що вказаний період, а саме січень 2011 року ДПІ у м. Чернігові ДПС вже перевірено, про що складено акт від 05.09.2011 № 2378/23/21392048 «Про результати документальної планової виїзної перевірки позивача, (код за ЄДРПОУ 21392048), з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2011». У вказаному акті перевірки будь-яких порушень норм податкового законодавства з боку позивача за січень 2011 року не встановлено (а.с.71-109).

Крім того, 08.05.2012 ДПІ у м. Чернігові ДПС складено довідку «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, (код за ЄДРПОУ 21392048) з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія», якою також порушень не встановлено (а.с.110-115).

Згідно ч. 2. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне . відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; право чини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентом не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частино 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

ОСОБА_2 підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договір мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки товар був переданий, оплата проведена, договір виконано сторонами в повному обсязі.

Крім того, посилання ДПІ у м. Чернігові ДПС на ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 ПК України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При цьому вказаним пунктом наданий виключний перелік підстав коли та чи інша операція не вважається постачанням товарів: не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

території України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому

числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням

та/або ввезення таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі

таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів

спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі

отримані послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами

оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового Кодексу України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/ послуг.

У відповідності до п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених (у повній відповідності з вимогами ПК України) податкових накладних, виданих останньому постачальником.

Отже, суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагентам, при наявності податкових накладних, що належним чином оформлені.

Таким чином, відсутні будь-які підстави для виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі ціни, та як наслідок не прийняття до уваги первинних документів та податкових накладних вказаного контрагента та виключення сум ПДВ за ними зі складу податкового кредиту.

Пунктом 5.1. статті 5 Закону № 283/97-ВР передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 283/97-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону № 283/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із п. 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послугу цьому періоді.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля пальним та інші види оптової торгівлі, а враховуючи, що позивачем придбавалися паливно-мастильні матеріали з метою їх подальшої реалізації, тобто вказаний товар використовувався у власній господарській діяльності позивача, то в діях останнього не вбачається порушення вимог Закону № 283/97-ВР.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам ДПІ у м. Чернігові ДПС, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 11.12.2012 № 0004982320 та № 0004992320 та від 14.12.2012 № 0005442320 та № 0005452320.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 11.12.2012 № 0004982320 та № 0004992320;

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 14.12.2012 № 0005442320 та № 0005452320.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Саксесс» (код ЄДРПОУ 21392048) судовий збір в розмірі 1526 (одна тисяча п'ятсот двадцять шість) грн. 42 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: підпис О.М.Тихоненко

З оригіналом згідно

Постанова суду від 25.12.2012 не набрала законної сили.

Суддя: О.М. Тихоненко