Рішення

від 18.12.2012 по справі 5023/4474/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р.Справа № 5023/4474/12 (н.р. 10/28/5022-665/2011-5023/048/12) Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Задорожна І.М.

судді: Аюпова Р.М. , Бринцев О.В.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Збаразького району, м. Збараж Тернопільської області в інтересах держави в особі 1) Збаразької районної ради, м. Збараж, Тернопільської області 2) Збаразької районної державної адміністрації, м Збараж, Тернопільської області в особі структурного підрозділу - відділу культури і туризму районної державної адміністрації, м. Збараж, Тернопільської області 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду Державного майна по Тернопольській області, м. Тернопіль; 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство "Збаразький цукровий завод", м. Збараж, Тернопільська область до Приватного підприємства "РКС", м. Харків про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва та повернення його власнику за участю учасників судового процесу:

Представник прокуратури - Кріцина Н.Г. (посвідчення № 006801 від 28.09.2012р.; наказ № 2125к від 08.10.2012р.).

Представник 1-го позивача - Шляхтюк О.О. (дов. № 01-14/309 від 26.11.2012р.).

Представник 2-го позивача - не з'явився.

Представник 3-ї особи (Регіонального відділення Фонду Державного майна по Тернопольській області) - Зучек Є.Н. (дов. № 26 від 10.12.2012р.).

Представник 3-ї особи (ВАТ "Збаразький цукровий завод") - не з'явився.

Представник відповідача - Караван Р.В. (дов. б/н від 06.08.2012р.).

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Збаразького району Тернопільської області в інтересах держави в особі Збаразької районної ради та Збаразької районної державної адміністрації в особі структурного підрозділу - відділу культури і туризму районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Тернопільської області із позовом до Приватного підприємства "РКС" про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, укладеного між Відділом культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації та ПП "РКС" 10.01.2006 року, а також про повернення об'єкта незавершеного будівництва разом з підведеними до нього зовнішніми мережами та комплектацією, розташованого за адресою: м. Збараж Тернопільської області, вул. Вишневецького, 2 у власність територіальної громади Збаразького району та Відділу культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації.

Крім того, з метою забезпечення позову прокуратура просить прийняти рішення про заборону відповідачу вчинити певні дії, що стосуються предмета спору.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23.12.2011 справа №17/86/5022-1749/2011(10285/5022-665/2011) передана за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29 лютого 2012 року (суддя Прохоров С.А.) у справі №10/28/5022-665/2011-5023/048/12 позовні вимоги Прокурора Збаразького району задоволено у повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10 травня 2012 року (судді: Сіверін В.І. -головуючий, Терещенко О.І., Ільїн О.В.) рішення господарського суду Харківської області від 29.02.2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено прокурору Збаразького району Тернопільської області у задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду від 04.09.2012 року касаційну скаргу прокурора Збаразького району Тернопільської області задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 травня 2012 року та рішення господарського суду Харківської області від 29 лютого 2012 року скасовано, справу №10/28/5022-665/2011-5023/048/12 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу призначено для розгляду судді Задорожній І.М.

Ухвалою господарського суду від 05.10.2012 року порушено провадження у справі №5023/4474/12, розгляд справи призначено на 22.10.2012 року.

Ухвалами господарського суду від 22.10.2012 року та від 05.11.2012 року розгляд справи відкладався з метою надання сторонами доказів в підтвердження заявлених вимог та заперечень.

Розпорядженням голови господарського суду Харківської області від 27.11.2012р. № 1370 від 27.11.2012 р. враховуючи рішення зборів суддів від 06.01.2011 р. та беручи до уваги складність справи, для розгляду справи № 5023/4474/12 (н.р. 10/28/5022-665/2011-5023/048/12) призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Задорожна І.М., судді Аюпова Р.М., Бринцев О.В.

Ухвалою господарського суду від 28.11.2012 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду Державного майна по Тернопольській області та Відкрите акціонерне товариство "Збаразький цукровий завод". Клопотання прокуратури про забезпечення позову шляхом прийняття рішення про заборону відповідачу вчинити певні дії, що стосуються предмета спору вирішити в наступному судовому засіданні. Розгляд справи відкладено на 18.12.2012 року.

Представник прокуратури в судовому засіданні 18.12.2012 року підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та просив суд розірвати договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, укладений між Відділом культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації та ПП "РКС" від 10.01.2006 року та повернути об'єкт незавершеного будівництва разом з підведеними до нього зовнішніми мережами та комплектацією, розташованого за адресою: м. Збараж Тернопільської області, вул. Вишневецького, 2 у власність територіальної громади Збаразького району та Відділу культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації.

Представник першого позивача Збаразької районної ради в судовому засіданні 18.12.2012 року підтримує заявлені прокуратурою позовні вимоги в повному обсязі, просив суд розірвати спірний договір кіпівлі-продажу від 10.01.2006 року з посиланням на невиконання відповідачем умов означеного договору щодо повної сплати грошових коштів за об*єкт незавершеного будівництва. В процесі розгляду справи на адресу господарського суду через канцелярію за вх.3710 від 22.10.12 р. надав пояснення по справі, в яких вказував на те, що оскільки включення незавершеного будівництва будинку культури у спільну власність територіальних громад Збаразького району з подальшою приватизацією його шляхом укладення договору купівлі-продажу здійснювалось відповідно до подання регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 28.09.2005 року № 01-4/3820, тому при вирішенні даного спору, на думку першого позивача, слід керуватися вимогами ч.ч. 5, 9 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", яка передбачає можливість розірвання договору купівлі-продажу за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором у визначені строки з поверненням приватизованого об'єкта в державну власність.

Представник другого позивача Відділ культури і туризму районної державної адміністрації в судове засідання 18.12.2012 року не з'явився, в процесі розгляду справи підтримував позовні вимоги в повному обсязі, просив суд розірвати спірний договір кіпівлі-продажу від 10.01.2006 року з посиланням на невиконання відповідачем умов означеного договору щодо повної сплати грошових коштів за об*єкт незавершеного будівництва. Крім того, через канцелярію господарського суду за вх. № 17953 від 05.11.2012р. надав пояснення по справі, в яких вказував, зокрема, на те, що згідно інформації наданої Збаразьким РБТІ право власності на незавершений будівництвом будинок культури, що знаходиться за адресою м. Збараж, вул. Д. Вишневецького, 2 на цей час ні за ким не зареєстроване та не оформлено право користування земельною ділянкою для його обслуговування. Необґрунтованим вважав посилання відповідача на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вимоги про грошові зобов'язання позивачем до відповідача не виставляються.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.12.2012 року заперечує проти позовних вимог, надав пояснення по справі, в яких зазначає, що діючим законодавством України, а саме Законом України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" у редакції, що була чинна станом на 10.01.2006 року не було визначено спеціального порядку укладення договорів купівлі - продажу та оплати вартості об'єктів незавершеного будівництва, тобто, як вважає відповідач, до даної категорії договорів застосовувались загальні положення цивільного та господарського законодавства, в зв'язку з чим, спірний договір купівлі - продажу від 10.01.2006 року був укладений у письмовій формі та посвідчений нотаріально, тобто був укладений у повній відповідності до норм діючого на момент укладення законодавства.

Крім того, відповідач ПП "РКС" вказує на те, що спірний об'єкт незавершеного будівництва наказом Фонду державного майна України від 14.02.2003 року №245 був включений в перелік об'єктів незавершеного будівництва держаної власності, що підлягають приватизації. Об'єкт пройшов всі етапи приватизації, на протязі двох років виставлялися двічі для продажу за конкурсом та сім разів - на аукціоні, але не був проданий через відсутність покупців, після чого останній на підставі подання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 28.09.2005 року №01-4/3820 був прийнятий у спільну власність територіальних громад сіл, селища, міста Збаразького району. Таким чином, на думку відповідача, органом приватизації, що мав право розпоряджатися спірним об'єктом незавершеного будівництва був орган місцевого самоврядування, а саме Збаразька районна рада, яка саме і прийняла рішення про його відчуження за №311 від 23.12.2005 року, що повністю відповідає положенням ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Також, відповідач посилаючись на вимоги ст. ст. 14, 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказував на те, що грошові вимоги відділу культури та туризму Збаразької райдержадміністрації за договором купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва від 10.01.2006 року є погашеними та відповідно і зобов'язання відповідача за договором щодо сплати повної вартості об'єкта незавершеного будівництва є припиненими, оскільки позивач не звернувся в установлений законодавством строк з вимогами до боржника (відповідача), відповідно до якого судом порушено провадження у справі про банкрутство та введено процедуру санації боржника.

В судовому засіданні 18.12.2012 року представник відповідача підтримував заявлене клопотання (вх. 18062 від 05.11.12 р.) про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, оскільки перебіг строку позовної давності, як вважає відповідач, розпочався з 02.06.2006 року, тобто з дати порушення ПП "РКС" умов договору що повної сплати вартості об'єкту незавершеного будівництва, в зв'язку з чим, наголошував про сплив строку позовної давності станом на час звернення прокуратури з даним позовом до суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду Державного майна по Тернопольській області в судовому засіданні 18.12.2012 року наголошував на тому, що регіональне відділення не володіє інформацією, що стосується предмету спору з моменту затвердження 22.12.2005 року головою Збаразької райради акту приймання-передачі, згідно з яким будинок культури, об*єкт незавершеного будівництва передано у власність територіальних громад сіл, селищ, селища, міста Збаразького району та на баланс відділу культури Збаразької районної державної адміністрації.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство "Збаразький цукровий завод" в судове засідання 18.12.12 р. не з'явився, документів витребуваних судом не надав, ухвала суду від 28.11.2012р., направлена на адресу ВАТ "Збаразький цукровий завод", повернулась до суду з приміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокуратури та представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі подання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 28.09.2005 №01-4/3820 та рішення сесії Збаразької районної ради від 12.12.2005 №298 "Про передачу об'єкта незавершеного будівництва будинку культури, який знаходиться на балансі ВАТ "Збаразький цукровий завод", 22.12.2005 даний об'єкт передано у спільну власність територіальної громади Збаразького району та Відділу культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації.

23.12.2005 року Збаразькою районною радою прийнято рішення № 311, яким надано дозвіл на реалізацію будинку культури - об'єкта незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою м. Збараж вул. Д. Вишнівецького, 2 Приватному підприємству "РКС" для реконструкції під житлове будівництво, а також доручено начальнику відділу культури районної державної адміністрації Гафтковичу О.В. підписати договір купівлі-продажу зазначеного об'єкта.

10.01.2006 року між відділом культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації та Приватним підприємством "РКС" укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві незавершений будівництвом будинок культури на 500 місць разом з підведеними до нього зовнішніми мережами та комплектацією за адресою м. Збараж, вул.Д.Вишнівецького,2 Тернопільської області на земельній ділянці, відведеній під будівництво та експлуатацію об'єкту, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт і сплатити за нього ціну відповідно до умов, визначених договором.

Відповідно до п. 1.3. договору купівлі-продажу право власності на об*єкт незавершеного будівництва переходить до покупця - ПП «РКС» з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

За пунктом 1.4 договору купівлі-продажу вартість об'єкту незавершеного будівництва становить 279500,00 грн. без ПДВ. При цьому, пунктом 2.1 договору передбачено, що покупець зобов'язується оплатити грошовими коштами 46% від зазначеної у п.1.4 договору суми протягом 20-ти банківських днів з часу посвідчення даного договору на розрахунковий рахунок продавця. Решту суми відповідач зобов'язався сплатити до 01.06.2006 року.

12.01.2006 року договір купівлі-продажу об*єкта незавершеного будівництва було посвідчено приватним нотаріусом Збаразького районного нотаріального округу Джулою О.М. та зареєстровано в Реєстрі № 20.

11.01.2006 року сторони підписали акт прийому-передачі об*єкта незавершеного будівництва та акт прийому-передачі проектно-кошторисної документації на будівництво будинку культури.

Покупцем на виконання умов договору 08.02.2006 року сплачено 128570 грн., 15.06.2006 року сплачено 25000, 00 грн. Станом на дату звернення прокурора з позовом до суду залишається несплаченою сума 125930 грн.

Як зазначає прокурор в позовній заяві, ПП «РКС» умов договору купівлі-продажу об*єкта незавершеного будівництва від 10.01.2006 року не виконало, всієї суми вартості об*єкта в розмірі 125930 грн. не сплатило, на неодноразові претензії відділу культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації щодо сплати суми боргу не реагувало, в зв*язку з чим, прокурор Збаразького району Тернопільської області посилаючись на вимоги ч.ч. 5, 9 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» звернувся до суду з відповідним позовом про розірвання договору купівлі-продажу та зобов*язання ПП «РКС» повернути незавершений будівництвом будинок культури територіальній громаді Збаразького району, відділу культури та туризму Збаразької районної державної адміністрації.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у позовній заяві обставинам з врахуванням вказівок Вищого господарського суду викладених у постанові від 04.09.2012 року у справі № 10/28/5022-665/2011-5023/048/12, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Спірний договір купівлі-продажу є особливим різновидом договору купівлі-продажу державного майна і правовідносини, що виникли внаслідок його укладення, регулюються положеннями Закону України «Про приватизацію державного майна», Законом України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва».

Статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" у редакції, що була чинна на момент укладання договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом будинку культури від 10.01.2006 року передбачено, що приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна , що належить Автономній республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших актів з питань приватизації і здійснюється органами самоврядування.

Положеннями статті 15 цього ж Закону визначені способи приватизації державного майна, зокрема, відповідно до якої приватизація об*єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом:

- продажу на аукціоні, за конкурсом;

- викупу.

- за рішенням органів приватизації об*єкти незавершеного будівництва можуть передаватися на умовах відповідного договору особам, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, для завершення будівництва або вноситися до статутного фонду господарського товариства як державна частка з наступною її приватизацією в порядку, встановленому законодавством України.

Статтею 1 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" у редакції, що була чинна на момент укладання спірного договору купівлі-продажу передбачено, що відчуження об'єктів незавершеного будівництва, що є в комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Водночас, зі змісту положень зазначеного закону вбачається, що рішення про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва приймаються Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями, органами приватизації в Автономній Республіці Крим на підставі переліку об'єктів, та підлягають приватизації.

Відповідно до статті 6 даного закону, приватизація об*єктів незавершеного будівництва здійснюється органами приватизації, у тому числі за участю уповноважених ними юридичних осіб шляхом:

- продажу на аукціоні, за конкурсом;

- продажу шляхом викупу за наявності одного покупця безпосередньо цьому покупцеві із забезпеченням ним умов приватизації об*єкта;

- внесення об*єкта незавершеного будівництва до статутного фонду господарського товариства як внеску держави з наступною приватизацією акцій (часток, паїв) у порядку, встановленому установчими документами товариства та законодавством України, після завершення будівництва відповідного об*єкта;

- продажу під розбирання.

Згідно статті 11 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" порядок укладення договорів купівлі-продажу та оплати вартості об*єкта незавершеного будівництва і земельної ділянки, на які розташований цей об*єкт, визначається законодавством.

Даним Законом визначені обов*язкові умови приватизації об*єктів незавершеного будівництва, якими, крім продажу під розбирання , є:

Встановлення строку завершення будівництва об*єкта незавершеного будівництва;

Заборона відчуження об*єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об*єкт, до завершення будівництва та введення об*єкта в експлуатацію;

Забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об*єкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

Тобто, положеннями зазначених вище законів визначено чіткий перелік етапів здійснення процедури приватизації державного та комунального майна, в тому числі і об'єктів незавершеного будівництва.

Проаналізувавши матеріали справи та сам зміст договору купівлі-продажу від 10.01.2006 року, колегія суддів зазначає, що сторонами в порушення норм приватизаційного законодавства, а саме норм Законів України «Про приватизацію державного майна», "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" при відчуженні відповідного майна - об*єкту незавершеного будівництва не застосовані визначені на той час законодавством способи приватизації об*єктів незавершеного будівництва. Крім того, в порушення норм ст.. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" договір купівлі-продажу, що є предметом спору у даній справі, взагалі не містить положень а ні про строк завершення будівництва, ні про заборону відчуження об*єкту незавершеного будівництва, а ні про вимоги забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об*єкта приватизації.

Враховуючи вищевикладені обставини, встановивши, що зміст договору купівлі-продажу суперечить приватизаційному законодавству України, колегія суддів згідно з п. 2 роз*яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов*язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.99 р. № 02-5/111 та керуючись ч. 1 ст. 83 ГПК України, вважає за необхідне за власною ініціативою визнати цей договір недійсним.

Разом з тим, суд зазначає, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Положеннями пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

З наведених норм вбачається, що для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Аналізуючи доводи сторін та надаючи правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів констатує, що укладений між Відділом культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації та ПП "РКС" договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом будинок культури суперечить приписам приватизаційного законодавства України, яке діяло на момент вчинення правочину, а саме приписам Законів України «Про приватизацію державного майна», "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", внаслідок чого зачіпаються інтереси держави, в зв*язку з чим, суд вважає за необхідне, керуючись ч. 1 ст. 83 ГПК України визнати недійсним означений договір купівлі-продажу від 10.01.2006 року та відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора Збаразького району Тернопільської області про розірвання даного договору купівлі-продажу, оскільки наслідком визнання правочину недійсним не може бути його розірвання. (п. 3 ч. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" .

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За змістом ст.. 216 ЦК України та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину.

Реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину.

При цьому, необхідно зазначити, що за правилами частини 2 статті 208 ГК України, частини 1 статті 216 ЦК України, двостороння реституція застосовується незалежно від наявності вини сторін у визнанні правочину недійсним: кожна із сторін повертає другій стороні все одержане за таким правочином.

За таких обставин, з огляду на визнання господарським судом недійсним договору купівлі-продажу об*єкту незавершеного будівництва від 10.01.2006 року, з метою захисту інтересів держави, судова колегія виходячи із загальних засад цивільного законодавства, вважає за необхідне застосувати реституцію до сторін договору купівлі-продажу, як наслідок недійсності вказаного правочину та відповідно:

зобов*язати Приватне підприємство «РКС» повернути у власність територіальної громади Збаразького району на баланс Відділу культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації - незавершений будівництвом будинок культури на 500 місць разом з підведеними до нього зовнішніми мережами та комплектацією, розташованого за адресою: м. Збараж Тернопільської області, вул. Д. Вишнівецького, 2.

зобов*язати другого позивача Відділ культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації повернути Приватному підприємству «РКС» грошову суму в розмірі 153 570 грн. отриману на виконання договору купівлі-продажу об*єкту незавершеного будівництва від 10.01.2006 року.

Клопотання відповідача ПП «РКС» про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, колегія суддів залишає без задоволення, оскільки строки на які посилався відповідач, стосуються позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу об*єкта незавершеного будівництва від 10.01.2006 року, в той час як спірний договір купівлі-продажу визнаний судом в порядку норм ст.. ст.. 203, 215 ЦК України недійсним та в зв*язку з чим, у господарського суду відсутні правові підстави застосовувати відповідні строки до недійсного правочину, про застосування яких сторонами заявлено не було.

Посилання відповідача на те, що продаж спірного об*єкту було фактично здійснено під розбирання, про що свідчить, на його думку, відсутність в спірному договорі обов*язкових умов, визначених ст.. 19 Закону України «Про особливості приватизації об*єктів незавершеного будівництва», не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та нормами ст.. 15 зазначеного Закону, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, відповідно до якої встановлено, що лише орган приватизації може прийняти рішення про продаж об*єкта незавершеного будівництва в такий спосіб приватизації - як під розбирання, у разі відсутності заяв на приватизацію об*єкта незавершеного будівництва, який повторно пропонується для продажу на аукціоні, за конкурсом або продажу іншими способами, в зв*язку з чим, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи дані судження відповідача, оскільки здійснені останнім на власний розсуд, про що в свою чергу свідчить рішення Збаразької районної ради від 23.12.2005 року № 311, відповідно до якого було надано дозвіл на реалізацію будинку культури - об*єкту незавершеного будівництва - для реконструкції під житлове будівництво.

Щодо посилання представника відповідача на ст..ст. 14, 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до яких, на думку ПП «РКС», грошові вимоги відділу культури та туризму Збаразької райдержадміністрації за договором купівлі продажу об*єкта незавершеного будівництва від 10.01.2006 року є погашеними і відповідно зобов*язання ПП «РКС» за вказаним договором щодо сплати повної вартості об*єкта незавершеного будівництва є припиненими, господарським судом відхиляються з огляду на визнання недійсним судом вищевказаного договору купівлі-продажу, який вважається недійсним з моменту його вчинення та як наслідок, зазначає про відсутність правових підстав застосування відповідних норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до недійсного правочину.

Крім того, судова колегія розглянувши клопотання прокурора про вжиття заходів забезпечення позову шляхом прийняття рішення про заборону відповідачу вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору, господарський суд відмовляє в його задоволенні та зазначає, що в порушення норм ст.ст. 66, 67 ГПК України заявником не обґрунтовано причин звернення із вищевказаною заявою про забезпечення позову та не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України та зазначає, що в зв*язку з відмовою судом в задоволенні позовних вимог, судові витрати у даній справі не стягуються, оскільки прокурор звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом будинок культури на 500 місць разом з підведеними до нього зовнішніми мережами та комплектацією, розташованого за адресою: м. Збараж Тернопільської області, вул. Д. Вишнівецького, 2, укладеного між Відділом культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації (47302, Тернопільська обл., м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 2, код 02230460) та ПП "РКС" (61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Римарська, 23, код 32171116) 10.01.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Збаразького районного нотаріального округу Джурою О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 20.

Зобов*язати Приватне підприємство «РКС» (61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Римарська, 23, код 32171116) повернути у власність територіальної громади Збаразького району на баланс Відділу культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації (Тернопільська обл., м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 2, код 02230460) - незавершений будівництвом будинок культури на 500 місць разом з підведеними до нього зовнішніми мережами та комплектацією, розташованого за адресою: м. Збараж Тернопільської області, вул. Д. Вишнівецького, 2.

Зобов*язати Відділ культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації (Тернопільська обл., м. Збараж, вул. Б. Хмельницького,2, код 02230460) повернути Приватному підприємству «РКС»( 61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Римарська, 23, код 32171116) грошову суму в розмірі 153 570 грн. отриману на виконання договору купівлі-продажу об*єкту незавершеного будівництва від 10.01.2006 року.

Повне рішення складено 21.12.2012 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Задорожна І.М. Бринцев О.В. Аюпова Р.М.