Рішення

від 26.12.2012 по справі 12/5005/9760/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.12.12р. Справа № 12/5005/9760/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Рема", 49051, м. Дніпропетровськ, вул. Прогресивна, 8/116

до Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", 53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, 62

про стягнення 38 483,64 грн.

Суддя Ємельянова О.О.

Секретар судового засідання -помічник Магась М.В.

Представники:

Від позивача: Пристромко М.П. - представник (дов. № 2 від 30.10.2012 року)

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково -виробниче підприємство «Рема»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»(далі-відповідач) про стягнення 38 483,64 грн., із яких 38 105,68 грн. -сума основного боргу та 374,96 грн. -3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 329 від 24.05.2012 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

27.12.2012 року представник відповідача надіслав до господарського суду Дніпропетровської області відзив № 30/1258 від 22.11.2012 року, в якому просить суд відмовити в задоволені позову повністю. Оскільки не було надано рахунку та податкової накладної.

Представник позивача 11.12.2012 року надіслав до господарського суду Дніпропетровської області додаткові пояснення, в яких зазначив, що відповідач затримав оплату товару та неправомірно користується грошовими коштами.

20.12.2012 року представник відповідача надав доповнення до відзиву, в якому зазначає, що податкова накладна № 2 від 02.07.2012 року була відображена в Додатку 5 до Декларації з ПДВ за липень 2012 року.

Представник позивача 25.12.2012 року у судовому засіданні надав клопотання про залучення доказів, а саме довідку в підтвердження того, що станом на 25.12.2012 року на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 38 105,68 грн. від відповідача не поступали.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.12.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково -виробничим підприємством «Рема»(постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»(покупець) укладений договір поставки № 329 від 24.05.2012 року (а.с.8).

Позивачем умови договору були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-000616 від 27.06.2012 року на суму 38 105,68 грн., видатковою накладною № РН-00406 від 02.07.2012 року на суму 38 105,68 грн. та податковою накладною № 2 від 02.07.2012 року, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.12-14).

Відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, вказується в специфікаціях (Додатках) до договору (далі Товар), які є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується в специфікаціях (Додатках до договору.)

Згідно з пунктом 4.6 договору порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в Специфікаціях (Додатках) до даного договору.

Специфікацією № 1 від 24.05.2012 року до договору поставки № 329 від 24.05.2012 року сторони узгодили конкретний асортимент, кількість, ціну, що має передаватись постачальником (а.с.11).

Відповідно до пункту 4 специфікації розрахунок за поставлену продукцію здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту передачі права власності на продукцію покупцю на підставі рахунку, накладної та податкової накладної, оформленої згідно до ст. 187, 201 Податкового кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 3.8 договору постачальник зобов'язаний в день виникнення у нього податкових зобов'язань з ПДВ за операціями, що здійсненні на виконання договору: виписати Покупцеві податкову накладну відповідно до вимог законодавства; у випадках, передбачених законодавством, зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 3.9 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний одночасно з пакетом документів на товар, зазначених у п. 3.4 договору, передати Покупцю податкову накладну, виписану відповідно до вимог законодавства та, у випадках передбачених законодавством, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання умов договору постачальник виписав податкову накладну № 2 від 02.07.2012 року (а.с.14).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України 187.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

20.12.2012 року відповідачем надано Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість. В розділі II "Податковий кредит" № 94 свідчить про те, що відповідач вчинив господарську операцію податкового обліку, а саме включив до податкового кредиту суму 31 754 грн. 73 коп. та суму ПДВ 6 350 грн. 95 коп. (а.с.58).

З матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідачем не було виконано свої зобов'язання по сплаті поставленого товару.

Доказів повної оплати за поставлений товар відповідачем не подано, таким чином сума основної заборгованості становить 38 105,68 грн.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 38 105,68грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 9.2 договору відповідальність за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань, не встановлена даним договором, регламентується чинним законодавством України.

За невиконання зобов'язань позивач нарахував відповідачу 3 % річних за період з 13.07.2012 року по 10.11.2012 року в розмірі 374,96 грн.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення 3 % річних в розмірі 374,96 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону "Про судовий збір" України визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2012 року становить 1 073 грн. 00 коп.

Отже відповідно до вказаних вище вимог судовий збір складає 1 609,50 грн.

У разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору в цій частині повертається за ухвалою суду (пункт 1 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI).

Таким чином різниця переплати позивачем судового збору при подачі позову становить суму у розмірі 67 грн. 50 коп., яка підлягає поверненню з державного бюджету України.

Відповідно до статті 49 господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, на підставі встановлених обставин, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 44, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, 62; п/р 260081132701001 в ПАО КБ "Приватбанк"; МФО 305299; ЄДРПОУ 00190911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Рема" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Прогресивна, 8/116; ЄДРПОУ 32091036 п/р 26006502496001 в ПАТ КБ "Приватбанк"; МФО 305299) -38 105 (тридцять вісім тисяч сто п'ять) грн. 68 коп. сума основного боргу, 374 (триста сімдесят чотири) грн. 96 коп. сума 3 % річних, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. сума витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничому підприємству "Рема" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Прогресивна, 8/116; ЄДРПОУ 32091036 п/р 26006502496001 в ПАТ КБ "Приватбанк"; МФО 305299) - 67 (шістдесят сім) грн. 50 коп. витрат на судовий збір, надмірно перерахованих платіжним дорученням № 410 від 31.10.2012 року, яке знаходиться в матеріалах справи № 12/5005/9760/2012 (а.с.7), про що видати ухвалу.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текс рішення складено 27.12.2012р.

Суддя О.О. Ємельянова