Ухвала

від 21.02.2013 по справі 2а/2570/3971/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/3971/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саксесс» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Саксесс» (далі - Позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0004982320, 0004992320 від 11.12.2012 року та №№0005442320, 0005452320 від 14.12.2012 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно довідки АА №454874 від 05.10.2011 року Позивач та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія ААБ №348836, Позивач є юридичною особою, 15.02.1996 року зареєстрований виконавчим комітетом Чернігівської міської ради.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків №1137/10/29-017 від 10.10.2011 року Позивач з 16.02.1993 року взятий Відповідачем на податковий облік.

З 08.07.1997 року Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №200006567 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Видами діяльності Позивача за КВЕД є: 50.50.0 Роздрібна торгівля пальним; 51.51.0 Оптова торгівля паливом; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача щодо достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за січень 2011 року та податку на прибуток за відповідні періоди операцій при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Нафтохімічна Інвестиційна Компанія», за результатами якої 30.11.2012 року складено акт №2561/22/21392048.

В ході перевірки Відповідачем встановлені наступні порушення:

п.198.2, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в результаті чого Позивачем завищено від'ємне значення по податку на додану вартість за січень 2011 року на 3 733,00 грн. та занижено суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 49 316,00 грн., в тому числі за січень 2011 року у розмірі 49 316,00 грн.;

п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого Позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств за 1 квартал 2011 року в сумі 44 353,00 грн. та занижено податок на прибуток в сумі 55 223,00 грн. за 1 квартал 2011 року в сумі 55 223,00 грн.

11.12.2012 року Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0004982320, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 55 224,00 грн. (55 223,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0004992320, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість на суму 49 317,00 грн. (49 316,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

14.12.2012 року Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0005442320, яким Позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 44 353,00 грн. та №0005452320, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 733,00 грн.

01.01.2011 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Нафтохімічна Інвестиційна Компанія» (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №01/н, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.

Номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюються Сторонами за обопільною згодою на основі заявки Покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст.226 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину цього Договору. Даний договір підписано Сторонами та скріплено печатками.

Виконання договору купівлі-продажу підтверджується: рахунком-фактурою № СФ-0000031 від 22.01.2011 року на суму з ПДВ 249 926,04 грн., видатковою накладною № РН-0000030 від 22.01.2011 року на суму з ПДВ 249 926,04 грн., податковою накладною від 22.01.2011 року № 30 на суму з ПДВ 249 926,04 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №000000030 від 22.01.2011 року, рахунком-фактурою № СФ-0000044 від 28.01.2011 року на суму з ПДВ 46 297,94 грн., видатковою накладною №РН-0000043 від 31.01.2011 року на суму з ПДВ 46 297,94 грн., податковою накладною від 31.01.2011 року №43 на суму з ПДВ 46 297,94 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №000000043 від 31.01.2011 року, рахунком-фактурою №СФ-0000048 від 31.01.2011 року на суму з ПДВ 22 068,77 грн., видатковою накладною №РН-0000046 від 31.01.2011 року на суму з ПДВ 22 068,77 грн., податковою накладною від 31.01.2011 року №46 на суму з ПДВ 22 068,77 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №0000000046 від 31.01.2011 року, актами прийняття-передачі товару.

Оплата товару проведена згідно наданих на перевірку платіжних документів: №445 від 05.01.2011 року на суму 50 000,00 грн., №463 від 10.01.2011 року на суму 51 715,60 грн., №470 від 10.01.2011 року на суму 39 924,00 грн., №484 від 14.01.2011 року на суму 65 000,00 грн., №499 від 18.01.2011 року на суму 20 000,00 грн., №500 від 18.01.2011 року на суму 55 000,00 грн., №502 від 19.01.2011 року на суму 20 000,00 грн., №516 від 25.01.2011 року на суму 9 926,04 грн., №528 від 26.01.2011 року на суму 10 000,00 грн., №530 від 28.01.2011 року на суму 80 000,00 грн., а всього на суму 421 565,64 грн.

В подальшому даний товар позивачем реалізовано, що підтверджується фіскальними звітними чеками, які містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з акту від 05.09.2011 року №2378/23/21392048 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «САКСЕСС», код за ЄДРПОУ 21392048, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 рік по 30.06.2011 рік» будь-яких порушень норм податкового законодавства з боку Позивача за січень 2011 року не встановлено.

Згідно довідки від 08.05.2012 року №681/22/21392048 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «САКСЕСС», (код за ЄДРПОУ 21392048) з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія», (код за ЄДРПОУ 36491739) порушень не встановлено.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2012 року у справі №2а-915/12/1070 позовні вимоги ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» до Фастівської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби задоволено та визнано протиправними дії Фастівської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо зазначення у акті перевірки від 31.01.2012 року №59/13/2302-36491739 висновку про нікчемність правочину, укладеного між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» та ТОВ «ТД «Європа», визнано протиправними дії Фастівської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо внесення в програмне забезпечення (АС-АУДИТ) висновків акту перевірки від 31.01.2012 року №59/13/2302-36491739 про нікчемність правочину, укладеного між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» та ТОВ «ТД «Європа», що вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, зобов'язано Фастівську об»єднану державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України стан, який був до внесення висновків акту перевірки від 31.01.2012 року №59/13/2302-36491739 про нікчемність правочину, укладеного між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» та ТОВ «ТД «Європа».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2012 року залишено без змін.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин).

Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Статтею 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що укладені між Позивачем та ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» угоди не визнавалися судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, а тому ці правочини є правомірними.

Згідно п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.1 ст.198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

території України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому

числі при їх ввезенні на митну теритоію України (у тому числі у зв'язку з придбанням

та/або ввезення таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі

таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів

спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі

отримані послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами

оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.1 ст.201 Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п.201.4 ст.201 Кодексу встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/ послуг.

Положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Податкові накладні, видані Позивачу його контрагентом ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» на виконання умов укладених між ними правочинів, є первинними документами в розуміння ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки мають всі передбачені законом реквізити, а тому є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та формування податкового кредиту.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Пунктом 138.2 статті 138 Кодексу встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послугу цьому періоді.

Згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Основним видом діяльності Позивача є роздрібна торгівля пальним та інші види оптової торгівлі. Паливно-мастильні матеріали придбавалися Позивачем з метою їх подальшої реалізації.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність в діях Позивача щодо внесення до складу валових витрат, понесених ним у зв»язку із здійсненням господарської діяльності, порушень вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 26 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.